Справа №295/16504/25
3/295/4102/25
15.12.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з ВАП УПП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
18.11.2025 близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив економічне та психологічне домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 , а саме висловлювався на її адресу словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою та не пускав до будинку, чим порушив вимоги термінового заборонного припису від 16.11.2025 серії АА № 547661 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 15.12.2025, ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином засобами поштового та телефонного зв'язку.
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).
Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Будучи достеменно обізнаною про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, інших доказів, заяву про відкладення слухання справи або розгляд справи у режимі відеоконференції.
Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення та небажання особи брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, що його стосується.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, зважаючи на строки розгляду справи, визначені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатнім для прийняття рішення у справі.
Дослідивши адміністративні матеріали, оцінивши докази, зібрані особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 039665 від 28.11.2025; довідкою про результати перевірки за заявою ОСОБА_2 щодо вчинення неправомірних дій сином ОСОБА_1 ; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.11.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 547661 від 16.11.2025, іншими матеріалами справи.
Зібрані докази, на переконання суду, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений спосіб, є належними та допустимими, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.
Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, як невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, вина особи доведена.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 173-8 КУпАП у мінімальному розмірі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2025 році 605, 60 грн).
Керуючись ст. ст. 40-1, 173-8, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
(Отримувач коштів: ГУК у Жит. обл / ТГ м. Житомир/21081100; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797; Кодкласифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.