8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(ДОДАТКОВА)
10 грудня 2025 року м. ХарківСправа № 922/3302/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
за участю секретаря судового засідання Базаки А. А.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУМ АГРО» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 27338/25 від 25.11.2025)
по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІНСТАР» (04073, м. Київ, вул. Скляренка Семена, буд. 1, офіс 2, ЄДРПОУ 44630056)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНЯ «БАЛІНВЕСТ» (64225, Харківська область, Балаклійський район, село Яковенкове, вул. Миру, буд 27, код ЄДРПОУ 32934058)
та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУМ АГРО» (64225, Харківська область, Балаклійський район, село Яковенкове, вул. Миру, буд 27, код ЄДРПОУ 45446922)
про застосування наслідків нікчемності правочину
за участю представників учасників справи:
позивача - Черкасова І. Р.,
першого відповідача - не з'явився,
другого відповідача - не з'явився, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІНСТАР» (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНЯ «БАЛІНВЕСТ» (перший відповідач) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУМ АГРО» (другий відповідач), в якому просить суд застосувати наслідки нікчемності Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» (місцезнаходження: 64225, Харківська обл., Балаклійський р-н, село Яковенкове, вул. Миру, буд. 27, код ЄДРПОУ 32934058) від 22 вересня 2022 року, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» (код ЄДРПОУ 32934058) від 04.10.2022 року до Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» (місцезнаходження: 64225, Харківська обл., Балаклійський р-н, село Яковенкове, вул. Миру, буд. 27, код ЄДРПОУ 32934058) від 22 вересня 2022 року, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом вилучення записів в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна з розділу «Відомості про суб'єкта іншого речового права» щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФОРТУМ АГРО» по земельним ділянкам з відповідними кадастровими номерами.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 позов залишено без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
25.11.2025 (вх. № 27338/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУМ АГРО» про ухвалення додаткового рішення, в якій другий відповідач просить суд прийняти додаткове рішення у справі № 922/3302/25 за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІНСТАР» до ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНЯ «БАЛІНВЕСТ» до ТОВ «ФОРТУМ АГРО», яким здійснити розподіл судових витрат та стягнути з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІНСТАР» на користь ТОВ «ФОРТУМ АГРО» судові витрати у частині витрат правничу допомогу у розмірі 40 000 грн. 00 коп.
В обґрунтування поданої заяви другий відповідач посилається на те, що: згідно зі ч. 5 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача; між адвокатом Здоровко Сергієм Сергійовичем та ТОВ “ФОРТУМ АГРО» укладено Договір про надання правової допомоги №07/07-2025 від 07 липня 2025 року, на підставі якого складена Специфікація №1 від 16 вересня 2025 року; за умовами вищезазначеної специфікації адвокат надає правову допомогу за дорученням Клієнта, що включає складання та подання до Господарського суду Харківської області відзиву на позовну заяву по справі № 922/3302/25, а також підготовку та подання інших заяв по суті, процесуальних документів тощо, участь у судових засіданнях у межах розгляду справи; адвокат має право на отримання гонорару у зв'язку з наданням правової допомоги при виконанні доручення Клієнта у розмірі 40 000,00 грн., який сплачується Клієнтом протягом 5 календарних днів з дня ухвалення судом рішення першої інстанції у справі № 922/3302/25, яким завершується розгляд справи; вважає, що визначений сторонами розмір витрат на правничу допомогу є цілком співмірним, відповідає складністю справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, а тому є обґрунтованим; залишення без розгляду позовної заяви жодним чином не впливає на факт реального понесення відповідачем витрат для залучення до надання правничої допомоги адвоката, отримання ним відповідних послуг та виникнення обов'язку із їх оплати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУМ АГРО» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 27338/25 від 25.11.2025) та призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 10.12.2025.
08.12.2025 (вх. № 28490/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІНСТАР» на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/3302/25, в яких позивач просить суд повністю відмовити у задоволенні заяви вх. № 27338/25 від 25.11.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУМ АГРО» про ухвалення додаткового рішення по справі № 922/3302/25.
В обґрунтування поданих заперечень посилається на те, що: для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача; для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується; подання позивачем позову не може свідчити про необґрунтованість дій позивача та пред'явлення ним завідомо необґрунтованого позову, оскільки судом під час відкриття провадження у справі № 922/3302/25 досліджувалося питання про дотримання позивачем вимог Господарського процесуального кодексу України в частині форми та змісту позовної заяви, а також підсудності такого позову; просить врахувати, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права не може свідчити і про зловживання процесуальними правами, оскільки доступ до суду є правом особи, гарантованим державою; під час розгляду справи судом жодні дії позивача не визнавалися недобросовісними та не було встановлено зловживання з боку позивача своїми процесуальними правами; у поданій заяві, представником відповідача 2 зазначено про понесення відповідачем 2 витрат на правову допомогу у сумі 40 000,00 грн, проте жодних обґрунтувань та навіть посилань про вчинення позивачем необґрунтованих дій, які призвели до понесення витрат, пов'язаних з розглядом справи, ця заява не містить.
В призначене 10.12.2025 судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідачів в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник другого відповідача безпосередньо перед судовим засіданням подав до суду заяву про відкладення розгляду справи (вх. № 28854/25 від 10.12.2025). Оскільки представник другого відповідача не зазначив поважності причини неприбуття в призначене судове засідання, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника другого відповідача про відкладення розгляду справи. Представник позивача підтримав подані до суду заперечення на заяву другого відповідача про ухвалення додаткового рішення та просив суд відмовити у задоволенні заяви з мотивів, наведених у запереченнях.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУМ АГРО» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 27338/25 від 25.11.2025) суд виходить з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІНСТАР» (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНА АГРАРНА КОМПАНЯ «БАЛІНВЕСТ» (перший відповідач) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУМ АГРО» (другий відповідач), в якому просить суд застосувати наслідки нікчемності Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» (місцезнаходження: 64225, Харківська обл., Балаклійський р-н, село Яковенкове, вул. Миру, буд. 27, код ЄДРПОУ 32934058) від 22 вересня 2022 року, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» (код ЄДРПОУ 32934058) від 04.10.2022 року до Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» (місцезнаходження: 64225, Харківська обл., Балаклійський р-н, село Яковенкове, вул. Миру, буд. 27, код ЄДРПОУ 32934058) від 22 вересня 2022 року, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом вилучення записів в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна з розділу «Відомості про суб'єкта іншого речового права» щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФОРТУМ АГРО» по земельним ділянкам з відповідними кадастровими номерами.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3302/25; вирішено справу № 922/3302/25 розглядати за правилами загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 15.10.2025; встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідачі мають надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідачі мають надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу, згідно ст. 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачам, згідно ст. 167 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив, з дня його отримання; роз'яснено учасникам справи положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи (заяви) по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана позивачем, його представником та відповідачами у справі 18.09.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в електронний кабінет ЄСІТС відповідних осіб.
29.09.2025 (вх. № 22441/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУМ АГРО».
13.10.2025 (вх. № 23742/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІНСТАР» про відкладення розгляду справи, в якому останній просив суд в зв'язку із участю в іншому судовому засіданні вважати неявку представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІНСТАР» у підготовче засідання у справі № 922/3302/25 поважною та відкласти підготовче засідання у справі № 922/3302/25, призначене на 15 жовтня 2025 року о 11:00, на іншу дату.
В призначене 15.10.2025 судове засідання представники учасників справи не з'явились, про причини неявки (окрім позивача) не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.10.2025 відкладено підготовче судове засідання у справі на 05.11.2025. Ухвала суду від 15.10.2025 отримана позивачем, його представником та відповідачами у справі 21.10.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в електронний кабінет ЄСІТС відповідних осіб.
В призначене 05.11.2025 судове засідання представники учасників справи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2025 беручи до уваги неявку в призначене судове засідання учасників справи, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, а також повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, які мають значення для розгляду справи та постановленні на цій основі законного та обґрунтованого судового рішення, відкладено підготовче судове засідання у справі на 19.11.2025. Ухвала суду від 05.11.2025 отримана позивачем, його представником та відповідачами у справі 07.11.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в електронний кабінет ЄСІТС відповідних осіб.
В призначене 19.11.2025 судове засідання представники учасників справи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи, що правовий аналіз частини четвертої статті 202 та у пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України дають підстави для висновку про те, що вони є імперативними та у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду, водночас із матеріалів справи в однозначний спосіб вбачається, що позивач свого представника в призначене засідання не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений судом належним чином та своєчасно будь-яких пояснень на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання та клопотань про розгляд позову без його участі не подавав, жодних активних дій щодо підтримання заявлених позовних вимог не вчиняв, суд ухвалою від 19.11.2025 з огляду на належне повідомлення позивача про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, залишив позовну заяву без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Суд зазначає про те, що в силу частини 5 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з частиною 6 статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
До судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).
Отже відповідач може заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги за рахунок позивача, який ініціював судовий спір.
При компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням частини п'ятої статті 130 ГПК України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов'язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше).
Таким чином, компенсація витрат позивачем за надану правничу допомогу відповідачу у випадку, зокрема, залишення позову без розгляду здійснюється з дотриманням загальних процесуальних гарантій щодо розподілу судових витрат за наслідком розгляду спору по суті, з дотриманням вимог, передбачених частиною п'ятою статті 126, частиною восьмою статті 129 ГПК України.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.
Відтак з урахуванням наведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду питання щодо компенсації здійсненних відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, при залишенні позову без розгляду вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви відповідача та у порядку передбаченому частинами 5, 6 статті 130 ГПК України.
За змістом частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Як свідчать матеріали справим, 29.09.2025 (вх. № 22441/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУМ АГРО». У відзиві на позовну заяву другий відповідач зазначив про те, що у зв'язку із поданням позивачем позовної заяви ТОВ “ФОРТУМ АГРО» було змушене звернутися до адвоката для надання правничої допомоги зі складання заяв по суті справи, представництва інтересів підприємства у суді, а отже попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ТОВ “ФОРТУМ АГРО» очікує понести у зв'язку із розглядом справи, становить 40 000,00 грн., що складаються з витрат на правничу допомогу.
Також матеріали справи свідчать про те, що між адвокатом Здоровко Сергієм Сергійовичем та ТОВ “ФОРТУМ АГРО» укладено Договір про надання правової допомоги №07/07-2025 від 07 липня 2025 року, на підставі якого складена Специфікація №1 від 16 вересня 2025 року; за умовами вищезазначеної специфікації адвокат надає правову допомогу за дорученням Клієнта, що включає складання та подання до Господарського суду Харківської області відзиву на позовну заяву по справі № 922/3302/25, а також підготовку та подання інших заяв по суті, процесуальних документів тощо, участь у судових засіданнях у межах розгляду справи; адвокат має право на отримання гонорару у зв'язку з наданням правової допомоги при виконанні доручення Клієнта у розмірі 40 000,00 грн., який сплачується Клієнтом протягом 5 календарних днів з дня ухвалення судом рішення першої інстанції у справі № 922/3302/25, яким завершується розгляд справи.
Суд зазначає, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об'єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19 наведений правовий висновок про те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Так, частиною 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/ Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 статті 126 ГПК України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У заперечення позивач вказує, що представником відповідача 2 зазначено про понесення відповідачем 2 витрат на правову допомогу у сумі 40 000,00 грн, проте жодних обґрунтувань та навіть посилань про вчинення позивачем необґрунтованих дій, які призвели до понесення витрат, пов'язаних з розглядом справи, ця заява не містить.
Стосовно вказаних доводів позивача про відсутність необґрунтованих дій позивача суд зазначає наступне.
Верховний Суд у своїх постановах вже звертав увагу, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17, від 08.02.2022 у справі № 910/14007/20, від 01.12.2022 у справі № 922/2017/17).
Поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача".
Пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим вони зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 зі справи №916/3616/15 дійшла висновку, що положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Також об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 зі справи №910/16978/19 виклала висновок щодо застосування п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть у тих випадках, коли його явка визнана судом необов'язковою і наслідки неявки не роз'яснювалися.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні приписами ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з обов'язком такої особи подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за її відсутності (відповідний висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).
Отже неявка позивача (його представника) у судове засідання, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, можуть кваліфікуватися як необґрунтовані у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України. При цьому, саме на позивача покладається обов'язок доведення неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій.
В даному випадку позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце як підготовчих засідань, однак жодного разу не з'явився у призначені судові засідання, не повідомив суд про поважні причини своєї неявки в судові засідання та не надав належним чином оформлених заяв про розгляд справи за його відсутності.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 позов залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв'язку з неявкою позивача (його представника) у судові засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.12.2022 у справі № 910/12184/20 звернула увагу, що неявка повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у судове засідання у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, можуть кваліфікуватися як необґрунтовані у розумінні частини п'ятої статті 130 ГПК України.
Отже поведінка позивача розцінюється судом в даному випаду саме як необґрунтовані дії у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України.
Суд також враховує, що звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Проте реалізація такого права позивачем у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача. Тобто отримавши звернений до себе позов, відповідач цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав був змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Водночас суд вважає, що характер та обсяг виконаної адвокатом другого відповідача роботи (наданих послуг) не відповідає критеріям співмірності, реальності таких витрат, розумності їх розміру, оскільки в даному випадку суд не розглядав справу по суті та не надавав правову оцінку викладеним у відзиві обставинам, представник другого відповідача в судові засідання не з'являвся, та при розгляді даної справи подав до суду лише одну заяву по суті справи - відзив на позовну заяву.
Беручи до уваги, що неявка позивача (його представника) у судове засідання, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, може кваліфікуватися як необґрунтовані дії, а отже поведінка позивача в даному випадку розцінюється господарським судом саме як необґрунтовані дії у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України, водночас другий відповідач цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав був змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги, враховуючи, що в даному випадку суд не розглядав справу по суті та не надавав правову оцінку викладеним у відзиві обставинам, представник другого відповідача в судові засідання не з'являвся, при розгляді даної справи подав до суду лише одну заяву по суті справи (відзив на позовну заяву), з огляду на зміст наданого другим відповідачем у справі відзиву на позовну заяву, складності справи та категорію спору, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями співмірності та реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, а також враховуючи Рішення Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 щодо розмірів адвокатського гонорару, суд дійшов до висновків про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІНСТАР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУМ АГРО» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 2, 43, 123, 124, 126, 129, 130, 161, 165, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУМ АГРО» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 27338/25 від 25.11.2025) задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІНСТАР» (04073, м. Київ, вул. Скляренка Семена, буд. 1, офіс 2, ЄДРПОУ 44630056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУМ АГРО» (64225, Харківська область, Балаклійський район, село Яковенкове, вул. Миру, буд 27, код ЄДРПОУ 45446922) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.
3. Видати наказ.
4. В решті заяви відмовити.
Додаткова ухвала набирає законної сили 10.12.2025 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.12.2025.
Суддя Н.А. Новікова