Справа № 296/8331/21
1-кп/296/218/25
Вирок
Іменем України
15 грудня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
представника потерпілої ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілої ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
обвинуваченого ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження №12021065400000714 від 17.04.2021р. по обвинуваченню
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, з середньою - спеціальною освітою, працюючого неофіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-
16.04.2021 року близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_13 перебував поблизу будинку №4/1 по майдану Станишівському в м. Житомирі, де припаркував вантажний автомобіль MAN моделі LE 10.225 LLC в кузові білого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , коли до нього підійшла раніше не знайома ОСОБА_10 .
В цей день, час, місці та за вказаних обставин, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході словесного конфлікту з приводу паркування автомобіля, у ОСОБА_13 виник злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , ОСОБА_13 підійшов до останньої з правого боку та наніс один удар лівою рукою, зігнутою у ліктьовому суглобі (ліктем) в праву частину грудної клітки ОСОБА_10 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді перелома 6,7-го ребра справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до тривалого розладу здоров'я.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_13 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав повністю, цивільний позов, заявлений ОСОБА_10 , про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3687 грн та 100 000 грн моральної шкоди не визнав повністю. В судовому засіданні 20.01.2025р. надав наступні показання. 16.04.2021р. близько 21 год приїхав на вантажному автомобілі до будинку АДРЕСА_2 , так як було замовлення на перевезення речей квіткового магазину. Власниця магазину попросила під'їхати ближче до входу магазину. Почалися крики «що ви тут робите і хто ви такі?». На місце приїхав поліцейський патруль, запитали хто водій автомобіля, повідомили про те, що надійшов виклик про порушення водієм ПДР з приводу виїзду вантажного автомобіля на бордюр, за що передбачено стягнення у виді штрафу. Він, ОСОБА_13 , підійшов до власниці магазину та повідомив останню про це, на що вона сказала, що штраф оплатить. На двір вийшла ОСОБА_10 , їй поліцейські пояснили ситуацію, він, ОСОБА_13 , показав їй чек про штраф, при цьому попросив патрульних надати йому час для до розвантаження. ОСОБА_10 почала кричати про порушення ним правил, в присутності патрульних погрожувала йому звільненням («ти тут працювати не будеш»), на що він пояснював, що є лише водієм. Потерпіла відійшла в бік та почала комусь дзвонити. Патруль перекрив дорогу та повідомили, що його автомобіль звідси не виїде. В подальшому, на місце приїхав автомобіль, сказали, що СОГ, повідомили, що у нього, ОСОБА_13 , великі проблеми. Хтось із СОГ підійшов до нього та сказали, що у ОСОБА_10 фізичні ушкодження, після цього екіпаж патрульних поїхав, при цьому йому повідомили, що зателефонують пізніше. Через два місяці йому зателефонував слідчий та повідомив про те, що він ( ОСОБА_13 ) має статус обвинуваченого. На запитання прокурора пояснив, що потерпіла підходила до нього на відстані близько 2 м, стояла напроти нього, хотіла дати йому ляпаса, поліцейські стояли збоку біля патрульного автомобіля, дівчина поліцейська завжди була в полі зору і бачила його та потерпілу постійно. Наполягав на проведенні слідчого експерименту, однак на дату проведення слідчої дії слідчий не з'явився. На запитання суду ствердив, що потерпілій тілесних ушкоджень не наносив, впевнений в тому, що на свідків чинився тиск. Виїхати не міг, так як патрульні перекрили йому дорогу.
Не дивлячись на невизнання ОСОБА_13 своєї вини, його вина підтверджується наступними безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, які суд вважає належними та допустимими.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 дала показання про те, що проживає за адресою у АДРЕСА_2 , в квартирі на першому поверсі. 16.04.2021р. була вдома, близько 21 години її розбудив сторонній звук, спочатку подумала, що хтось перелазить через її балкон. Подивилася у вікно та побачила, що перед її балконом стоїть будка від машини (автівка вдарилася об балкон), поруч стоїть чоловік, вона викликала поліцію з приводу паркування автомобіля в неналежному місці, було зламано два дерева. Через 10 хвилин їй зателефонувала співробітник поліції, попросила взяти паспорт та спуститися на вулицю. Почали з'ясовувати хто водій та на яких підставах на даному місці припарковане авто. Обвинувачений постійно говорив з кимось по телефону, був обурений, погрожував, казав про те, що вона буде боятися ходити у себе по району. Підходив до неї та казав, що знає де вона живе, спалить хату, якщо йому випишуть штраф. Поліцейські роздрукували Опанасюку чек, останній сказав, що хоче її сфотографувати, на що вона теж виявила бажання сфотографувати і його. Проте навіть не встигла це зробити, коли ОСОБА_13 почав вихвачувати з її рук телефон, вона зажала пальцями телефон, і тоді обвинувачений вдарив з ліктя лівої руки в її грудну клітку (під груди) з правої сторони, тримаючи своєю правою рукою її телефон, від чого в неї на дві хвилини запаморочилася голова, потемніло в очах. Такі дії були одномоментними. Вона звернулася до поліцейських, однак останні не реагували, хоча бачили удар (стояли зліва від неї), ОСОБА_14 сказав, що буде писати заяву так як йому розбили ніс, хоча вона ударів йому не наносила, обвинувачений кричав, втік до свого авто та сидів там. Вона сказала поліцейським про необхідність виклику на місце СОГ, проте їй пояснили, що на такі виклики СОГ не приїжджає, самостійно зробила виклик на 102. Близько 12 години ночі приїхала СОГ з двох чоловік, почали брати в неї покази, складати документи. Вона помітила, що в неї розійшовся шов (була після операції, діагноз пневмоторакс), почала задихатися, їй викликали швидку, по приїзду якої була надана медична допомога. Лікар швидкої вказав на те, що вбачає переломи, була доставлена до лікарні, де в травмпункті була надана перша медична допомога, діагноз забій грудної клітини (робили рентген), після чого її відвезли додому, де вона дописала заяву. Слідчий дав їй направлення на СМЕ, куди вона мала з'явитися в понеділок, проте не попала (прийом лише зранку), на СМЕ потрапила 20 числа, була оглянута лікарем, надала направлення слідчого, виписку з травмпункту, лікар зазначив, що вбачає переломи, її відправили до обласної лікарні. За результатами знімків - багаточисленні переломи 6,7 ребра, після цього висновки були надані слідчому. Два місяці була на лікуванні, була оглянута спеціалістами, больові синдроми не проходять, дихальна система не відновилася, потребує оперативного втручання. На запитання прокурора пояснила, що в момент удару поруч було двоє поліцейських, були ще дівчата, щось вигружали. Виписка, знімки наявні в медичній карті, за її участі проводився слідчий експеримент. Особу обвинуваченого в момент події запам'ятала, так як він підходив до неї, погрожував. На запитання адвоката пояснила, що по приїзду СОГ розповіла про обставини події, коли вона вийшла, останні вже проводили огляд та шукали водія. Працівникам поліції, які приїхали на її виклик, вона обставини не розповідала, останні самостійно з'ясовували хто водій та чому відкрита будка автомобіля, ще було зламано два дерева. В момент події ОСОБА_14 стояв лицем до неї, відстань між патрульним автомобілем та вантажним авто була метрів 20-30. Раніше в неї не було ніяких травм грудної клітини, про що свідчить МРТ 2020р., відсутні кістково - деструктивні зміни (грудень 2020р). Щодо матеріальної шкоди в сумі 3687 грн - це витрати на медичні препарати, згідно чеків. Щодо моральної шкоди - потребує відновлення, проходження процедур, наявних лише в приватних клініках, постійні переживання. Вартість одного дня лікування в медичному закладі «Медібор» становить 30 000 грн, протягом двох місяців була на лікарняному, лікувалася у КП «Лікарня №2». Дії працівників патрульної поліції не оскаржувала за браком часу. На запитання суду пояснила, що автівка обвинуваченого вдарилася об козирьок її балкону, водій стояв під вікном її кімнати. Автомобіль типу фура, вигружались якісь балони, стелажі, холодильні камери до підвалу. Наполягала на суворому покаранні обвинуваченого, останній не вибачився.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що з потерпілою та обвинуваченим не знайома. 16.04.2021р. близько 22 год 15 хв приїхала з чоловіком на машині до магазину «Полісся - Продукт», почули крики, обернулися та побачила, що через дорогу стояла жінка, кричала, стояв чоловік біля машини, остання підійшла до машини та вдарила чоловіка. В подальшому, до жінки підійшла поліцейська та відвела її від чоловіка. Чоловік підійшов до машини, відкрив двері, взяв воду та почав нею обливатися. Жінка взяла телефон, почала ним махати та комусь дзвонити. Більше конфліктів не було, вона зі своїм чоловіком сіли в машину і поїхали додому. Опівночі чоловік їхав додому, його покликали працівники СОГ бути присутнім в якості понятого. Було складено протокол, після чого вони з чоловіком пішли додому. На запитання прокурора пояснила, що коли під'їхали до магазину конфлікт вже тривав, обвинувачений та потерпіла були в полі її зору. Бачила, як потерпіла вдарила своєю правою рукою по обличчю обвинуваченого. На запитання захисту пояснила, що зупинилися від місця конфлікту недалеко, вона вийшла з автомобіля, подія відбувалася напроти, звернула увагу на крики. По правій стороні стояла вантажна машина, зліва - службовий автомобіль поліцейських, двоє працівників поліції (хлопець та дівчина). Водій стояв біля вантажного автомобіля (біля передніх дверей водія), поліція стояла за 3-4 метри один від одного. Жінка від обвинуваченого стояла на відстані близько двох метрів, різко підійшла та вдарила його рукою. За той період, коли вона там була, не бачила щоб обвинувачений наносив тілесні ушкодження потерпілій. На запитання суду пояснила, що вантажний автомобіль був припаркований в положенні передом до дороги, з автомобіля щось розвантажували, задня частина авто була в бік магазину, розміщеного в 5-ти поверховому будинку, верхня точка авто - приблизно до закінчення магазину (закриває перший поверх).
Свідок ОСОБА_16 надав суду наступні покази. З обвинуваченим, потерпілою не знайомий. 16.04.2021р. близько 22 год 10 хв з дружиною під'їхали до магазину по АДРЕСА_3 , вийшли з авто та почули крики - через дорогу була сварка, стояли працівники поліції, жінка з телефоном вдарила чоловіка, той підійшов до машини, взяв воду та почав обливатися водою. До жінки підійшла поліцейська та відвела її. Спостерігали за конфліктом хвилин 15-20, чоловік та жінка стояли один напроти другого на відстані витягнутої руки. Спочатку жінка стояла біля автомобіля поліції, кричала, чоловік стояв біля своєї машини, в подальшому остання підійшла до нього та вдарила. Не бачив, щоб чоловік наносив удари жінці. На запитання адвоката пояснив, що працівників поліції було двоє (жінка та чоловік), від місця конфлікту він з дружиною були на відстані 10-15м, горів ліхтар, видимість була. Коли обвинувачений підійшов до свого автомобіля, до нього підходив чоловік високого зросту. Причину конфлікту дізнався пізніше, опівночі від працівників СОГ, казали про те, що машина приїхала вигружатися, автомобіль наїхав на газон, під'їхав до магазину, жінка почала кричати. Телефон у жінки був в лівій руці, не бачив, щоб обвинувачений забирав у неї з рук телефон. На запитання обвинуваченого пояснив, що опівночі на таксі під'їхав до зупинки, була СОГ, оперативний працівник попросив бути понятим.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що являється працівником поліції, з обвинуваченим, потерпілою не знайомий. 16.04.2021р. були на вечірньому чергуванні, близько 21 -22 години отримали виклик - порушення ПДР, приїхали на місце виклику, встановили особу водія, винесли відносно нього постанову. Коли сіли в автомобіль щоб їхати, в цей час сталася суперечка між потерпілою та обвинуваченим, була штовханина, він та його напарниця почали їх розбороняти. Потерпіла казала про те, що в неї є тілесні ушкодження, було викликано на місце СОГ. Зі слів потерпілої, обвинувачений наніс один удар по тілу. До приїзду СОГ охороняли місце події. На запитання адвоката пояснив, що по приїзду на місце вантажний автомобіль стояв на газоні, люди розвантажували транспортний засіб. Особа водія була встановлена посвідченням водія, обвинувачений знаходився в буді ТЗ, в магазині були люди. Потерпіла (заявниця) прийшла на місце, коли виносили постанову на водія, стояла біля них, конфлікту не було. При ознайомленні водія з постановою, останнього це обурило. Коли сіли в свій службовий автомобіль та мали намір від'їжджати, звернули увагу, що між потерпілою та обвинуваченим (останні наблизились один до одного) відбуваються якісь дії. Була штовханина між ними, потерпіла стояла, а водій її відштовхував (своєю рукою у верхню частину тіла потерпілої), була словесна суперечка між ними. Вони вийшли з автомобіля та їх розборонили. Не пам'ятає, чи були слова погроз з боку обвинуваченого в сторону потерпілої, не пам'ятає куди саме був удар, чи запитували причину конфлікту між ними не пам'ятає. Відносно ОСОБА_13 протокол не складали так як приїхала СОГ. Боді камера була увімкнена під час винесення постанови, в момент, коли розбороняли учасників конфлікту, боді камера була вимкнена, реєстратор в патрульному автомобілі був відсутній. Про вчинення правопорушення чергову частину не повідомляли, рапорт не складали, йому особисто ОСОБА_13 заяву не подавав. Не бачив, щоб ОСОБА_14 наносились тілесні ушкодження. Допитувалися в якості свідків. Проводився слідчий експеримент, по часу тривав близько години, протокол слідчого експерименту підписували на місці. Були присутні слідчий, оперативні співробітники, його колега ОСОБА_18 , він, поняті. На запитання слідчого надавалися відповіді, показували що і як було. Зміст протоколу читали, зауважень не було. На запитання суду пояснив, що по приїзду на місце виклику потерпіла вказала на пошкоджений газон, задня частина авто обвинуваченого була недалеко від будинку, висота даху автомобіля близько до 4 м. До вказаних подій потерпіла скарг не висловлювала, водій був обурений, говорив в підвищеному тоні, діставав телефон, була явна агресія в бік потерпілої. Не бачив чи наносила потерпіла удар обвинуваченому, хто розпочав штовханину не знає, перед штовханиною першим наблизився обвинувачений до потерпілої. Про тілесні ушкодження обвинувачений не повідомляв, видимих ушкоджень у нього не було. На запитання адвоката уточнив, що поштовх відбувся в близькості, з якою силою не знає, не бачив, щоб водій обливався водою.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що являється працівником патрульної поліції, особисто з учасниками не знайома. 16.04.2021р. була з колегою ОСОБА_17 на чергуванні, після 21 години отримали виклик з приводу порушень ПДР та прибули на місце. Поспілкувалися з водієм, автомобіль якого стояв на тротуарі. Вона винесена постанову на водія, зателефонували заявниці, яка спустилась до них. Після виконання своєї роботи вона з напарником пішли до службового автомобіля аби їхати. Почули, що між заявницею та водієм виник словесний конфлікт, вийшли з автомобіля - водій відштовхував від себе заявницю, так як та знімала його на камеру. Відштовхнув лівою рукою (ліктем) в середню (грудну) частину тіла. Заявниця після поштовху повідомила, що водій її вдарив та наніс ушкодження, було викликано швидку допомогу, в подальшому на місце приїхала СОГ. На запитання представника потерпілої пояснила, що писали рапорт, де зазначили всі події, які бачили, та передали рапорт слідчому СОГ. На запитання адвоката пояснила, що по приїзду на місце вантажний автомобіль стояв на тротуарі, їх патрульний автомобіль стояв поперек вантажного, з вантажного автомобіля щось розвантажували. Потерпіла знімала на телефон обвинуваченого, стояла близько біля нього. Не пам'ятає чи були погрози фізичною розправою та пошкодження майна з боку ОСОБА_13 в бік ОСОБА_10 , хто викликав швидку не знає, з напарником були на місці до тих пір, поки не приїхала СОГ. Чергову частину не повідомляли так як були на виклику по лінії 102, який і опрацьовували. Не пам'ятає чи казав ОСОБА_14 про те, що йому завдано ушкоджень. За їх участі проводився слідчий експеримент, який проводився на місці події, розповідали про обставини, в присутності понятих, був статист. Ознайомлювались зі змістом протоколу та підписували його в райвідділі. На запитання обвинуваченого пояснила, що заяву про пошкодження майна чи погроз ніхто не писав, чи говорила про це потерпіла не пам'ятає. На запитання суду пояснила, що слідчі експерименти проводилися і з нею, і з напарником, кожен підписував свій протокол.
Свідок ОСОБА_19 надав наступні покази. Працює в КНП «ЦЕМД та МК» Житомирської обласної ради, з учасниками провадження не знайомий, в день події був в складі лікарської бригади, виїжджали на місце виклику. Потерпілу оглянув лікар в машині на місці події, чув, як вона казала про те, що особа, яку вона запам'ятала, завдав їй тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження у потерпілої були не критичні, були зроблені ін'єкції з приводу струсу та знеболюючі, старшим лікарем бригади ОСОБА_20 було запропоновано госпіталізацію до травмпункту, для більш детального обстеження (рентген, огляд травматолога), на що вона погодилась. У потерпілої були скарги на травму в ділянці грудної клітини.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що з потерпілою не знайомий, знайомий з обвинуваченим по роботі, інколи бувають замовлення ( ОСОБА_13 водій, а він вантажник). 16.04.2021р. близько 21 год 30 хв в знайомого ОСОБА_22 потрібно було перевезти квіти з Богунії на вул. Слобідську. Вони приїхали, почали вигружатись. Аби було ближче до дверей, замовниця попросила під'їхати ОСОБА_22 ближче на тротуар, вони під'їхали. Коли ОСОБА_22 почав відкривати двері машини, з другого поверху виглянула жінка і почала кричати «Я вам тут працювати не дам», на що вони повідомили, що всі питання до замовниці. Через хвилин 10-15 приїхали працівники поліції, ОСОБА_22 сказав, що йому виписали штраф. Замовниця сказала, що оплатить штраф ОСОБА_22 . Жінка замахнулася на ОСОБА_13 , останній підійшов до них через пару хвилин та сказав, що вона вдарила його по носі, взяв воду з машини і вмився нею, казав про те, що буде писати заяву з цього приводу. Просив, щоб хтось залишився так як жінка викликала ще поліцію. На місці залишився ОСОБА_23 (напарник), а він, ОСОБА_21 , близько 23 год пішов на зупинку щоб встигнути доїхати у місто. Удару не бачив, бачив як жінка замахнулася, поліція стояла. На запитання прокурора пояснив, що не бачив як обвинувачений завдавав тілесні ушкодження потерпілій. На запитання захисту пояснив, що поліцейські в момент конфлікту знаходились від них (обвинуваченого та потерпілої) на відстані 3-4 м. Відстань від припаркованого автомобіля до авто поліцейських була метрів 4-5. На запитання суду ствердив, що бачив момент замахування потерпілої в бік обвинуваченого - потерпіла стояла задом до машини поліцейських, обвинувачений - задом до своєї машини, таким чином обличчям один до одного. Не чув, щоб потерпіла казала про завдання їй тілесних ушкоджень, про це він дізнався наступного дня.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.04.2021 року, ОСОБА_10 письмово повідомила про те, що 16.04.2021р р. близько 21 год 30 хв невідома особа (бачила та зможе впізнати), перебуваючи за адресою у АДРЕСА_2 , погрожувала її життю та здоров'ю, наніс один удар в область ділянки легень. Просить притягнути вказану особу до кримінальної відповідальності.
Згідно протоколу огляду місця події та таблиць зображень до нього від 16.04.2021 року, слідчим СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, на підставі повідомлення від оперативного чергового, за участі ОСОБА_10 , спеціаліста ОСОБА_24 , в присутності понятих ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , проведено огляд відкритої ділянки місцевості, що поряд з будинком АДРЕСА_2 . Присутня ОСОБА_10 вказала на місце, де відбулася конфліктна ситуація, в ході якої вона отримала тілесні ушкодження. Виявлено пошкоджений газон (деформація трави), неподалік від газону розміщено автомобіль марки MAN білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , зафіксовано його загальний вигляд. На відстані близько 60 м від будинку розташований продуктовий магазин, поряд з вхідними дверями, через який здійснюється вхід до магазину, виявлено камеру відеоспостереження, направлена на вхід до магазину.
Згідно висновку судово - медичної експертизи №608 від 23.04.2021 року, розпочатої 21.04.2021р., у ОСОБА_10 на підставі даних судово - медичного обстеження, медичних документів, рентгенологічного дослідження, виявлено переломи 6,7-го ребра справа, які утворилися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, малоймовірно при падінні, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженою та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, шо не є небезпечними для життя, але призвели до тривалого розладу здоров'я.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_10 та фототаблиць до нього від 13.07.2021 року, остання розповіла про обставини та показала на місці механізм спричинення їй тілесних ушкоджень невідомою особою 16.04.2021 року близько 21 год 30 хв поблизу будинку АДРЕСА_2 . Вказала на місце, де перебував вантажний автомобіль 16.04.2021р., вказала на місце, де перебували вона та невідома особа, який поводився агресивно та погрожував, показала механізм нанесення їй тілесних ушкоджень невідомою особою - лівою зігнутою частиною руки (ліктем) наніс удар по тілу в праву частину грудного відділу, де в неї знаходився післяопераційний шрам після двох оперативних втручань, на що вона правою долонею нанесла незначний поштовх в ділянку носа, з метою повернути свій телефон, який забрав невідомий перед ударом. Зауваження до протоколу відсутні. При проведенні даного слідчого експерименту проводилось фотографування.
Суд вважає даний доказ належним та допустимим, істотних порушень, на які посилається захисник, а саме - слідчий експеримент проведений без застосування відеозйомки, суд не вбачає. Права всім учасникам були роз'яснені, що підтверджено особистими підписами у відповідній графі. В протоколі слідчого експерименту зафіксоване добровільне відтворення потерпілою із додатковим застосуванням для фіксації результатів слідчої дії фотозйомки і статиста механізму і порядку нанесення удару. Протокол слідчого експерименту в даному випадку є окремим самостійним джерелом доказів, на відміну від показань в судовому засіданні. Слідчий експеримент було проведено у формі, що містить ознаки відтворення дій, обстановки та обставин події 16.04.2021р. Інші доводи захисту висновки суду не спростовують. При цьому доводи захисника про те, що слідчий відмовився проводити слідчий експеримент із підозрюваним та не провів експерименти з свідками Костецькими на стадії досудового розслідування за клопотанням попереднього захисника, не можуть бути розцінені судом як такі, що досудове розслідування проведено неповно та/або упереджено. При цьому тактика, стратегія, своєчасність та взагалі необхідність проведення слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування конкретного кримінального провадження належить в даному випадку до виключних повноважень слідчого.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.07.2021 року, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_10 , остання на фото під №2 впізнала особу ( ОСОБА_13 ) як такого, який близько 21 год 30 хв 16.04.2021р. за адресою у м. Житомирі, майдан Станишівський, 4/1 наніс їй один удар ліктем в праву частину грудної клітини. Впізнала за формою голови, кольором волосся, формою брів, носа, загальною сукупністю рис обличчя. Згідно довідки старшого слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, на фотознімку під №2 зображений Опанасюк.
Як убачається з висновку судово - медичної експертизи №1061 від 13.07.2021 року, у ОСОБА_10 , на підставі даних судово - медичного обстеження, медичних документів, рентгенологічного дослідження, виявлено переломи 6,7-го ребра справа, які утворилися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, малоймовірно при падінні, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженою та так як зазначено в протоколі проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_10 від 13.07.2021р., відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, шо не є небезпечними для життя, але призвели до тривалого розладу здоров'я.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_17 та фототаблиць до нього від 14.07.2021 року, останній розповів про обставини, які відомі йому з приводу нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 16.04.2021р. близько 21 год 30 хв за адресою у АДРЕСА_2 , ОСОБА_13 . Вказав на місце, де перебував вантажний автомобіль 16.04.2021р., вказав на місце, де перебували ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , показав механізм нанесення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, які ОСОБА_13 завдав останній з правого боку зігнутою в суглобі лівою рукою (ліктем) один удар в область грудної клітки, а саме в праву частину. Зауваження до протоколу відсутні. При проведенні даного слідчого експерименту проводилось фотографування. При цьому із змісту самого протоколу підтверджено, що повний його текст оформлено в приміщенні Житомирського РУП після повернення всіх учасників з безпосереднього місця відтворення (місця події). Не заперечувались та визнавались дані обставини свідком і в ході судового розгляду.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_18 та фототаблиць до нього від 14.07.2021 року, остання розповіла про обставини, які відомі їй з приводу нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 16.04.2021р. близько 21 год 30 хв за адресою у АДРЕСА_2 , ОСОБА_13 . Вказала на місце, де перебував вантажний автомобіль 16.04.2021р., вказала на місце, де перебували ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , показала механізм нанесення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, які ОСОБА_13 завдав останній 16.04.2021р. - з правого боку зігнутою в суглобі лівою рукою (ліктем) один удар в область грудної клітки, а саме в праву частину. Зауваження до протоколу відсутні. При проведенні даного слідчого експерименту проводилось фотографування. При цьому із змісту самого протоколу підтверджено, що повний його текст оформлено в приміщенні Житомирського РУП після повернення всіх учасників з безпосереднього місця відтворення (місця події). Не заперечувались та визнавались дані обставини свідком і в ході судового розгляду.
Згідно засвідченої копії карти виїзду швидкої медичної допомоги КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради за №535 від 16.04.2021р. на ім'я ОСОБА_10 , наданої медичною установою згідно протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 22.07.2021р., на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 15.07.2021р., бригадою ШМД 16.04.2021 року здійснено виїзд за адресою у м. Житомирі, майдан Станишівський, 4/1, привід для виклику - побиття близько 21:30, скарги на біль в грудній клітині справа, що посилюється при вдосі, в анамнезі операція на правій легені. Попередній діагноз лікаря - забій грудної клітини справа, госпіталізація до травмпункту ТМО №1.
Суд також звертає увагу, що черговим лікарем, який оглядав потерпілу, зафіксовано та у карці виклику безпосередньо після конфлікту достеменно відображено наявність у ОСОБА_10 на грудній клітці зправа післяопераційного шраму завдовжки 8-10 см. Отже, спростованими є твердження захисника та обвинуваченого про те, що показання потерпілої в судовому засіданні в цій частині є надумані та неправдиві.
Згідно висновку судово - медичної експертизи №1393 від 30.08.2021 року, у ОСОБА_10 , на підставі даних судово - медичного обстеження, медичних документів, виявлено переломи 6,7-го ребра справа, які утворилися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, малоймовірно при падінні, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженою та так як зазначено в описовій частині постанови про призначення судово - медичної експертизи, протоколах проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_18 та свідка ОСОБА_17 , відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, шо не є небезпечними для життя, але призвели до тривалого розладу здоров'я.
Стороною захисту зазначено про те, що виявлено підробку матеріалів провадження на досудовому розслідуванні - події, які мали місце 17.01.2021р., можливо, видаються потерпілою за події 17.04.2021р.
Так, судом з метою перевірки даної версії було задоволено клопотання сторони захисту: з травмпункту ТП КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради та відділення променевої діагностики КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради витребувано відомості з журналу обліку проведення рентгенографії щодо проведення рентгенографії ОСОБА_10 , в період 17.04.2021р.
З дослідженої копії журналу запису рентгенологічних досліджень та копії журналу реєстрації нещасних випадків невиробничого характеру, наданих КНП «Лікарня №1» ЖМР, за 17.04.2021р. наявний запис в журналі запису рентгенологічних досліджень, магніторезонансних томографій щодо ОСОБА_10 ; в журналі реєстрації нещасних випадків невиробничого характеру порядковий №3233 наявний запис за 17.04.2021р. щодо ОСОБА_10 (побив невідомий 16.04.2021р. о 21 год 30 хв). Діагноз: забій грудної клітини зправа. Суд звертає увагу, що ведення самого журналу рентгенографій згідно наявної відмітки розпочалося 22.03.2021р., тобто значно після січня 2021р., шо спростовує твердження сторони захисту про неналежність доказів та відсутність рентгенологічного обстеження потерпілої 17 квітня 2021р.
За даними КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» ЖОР згідно записів в журналах «Запису рентгенологічних досліджень, магніто - резонансних томографій» ОСОБА_10 не проводилася рентгенографія в період 17.04.2021р.
За клопотанням представника потерпілої, в судовому засіданні допитано судово - медичного експерта ОСОБА_26 . Остання пояснила, що працює експертом в обласному бюро СМЕ з 2018р., за результатами проведення судово - медичної експертизи ОСОБА_10 нею надавався висновок експерта за №1061 від 13.07.2021р. На запитання потерпілої пояснила, що дата 23.04.2021р. є датою, коли вона отримала рентгенологічний опис знімку, дата 22.04.2021р. - дата, зазначена рентгенологом, консультантом описувався знімок і зміна дати пов'язана з допущенням механічної помилки, описки. Був протокол рентгенологічного дослідження від 22.04.2021р., де дата 17.04.2021р. - знімки, які надавалися потерпілою для опису. На запитання адвоката пояснила, що потерпіла ОСОБА_10 була у неї на обстеженні, було надано документи з травмпункту, та в неї мав бути знімок, оскільки дала потерпілій направлення на дослідження рентгенологічного знімку, тобто для опису лікарем. Потерпіла долучала опис рентгенолога від 22.06.2021р., де зазначено переломи 6,7 ребра (консолідаційні переломи), висновки експерта надавалися по обстеженнях та слідчому експерименті. Опис від 22.04.2021р. робила рентгенолог ОСОБА_27 , по ньому проводилася експертиза. Рентген знімок потерпілої від 17.04.2021р. вона особисто не досліджувала, обмежилась лише офіційним заключенням лікаря-рентгенолога. На запитання суду пояснила, що направила потерпілу до рентгенолога для опису самого знімку, наступного дня ОСОБА_27 описує та робить протокол рентгенологічного дослідження. Лікар бачить, що є два консолідовані переломи по середньоключичній лінії, перед цим рентгенолог зазначає, що побачила ще два переломи, без ознак консолідації, тобто свіжий перелом, який не встиг затягнутися. Підтвердила, що у даті висновку описка (опечатка) - у висновку дійсності відповідає дата 04 (місяць квітень), підтримала також висновок від 30.08.2021р. Висновок за №608 є первинним, це обстеження.
Судом досліджено копію направлення судово-медичного експерта ОСОБА_28 від 21.04.2021р. до лікаря-рентгенолога для опису знімку побитої 16.04.2021р. ОСОБА_10 . Досліджено також результати рентгенографії від 17.04, тобто опис рентгену лікарем ОСОБА_29 від 22.04.2021р.
Отже, 22.04.2021р. лікарем «Обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського» Якушкіною проведено дослідження рентгенограми органів грудної порожнини Стрижко, виконаного 17.04.2021р. в КП «Лікарня №1».
Наведені вище і досліджені судом докази та факти спростовують твердження захисту про обгрунтованість сумнівів у даті рентгенологічного висновку щодо потерпілої ОСОБА_10 17.04.2021р. Помилкове зазначення в тексті самої експертизи датою 01 місяць замість 04 місяця (квітень) суд вважає технічною опискою. Посилання захисника на те, що покази потерпілої та свідків-поліцейських є непослідовними та різняться не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.
Не надано суду і жодних, будь-яких доказів того, що чоловік потерпілої, який працює в правоохоронних органах (що підтвердила сама потерпіла у відповідь на запитання захисника) чинив тиск на органи досудового розслідування та свідків, а також причетний до того, що в матеріалах досудового розслідування відсутні відео з реєстраторів патрульних поліцейських.
Згідно інформації ІПНП (АРМОР), наданої Житомирським РУП ГУНП в Житомирській області на письмову вимогу старшого слідчого, встановлено наявність звернень ОСОБА_10 у період з 2016р. по 15.04.2021р., з наданням електронних рапортів, в т.ч., за №19525 від 16.04.2021р. по факту пошкодження газону біля будинку автомобілем та конфлікту з невідомими особами, із внесенням відомостей до ЄРДР. Звернення ОСОБА_13 у період з 16.04.2021р. по теперішній час до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області не надходили. Згідно електронного рапорту Житомирського РУП, 16.04.2021р. о 21 год 01 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.04.2021р. о 21 год 00 хв за адресою у АДРЕСА_2 біля 3-го під'їзду з торца приміщення невідомі особи, які приїхали на вантажному автомобілі ( НОМЕР_1 ), який припаркували прямо на газоні, щось вивантажують в підвальне приміщення, на зауваження не реагують, газон пошкоджено. Заявник: ОСОБА_10 Результат відпрацювання: по прибуттю на місце було виявлено ТЗ МАН д.н.з. НОМЕР_1 з порушенням ПДР, під керуванням ОСОБА_13 , на останнього було складено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП, під час винесення постанови у заявниці ОСОБА_10 виник конфлікт з ОСОБА_13 , на місце було викликано СОГ та забезпечено охорону місця події, надано допомогу слідчому.
Підтверджено документально, що вперше 16.04.2021р. виклик поліції від ОСОБА_10 надійшов о 20 годині 59 хвилин. Патрульна поліція була на місці о 21 годині 12 хвилин і під час винесення постанови на ОСОБА_13 за ст.122 КУпАП між ним та потерпілою стався конфлікт та на місце події викликано СОГ. Таким чином, суд не покладає в основу показання свідків ОСОБА_30 про те, що обвинувачений не наносив удару потерпілій, оскільки свідки з їх показань кожного окремо прибули на місце події на автомобілі лише близько 22:10 - 22:15, тобто об'єктивно не бачили і не могли бачити події, які відбувались до цього часу. Крім того, обидва свідки кожен окремо підтвердили суду, що в момент їх прибуття на місце події конфлікт між учасниками вже тривав.
Факт неодноразового звернення потерпілою протягом 2016, 2019 та 2020р.р. до правоохоронних органів з повідомленням про можливе порушення її прав на переконання суду не свідчить про конфліктність потерпілої, як на це звертає увагу захисник обвинуваченого, а є проявом реалізації свого права як громадянина.
В ході судового розгляду з дотриманням принципу змагальності, диспозитивності за клопотанням сторони захисту судом призначено комісійну судово-медичну експертизу.
Висновком комісійної судово - медичної експертизи №109 від 15.05.2024 року встановлено, що згідно наданої виписки з медичної карти амбулаторного хворого, ОСОБА_10 звернулася в травмпункт КП «Лікарня №1» ЖМР 17.04.2021р., в анамнезі - побив невідомий 16.04.2021р., проведено огляд, рентгенографія та встановлено клінічний діагноз: «Забій м'яких тканин грудної клітки справа». При рентгенологічному дослідженні рентгенограми органів грудної порожнини на ім'я ОСОБА_10 від 17.04.2021р. лікарем обласним рентгенологом КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» ЖОР ОСОБА_10 було діагностовано перелом 6,7-го ребра справа по середньо - пахвовій лінії без ознак консолідації з реакцією пристінкової плеври на цьому рівні у вигляді її потовщення. За відсутності будь - яких видимих тілесних ушкоджень (синці, садна тощо) на час звернення 17.04.2021р. ОСОБА_10 в травматологічний пункт КП «Лікарня №1» ЖМР в ділянці грудної клітки та лише за даними рентгенологічного обстеження й дослідження, комісія дати категоричну відповідь про давність утворення переломів ребер справа (по середньо - пахвовій лінії) не може. Діагностика утворення давності переломів ребер ґрунтується на підставі гістологічних ознак із врахуванням запальних процесів та регенерації в зоні переломів ребер, із врахуванням морфологічних особливостей в зоні переломів і давність травми може вираховуватися від хвилин до 16 діб. Дані висновки стосуються при посмертній діагностиці. В середньому терміном зрощення неускладнених переломів ребер є 3-4 тижні. Враховуючи відсутність ознак консолідації (зрощення) переломів ребер у ОСОБА_10 , давністю їх утворення можна вважати межі від декількох годин, але не більше як 2 тижні до часу рентгенологічного обстеження. Згідно наданої медичної документації на проведення комісійної судово - медичної експертизи, будь - яких даних щодо проведених медичних операцій (маніпуляцій) органів грудної порожнини та власне дренування органів грудної порожнини станом від 01.04.2021р до 26.05.2021р. немає. Експертами підтверджено надання ОСОБА_10 22.04.2024р. на виконання ухвали суду для проведення комісійної експертизи медичної карти амбулаторного хворого №7403, рентгенознімків та МСКТ, що зареєстровані у Книзі вхідної кореспонденції обласного бюро вх№682.
За клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні 04.04.2025р. допитано судово - медичного експерта ОСОБА_31 , доповідача по справі та зав.відділом обласного бюро СМЕ, стаж за фахом з 1995р. Остання пояснила, що проводилась комісійна судово - медична експертиза по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , надавався висновок експертів (експертної комісії) за №109 від 15.05.2024р. На запитання адвоката ОСОБА_12 пояснила, що згідно виписки з медичної карти ОСОБА_10 звернулася до травмпункту 17.04.2021р., з приводу отриманої травми 16.04.2021р. (з анамнезу - 16.04.2021р побив невідомий). Травма заподіяна не більше 3-4 днів, конкретно визначити час утворення неможливо. Синці на грудній клітині з'являються вкрай рідко. Підтримала висновок комісійної СМЕ від 15.05.2024р. за №109.
За клопотанням сторони захисту, в судовому засіданні 14.05.2025р. допитано судово - медичного експерта ОСОБА_32 , стаж за фахом з 1975р. Останній пояснив, що працює експертом в обласному бюро СМЕ (завідувач відділу комісійних експертиз), за його участі проводилась комісійна судово-медична експертиза по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , надавався висновок експертів (експертної комісії) за №109 від 15.05.2024р. На запитання адвоката ОСОБА_12 пояснив, що точно встановити час (день) спричинення удару неможливо, ушкодження на ребрах заживають до місяця, все індивідуально, синців може і не бути. Підтримав висновок комісійної СМЕ від 15.05.2024р. за №109.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема,враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Твердження обвинуваченого про те, що він не причетний до нанесення тілесних ушкоджень, є непереконливими і спростовуються встановленими судом об'єктивними даними, зокрема сукупністю письмових доказів (протоколами огляду, слідчих експериментів, висновками експертиз тощо), та логічними, незмінними і послідовними показаннями безпосередніх очевидців події - самої потерпілої, свідків поліцейських, працівників швидкої допомоги безпосередньо після події. Експертним шляхом також підтверджено наявність у потерпілої тілесних ушкоджень у виді перелома 6,7-го ребра справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Докази того, що допитані свідки - поліцейські є зацікавленими особами і оговорюють обвинуваченого, з яким до цього не були знайомі, також факти тиску на них в ході судового слідства не надані і судом не встановлені.
Разом з тим, судом перевірялась в ході судового розгляду версія подій обвинуваченого щодо ненанесення удару потерпілій, задовольнялись клопотання захисту.
Суд критично відноситься до показань обвинуваченого, вважає їх непереконливими, і такими, що спрямовані на уникнення покарання за вчинене. Обрану обвинуваченим версію подій суд вважає реалізацією обвинуваченим свого конституційного права на захист.
В численних рішеннях Верховний Суд підкреслює, що обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Також Верховний Суд визначає, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні даного кримінального правопорушення, і ці умисні дії кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України як заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які не є небезпечними для життя та не потягли за собою наслідків, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, але спричинили тривалий розлад здоров'я.
Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії нетяжкого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Так, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин судом не встановлено та в обвинувальному акті не зазначено.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання, тощо. Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_13 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вперше скоїв кримінальне правопорушення, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має міцні соціальні зв'язки - одружений, виховує дитину, за рішенням суду визнаний опікуном недієздатного дядька, працює, інвалідності не має, за місцем проживання характеризується посередньо, враховуючи думку прокурора, потерпілої, яка наполягала на суворому покаранні обвинуваченого, з реальним обмеженням волі, думку її представника, думку захисника, висновок органу пробації про середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, середній ризик небезпеки для суспільства, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_13 можливе із призначенням покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі, проте із застосуванням інституту звільнення від покарання із встановленням іспитового строку.
За змістом ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 Кодексу та відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
Санкцією ч. 1 статті 122 КК України передбачені альтернативні покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
При цьому судом також враховуються приписи закону про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також те, що призначене судом покарання буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_13 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 підлягає частковому задоволенню.
Так, згідно з ч.2 ст.127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до вимог ч.5 ст.128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частина 1 ст. 1167 ЦК України визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди: моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, котра її завдала, за наявності її вини у заподіянні такої шкоди. А відповідно до пункту 2 частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Як зазначено у ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Цивільний позивач просить стягнути завдану моральну шкоду в розмірі 100000 грн в зв'язку із тим, що отримавши тілесні ушкодження від дій обвинуваченого, змушена була тривалий час лікуватись, зазнала сильних душевних хвилювань і страждань, в тому числі через постійний фізичний біль. З болем вимушена боротись протягом вже тривалого часу, що підсилює душевні страждання, спостерігається у травматолога. Зазначає, що спосіб її життя кардинально змінився, при цьому обвинувачений жодних вибачень не приніс та намагався затягнути строки розгляду справи.
Сторона захисту просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Статтею 129 КПК України встановлено, що, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Суд приходить до висновку, що цивільний позов необхідно задовольнити частково, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», приймаючи до уваги глибину, характер, тривалість та обсяг душевних і моральних страждань, перенесених потерпілою внаслідок вчиненого злочину проти її здоров'я, принцип співмірності, враховуючи інші конкретні обставини по справі, суд оцінює в розмірі 35000грн. При цьому суд також виходить із загальних засад кримінального провадження - принципів верховенства права, рівності перед законом і судом, принципу поваги до людської гідності, змагальності та доведеності перед судом переконливості поданих доказів. Суд приходить до твердого переконання, що визначений розмір завданої моральної шкоди є достатнім, співмірним і справедливим. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її безпідставного збагачення.
Цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 3687 грн задоволенню не підлягає, оскільки із жодних з долучених потерпілою до позову копій обстежень (від 07.05.2021р., 17.05.2021р., 20.05.2021р., 26.05.2021р.) не вбачається призначення тих обстежень, вартість яких просить стягнути позивач і на підтвердження яких надає копії квитанцій (УЗД м'яких тканин 26.08.2021р., МРТ хребта 27.10.2021р., консультація лікаря 06.10.2021р., консультація хірурга 15.09.2021р.).
Арешт на майно не накладався.
Речові докази: копія картки виклику швидкої допомоги від 16.04.2021р., залишити при матеріалах кримінального провадження.
Судові витрати відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст.ст.368, 369, 374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_13 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_13 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 3 місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід не обирати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_10 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн в якості відшкодування завданої моральної шкоди. В решті позову відмовити за безпідставністю.
Речові докази - копію картки виклику швидкої допомоги від 16.04.2021р. залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів, починаючи з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору, направити потерпілій, представнику потерпілої, захиснику.
Головуючий суддя ОСОБА_33