Справа №760/33877/25
1-кс/760/14425/25
08 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 30.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100170000154 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, який має вищу освіту, військвовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого зазначено наступне.
У провадженні слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100170000154 від 30.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 24 жовтня 2025 року у військовій частині НОМЕР_1 , проходить військову службу за контрактом, старший лейтенант ОСОБА_5 на посаді начальника групи безпілотних систем штабу піхотного батальйону .
Під час проходження військової служби ОСОБА_5 повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Однак, всупереч вищенаведеним нормативно-правовим актам ОСОБА_5 , вчинив злочин у сфері незаконного обігу зброї за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , у невстановлений слідством час, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання бойових припасів придбав у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб реактивний снаряд від РПГ АТ4, який зберігав у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
Надалі в неустановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше січня 2025 року ОСОБА_5 за допомогою інтернет мережі на сайті «Reibert. info» використовуючи нік « ОСОБА_8 » домовився з особою, під ніком « ОСОБА_9 » під яким зареєстрований ОСОБА_10 , про продаж останньому реактивного снаряду від РПГ АТ4. Після чого за допомогою чату на даному сайті домовився про купівлю даного реактивного снаряду за грошові кошти у розмірі 1200 грн. та спосіб доставки за допомогою засобів поштового зв'язку та здійснення оплати накладним платежем.
У подальшому в неустановлений досудовим розслідуванням час та місці але не пізніше січня 2025 року, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на збут бойових припасів (реактивного двигуна), з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, шляхом збуту за грошові кошти в розмірі 1200 гривень, надіслав ОСОБА_10 , поштове відправлення в середині якого містився реактивний снаряд від РПГ АТ 4.
05.12.2025 в ході проведення невідкладного обшуку нежитлового приміщення яким користується ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на яке зареєстровано на ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в рівних долях (згідно довідки КМ БТІ) виявлено та вилучено: протитанкові гранати ПГ-7М (дві одиниці), постріл гранатометний ПГ-9С (одна одиниця), тандемна частина від гранати ПГ-7 (одна одиниця). Зазначені предмети відносяться до першої категорії вибухонебезпеки у зв'язку з тим, що мають значні пошкодження корпусів у вигляді вм'ятин, наскрізних отворів, вкриті іржею (згідно акту перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів від 05.12.2025 УВТС ГУНП у м. Києві).
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, українець, громадянин України, не маючий на утриманні малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 .
В діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 263 КК України.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, який караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Вважаю, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки, існують ризики передбачені ст.177 КПК України.
На той факт, що ОСОБА_5 матиме можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду вказує той факт, що він, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, а санкція статті даного кримінального правопорушення передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, тобто пов'язане із позбавленням волі, він може переховуватися від правоохоронних органів та/або суду, що негативно вплине на судовий розгляд.
Незаконно впливати на представника потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом залякування або схиляння та спонукання до зміни показів;
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, так як за вказаний злочин передбачено серйозне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним, свідчить про неможливість застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, надасть змогу переховуватись від суду і може призвести до продовження ним злочинної діяльності.
Сторона обвинувачення вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, прошу врахувати наступні обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 , у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється.
Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків.
На підставі викладеного слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду із відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред'явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані, підтверджується належними доказами. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на по 31 грудня 2025 року із покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст.194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник просили суд відмовити у задоволенні заявленого клопотання, оскільки вважав підозру необґрунтованою. Зазначив, що можливо запобігти визначеним у клопотанні ризикам шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 181, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені 30.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100170000154 за підозрою, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
05.12.2025, ОСОБА_5 затримано в порядку вимог ст. ст. 208-211 КПК України.
06.12.2025, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наданими слідчому судді копіями матеріалів кримінального провадження, а саме: електронним рапортом (картка повідомлення на лінію 102), рапортом про виявлення кримінального правопорушення, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , протоколом огляду Інтернет-сторінки, протоколом огляду предметів, протоколом проведення обшуку, актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів від 05.12.2025. протоколом огляду місця події від 30.10.2025, актом перевірки об?єкта на наявність вибухових матеріалів від 30.10.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , протоколом огляду місця події від 30.10.2025, актом перевірки об?єкта на наявність вибухових матеріалів, протоколом допиту ОСОБА_17 , проколом допиту потерпілого ОСОБА_18 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_19 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_20 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_21 , протоколом допиту свідка ОСОБА_22 , протоколом допиту свідка ОСОБА_23 , протоколом допиту свідка ОСОБА_24 .
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто зберігання, придбання та збуту бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Так, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі від нас трок від трьох до семи років з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має зрілий вік, має задовільний стан здоров'я.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, а саме має одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання,
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має вищу освіту, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 .
Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.178 КПК України даних щодо негативної репутації підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.
Щодо майнового стану підозрюваної, в дотримання вимог п. 7 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що ані стороною захисту, ані стороною обвинувачення відомостей про майновий стан підозрюваної не надано.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відповідно до наданих суду матеріалів, розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні не встановлено.
На виконання вимог п.12 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що наявні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв'язку з його доступом до зброї.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, по існування якого свідчать тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено військовослужбовцем в умовах воєнного стану. Не можна залишити поза увагою і відсутність у підозрюваного міцних соціальний зв'язків.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків,інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, можливості та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні тяжкого злочину проти громадської безпеки, вчиненого в умовах воєнного стану у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом із тим, при вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства (суду) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено обставини, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку із чим клопотання підлягає частковому задоволенню.
Запобіжний захід у вигляді застави, у розумінні вимог ч.1 ст.176 КПК України є більш м'яким запобіжний заходом ніж домашній арешт.
Разом із тим, ані стороною захисту, ані стороною не надано відомостей про майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , отже слідчий суддя позбавлений можливості застосувати запобіжний захід у вигляді застави та визначити розмір застави, який достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя також позбавлений можливості застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистої поруки, оскільки у судовому засіданні не заявлено осіб, що заслуговують на довіру (поручителів) та наявність письмового зобов'язання про те, що такі особи поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про те, що за встановлених фактичних обставин, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, з урахуванням даних в їх сукупності про особу ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що доцільним, дієвим та таким, що досягне мети, визначеної ч.1 ст.177 КПК України є запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який необхідно застосувати в межах строку досудового розслідування строком на двадцять три дні, тобто по 31 грудня 2025 року включно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 179, 186, 193-194, 196, 199, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві, прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Відповідно до вимог ст. 202 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 звільнити з під-варти негайно в залі суду.
Ухвала в частині покладених обов'язків діє в межах строку досудового розслідування строком на двадцять три дні, тобто по 31 грудня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального правопорушення, а на час перебування справи у провадженні суду - на прокурора.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1