Справа № 293/1042/25
Провадження № 2/293/636/2025
11 грудня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, -
І. СУТЬ СПРАВИ
29.08.2025 ОСОБА_2 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_3 , за змістом якого просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на підставі рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 24.10.2022 року у справі № 293/623/22, на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми - на 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, із дня подання заяви до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дати звернення до суду.
В обґрунтування позову, позивач зазначає, що з часу ухвалення судом рішення багаторазово зросли ціни на всі товари та послуги, а також комунальні послуги та враховуючи ситуацію - період збройної агресії РФ щодо нашої держави, коли суттєво зростають ціни на продукти харчування та одяг для дитини, а рівень заробітної плати невпинно знижується, витрати на утримання дитини зростають і з кожним днем їй все тяжче самостійно забезпечити свого неповнолітнього сина всім необхідним. Крім того, відповідач сплачує аліменти на утримання дитини періодично, хоча є працездатним, на утриманні інших дітей не має. Позивач зазначає, що на даний не працюю, оскільки є особою з інвалідністю І групи по зору, отримую лише пенсію, яка не забезпечує рівень життя для дитини, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини (спортивні секції, додаткові заняття, лікування, одяг, взуття, харчування). Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із заявою про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.08.2025 справа №293/1042/25 передана на розгляд судді Збаражського О.М.
На виконання вимог ч.6, ч.8 ст. 187 ЦПК України, 10.09.2025 судом отримано інформацію, що ОСОБА_3 знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.01.2025 року.
11.09.2025 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи по суті призначений на 13.10.2025.
03.10.2025 до суду надійшов відзив на позов.
Ухвалою від 13.10.2025, що у порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав судове засідання на 11.11.2025.
Ухвалою від 11.11.2025, що у порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав судове засідання за клопотанням представника відповідача на 25.11.2025.
Ухвалою від 25.11.2025, що у порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав судове засідання за клопотанням представника відповідача на 11.12.2025.
11.12.2025 позивач в судове засідання не прибула, про розгляд справи повідомлялась встановленим порядком. 29.08.2025 позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала з підстав викладених у відзиві на позов, просила стягувати з відповідача на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00грн., щомісяця, з урахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В судовому засіданні 11.12.2025 суд склав вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 11). Дитина проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.12).
Відповідно до рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 24.10.2022 року у справі №293/623/22, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової сумі в розмірі 2000,00грн. щомісячно, з урахуванням індексації відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини (а.с.16-19).
13.03.2023 позивачу встановлена І група інвалідності по зору, потребує сторонньої допомоги, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №077405 (а.с.15).
28.10.2022 відповідач ОСОБА_3 одружився із ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.40).
В шлюбі у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 народилась дитина ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.41).
Судом встановлено, що дружина відповідача на даний час перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (а.с.50,85).
Сім'я відповідача була змушена покинути своє постійне місце проживання - м. Глухів, Сумської області через постійні обстріли та загрозу життю та здоров'ю.
Наразі ОСОБА_3 зі своєю сім'єю проживає у м. Кременчук Полтавської області, винаймаючи квартиру, оскільки свого власного житла не має, не має і у власності іншого нерухомого майна, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та інформаційною довідкою за суб'єктом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.42,43,58).
Відповідач є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , був мобілізований до складу Збройних Сил України 19.02.2025року, що підтверджується довідкою командира військової частини НОМЕР_2 від 26.09.2025 за №910 (а.с.48).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних-осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідач ОСОБА_3 у період з січня 2025 року по липень 2025 року отримував заробітну плату від ТОВ «Індастріалбуд» та виплати військовослужбовцям від військової частини НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_2 (а.с.49).
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Зі змісту ст.180 СК України вбачається, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим їх здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.
Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
Частиною першою ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, посилаючись на те, що стягувані з відповідача аліменти не покривають потреб дитини відповідного віку, оскільки багаторазово зросли ціни на всі товари та послуги, а також комунальні послуги, враховуючи ситуацію - період збройної агресії РФ щодо нашої держави.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, на користь якої сплачуються аліменти - отримувач аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено підстави для задоволення позову, передбачених ст.192 СК України, зокрема, в неї погіршився стан здоровця, після ухвалення рішення про стягнення аліментів позивач отримала статус особи з інвалідністю І грипи по зору, багаторазово зросли ціни на товари та послуги.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про неможливість сплачувати аліменти на утримання сина за зміненим способом та розміром.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги те, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) у розмірі 1/4, щомісячно, відмовляючи у задоволенні позову в частині визначення аліментів у мінімальному розмірі, адже, суд не визначає мінімальний розмір аліментів на дитину (дітей), оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням.
Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину (дітей) не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України (висновок Верховного Суду України у постанові від 12.09.2018 справа № 459/2181/17).
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
При цьому, в порядку п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд покладає на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи про стягнення аліментів.
Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-
Позов задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 24.10.2022 року у справі №293/623/22, та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
В решті позову відмовити.
Стягнення аліментів відповідно до рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 24.10.2022 року у справі №293/623/22 припинити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Повне рішення складено та підписано 15.12.2025.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ