вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" грудня 2025 р. Справа № 911/2980/25
За заявою боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Лутак Т.В.
Секретар судового засідання Дідик Є.С
Представники: не з'явилися
встановив:
До Господарського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із заявою б/н від 18.09.2025 (вх. № 7260 від 18.09.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 5 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, у заяві б/н від 18.09.2025 (вх. № 7260 від 18.09.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність міститься пропозиція боржника щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією та додано заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни б/н б/д (вх. № 5887/25 від 18.09.2025) про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2025 заяву ОСОБА_1 б/н від 18.09.2025 (вх. № 7260 від 18.09.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам, викладеним у ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства та встановлено спосіб і строк для усунення виявлених недоліків вказаної заяви.
До Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 09.10.2025 (вх. № 13971/25 від 09.10.2025) про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2025 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, проведення підготовчого засідання суду призначено на 30.11.2025; зобов'язано боржника - ОСОБА_1 надати суду оригінали всіх доданих до заяви документів для огляду в судовому засіданні; викликано в судове засідання ОСОБА_1 , явку якого визнано обов'язковою.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.11.2025 було виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду Київської області від 16.10.2025 у справі № 911/2980/25, зазначено вірну дату проведення підготовчого засідання суду - « 13.11.2025 о 14 год. 00 хв.».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2025 розгляд справи відкладено на 24.11.2025, зобов'язано боржника виконати вимоги ухвали суду від 16.10.2025 у даній справі; викликано в судове засідання ОСОБА_1 , явку якого визнано обов'язковою.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.11.2025 розгляд справи відкладено на 11.12.2025, повторно зобов'язано боржника виконати вимоги ухвали суду від 16.10.2025 у даній справі; викликано в судове засідання ОСОБА_1 , явку якого визнано обов'язковою.
У судове засідання, призначене на 11.12.2025, боржник не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Згідно зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч. 4 якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, системний аналіз змісту ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19; від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 та 08.11.2023 у справі № 926/1402-б/23.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 926/1402-б/23 зазначено, що аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема статей 115 та 118 цього Кодексу, дає підстави для висновку про те, що на етапі ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, та як наслідок, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів обов'язкова особиста присутність боржника у підготовчому засіданні.
З матеріалів даної справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (ухвали) до його Електронного кабінету Електронного суду (а.с. 33, 38, 42, 46) та рекомендованим повідомленням № R067045676452 (а.с. 47).
Водночас, боржник жодного разу (тричі) не з'явився у призначені судові засідання та не повідомив суд про причини своєї неявки, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав.
З огляду на вищевикладене, суд встановив наявність у даній справі обов'язкових умов (обставин) для застосування, передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.
Отже, враховуючи те, що позивач, якого неодноразово належним чином було повідомлено про дату, час і місце судових засідань, у жодне судове засідання не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, суд дійшов висновку про залишення заяви відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 2, 113, 115 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 2, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 б/н від 18.09.2025 (вх. № 7260 від 18.09.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 15.12.2025.
Суддя Т.В. Лутак