про залишення позовної заяви без руху
15.12.2025м. СумиСправа № 920/1647/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., перевіривши матеріали позовної заяви б/н від 05.12.2025 (вх. №6279 від 08.12.2025)
за позовом: Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (40003, Сумська область, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, код 43316700)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (40004, Сумська область, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, код 41884537)
про визнаннея недійсними додаткових угод та стягнення 18 386, 05 грн
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 03.03.2021 (якою збільшено ціну за одиницю товару на електроенергію з 3,85 грн до 4,052325 грн з ПДВ) до договору № 30100032, укладеного 29.01.2021 між Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»;
- визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 02.09.2021 (якою збільшено ціну за одиницю товару на електроенергію з 3,85 грн до 4,0274863 грн з ПДВ) до договору № 30100032 укладеного 29.01.2021 між Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»;
- визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 27.10.2021, якою збільшено ціну за одиницю товару на електроенергію з 3,85 грн до 4,586088 грн з ПДВ до договору № 30100032, укладеного 29.01.2021 між Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»;
- визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 25.11.2021, якою збільшено ціну за одиницю товару на електроенергію з 3,85 грн до 4,855310 грн з ПДВ до договору № 30100032, укладеного 29.01.2021 між Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»;
- визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 22.12.2021, якою збільшено ціну за одиницю товару на електроенергію з 3,85 грн до 5,151427 грн з ПДВ до договору № 30100032, укладеного 29.01.2021 між Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»;
- стягнути з ТОВ «Енера Суми» (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35, код 41884537) на користь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Г. Кондратьєва, 28, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 43316700 безпідставно сплачені кошти в сумі 18 386,05 грн.
Також у позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви (вх. №6282 від 08.12.2025).
Згідно із положеннями ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 3 028,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно зі ст. 4 України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За приписами статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 ГПК України.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Позивачем при зверненні до господарського суду з цією позовною заявою заявлено п'ять вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, однак не сплачено судовий збір.
При цьому за подання цього позову до господарського суду підлягає сплаті судовий збір в сумі 14 534, 40 грн (3028,00 грн х 6 вимог х 0,8 коеф.).
Позивачем подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх.№6282 від 08.12.2025).
Розглянувши дане клопотання позивача суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
За практикою щодо застосування статті 6 Конвенції, наведеною, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania), «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансового положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави в цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia) від 20.02.2014, пункт 111).
Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах з предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені в пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Щодо третьої умови, визначеної в пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливості її застосування за суб'єктом застосування, у той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 29.11.2023 у справі № 906/308/20, постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції всупереч вимог ст. ст. 74, 76-79 ГПК України не доведено суду обставини, що встановлені як такі, що дають право на відстрочення сплати судового збору.
Тому суд відмовляє у відповідному клопотанні та залишає позовну заяву без руху, позивачу надається строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відстрочення сплати судового збору б/н від 05.12.2025 (вх.№6282 від 08.12.2025) у справі №920/1647/25.
2. Залишити без руху позовну заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 05.12.2025 (вх. №6279 від 08.12.2025) у справі №920/1647/25.
3. Встановити Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом дев'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду доказів сплати судового збору в сумі 14 534, 40 грн в установленому законом порядку.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 15.12.2025, та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.А. Джепа