Справа № 758/7591/25
Категорія 69
15 грудня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря судового засідання - Савенко Д. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей.
Зазначала, що 24.07.2004 між нею та відповідачем було укладено шлюб, який було розірвано відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 16.01.2014.
Після розірвання шлюбу вони продовжували проживати разом, вели спільний побут та спільно виховували дітей.
У них є троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач, відповідно до судового наказу, виданого Подільським районним судом м. Києва від 08.04.2025 сплачує аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Жодним іншим чином він не приймає участі у вихованні та утриманні дітей.
Відповідач працює в Службі безпеки України у нього на праві власності наявне нерухоме та рухоме майно.
Крім того, відповідач має регулярний дохід від здачі нерухомого майна в оренду.
З метою надання психологічної консультації для ОСОБА_4 вона з відповідачем звернулися до підрозділу психологічного супроводу.
Психолог повідомила про складний психоемоційний стан доньки.
У літній період нею було прийнято рішення про придбання путівки до психологічного табору дитячого клубу «Я Да Вінчі», і оплатила власними силами, вартість надання послуг з організації з програмою склала 20000 грн.
У ОСОБА_5 восени 2024 року діагностовано афективно-респіраторні пароксизми, які потребували додаткового обстеження та відповідного лікування.
На діагностику дитини вона витратила на загальну суму у розмірі 1100 грн.
Їх середня донька має діагноз - тендиніт сухожилків м'язів обох плечових суглобів, міотонічний синдром у всіх відділах спини, плоско-вальгусні стопи.
За рекомендацією лікаря вона придбала ортопедичні устілки на суму 1590 грн.
Крім того, лікар рекомендував провести додаткові медичні обстеження, зокрема МРТ плечових суглобів, вартість якого складає 3400 грн., за один суглоб, лікарем було рекомендовано курс з 10 індивідуальних занять з реабілітологом вартість якого складає 7000 грн. та 10 сеансів масажу спини, вартість яких складає 6500 грн.
Діти відвідують басейн, вартість одного групового заняття складає 300 грн.
Для розвитку здібностей середньої доньки, яка є дуже здібною та талановитою дівчинкою, вона фактично витрачає щомісяця 7600 грн.: 1600 грн. - танці, 2000 грн. - індивідуальні заняття з фігурного катання, 2400 грн. - індивідуальні зняття з англійської мови, 1200 грн. - групові заняття в басейні та 500 грн. орієнтовно на приладдя та матеріали для художньої школи.
Крім того, у січні 2025 року з метою психологічної реабілітації дітей, за рекомендацією фахівця-психолога, діти відвідали оздоровчий табір психологічного спрямування у с. Делятин Закарпатської області.
Нею було витрачено 26000 гривень на обох дітей.
За період з лютого-березень 2025 нею на медичні послуги та лікарські засоби витрачено 7 500 грн.
У червні 2025 запланована поїздка середньої доньки до Болгарії на загальну суму 25 334 грн.
Загальна сума фактичних витрат становить 81 000 грн., а тому відповідач повинен нести половину вартості цих витрат у розмірі 40500 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з відповідача на її користь 50% від фактично понесених та документально підтверджених додаткових витрат у загальній сумі 81600 грн., викликаних особливими обставинами щодо лікування та оздоровлення двох молодших дітей, у сумі 40800 грн.; 50 % від прогнозованих додаткових витрат у загальній сумі 15000 грн. у розмірі 7500 грн.; додаткові витрати у розмірі 7600 грн. щомісячно на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 01 січня 2025 року, і до досягнення дітьми повноліття.
У відзиві на позов відповідач проти задоволення позову заперечував вказавши на те, що ОСОБА_4 перебуває на обліку у поліклініці військового медичного управління Служби безпеки України за його місцем роботи, ОСОБА_5 також може бути взята на облік у вказану поліклініку, а тому звернення позивача за медичною допомогою для дітей до приватних клінік без його згоди вказує на необґрунтованість понесених нею витрат на лікування дітей, та не підлягають стягненню з нього.
Щодо відпочинку дітей в таборі клубу «Я Да Вінчі» вказав на те, що він є учасником бойових дій, в Службі безпеки України існують різного роду програми для оздоровлення дітей для працівників СБУ та для учасників бойових дій, які є або безкоштовними або незначної вартості, у зв'язку з чим, вважає витрат понесені позивачкою на відпочинок дітей в таборі клубу «Я Да Вінчі» є необґрунтованими та такими, що не викликані особливими обставинами.
Посилаючись на зазначені обставини, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У відповіді на відзив позивачка підтримала свою правову позицію, викладену у позові та просила її позов задовольнити у повному обсязі.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач, вказавши на необґрунтованість позову просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні 09.12.2025 позивачка підтримала позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат на утримання дітей у розмірі 40 800 грн., в іншій частині позов не підтримала.
Представник відповідача у судовому засіданні 09.12.2025 проти задоволення позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі.
Суд, вивчивши матеріалами справи, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.07.2004, який було розірвано відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 16.01.2014.
Сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 18 постанови від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.
Аналіз зазначених норм чинного законодавства свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/10 (провадження № 61-8815св21).
У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Наведені висновки щодо застосування статті 185 СК України підлягають врахуванню у кожній справі про стягнення додаткових витрат на дитину.
Наявність додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини (постанова Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 127/16614/15-ц (провадження № 61-2371св18))
ОСОБА_1 визначаючи розмір додаткових витрат на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 81 600 грн., 50 відсотків яких просила стягнути з відповідача, вказувала на те, що додаткові витрати на ОСОБА_4 викликані психоемоційним станом доньки, у зв'язку з чим нею було прийнято рішення про придбання путівки вартістю 20 000 грн. до психологічного табору клубу «Я да Вінчі», а у січні 2025 з метою психологічної реабілітації двох молодших дітей, за рекомендацією фахівця-психолога двоє молодших дітей відвідали оздоровчий табір психологічного спрямування, розмір понесених витрат склав 26 000 грн., у червні 2025 з метою відпочинку нею було заплановано поїздку їх середньої доньки до Болгарії. Вартість путівки склад 25 334 грн.
Крім того, додаткові витрати на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пов'язані також і з їх медичним лікуванням.
Судом установлено, що відповідно до договору про надання послуг з організації дитячого дозвілля Клубу «Я Да Вінчі» від 03.07.2024 № 03/07/24, укладеного між СПДФО ОСОБА_10 (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник), замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати дитині - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , комплекс послуг з організації дитячого дозвілля та сприяння психологічного розвитку дитини, розвитку її творчого потенціалу в клубі виконавця «Я Да Вінчі», вартість понесених витрат ОСОБА_1 склала 20 000 грн. (а.с. 26-27).
Відповідно до договорів про надання послуг з організації дитячого дозвілля Клубу «Я Да Вінчі» від 04.01.2025 № 04/01-В та № 04/01-К, укладених між СПДФО ОСОБА_10 (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник), замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати дітям - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , комплекс послуг з організації дитячого дозвілля та сприяння психологічного розвитку дитини, розвитку її творчого потенціалу в клубі виконавця «Я Да Вінчі», вартість понесених витрат ОСОБА_1 склала по 13 000 грн. на кожну дитину (а.с. 36-38).
ОСОБА_1 також понесені витрати на медичні послуги, надані ОСОБА_4 у розмірі 1 590 грн. (а.с. 31-33), 1 500 грн. (а.с. 41) та витрати на медичні послуги, надані ОСОБА_5 у розмірі 1 100 грн. (а.с. 28).
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, загальний розмір документально підтверджених додаткових витрат, пов'язаних з наданням медичної допомоги дітям: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також викликаних з психоемоційним станом дітей, становить 50 190 грн.
Виходячи з вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25 095 грн. додаткових витрат на дітей.
Позов в частині стягнення з відповідача частини витрат на відпочинок дитини в Болгарії у розмірі 25 334 грн. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 185 СК України та правового висновку від 13.09.2017 р. у справі № 6-1489цс17 ВС, у витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов'язковою.
Такі витрати по суті є виконанням обов'язку батьків, передбаченого ч. 3 ст. 150 СК України.
Крім того, витрати, пов'язані з відпочинком не можуть бути додатковими витрати в силу норм СК України, оскільки доказів того, що такий відпочинок був зумовлений особливими обставинами у житті дитини та що дитина потребувала оздоровлення та відпочинку біля моря за рекомендацією лікаря чи стану здоров'я, позивачем надано не було.
Позов в решті вимог необґрунтований та документально не підтверджений, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 25 095 (двадцять п'ять тисяч дев'яносто п'ять) грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.12.2025.
Суддя С. С. Захарчук