Провадження № 11-кп/803/2309/25 Справа № 190/918/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 року, якою в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК Українибуло відмовлено, -
Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив застосувати до нього положення ст. 81 КК України та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.04.2022 року.
Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 року в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК Українибуло відмовлено.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 вказує, що ухвала суду незаконна та підлягає скасуванню. Зауважує, що суд першої інстанції не взяв до уваги обставини відбування ним покарання та його виправлення. Просить ухвалу суд скасувати та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із такого.
Ст. 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у постанові Пленуму № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_7 раніше судимий: 1) 20.07.2005 р. Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ст. 75 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 2) 22.06.2006 р. Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 09.12.2014 р. Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71, ст. 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 4) 02.04.2021 р. Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 5) 13.01.2022 р. Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі.
За період відбування покарання засуджений 3 рази заохочений за сумлінне ставлення до суспільно-корисної праці, також має 1 стягнення, яке погашене в установленому законом порядку. На профілактичному обліку не перебуває. Засуджений в своєму оточенні прокримінально налаштованих друзів та знайомих не має як в установі, так і за її межами. Має друзів, соціально активний. За час відбування покарання стосунки із особами, які ведуть антисоціальний спосіб життя не підтримував. Підтримує соціальні зв'язки із матір'ю, цивільною дружиною та донькою, стосунки підтримує шляхом телефонних переговорів, отримує передачі. В установі активно залучався до робіт із благоустрою території установи відповідно до ч. 5 ст. 118 КВК України, роботу виконував вчасно, якісно, сумлінно, проявляв розумну ініціативу.
З наданої суду характеристики на засудженого вбачається, що ОСОБА_7 за час відбування покарання провину визнав у повному обсязі, сприяв слідству, до кінця розуміє наслідки вчиненого кримінального правопорушення, за час відбування покарання розкаюється у скоєному, жалкує, що вчинив злочин.
За рішенням комісії установи виконання покарань засуджений ОСОБА_7 довів своє виправлення.
Колегія суддів під час вивчення питання щодо виправлення засудженого ОСОБА_7 враховує відомості за весь період застосування ізоляції від суспільства.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі. Також колегією суддів враховується, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_7 не довів свого виправлення належною поведінкою за весь період відбування покарання, до засудження офіційно ніде не працював, залучався до сезонних робіт та підробітків, має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, схильний до створення конфліктних ситуацій, має високий рівень агресивності. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягується не вперше, раніше судимий 5 разів та звільнявся від відбування покарання з випробуванням, проте знову вчиняв умисні злочини, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 , повно та об'єктивно врахував дані щодо особи засудженого, його поведінку за весь час відбуття покарання, його відношення до праці та заходів, які проводяться адміністрацією з метою виховного впливу на засуджених, та дійшов правильного висновку про відсутність переконливих доказів, які б у своїй сукупності свідчили про доведеність виправлення засудженого та наявність передбачених законом підстав для його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, ст. 81 КК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області 20.05.2025 року, якою в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК Українибуло відмовлено залишити без змін.
Судді: