Справа № 761/48678/25
Провадження № 1-кс/761/30811/2025
24 листопада 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Требухів Броварського району Київської області, із середньою освітою, не працюючого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1, КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 22.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025110000000985,
установив:
24.11.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 120908/25) клопотання старшого слідчого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1, КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 22.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025110000000985.
В обґрунтування поданого клопотання, слідчим ОСОБА_6 зазначено про таке.
Слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025110000000985 від 22.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює група прокурорів Київської обласної прокуратури.
За версією органу досудового розслідування встановлено, 22.11.2025, близько 20 години 30 хвилин, за межами населеного пункту, в темний час доби, водій ОСОБА_5 , в порушення вимог пункту п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (1.3 проміле), який впливає на увагу і реакцію водія, а також порушує його координацію, керуючи автомобілем Land Rover Discovery, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі Т-1026 в межах Броварського району Київської області, в напрямку с. Требухів, порушив пункти Правил дорожнього руху, в момент виїзду на зустрічну смугу руху, перед початком обгону попутного транспортного потоку не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, продовжив виконання маневру, внаслідок чого здійснив виїзд автомобіля Land Rover Discovery, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухався по зустрічній смузі руху, у напрямку м. Бровари.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події.
23.11.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Надалі ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, на думку слідчого, підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, зокрема:
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього;
-результатами огляду ОСОБА_5 на стан сп'яніння;
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 24.11.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане слідчим клопотання та просила задовольнити його у повному обсязі, зазначивши про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у ст. 177 КПК України, тому до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, що зумовлено виконанням, передбаченого ст. 2 КПК України, завдання кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025110000000985 від 22.11.2025.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Київської обласної прокуратури.
22.11.2025 о 23 год 50 хв затримано ОСОБА_5 в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
23.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
Із урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на цей час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
При цьому слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Під час надання оцінки наявності ризику переховування, слідчим суддею також враховується те, що згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», із урахуванням продовження строку дії правового режиму, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у цьому кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного.
Існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема, вчинення іншого кримінального правопорушення, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою, враховуючи обставини кримінального провадження, а саме можливе вчинення інкримінованого кримінального правопорушення під час дії воєнного стану на території України, в стані алкогольного сп'яніння, який спричинив загибель людини.
Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Характеризуючи дані підозрюваного ОСОБА_5 не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки, а тому не може бути безумовною підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Слідчий суддя вважає доведеним те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на цьому етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених слідчим суддею ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Крім того, не лише наявність ризиків неправомірної поведінки, але й дані про особу підозрюваного враховуються при обранні найсуворішого запобіжного заходу.
Так, ч .3 ст. 183 КПК України зобов'язує слідчого суддю, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слід зауважити, що ч. 4 ст. 183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, зокрема щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Слідчий суддя також враховує вік підозрюваного, майновий стан, сімейний стан, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, відсутність судимостей, обставини вчинення тяжкого кримінального правопорушення, зокрема зневажливе ставлення підозрюваного до норм моралі та поведінки у суспільстві, можливого вчинення інкримінованого кримінального правопорушення під час дії воєнного стану на території України, в стані алкогольного сп'яніння, який спричинив загибель людини, реакцію суспільства і соціальні наслідки, а також потенційну можливість вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
А тому, враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що в цьому випадку у межах цього кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави наразі має забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків у цьому кримінальному провадженні.
Під час судового розгляду не встановлено обставин, що за станом здоров'я підозрюваний ОСОБА_5 не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.
З урахуванням вимог ч.ч. 3, 5 ст. 115, ч. 1 ст. 197 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у межах строку досудового розслідування, тобто до 20.01.2026.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 січня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_9