адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
04.12.2025 Справа № 7/127(917/2105/25)
м. Полтава
Суддя Паламарчук В.В. за участю секретаря судового засідання Біленко І.О. розглянувши заяву кредитора - ОСОБА_1 про визнання дій ліквідатора СТОВ "Нива" арбітражного керуючого Іващука В.А. щодо: проведення продажу майна боржника без згоди комітету кредиторів, ведення реєстру вимог кредиторів, не визначення початкової вартості майна та проведення інвентаризації майна, надання звітів про свою діяльність - неналежними та такими, що не відповідають вимогам закону та винесення окремої ухвали (вхід. №14444 від 11.11.2025) у справі № 7/127
за заявою 1. Закритого акціонерного товариства "Лазірківський елеватор", с. Лазірки, Оржицького району
2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (правонаступник Приватного підприємця Михайлика Сергія Володимировича, ухвала Господарського суду Полтавської області від 17.06.2025)
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", с. Остапівка, Лубенський район, Полтавська область, 37543
про банкрутство
Представники учасників: відсутні
Встановив: у провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №7/127 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", с. Остапівка, Лубенського району (код ЄДРПОУ 30380232).
11.11.2025 до суду від кредитора - ОСОБА_1 надійшли уточнення до клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Іващука В.А. від виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (вхід. №14444 від 11.11.2025), згідно якого останній прохає суд:
- вимоги комітету кредиторів СТОВ "Нива" (протокол від 30.07.2025) щодо відсторонення Іващука В.А. від виконання повноважень ліквідатора СТОВ "Нива" - залишити без розгляду у зв'язку з задоволенням судом його заяви про звільнення;
- визнати дії ліквідатора СТОВ "Нива" арбітражного керуючого Іващука В.А. щодо: проведення продажу майна боржника без згоди комітету кредиторів, ведення реєстру вимог кредиторів, не визначення початкової вартості майна та проведення інвентаризації майна, надання звітів про свою діяльність - неналежними та такими, що не відповідають вимогам закону;
- винести окрему ухвалу щодо неналежного виконання повноважень ліквідатора Арбітражним керуючим Іващуком Валентином Анатолійовичем і направити до Міністерства юстиції України для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дослідивши подане уточнення, судом встановлено, що кредитором фактично подана нова скарга на дії арбітражного керуючого Іващука В.А. під час виконання ним повноважень ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива".
В зв'язку з чим, судом розцінено вказані уточнення, як подання нової скарги на дії арбітражного керуючого Іващука В.А. під час виконання ним повноважень ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива".
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.11.2025 заяву передано на розгляд судді Паламарчуку В.В. в межах справи про банкрутство №7/127 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №7/127(917/2105/25).
Ухвалою від 17.11.2025 заяву кредитора - ОСОБА_1 (вхід. №14444 від 11.11.2025) про визнання дій ліквідатора СТОВ "Нива" арбітражного керуючого Іващука В.А. щодо: проведення продажу майна боржника без згоди комітету кредиторів, ведення реєстру вимог кредиторів, не визначення початкової вартості майна та проведення інвентаризації майна, надання звітів про свою діяльність - неналежними та такими, що не відповідають вимогам закону та винесення окремої ухвали - прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.12.2025 на 10:30 год; зобов'язано кредитора ОСОБА_1 уточнити свої вимоги по заяві (вхід. №14444 від 11.11.2025) з урахуванням ухвали суду від 13.11.2025 по справі №7/127; зобов'язано арбітражного керуючого Іващука В.А. та кредиторів в строк до 28.11.2025 надати суду письмові реагування щодо поданої заяви (вхід. №14444 від 11.11.2025).
Кредитор ОСОБА_1 вимоги ухвали суду від 17.11.2025 не виконав, натомість 04.12.2025 надійшло клопотання про розгляд скарги без участі його представника (вхід. №15633).
27.11.2025 від арбітражного керуючого Іващука В.А. надійшли заперечення на скаргу ОСОБА_1 (вхід. №15295), згідно яких вважає скаргу безпідставною та необґрунтованою та прохає суд відмовити в її задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
У провадженні Господарського суду Полтавської області знаходиться справа про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", с. Остапівка, Лубенського району (код ЄДРПОУ 30380232).
Ухвалою від 10.10.2007 року порушено провадження у справі про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", с.Остапівка Лубенського району; введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна СТОВ "Нива" призначено арбітражного керуючого Боровика Р.Л. (суддя Іванко Л.А.).
На виконання вимог ухвали господарського суду від 08.11.2007 року, в офіційному друкованому органі: газеті "Голос України" №214 від 21.11.2007 року опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство СТОВ "Нива", с.Остапівка Лубенського району.
Постановою Господарського суду Полтавської області від 06.05.2008 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Боровика Р.Л. з наданням йому повноважень відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (відповідне оголошення опубліковане в газеті "Голос України" №146 від 05.08.2008 року).
За ухвалою від 20.12.2011 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива"; ліквідовано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" (Полтавська область, Лубенський район, с.Остапівка, ідент. код 30380232); припинено провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.03.2018 (суддя Іванко Л.А.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнічна компанія" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.12.2011; скасовано ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.12.2011; поновлено провадження у справі №7/127 на стадії ліквідаційної процедури; зобов'язано ліквідатора СТОВ "Нива" арбітражного керуючого Боровика Руслана Леонідовича здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла до 2013 року).
За ухвалою від 29.09.2020 задоволено заяву (вхід. №5815 від 01.06.2020) арбітражного керуючого Боровика Р.Л. та відсторонено його від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство СТОВ "Нива"; ліквідатором СТОВ "Нива" призначено арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №538 від 18.03.2013 року); зобов'язано ліквідатора СТОВ "Нива" здійснити заходи в ліквідаційній процедурі відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою від 06.11.2025 (суддя Паламарчук В.В.) за результатами розгляду скарги на дії ліквідатора, задоволено клопотання арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича (вхід. №14136 від 05.11.2025) в частині звільнення його від виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива"; відсторонено арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича (свідоцтво №538 від 18.03.2013) за його клопотанням від виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" у справі №7/127.
Як встановлено судом, обґрунтовуючи подану скаргу скаржник, вказує на визнання роботи арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича за результатами процедури ліквідації незадовільними та такими, що не відповідають закону, що є передумовою для вирішення питання про затвердження його винагороди за виконання обов'язків арбітражного керуючого, відповідно до поданого ним клопотання.
Зокрема скаржник зазначає, що дії арбітражного керуючого Іващука В.А. під час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство СТОВ "Нива" - є незадовільними та такими, що не відповідають вимогам закону з наступних підстав:
- Проведення двох аукціонів з продажу майна без попереднього погодження з комітетом кредиторів, що зумовило ухвалення судом ухвали про забезпечення вимог кредиторів. Зокрема, для проведення аукціону ОСОБА_2 було надано сфальсифіковані протоколи кредиторів, які : а) не мають такої кількості голосів, яка зазначена в протоколах, та є поточними кредиторами, тобто не мали взагалі голосів (крім Полтавського обласного центру зайнятості, що має 7 голосуючих голосів) для прийняття рішення; б) Головне управління ПФУ у Полтавській області не замінений у справі правонаступник - відсутня відповідна ухвала про його заміну з фондів страхування; в) ФОП Михайлик С.М. - єдиний кредитор, що має достатню кількість голосів не був повідомлений про збори, зокрема, в матеріалах справи наявне повідомлення, проте, ліквідатором не надано доказів направлення такого повідомлення. Крім того, Іващук В.А. фактично скористався моментом для проведення аукціону в період відступлення своїх кредиторських вимог на користь Гонтаря В.І. та провів аукціони в період до заміни кредитора ФОП Михайлика С.М. на ОСОБА_1 в період відпустки судді Білоусова С.М. Тобто, ліквідатором Іващуком В.А. було створено штучні умови для швидкого продажу майна божника без погодження з кредиторами, що могло завдати значних збитків для кредиторів;
- не проведено інвентаризацію та оцінку майна, для визначення його початкової вартості, зокрема, такі докази відсутні у матеріалах справи та не відображені у його звіті;
- порушено обов'язок щодо ведення реєстру кредиторських вимог, зокрема, як видно з матеріалів справи, відповідний реєстр було складено ліквідатором не у відповідності до затверджених судом вимог, без врахування даних щодо заміни сторони кредитора у відповідності до вимог закону, з відображенням реальних сум кредиторських вимог, частина кредиторів взагалі в ньому відсутня. Вже після багато чисельних скарг на ліквідатора ним включено до реєстру поточних кредиторів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ "Турбо - спектр". Проте, без відповідної ухвали суду здійснено заміну кредиторів - фонди соціального страхування на Головне управління ПФУ у Полтавській області, а Фонд соціального захисту інвалідів, що є самостійною структурною одиницею взагалі самовільно виключено з реєстру вимог кредиторів;
- в порушення вимог ст.61 КУзПБ, ліквідатором не подано звіти про його свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника та про витрати ліквідатора у ліквідаційній процедурі.
Розглянувши та оцінивши наведені ОСОБА_1 у своїй скарзі доводи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 статті 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Частина 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 12 Кодексу під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
У частинах 1,3 ст.60 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
У статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено повноваження ліквідатора. Так, відповідно до ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;
аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; забезпечує виконання вимог частин четвертої - шостої статті 25 Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", крім випадків продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу, та несе відповідальність за їх недотримання; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Арбітражний керуючий має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб'єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого.
Відповідно до ч.6 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
Механізм захисту права кредитора, інших учасників справи про банкрутство від помилки або незаконних дій ліквідатора законодавець реалізував, визначивши в розділі І книги другої КУзПБ обсяг і підстави відповідальності арбітражного керуючого за невиконання або неналежне виконання обов'язків.
Зокрема, невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків законодавець відносить до дисциплінарного проступку, що є підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності (частина перша, пункт 3 частини другої статті 19 КУзПБ).
За положеннями частини четвертої статті 28 КУзПБ арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.
Згідно із частиною третьою статті 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Наведеній нормі кореспондують положення частини шостої статті 61 цього Кодексу, згідно з якими дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
Щодо правил вирішення справ про оскарження дій (бездіяльності) арбітражного керуючого, суд звертається до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №910/21840/14.
Так у справі №910/21840/14 Верховний Суд дійшов висновків, що за змістом положень КУзПБ (зокрема, ст. 60, 61, 65), заперечень та незгоди з діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, під час здійснення процедури банкрутства (неплатоспроможності), а також враховуючи мету, яку намагається досягнути заявник, не погоджуючись та оскаржуючи дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, звернення заявника умовно можна поділити на три типи, згідно з якими заявник домагається:
- усунення та виправлення арбітражним керуючим відповідних помилок, недоліків при виконанні своїх обов'язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність) задля приведення до належного виконання цих обов'язків, і, відповідно, до належного здійснення процедури банкрутства (неплатоспроможності);
- відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов'язків у відповідній справі з призначенням іншого арбітражного керуючого для виконання відповідних функцій (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
- відшкодування арбітражним керуючим шкоди, заподіяної ним при виконанні відповідних повноважень та обов'язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Принцип диспозитивності господарського судочинства, закріплений в статті 14 ГПК України, виражається і в частині визначення заявником форми звернення до суду, і в частині предмету такого звернення. Предмет процесуального звернення має кореспондуватися з фактичними і юридичними підставами.
Отримавши процесуальне звернення, суд, керуючись завданнями господарського судочинства та з метою визначення порядку здійснення провадження у справі, повинен відповідно кваліфікувати таке звернення, відповідальність за що покладається на суд.
Як вбачається із матеріалів справи, подане кредитором ОСОБА_1 до суду уточнення до клопотання про відсторонення (вхід. №14444 від 11.11.2025) (яке розцінене судом, як скарга) не містить вимог до ліквідатора задля приведення до належного виконання його обов'язків і, відповідно, до належного здійснення процедури банкрутства.
Скаржник в своїй заяві зазначає, що оскільки ухвалою від 06.11.2025 (за результатами розгляду скарги на дії ліквідатора) відсторонено арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича (свідоцтво №538 від 18.03.2013) від виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" у справі №7/127, зазначена вимога втратила свою актуальність.
Посилаючись на бездіяльність та дії ліквідатора сам скаржник зазначає, що питання про визнання роботи арбітражного керуючого Іващука В.А. є незадовільною та такою, що не відповідає закону, і є передумовою для вирішення питання, щодо затвердження його грошової винагороди та витрат.
Як встановлено судом, питання, щодо затвердження звіту арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення відшкодувань витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" розглядалось судом 20.11.2025. За результатами дослідження матеріалів справи, ухвалою від 20.11.2025 було частково затверджено звіт арбітражного керуючого Іващука Валентина Анатолійовича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення відшкодувань витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" в розмірі: 681 300,00грн - основної грошової винагороди та 12 785,85грн - витрат арбітражного керуючого.
За результатами розгляду вимоги скаржника про визнання дій ліквідатора СТОВ "Нива" арбітражного керуючого Іващука В.А. щодо: проведення продажу майна боржника без згоди комітету кредиторів, ведення реєстру вимог кредиторів, не визначення початкової вартості майна та проведення інвентаризації майна, надання звітів про свою діяльність - неналежними та такими, що не відповідають вимогам закону, суд зазначає наступне.
Скаржник у своїй скарзі робить тільки посилання на незадовільне виконання арбітражним керуючим Іващуком В.А. повноважень ліквідатора, без підтвердження своїх доводів відповідними доказами.
Натомість, як встановлено судом, що питання щодо проведення продажу майна боржника, судом досліджувалося під час розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехнічна компанія" (справа №7/127(917/944/25, ухвала від 06.11.2025). За результатами розгляду скарги судом було встановлено, що починаючи з 02.06.2025 і станом на день розгляду скарги аукціон (електронні торги) з продажу майна боржника СТОВ "Нива", а саме: "критий тік № 2", загальною площею: 723,0 м2, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Остапівка, вул. Калинова (вул. Калініна), буд. 30; "зерносховище № 1", загальною площею: 787,1 м2, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Остапівка, вул. Калинова (вул. Калініна), буд. 30, не проводився і не проводиться.
Доказів, які б підтверджували посилання скаржника, щодо порушення права та законні інтереси кредиторів під час вчинення дій, щодо підготовки майна до продажу, скаржником не подано.
Окрім того, посилання про порушення обов'язку, щодо ведення реєстру вимог кредиторів, не визначення початкової вартості майна та проведення інвентаризації майна та надання звітів про свою діяльність, також не підтверджено належними доказами.
Натомість, як встановлено судом зазначені скаржником порушення неодноразово досліджувалися перевірками, що були проведені Міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Доводи скаржника не підтверджені відповідними доказами.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги в частині визнання неправомірними дій ліквідатора СТОВ "Нива" арбітражного керуючого Іващука В.А.
Розглянувши вимогу кредитора - ОСОБА_1 викладену в п.4 скарги, щодо винесення окремої ухвали та направлення її до Міністерства юстиції України для притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені ст. 246 ГПК України.
Виходячи з аналізу правових норм ГПК України, суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено постановлення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання.
Крім того, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №171/2124/18, у пункт 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №521/18287/15-ц).
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання кредитора - ОСОБА_1 в частині постановляння окремої ухвали та направлення її до Міністерства юстиції України для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Втім, така відмова не позбавляє заявника права самостійно повідомити Міністерство юстиції України про виявлені ним порушення.
Керуючись ст. 74, 79, 226, 234, 235, 246 ГПК України, ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви кредитора - ОСОБА_1 (вхід. №14444 від 11.11.2025) про визнання дій ліквідатора СТОВ "Нива" арбітражного керуючого Іващука В.А. щодо: проведення продажу майна боржника без згоди комітету кредиторів, ведення реєстру вимог кредиторів, не визначення початкової вартості майна та проведення інвентаризації майна, надання звітів про свою діяльність - неналежними та такими, що не відповідають вимогам закону та винесення окремої ухвали.
2. Копію ухвали направити учасникам справи та арбітражному керуючому Іващуку Валентину Анатолійовичу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складений та підписаний 15.12.2025р.
Суддя Паламарчук В.В.