Справа № 148/2540/25
Провадження №2/148/1232/25
04 грудня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
У жовтні 2025 позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.10.2022 між АТ "ТАСКОМБАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9995950395. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, визначених в графіку платежів відповідно до Додатку №1.
Відповідно до п.1.2. умов Кредитного договору кредит надається Позичальнику на наступних умовах: - сума кредиту - 87727,50 гривень; - строк користування - 36 місяців;
- річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором; - щомісячні проценти - 2,49 % від суми кредиту.
Кредит надається безготівковим шляхом протягом 3 (трьох) робочих днів від дня укладення договору на рахунок Позичальника в АТ «ТАСКОМБАНК», та погашається безготівковим шляхом на цей же рахунок (п. 1.2. Кредитного договору).
Згідно п. 3.5. вказаного договору всі інші умови кредитного договору, зазначені в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (публічна частина) редакція від 02.02.2022, які розміщені на сайті ТОВ «ФК» «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення цього Договору та до яких Позичальник приєднується, підписавши цей Договір.
Відповідно до п. 3.6. Кредитного договору цей Договір, Умови отримання фінансових. кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (публічна частина) редакція від 02.02.2022, складають єдиний кредитний договір. Позичальник підписавши цей Договір підтверджує, що свій примірник цього Договору він отримав.
Кредит Відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, отже Кредитодавець, свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
Разом із тим, умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті.
Неодноразовими телефонними повідомленнями Банку Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни.
Як наслідок, станом на 01.05.2025, заборгованість Позичальника за Кредитним договором №9995950395 від 27 жовтня 2022 року, становить 51303,97 грн., в т.ч.: - заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 31118 грн.; - заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 1,53 грн.; - заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 20184,44 грн.
Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, у якому він просить стягнути з відповідачки вказану вище заборгованість та понесені у справі судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В позовній заяві він просить розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи заперечень немає.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив не подала.
За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідачки на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.
У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 27.10.2022 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ФК «ЦФР» з заявою-анкетою на отримання послуг в ТОВ «ФК «ЦФР», яка підписана нею власноручним підписом, про що свідчить її копія (а.с. 9).
Також судом встановлено, що 27.10.2022 між ОСОБА_1 з одного боку та ТОВ «ФК «ЦФР» з іншого укладено Кредитний договір №9995950395, про що свідчить копія даного договору. Даний договір підписаний власноручним підписом ОСОБА_1 (а.с. 6-7).
За умовами кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Сума кредиту 87727,50 грн., строк на який надається кредит - 36 місяців. Початковий процент при надані кредиту 5% від суми кредиту в розмірі 4177,50 грн., щомісячні проценти 2,49 % від суми кредиту, річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором.
Згідно з п. 1.3 Кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту згідно графіку платежів.
Відповідно до п.2.7. вказаного договору позичальник згоден з тим, що кредитодавець має право відступити право вимоги за цим Договором Новому кредитору або залучити колекторську компанію, до врегулювання простроченої заборгованості Позичальника, та зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги, за цим договором, новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити позичальника у спосіб, визначений частиною першою статті 25 ЗУ «Про споживче кредитування» та з урахуванням п. 8.2. Умов отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (публічна частина).
Згідно п. 3.5. вказаного договору всі інші умови кредитного договору, зазначені в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (публічна частина) редакція від 02.02.2022, які розміщені на сайті ТОВ «ФК» «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення цього Договору та до яких Позичальник приєднується, підписавши цей Договір.
Також власноручним підписом ОСОБА_1 підписаний паспорт кредиту від TOB «ФК «ЦФР» №5950395 від 27.10.2022, в якому погоджено графік платежів та орієнтована загальна вартість кредиту, з урахуванням суми кредиту та відсотків за користування кредитом, про що свідчить його копія (а.с. 8).
Умови надання банківських послуг позивачем визначено в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» від 02.02.2022, витяг з яких міститься в матеріалах справи (а.с. 10 зв.бік-12).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості по кредитному договору №9995950395 від 27.10.2022 станом на 01.05.2025 загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 51303,97 грн., з яких: - заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 31118 грн.; - заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 1,53 грн.; - заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 20184,44 грн. (а.с. 14-15).
Вказаний розрахунок підтверджується виписками по особовому рахунку за кредитним договором №9995950395, клієнт ОСОБА_1 які містяться в АСДС в форматі PDF.
Як слідує із повідомлення-вимоги від 10.06.2025, АТ "ТАСКОМБАНК", як правонаступник ТОВ "ФК ЦФР", звернулося до відповідачки ОСОБА_1 з вимогою про дострокове погашення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №9995950395 від 27.10.2022 (а.с. 16 зв.бік), що підтверджується списком № ТАСКОМБАНК 11.06 (2) AT «Укрпошта» (а.с. 17).
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить із такого.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, виконавши умови кредитного договору щодо передачі у користування коштів позичальнику, кредитор має право вимагати від боржника виконання зобовязань щодо повернення коштів, сплати процентів, інших платежів, обумовлених договором.
Разом з тим, з досліджених судом доказів, судом встановлено, що кредитний договір №9995950395 від 27.10.2022 був укладений між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ЦФР», а не ТОВ "ТАСКОМБАНК". Саме з ТОВ «ФК «ЦФР» відповідачка ОСОБА_1 досягла згоди щодо усіх істотних умов правочину. Отже, саме ТОВ «ФК «ЦФР», як сторона кредитного зобовязання, набуло прав вимог до ОСОБА_1 , як до боржника, щодо погашення кредитної заборгованості за укладеним договором.
Як слідує із пунктом 2.7. кредитного договору №9995950395 від 27.10.2022 позичальник згоден з тим, що кредитодавець має право відступити право вимоги за цим Договором Новому кредитору або залучити колекторську компанію, до врегулювання простроченої заборгованості Позичальника, та зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги, за цим договором, новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити позичальника у спосіб, визначений частиною першою статті 25 ЗУ «Про споживче кредитування» та з урахуванням п. 8.2. Умов отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (публічна частина).
Однак, ні позовна заява, ні документи додані до неї, не містять відомостей та доказів факту переходу права вимоги ТОВ «ФК «ЦФР до відповідачки за кредитним договором №9995950395 від 27.10.2022, до інших осіб, в тому числі і до АТ «Таскомбанк». Зокрема, договорів відступлення права вимоги за кредитним договором, актів прийому-передачі реєстру боржників тощо.
Тобто, позивачем АТ «ТАСКОМБАНК» жодними належними доказами не доведено факту переходу до нього права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №9995950395 від 27.10.2022, а отже і порушення його прав у звязку з невиконанням відповідачкою своїх зобовязань за даним договором.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
За змістом ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зазмістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ( ч. 1 ст. 80 ЦПК України ).
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу ( групі однотипних доказів ), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів ).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що АТ «Таскомбанк» не довело порушення його прав з боку відповідачки ОСОБА_1 , а отже і права стягнення заборгованості з останньої за кредитним договором №9995950395 від 27.10.2022, який укладений ОСОБА_1 з ТОВ «ФК «ЦФР», а не з АТ «Таскомбанк».
Виходячи з викладеного вище, зважаючи на той факт, що у позивача відсутнє право вимоги до відповідачки, в задоволенні позову АТ "ТАСКОМБАНК" слід відмовити.
У зв'язку з відмовою в позові судові витрати суд залишає за позивачем.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 512, 514, 1077, 1078 КЦ України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 263- 265, 280-283 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9995950395 від 27.10.2022 року - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 15.12.2025.
Суддя Л.А. Штифурко