Провадження № 22-ц/803/9781/25 Справа № 202/2017/25 Головуючий у першій інстанції: Недобитюк Н. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
03 грудня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпра у складі судді Недобитюк Н.В. від 11 серпня 2025 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпра від 11 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - залишено без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Встановлено, що у лютому 2025 року ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернулась до суду з заявою, в якій просила встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 01.11.2024 року, однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу у період часу з 2016 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Заявниками в окремому провадженні є особи, які звертаються до суду з метою встановлення або підтвердження юридичних фактів, необхідних для реалізації їхніх прав та законних інтересів, а також для підтвердження наявності чи відсутності беззаперечних прав.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Права заінтересованих осіб перебувають у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і обумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника.
У ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв'язку з фактами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їхні права та обов'язки (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі №183/4366/24).
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі суд, залежно від мети встановлення юридичного факту, зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи чи органи державної влади можуть бути заінтересовані у вирішенні такої справи.
Залучення до участі у справі окремого провадження всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення та виключити можливість появи в майбутньому конкуруючого рішення з іншою заінтересованою особою, а також сприяє повному і всебічному дослідженню всіх обставин справи.
Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути залучена до участі у справі окремого провадження, крім зазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов'язки.
Частиною першою статті 294 ЦПК України передбачено, що саме на суд під час розгляду справ окремого провадження покладено обов'язок сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні чи юридичні особи можуть бути заінтересовані у вирішенні цієї справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі №405/2419/23).
Незазначення заявником заінтересованої особи у справах окремого провадження не може бути правовою підставою для залишення заяви без розгляду. Заінтересовані особи в окремому провадженні повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи (постанова Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 235/1547/24).
З огляду на викладене судам слід звертати увагу, що у разі заперечення заінтересованих осіб (батьки, діти, інші родичі загиблого військовослужбовця), які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, є спадкоємцями майна померлого, факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу не підлягає встановленню в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право.
При цьому слід враховувати, що самі по собі заперечення відповідного органу (Міноборони України, ТЦК та СП) щодо наявності у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги, не свідчать про існування спору про право (постанова Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 179/986/23).
У справі, яка переглядається, встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. Заявниця посилалася на те, що встановлення вказаного факту їй необхідно для захисту її матеріальних інтересів, зокрема, для отримання додаткової грошової винагороди та грошового забезпечення зниклого безвісти чоловіка. Заінтересованими особами заявниця вказала Військову частину НОМЕР_1 .
В подальшому, ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпра від 23 липня 2025 року залучено Міністерство оборони України в якості заінтересованої особи до участі у даній справі (а.с. 48).
Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції вказує на наявність спору про право і про неможливість розгляду вказаного питання в порядку окремого провадження, оскільки зниклий безвісті ОСОБА_3 мав сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В той же час, місцевий суд не звернув уваги, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 , заперечує щодо задоволення вимог заявниці або висуває будь-які власні вимоги, які в своїй сукупності можуть вважатися спором про право та не перевірив, чи впливатиме на його права та обов'язки рішення суду про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 , оскільки норми процесуального права передбачають встановлення наявність спору про право, а не припускати його можливість.
Крім того, відповідно частин другої та третьої до статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Отже, суд першої інстанції з власної ініціативи мав можливість залучити ОСОБА_4 до участі у справі в якості заінтересованої особи і в залежності від встановлених обставин зробити висновки про наявність або відсутність спору про право.
Подібний висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі №235/1547/24.
Неповне з'ясування суб'єктного складу та розгляд справи без залучення усіх осіб, права яких можуть бути порушені або змінені, унеможливлює правильну правову кваліфікацію заявлених вимог і може призвести до ухвалення рішення, яке не відповідатиме принципу правової визначеності та не гарантуватиме ефективного захисту прав.
Таким чином, лише із залученням до участі у справі належного кола заінтересованих осіб, може бути визначено, чи існує спір про право, а також забезпечено ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі №3147/3063/24.
Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про наявність спору про право, - є передчасним, ґрунтується на припущеннях; місцевим судом у належному обсязі не встановлені обставини справи.
Враховуючи викладене, виходячи з положень ст.ст. 374, 379 ЦПК України, наявні підстави для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпра від 11 серпня 2025 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 15 грудня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова