Справа № 496/8174/25
Провадження № 1-кс/496/2152/25
10 грудня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання дізнавача СД ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження № 12025164250000249 від 06.12.2025 року, за ознаками ч. 4 ст. 358 КК України,
Дізнавач звернувся до суду з клопотанням про арешт майна та свої вимоги мотивує тим, що до 05.12.2025 до ЧЧ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора 102, про те, що 05.12.2025 о 14 годині 04 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 під час перевірки документів у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено посвідчення водія серії НОМЕР_1 на його ім?я, з ознаками підробки, яке останній надав для перевірки.
В період з 15 годин 04 хвилин по 15 годину 071 хвилину 05.12.2025 рю слідчим СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке запаковано до сейф-пакету НПУ № RIC 2000229. На даний час виникла необхідність накласти арешт на речовий доказ, з метою забезпечення досягнення завдань, які перед собою ставить досудове розслідування.
Прокурор та дізнавач в судове засідання не з'явились, проте прохальна частина клопотання містить заяву щодо розгляду справи без їх участі.
ОСОБА_5 повідомлений про дату та час судового засідання засобами мобільного зв'язку.
У відповідності ч. 1 ст. 172 ЦПК України неприбуття слідчого, прокурора та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
06.12.2025 р. дізнавачем винесено постанову про те, що вилучений під час огляду місця події документ є речовим доказом та містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та згідно ст. 98 КПК України має значення речових доказів по кримінальному провадженню.
Дослідивши додані до клопотання документи, суд вважає, що вилучений під час огляду місця події документ, відповідає вимогам ст. 98 КПКК України, виходячи з чого клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, враховуючи ту обставину, що вилучене має бути оглянуто спеціалістами, для подальшого проведення експертизи, для запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі, відчуження, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати заборону відчуження, користування та розпорядження.
Зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, -
Клопотання про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 01.07.2019 видане ТСЦ 8044 на ім?я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилученого 05.12.2025 в ході огляду місця події за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Авангард, вул. Базова, буд. 9 м., до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню.
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1