Справа № 361/1037/25
Провадження № 2/361/362/25
15.12.2025
15 грудня 2025 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліна Н.М., розглянувши клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Дем?янова Ігоря Юрійовича про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення моральної шкоди, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення моральної шкоди.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2025 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Дутчаку І.М.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 06 серпня 2025 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2025 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2025 року справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.
Представник відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвокат Дем?янов І.Ю. через систему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, з метою надання можливості сторонам висловити свою думку щодо доказів для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя встановила такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами є спір щодо стягнення моральної шкоди.
З огляду на ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 274 ЦПК України).
Як убачається із змісту ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2025 року та 13 серпня 2025 року при визначенні порядку розгляду справи враховано вимоги ст. 19, 274 ЦПК України, предмет спору - стягнення моральної шкоди, визнано справу такою, що є незначної складності, тому постановлено порядок її розгляду у спрощеному провадженні без виклику сторін, роз'яснено учасникам судового розгляду їх процесуальні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України.
Призначаючи справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження суд виходив з того, що відповідно до положень ст. 274 ЦПК України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та є малозначною з огляду на ціну позову.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, враховуючи предмет позову, а також характер спірних правовідносин, у суду відсутні підстави для розгляду справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Суд також враховує, щодо будь-яких обґрунтувань щодо необхідності розгляду справи у порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін представником відповідача у клопотанні не наведено, так само як і не наведено обставин, які слід було б з'ясувати в судовому засіданні з повідомленням сторін. Крім того, відповідачем надано відзив на позовну заяву.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Національним законодавством передбачено, що учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
В той же час, дана справа за своїм предметом та характером спірних правовідносин, в розумінні положень закону, не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, оскільки відповідачем не заявлено клопотань, вирішення яких потребує проведення судового засідання за участю сторін.
Також слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позову та на підтвердження обставин, викладених у такому позові, у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується своїми правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні у справі докази на спростування вимог позовної заяви або на її підтвердження, безперешкодно можуть бути надані учасниками справи до суду в межах розгляду такої справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Враховуючи викладене, позиції сторін щодо розгляду справи, установивши, що представник відповідача ОСОБА_3 не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання, суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Крім того, суддя звертає увагу заявника, що порядок розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін не є порушенням процесуальних прав учасників справи щодо реалізації ними захисту процесуальних прав та дотримання принципу диспозитивності, оскільки судом відповідно до закону надано можливість учасникам справи надати письмові заяви по суті позову та письмові докази на підтвердження заявлених фактів. При цьому норма щодо спрощеного порядку розгляду справи є прийнятою відповідно до закону, є чинною.
Керуючись ст. ст. 19, 274, 277, 279 ЦПК України, суддя -
У клопотанні представника відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Дем?янова Ігоря Юрійовича про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.М. Гізатуліна