Справа № 755/20893/25
Провадження №: 3/755/6887/25
"12" грудня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Судом визнано доведеним, що водій ОСОБА_1 о 01 годині 30 хвилин 21 жовтня 2025 року в м. Києві по вул. М. Кибальчича, 6, керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку, подану працівником поліції, який рухався на транспортному засобі «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні) увімкненим проблисковим маячком синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу, був зупинений шляхом переслідування на вул. І. Микитенка, 27. Крім того, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеофіксації (бодікамера) працівників патрульної поліції.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.4, 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Від захисника ОСОБА_2 - адвоката Конончук З.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває у робочому відрядженні у м. Дніпро, де у нього виникли проблеми зі здоров'ям, призначено лікування, тому він не може прибути в судове засідання з метою надання пояснень щодо обставин справи. До заяви долучено консультаційний висновок спеціаліста № 884739 від 11.12.2025, де встановлено діагноз та рекомендовано обмеження фізичного навантаження та призначено лікування.
Дослідивши матеріали справи, доходжу наступних висновків.
Встановлено, що матеріали адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП надійшли до Дніпровського районного суду м. Києва 28.10.2025 року та передано в провадження судді.
03.11.2025 року ОСОБА_1 було надіслано судову повістку про виклик до суду на 13.11.2025 року на 14.15 годину, яка була йому доставлена 03.11.2025 о 15.32 годині, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення, яка знаходиться в матеріалах справи.
У судове засідання 13.11.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, від його захисника-адвоката Конончук З.В. надійшла заява про відкладення слухання справи у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває у робочому відрядженні, а адвокат братиме участь в іншому суді. Крім того, адвокат просив надати можливість ознайомились із матеріалами справи.
12.11.2025 адвокат Конончук З.В. ознайомилась з матеріалами адміністративної справи та отримала копію відеозапису, що долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 в судове засідання, розгляд справи відкладено на 12.12.2025 року на 10.00 годину. Судова повістка про виклик до суду ним була отримана 13.11.2025 року о 16.57 годині, що підтверджується довідкою про доставку sms. Крім того, повідомлення про судове засідання було отримано захисником ОСОБА_1 - адвокатом Коночук З.В., що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber», яка знаходиться в матеріалах справи.
Жодних пояснень чи заперечень щодо складених протоколів від ОСОБА_1 та його захисника до суду не надходило.
Викладене свідчить про те, що ОСОБА_1 з 03.11.2025 року обізнаний про розгляд Дніпровським районним судом м. Києва справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, однак, до суду не з'являвся, письмових пояснень чи заперечень не подавав. Крім того, наданий висновок спеціаліста не містить даних про неможливість ОСОБА_1 приймати участь в судовому засіданні, в тому числі за допомогою відеоконференцзв'язку.
Вказані обставини свідчать про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Окрім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За викладених обставин, суддя приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративні протоколи, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було.
Згідно вимог ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 та за ст. 122-2 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.
Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.
З огляду на викладене, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з'явилась в судове засідання.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Нормами частини 1 статті 122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Винуватість ОСОБА_1 в порушенні п.п. 2.4, 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 489374 від 21.10.2025 року, згідно з яким о 01 годині 30 хвилин 21 жовтня 2025 року в м. Києві на вул. М. Кибальчича, 6, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав про зупинку, подану працівником поліції, який рухався на транспортному засобі «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні) увімкненим проблисковим маячком синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу, був зупинений шляхом переслідування на вул. І. Микитенка, 27;
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 489363 від 21.10.2025 року, згідно з яким о 02 годині 00 хвилин 21 жовтня 2025 року в м. Києві на вул. І. Микитенка, 27, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеофіксації (бодікамера) працівників патрульної поліції;
- в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.10.2025 року, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння;
- на відеозаписі з боді-камери працівників поліції, що здійснював оформлення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, приєднаного до протоколу про адміністративне правопорушення, де зафіксовано переслідування та обставини спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 . Записом зафіксовано, що працівниками подався сигнал про зупинку транспортного засобу, який створював аварійну ситуацію, за допомогою проблискового маячку синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу, однак вимога працівника поліції не була виконана, у зв'язку з чим відбувалось переслідування на вул. Кибальчича в сторону вул. Курнатовського, та зупинка водія відбувалась на вул. І. Микитенка, 27. Під час спілкування водію роз'яснено, що він створював на дорозі аварійну ситуацію, у зв'язку з чим було подано вимогу зупинитись. Факт вимоги працівника поліції про зупинку та подальше переслідування водій ОСОБА_1 не заперечував, пояснював, що виїхав з двору, підвозив сусідку, не зупинявся, оскільки злякався поліції. У зв'язку із виявленими ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю) водію неодноразово пропонується пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, на що водій просив скласти протокол щодо невиконання вимоги про зупинку. Зазначав, що алкогольні напої він не вживав, запах алкоголю від жінки, яку від підвозив. ОСОБА_1 було роз'яснено права та наслідки відмови від проходження огляду.
Вказані докази отримані у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та відповідних Інструкцій. Протокол підписаний особою, яка його склала, в усному порядку ОСОБА_1 роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відповідно до пунктів 2-3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки алкогольного сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан сп'яніння.
Відповідно до пункту 7 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Водночас, пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суддя виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, суддя відповідно до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто невиконання вимоги працівника поліції про зупинку та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи обставини правопорушення, докази наявні у матеріалах справи, суддя дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24, 30, 36, 122-2, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя М. Сазонова