Справа № 755/14313/25
"12" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження №12025105040000567, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пінар дель Ріо, Республіка Куба, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 05.06.2023 вироком Солом'янського районного суду м. Києва
за ч. 1 ст. 309 КК України, засуджений до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок;
- 21.04.2025 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, засуджений до покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
встановив:
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи протягом року засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21 квітня 2025 року
за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив, знову вчинив кримінальне правопорушення (злочин) за наступних обставин.
17.06.2025 приблизно о 18 год 30 хв, ОСОБА_6 , перебуваючи біля будинку що за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 31, помітив на землі біля дерева прозору пластикову колбу з кристалоподібною речовиною світлого кольору. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особа, яка періодично вживає особливо небезпечні психотропні речовини, заборонені до обігу, припустив, що у знайденій пластиковій колбі може міститись особливо небезпечна психотропна речовина, заборонена до обігу. Після чого, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше обізнаним про спосіб приховування особливо небезпечних психотропних речовин, заборонених до обігу, підняв із землі знайдену ним пластикову колбу візуально оглянув її вміст та впевнився, що дійсно в ній міститься особливо небезпечна психотропна речовина, заборонена до обігу - PVP. В цей час у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник протиправний умисел спрямований на незаконне зберігання з метою подальшого власного вживання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, з цією метою ОСОБА_6 знайдену пластикову колбу з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, сховав до правої кишені джинсів в які був одягнений, тим самим почав незаконно його зберігати при собі.
Того ж дня, а саме 17.06.2025, за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 29, працівником поліції було зупинено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що зберігає при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
В подальшому, 17.06.2025 в період часу з 19 години 45 хвилин до 19 години 50 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 29, співробітниками поліції, було проведено обшук затриманої особи, в ході якого у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено з зовнішньої лівої кишені джинсів пластикову колбу, всередині якої знаходилась кристалічна речовина світлого кольору - особливо небезпечна психотропна речовина обіг якої заборонено - PVP , загальною масою 0,465 г.
Згідно висновку експерта від 25.06.2025:
Надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP.Маса PVP, в речовині, становить 0,465 г.
PVP, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» "Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено" в "Таблиці І", є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання наркотичного засобу PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15.
Таким чином, дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто вчинення незаконного придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину за ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, повідомив, що він іноді вживав психотропні речовини та коли 17 червня 2025 на Ентузіастів біля дерева він побачив пластикову колбу, то у нього не було сумнівів, що це PVP, тому він її підняв та поклав до кишені джинсів, щоб у подальшому вжити.
Натомість, через короткий проміжок часу, так само по вулиці Ентузіастів у м. Києві його було зупинено працівниками поліції, яким він одразу повідомив що має при собі PVP. Підтвердив суду, що він самостійно повідомив про наявність у нього психотропної речовини, яка згодом була вилучена. З приводу вказаних подій щиро розкаюється, протиправність своїх дій та їх наслідки усвідомлює. Просив не позбавляти його свободи, запевнив суд, що він зробив для себе належні висновки.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_7 тих, що стосуються вирішення питання щодо долі речових доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Крім того, судом встановлено, що 21 квітня 2025 року Дніпровським районним судом м. Києва ОСОБА_7 було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 309 КК України.
Призначаючи обвинуваченому міру покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами. Також, відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, яке полягало у визнанні у суді обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі час, місце, спосіб учинення, крім того, обвинувачений добровільно розповів про обставини вчиненого, і саме вказана позиція обвинуваченого забезпечила виконання таких завдань кримінального провадження як швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд. Окрім того, обвинувачений висловив щирий жаль з приводу учинених ним дій та осуд своєї поведінки.
Обставин, що обтяжують покарання, обвинувальний акт не містить.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Обираючи ОСОБА_8 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує, обставину, яка пом'якшує покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу винного, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Зважаючи на фактичні конкретні обставини у даному кримінальному провадженні, повне визнання обвинуваченим своєї провини, щире каяття, суд дійшов висновку за можливе призначити обвинуваченому покарання у мінімальних межах санкції статті у виді позбавлення волі.
До такого висновку суд дійшов також, приймаючи до уваги дані, які характеризують особу обвинуваченого, з огляду на конкретні обставини справи.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України, а також ст. 75 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.
Крім того, судом враховується, що 21 квітня 2025 року Дніпровським районним судом м. Києва ОСОБА_7 було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі та за правилами ст. 71, 72 КК України до штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, згідно вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 05.06.2023 року
Як встановлено судом штраф, призначений вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 05.06.2023 року ОСОБА_5 сплатив повністю.
Кримінальне правопорушення, за яким ОСОБА_5 засуджується цим вироком, вичинено 17 червня 2025 року.
Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив нове кримінальне правопорушення після постановлення попереднього вироку, суд приходить до висновку про необхідність засудження останнього із застосуванням ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21.04.2025 року за правилами ст. 72 КК України, оскільки частина 1 ст. 71 КК України містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або частково приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засуджений вчинив новий злочин після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.
Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов'язком суду, який призначає остаточне покарання за сукупністю вироків.
Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання немає.
Цивільний позов не заявлений.
Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Згідно ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання приєднати частково не відбуте покарання 1 (один) день позбавлення волі за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21 квітня 2025 року, і остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) дня позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування покарання час його попереднього ув'язнення за цим кримінальним провадженням - 17 червня 2025 року.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень, 60 копійок.
У відповідності до вимог ст. 100 КПК України речові докази:
- психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,465 г.(квитанція № 024442) - знищити;
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1