про залишення позовної заяви без руху
15.12.2025м. СумиСправа № 920/1661/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали позовної заяви від 09.12.2025 б/н (вх.№6331 від 10.12.2025)
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14»
(вул. Лесі Українки, буд. 14, м. Суми, Сумська область, 40022,
код ЄДРПОУ 45863387)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ»
(вул. Реміснича, буд. 35, м. Суми, Сумська область, 40004,
код ЄДРПОУ 41884537)
про визнання договору недійсним,
10.12.2025 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд визнати недійсним договір про надання електричної енергії, який нібито був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» та Об'єднанням багатоквартирного будинку «Л УКРАЇНКИ 14».
Разом із позовною заявою позивачем подане клопотання (вх.№6333 від 10.12.2025), відповідно до якого позивач просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку із тяжким фінансовим станом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 6, 7, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Водночас, позивачем при зверненні до суду не дотримано вищезазначеної вимоги ГПК України, а саме: не надано відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; не надано відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Окрім цього, в порушення п. 2 ч.2 ст. 162 ГПК України, позивачем у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в системі «Електронний суд» у сторін та інших учасників справи.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору (вх..№6333 від 10.12.2025) суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Загальні засади щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору наділяють суд правом, а не обов'язком, що потребує врахування та оцінки конкретних доказів та обставин справи, що впливають на задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов, а саме: приписами цієї статті визначено суб'єктів звернення щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі №0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», для задоволення клопотання Об'єднання багатоквартирного будинку «Проспект Курський 119» про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Крім того, суд зазначає, що позивачем взагалі не подано жодного доказу в обґрунтування поданого клопотання.
Суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та суд відмовляє у задоволенні даного клопотання.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо змісту позовної заяви.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями Закону України «Про судовий збір» визначено порядок сплати та розміри ставок судового збору за звернення до господарського суду з позовною заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем в прохальній частині позову заявлена вимога немайнового характеру - визнання договору недійсним, ставка судового збору за яку складає 2422,40 грн (3028,00 грн х коефіцієнт 0,8).
Однак, як вже було встановлено судом вище, враховуючи відмову суду у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, позивачем при зверненні до суду не дотримано вимоги ГПК України - не надано до докази сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
За приписами ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За вказаних обставин, суд залишає позовну заяву без руху, позивачу надається строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Зазначити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом:
- надання відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- надання відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- письмового зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- письмового зазначення про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в системі «Електронний суд» у сторін та інших учасників справи;
- надання належних доказів сплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. за звернення з даним позовом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Ухвалу складено та підписано суддею 15.12.2025.
Суддя С.В. Заєць