11 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 569/7885/25
Провадження № 22-ц/4815/1193/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Боймиструка С.В.,
суддів: Хилевич С.В., Шимків С.С.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шмаров Олексій Валерійович, Приватного підприємства "ПАЛТРАНС", в інтересах якого діє адвокат Лукащик Анатолій Петрович, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2025 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Палтранс» про стягнення різниці між страховим відшкодуванням та фактичним розміром заподіяних збитків,
21 квітня 2025 року позивач звернулася до суду з позовом, поданим представником позивача Шмаровим О.В. , в якому просить стягнути з відповідача суму в розмірі 44122,26 грн як різницю між страховим відшкодуванням та фактичним розміром заподіяних збитків, суму в розмірі 3000 грн., як витрати на проведення звіту про визначення матеріального збитку пошкодженого автомобіля.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 21 грудня 2024 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу MAN TGX 18.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу Peugeot, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . В результаті ДТП автомобіль Peugeot, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві власності, зазнав механічних ушкоджень, тобто було завдано матеріального збитку. 22 січня 2025 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області ухвалено постанову, якою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, як винну особу в ДТП. На момент ДТП автомобіль MAN TGX 18.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було забезпечено полісом № 218760441 від 04 січня 2024 року, страхувальник ПП «Палтранс», страховик ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія». Позивач звернулася до страховика із заявою про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП. Між страховиком та позивачем за наслідком врегулюваня завданих збитків за ДТП, яка мала місце 21 грудня 2024 року укладено угоду узгодження розміру страхового відшкодування. Сторони угоди визначили суму страхового відшкодування у розмірі 34858,41 грн, за вирахуванням суми франшизи 3200 грн. 19 лютого 2025 року ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» перерахувала позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 34858,41 грн. 31 грудня 2024 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 підготовлено звіт № 136/25 про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу. Згідно п.3, п.6 звіту, вартість відновлювального ремонту становить 102204,27 грн, матеріальний збиток становить 61282,01 грн з урахуванням зносу. Обов'язок сплатити різницю між витратами, понесеними на відновлення автомобіля, та страховою сумою несе відповідач в силу приписів ст.1187 та 1172 ЦК України, що буде становити: 102204,27 (вартість відновлювального ремонту) - 61282,01 (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу) + 3200 (франшиза за полісом) = 44122,26 грн. Транспортний засіб MAN TGX 18.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом належить відповідачу, поліс № 218760441 було укладено саме відповідачем.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2025 рокупозов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Палтранс» про стягнення різниці між страховим відшкодуванням та фактичним розміром заподіяних збитків задоволено частково.
Стягнуто з Приватного підприємства «Палтранс» на користь ОСОБА_1 різницю між страховим відшкодуванням та фактичних розміром заподіяних збитків в сумі 31670 (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят) грн 56 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Приватного підприємства «Палтранс» на користь ОСОБА_1 3733 (три тисячі сімсот тридцять три) грн 50 коп у відшкодування судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шмаров Олексій Валерійович, подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та постановити нове, яким позов задовольнити повністю.
Зазначає, що суд першої інстанції у своєму рішенні припустив, що Позивач, підписавши угоду про узгодження страхового відшкодування від 18 лютого 2025 року, погодилася як з розміром страхового відшкодування, так і, очевидно, з вартістю відновлювального ремонту (66 528,97 грн). Проте в угоді про узгодження розміру страхового відшкодування (яка визначила суму виплати в розмірі 34858,41 грн) відсутнє будь-яке погодження між сторонами щодо розміру відновлювального ремонту.
Розрахунок страховика, на який посилається суд, взагалі не містить підписів чи реквізитів сторін, що доводить необізнаність Апелянта про суму відновлювального ремонту.
Апелянт наголошує, що калькуляція страховика та висновок судового експерта Картавого не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони були складені без особистого огляду пошкодженого транспортного засобу. Це суперечить Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, згідно з якими звіт про оцінку, складений без огляду, є неналежним доказом.
Апелянт вказує, що страхова виплата, узгоджена зі страховиком, жодним чином не впливає на розмір суми, яка має бути сплачена відповідачем. Обов'язок страховика обмежений вартістю ремонту з урахуванням зносу, тоді як відповідальність винної особи - різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Суд першої інстанції не врахував, що Позивач просив стягнути невиплачений знос, який не входить у страхове відшкодування відповідно до Закону № 1961-IV, чинного на дату події. А оскільки страховик не здійснював/не оцінював розмір шкоди, що доведено матеріалами справи та самим страховиком, а чинним законодавством не заборонено визначати розмір страхового відшкодування саме між страховиком та потерпілим, посилання суду першої інстанції про те, що розмір відновлювального ремонту має бути для учасників даних відносин однаковим не заслуговує на увагу.
Сума виплати страхового відшкодування узгоджена саме в межах такого відшкодування і ніяким чином не впливає на розмір суми, яка має бути сплачена відповідачем.
Питання щодо неправильності нарахування коефіцієнту фізичного зносу у сторін відсутні, що могло бути підставою для корегування суми стягнення за рішенням суду.
Також за документами страховика та оцінювача ОСОБА_5 знос розраховано однаково а саме 0,59.
Апелянт, посилаючись на висновок оцінювача ОСОБА_5 (де відновлювальний ремонт становить 102204,27 грн), розраховує, що невиплачена сума, яка дорівнює фізичному зносу (0,59), становить 44122,26 грн (102 204,27 грн - 61282,01 грн (вартість ремонту з урахуванням зносу) + 3 200,00 грн (франшиза)).
Потерпілий не позбавляється права на реальне відшкодування заподіяних збитків у судовому порядку, якщо страхової виплати недостатньо для повного відшкодування. Власник пошкодженого ТЗ має право на відшкодування майнової шкоди у повному обсязі.
На підставі викладеного, Апелянт вважає, що часткове задоволення позовних вимог суперечить нормам матеріального та процесуального права і не забезпечує ефективний захист її права на відшкодування.
Не погодившись з рішенням суду, Приватне підприємство "ПАЛТРАНС", в інтересах якого діє адвокат Лукащик Анатолій Петрович, подало апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити судове рішення зменшивши розмір відшкодування до 19257 гривень.
На думку відповідача суд першої інстанції необґрунтовано поклався виключно на розрахунок страхової компанії ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», який був погоджений Позивачем ОСОБА_1 ..
Відповідач ініціював проведення судової автотоварознавчої експертизи з метою з'ясування реального розміру завданих збитків. Згідно з висновком судового експерта Картавова Ю. О. (№573.25СЕ від 23.05.2025 року), розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, становить 39 973,11 грн.
Виходячи з висновку судового експерта Картавова Ю. О., сума матеріальної шкоди, яку ПП «ПАЛТРАНС» мало б компенсувати потерпілому, становить 19 257,90 грн, що включає розмір зносу складових частин ТЗ (16 057,90 грн) та розмір франшизи (3 200 грн).
Відповідач стверджує, що в разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди суди мають виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи.
Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що звіт про оцінку №136/25, наданий Позивачем і складений ФОП ОСОБА_5 , не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ для встановлення реального розміру матеріальної шкоди, оскільки він не є висновком судової експертизи.
Звіт оцінювача Позивача суперечить угоді про узгодження розміру страхового відшкодування від 18 лютого 2025 року, в якій Позивач визнала вартість відновлювального ремонту в розмірі 66 528,97 грн.
Погодившись із одним розрахунком (розрахунком страховика), Позивач не має права потім змінювати свою позицію на протилежну, оскільки така поведінка суперечить доктрині заборони суперечливої поведінки, що є проявом принципу добросовісності.
Якщо Позивач заперечує дані судової експертизи, наданої Відповідачем, але не надає інших належних доказів, відповідні обставини слід вважати не доведеними. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не було вжито жодних заходів досудового врегулювання спору, і Відповідач не був обізнаний про вимоги Позивача щодо сплати частини шкоди, не покритої страховиком.
Відсутність офіційного звернення (претензії, розрахунку) позбавила Відповідача (як юридичну особу) об'єктивної можливості добровільно задовольнити вимоги до звернення до суду, оскільки самостійне перерахування коштів могло б бути трактоване як порушення.
Витрати, понесені Позивачем у зв'язку з поданням позову та оплатою послуг оцінювача, не відповідають принципам необхідності та співмірності, визначеним у судовій практиці, оскільки вони є наслідком власних прорахунків Позивача.
Суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання ПП «ПАЛТРАНС» про зменшення судових витрат, оскільки вони, на думку Відповідача, не відповідають принципам розумності та співмірності.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Peugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим ТСЦ 4649 04 жовтня 2022 року.
21 грудня 2024 року о 22 год 35 хв в с.Піддубці, дорога Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 101 км 400 м, ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом MAN TGX 18.480, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом Schwarzmueller J-Serie, номерний знак НОМЕР_4 , змінюючи напрямок руху, виконуючи маневр перестроювання, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Peugeot 3008, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого були отримані механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2025 року у справі № 161/23878/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 04 лютого 2025 року.
Цивільну відповідальність осіб, що на законних підставах експлуатують транспортний засіб MAN TGX 18.480, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ПП «Палтранс» (страхувальник), застраховано за полісом № 218760441 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/0188149, виданим ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія». Страхова сума, згідно з полісом, на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, 160000 грн, розмір франшизи 3200 грн.
18 лютого 2025 року ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ОСОБА_1 уклали угоду про узгодження розміру страхового відшкодування.
Відповідно до п.1, 2, 5 вказаної угоди, страховик та потерпілий, шляхом підписання даної угоди, домовились врегулювати збиток за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21 грудня 2024 року, а/д Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 101 км+400 м, внаслідок якої спричинено матеріальні збитки власнику транспортного засобу Peugeot 3008, д.р.н. НОМЕР_2 . Розмір страхового відшкодування потерпілому за наслідками даної ДТП, за вирахуванням суми франшизи 3200 грн, становить 34858,41 грн є остаточним та подальшому перегляду сторонами не підлягає, як на користь ОСОБА_1 , так і будь-якої іншої особи, яка має право на отримання страхового відшкодування. Рішення по страховому відшкодуванню за шкоду внаслідок ДТП в розмірі, встановленому п.2 угоди, підтверджує задоволення всіх наявних фінансових, матеріальних, моральних та іншого роду претензій ОСОБА_1 до ПрАТ «УТСК» та відсутність таких в майбутньому і є підставою для скасування (анулювання, відкликання тощо) скарг та будь-якого роду заяв ОСОБА_1 щодо врегулювання відшкодування ПрАТ «УТСК» шкоди при ДТП та діяльності ПрАТ «УТСК».
За розрахунком суми страхового відшкодування ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» до страхового акта № 1735-24, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Peugeot 3008, (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) становить 66528,97 грн, розмір збитку (вартість ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) - 38058,41 грн, розмір страхового відшкодування (за вирахуванням франшизи 3200 грн) - 34858,41 грн.
Виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 34858,41 грн страховик (ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія») здійснив 19 лютого 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 12946 від 19 лютого 2025 року.
За змістом звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу № 136/25, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 15 квітня 2025 року на замовлення ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 102204,27 грн, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Peugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_2 , (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу) становить 61282,01 грн.
За змістом висновку експерта № 573.25СЕ судової авто товарознавчої експертизи автомобіля Peugeot 3008, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеного судовим експертом Картавовим Ю.О. 23 травня 2025 року, вартість відновлювального ремонту становить 56031,01 грн, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, пошкодженого в ДТП 21 грудня 2024 року, станом на момент ДТП, без ПДВ - 39973,11 грн.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), чинним на час виникнення спору, та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов'язанні ним є страховик).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц (провадження № 61-28728сво18), постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21)).
Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.
Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Як правильно зазначив суд першої інстанції угодою про узгодження розміру страхового відшкодування від 18 лютого 2025 року визначено страхове відшкодування потерпілому за наслідками ДТП в розмірі 34858,41 грн, виходячи з розрахунку: затверджена вартість відновлювального ремонту 66528,97 грн - вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 38058,41 грн - франшиза 3200 грн.
Тобто, за змістом підписаної ОСОБА_1 угоди про узгодження страхового відшкодування від 18 лютого 2025 року позивач, діючи добровільно, на власний розсуд погодилася з розміром страхового відшкодування ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» в сумі 34858,41 грн, визначеного з урахуванням такої складової розрахунку як затверджена вартість відновлювального ремонту.
Виплата страхового відшкодування у розмірі, визначеному домовленістю між потерпілим та страховиком, якщо він є меншим страхової суми (ліміту відповідальності), не створює обов'язку для заподіювача шкоди, який застрахував свою відповідальність відповідно до вимог Закону № 1961-IV, відшкодувати різницю між розміром такого відшкодування та реальним розміром шкоди, заподіяної потерпілому на підставі статті 1194 ЦК України, якщо заподіювач шкоди доведе, що розмір страхового відшкодування, визначений за домовленістю між потерпілим та страховиком, є меншим, ніж розмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховою компанією відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі (див. постанову Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 362/3043/18 (провадження № 61- 13063св20) ).
Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яка підлягала визначенню відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, тобто розміром оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, а не визначеної за домовленістю між потерпілим та страховиком.
За наведеними складовими матеріального збитку у більшому розмірі, майнову відповідальність міг би нести страховик (страхова компанія), якби зі страховиком не було узгоджено позивачем в порядку статті 36.2 Закону № 1961-IV меншу суму страхового відшкодування.
Тому узгодження страхової виплати, а в подальшому визначення більшої оцінки шкоди та стягнення "нової різниці" з відповідача не узгоджується з принципами заборони суперечливої поведінки та суперечить меті інституту страхування.
Водночас відповідач фактично не заперечує обов'язку щодо відшкодування шкоди, проте у меншому розмірі, що визначений висновком експерта № 573.25СЕ від 23 травня 2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок експерта № 573.25СЕ від 23 травня 2025 року складений без особистого огляду експертом пошкодженого транспортного засобу, а в переліку запчастин відсутні всі пошкоджені запчастини, тому не може бути достовірним доказом.
Крім того, на думку колегії суддів, дії страхової компанії можуть бути оспорені особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі статтею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) виходячи з завищеної оцінки, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.
Врахувавши затверджену вартість відновлювального ремонту транспортного засобу в сумі 66528,97 грн та встановлений полісом № 218760441 розмір франшизи 3200 грн, суд дійшов правильного висновку, що з відповідача належить стягнути на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування зносу, франшиза) і страховим відшкодуванням, яка становить 31670,56 грн (66528,97 грн - 34858,41 грн).
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про помилковість висновків суду в частині розподілу судових витрат, оскільки суд врахував загальні витрати як позивача так і відповідача та здійснив розрахунок пропорційно задоволеними позовним вимогам з урахуванням ч.10 ст. 141 ЦПК України.
Стягнутий розмір судових витрат відповідає вимогам ст.ст. 137, 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шмаров Олексій Валерійович, залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПАЛТРАНС", в інтересах якого діє адвокат Лукащик Анатолій Петрович, залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 15 грудня 2025 року.
Судді: Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.
Шимків С.С.