Справа № 141/966/25
Провадження №3/141/552/25
15 грудня 2025 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Демченко Ірина Володимирівна, розглянувши матеріали, що надійшли з СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 11.11.2025 серії ВАД № 670777, 27.09.2025 в період часу з 10:00 по 12:00 гр. ОСОБА_1 в селищі Оратів по провулку Дружби, використовуючи спецтехніку КП «Оратівкомунсервіс» здійснив крадіжку відсіву об'ємом 4,57 т, чим завдав матеріальної шкоди на суму 1816,32 грн, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст.51 КУпАП.
В судовому засіданні 15.12.2025 р. ОСОБА_1 пояснив, що відсів щебеню зберігався на відкритому майданчику, на старій тракторній бригаді, події, описані в протоколі, дійсно відбувались 27.09.2025, щебінь він взяв з дозволу директора, при цьому мова йшла про те, що щебінь видається йому в рахунок заробітної плати. Собі він взяв 1 т, ще по тонні взяли директор і ще один працівник ОСОБА_2 . Перевозили щебінь трактором Тайхон, три рази возили по 1 тонні в причепі, більше він би не взяв. Категорично заперечив вивезення чотирьох з половиною тонн, тим більше 13 тонн, про які зазначається в інвентаризації. Вину не визнає, оскільки щебінь він дійсно взяв, але з дозволу директора і в рахунок зарплати, тому крадіжкою він свої дії не вважає.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що на дату, зазначену в протоколі, він перебував на посаді директора КП «Оратівкомунсервіс», був єдиною матеріально відповідальною особою на підприємстві, відсів щебеню був власністю цього підприємства, зберігався на асфальтованому майданчику з відкритим доступом, ні огорожі, ні охорони там немає. 27.09.2025 працівники ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спитали в нього, чи можуть вони купити по тонні відсіву, він запропонував їм отримати його в рахунок зарплати. Також він вирішив і собі взяти тонну також в рахунок зарплати. Документи він планував оформити на початку жовтня, але захворів, а потім дізнався, що його звільнили, тому він їх так і не оформив. Щодо акту інвентаризації зазначив, що інвентаризація проводилась без його відома та за його відсутності, куди зникли ще десять тонн, він не знає, результати інвентаризації викликають у нього сумніви.
Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши в повному обсязі матеріали справи № 141/966/25, доходить таких висновків.
Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до приписів ст.ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.
Ч.2 ст.51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини в сфері власності.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні: 1) крадіжки (таємного викрадення чужого майна); 2) шахрайства (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою); 3) привласнення; 4) розтрати.
Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом і корисливою метою. Відповідно, винна особа має усвідомлювати, що вона порушує право власності іншої особи, таємно викрадає чуже майно, на яке вона не має прав, і тим самим спричиняє майнову шкоду потерпілому.
Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що дрібне викрадення чужого майна, яке охоплюється диспозицією ч. 2 ст. 51 КУпАП, має місце тоді, коли суб'єкт правопорушення, діючи з прямим умислом і корисливою метою, здійснив таємне викрадення чужого майна, вартість якого перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, але менше за два НМДГ.
Матеріалами справи не спростовані пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджені поясненнями свідка, про те, що його дії були спрямовані на отримання майна в рахунок заробітної плати, і здійснювались з відома і дозволу керівника підприємства.
Беручи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності слід тлумачити на її користь, за відсутності переконливих доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на таємне заволодіння чужим майном, суд дійшов висновку про непідтверження матеріалами справи наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП.
Крім того, з пояснень ОСОБА_1 та інших учасників події, як тих, що дані в судовому засіданні, так і тих, які давались працівникам поліції, вбачається, що ці особи визнають вивезення трьох тонн відсіву, по одній тонні кожному з них. Натомість, протоколом про адміністративне правопорушення визначена сума шкоди 1816,31 грн, яка ґрунтується на акті інвентаризації КП «Оратівкомунсервіс» від 10.10.2025.
Суд зазначає, що зазначена інвентаризація була проведена лише 10.10.2025, в той час як події, описані в протоколі, мали місце 27.09.2025, крім того в порушення норм Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879 про проведення інвентаризації не був повідомлений керівник ОСОБА_3 . Відповідно, акт інвентаризації не може бути визнаний належним та допустимим доказом для визначення суми шкоди, отриманої підприємством внаслідок подій 27.09.2025.
В силу вимог ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 221, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 51 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова можебути оскарженадо Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.В. Демченко