печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31125/25-ц
пр. 2-7651/25
13 листопада 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - суддіОстапчук Т. В.,
при секретарі Погребняк В. Д.,
за участю
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку позовного (спрощеного) провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
01.07.2025 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана цивільна справа.
В обґрунтування позову, позивач вказує, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір про відступлення права вимоги № 601-18, відповідно до якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до фізичних осіб щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 1 травня 2018 року теплової енергії.
Відповідач є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач своєчасно не сплачує за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити інфляційні втрати та три проценті річних. Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати та три проценті річних.
На підставі викладеного, позивач просив про задоволення позову.
04.07.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву Позивача та відкрито цивільну справу за правилами позовного (спрощеного) провадження з викликом сторін.
24.07.2025 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про застосування наслідків пропуску позовної давності.
08.08.2025 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив з приводу задоволення позову у зв'язку з тим, що відповідачем частково сплачену заборгованість та просив застосувати наслідки пропуску позовної давності
08.10.2025 від представника позивача до суду надійшла заява в якій останній зазначив, що відповідачем було частково погашено заборгованість, тому просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 670,90 грн. та три відсотки річних в розмірі 162,44 грн., що виникли в результаті заборгованості за спожиті послуги до 01.05.2018 та пеню, що становить 1714,31 грн, інфляційні втрати, що становлять 11 450, 65 грн. та три відсотки річних в розмірі 2745, 71 грн., а також витрати з оплати судового збору в розмірі 3028 грн.
Представник позивача Хахановський А. В. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити та проводити розгляд у його відсутність.
Відповідач в судовому засіданні підтримав свій письмовий відзив.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 .
Будинок за адресою: АДРЕСА_3 , в цілому під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира за зазначеною адресою під'єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже, Відповідач/Відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг з ТЕ/ПГВ.
Відповідач від послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 від послуг з ТЕ/ПГВ, у встановленому чинним законодавством порядку, не відмовлявся (не відключався).
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків, між Позивачем та Відповідачем підтверджується діями сторін, а саме: Позивач щомісячно надає Відповідачу послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуг з ТЕ/ПГВ, надсилає Відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а Відповідач споживає надані послуги та зобов'язаний оплатити їх вартість.
Відповідно до вимог законодавства, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 сплатив заборгованість за спожиті комунальні послуги під час розгляду справи, проте не було здійснено сплату інфляційних втрат в розмірі 670,90 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 162,44 грн., що виникли в результаті заборгованості за спожиті послуги до 01.05.2018 та пені, що становить 1714,31 грн, інфляційних втрат, що становлять 11 450, 65 грн. та трьох відсотки річних в розмірі 2745, 71 грн..
Відповідно до статті 26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
На підставі постанови КМУ від 29 грудня 2023 року № 1405, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, поновлено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на комунальні послуги з 31 грудня 2023 року, у випадку прострочення сплати коштів.
В зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції підлягають задоволенню.
Щодо клопотань відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
У частині першій статті 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з відповідних постанов Кабінету Міністрів України. Відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Згідно з п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, оскільки з 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, та зупиненням такого строку на час діє воєнного стану в Україні, який введений з 24.02.2022 та діє на момент розгляду справи у суді, а позовні вимоги стосуються періоду з 2018 року, а тому строк позовної давності позивачем не пропущено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, а саме 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись, ст. 11, 16, 258, 319, 322, 526, 527, 530, 625, 901 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 273, 274, 275, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,
Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» інфляційні втрати в розмірі 670,90 грн. та три відсотки річних в розмірі 162,44 грн., що виникли в результаті заборгованості за спожиті послуги до 01.05.2018 та пеню, що становить 1714,31 грн, інфляційні втрати, що становлять 11 450, 65 грн. та три відсотки річних в розмірі 2745, 71 грн.,.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5)
Відповідач : ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Суддя Т.В. Остапчук