ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.12.2025Справа № 910/11097/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надрагаз»
про стягнення 473 526, 12 грн.
Без виклику представників сторін.
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надрагаз» про стягнення 473 526, 12 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем передбаченого договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000854 обов'язку щодо оплати за надані послуги.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
23.09.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволені позову відмовити.
30.09.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Також у вказаній відповіді на відзив позивач просив про розгляд справи за участю представників сторін.
Частиною 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
За приписами ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, зокрема, не обґрунтовано необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, враховуючи характер спірних правовідносин.
За таких обставин, беручи до уваги характер спірних правовідносин та малозначність даної справи, а також враховуючи ненадання позивачем доказів щодо обґрунтованості своїх заперечень по розгляду справи в спрощеному провадженні та викладення своєї позиції у позові та відповіді на відзив, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача. Відтак справа підлягає подальшому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
06.10.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просив в задоволені позову відмовити.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
17.12.2015 року між позивачем (оператор) та відповідачем (замовник) укладено договір транспортування природного газу № 151200854, за яким оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах визначених у цьому договорі, а замовник сплачує операторі встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Відповідно до п. 7.1. Договору, вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором, транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором, балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку встановленого кодексом.
Згідно п. 7.3. Договору, тарифи передбачені пунктом 7.1 Договору є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами договору.
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Відповідно до пунктів 9, 10 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.
Відповідно до п. 17.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 20.12.2017) цей договір набирає чинності з дня його укладання на строк до 31 грудня 2022 року.
Даний Договір продовжував свою дію до 05.08.2019, про що сторони домовились, уклавши 05.08.2019 угоду про розірвання договору 151200854 від 17.12.2015.
Відповідно до п. 2 угоди про розірвання від 05.08.2019, сторони дійшли згоди, що з 01 березня 2019 року зобов'язання сторін, що виникають із Договору, припиняються, окрім фінансових зобов'язань, що виникли в період дії Договору і Сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками в цій частині.
Позивач вказує, що в період дії Договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 473 526, 12 грн за переданий у квітні 2017 року згідно акту приймання-передачі від 03.05.2017 природного газу у розмірі 1 329 532 тис.куб.м прийнятого філією УМГ «Прикарпаттрансгаз» від ТОВ «Надрагаз», що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до п. 2.3. Договору, послуги, які можуть бути надані відповідачу за цим договором, є, зокрема, послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи.
Згідно п. 2.4. Договору, обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням Додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування).
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.6 Договору).
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (п. 2.7 Договору).
Відповідно до п. 7.1 Договору, вартість послуг розподілу потужності розраховується за тарифами, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).
Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору (п. 7.3 Договору).
Постановою НКРЕКП від 28.03.2017 № 348 «Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ «Укртрансгаз», який становить 296, 80 грн за 1000, 00 куб.м. на добу без ПДВ.
Відповідно до п. 6.1 Договору, оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності).
Згідно п. 8.1 Договору величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього Договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється Додатком 1 до цього договору.
Розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу (п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачу у квітні 2017 забезпечено доступ до потужності газотранспортної системи та позивачем розподілено потужність точки входу до газотранспортної системи шляхом прийняття від відповідача поданого ним на точку входу природного газу у загальному обсязі 1329, 532 тис.куб.м, що підтверджується інформацією зі Звіту про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу ТОВ «НАДРАГАЗ» № 01 від 05.05.2017 за квітень 2017 та Актом приймання-передачі природного газу за квітень 2017 з ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Прикарпаттрансгаз» від 03.05.2017.
З урахування вказаного Акту приймання передачі природнього газу та вказаної вище постанови НКРЕКП від 28.03.2017 № 348 «Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ «Укртрансгаз», який становить 296, 80 грн за 1000, 00 куб.м. на добу без ПДВ, позивачем відповідачу нараховано заборгованість за надані послуги у розмірі 473 526, 12 грн з ПДВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір про надання послуг характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, по-друге, нероздільно пов'язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги. З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання послуги. При цьому, виникнення обов'язку здійснити оплату за договором законодавець пов'язує саме з її фактичним наданням у строки та в порядку, що встановлені договором; строк (термін) виконання обов'язку здійснити оплату також визначається у відповідності з умовами договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 538 ЦК України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що відповідач, зафіксувавши у Звіті про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу ТОВ «НАДРАГАЗ» № 01 від 05.05.2017 та в Акті приймання-передачі природного газу за квітень 2017 року від 03.05.2017 передачу на точці входу до газотранспортної системи природного газу в обсязі 1329, 532 тис.куб.м., фактично підтвердив передачу на точці входу до газотранспортної системи природного газу у вказаному обсязі та скористався забезпеченим йому доступом до потужності точки входу, яка відповідно до умов Договору є платною.
Отже, змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача надати послуги з розподілу потужності природного газу, який породжує обов'язок відповідача прийняти вказані послуги та оплатити їх.
Згідно п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Враховуючи, що строк оплати за надані послуги настав, ненадання відповідачем контр розрахунку заборгованості та враховуючи відсутність доказів оплати, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором у розмірі 473 526, 12 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Господарський суд міста Києва не бере до уваги доводи відповідача про неукладеність додатків до договору, зокрема додатку № 1 до Договору, як підставу щодо несплати вказаної суми заборгованості, оскільки такі твердження відповідача можуть свідчить про його недобросовісну поведінку, з метою уникнення оплати за послугу доступу до потужності газотранспортної системи, при цьому фактично користуючись вказаною послугою з метою постачання природного газу власного виробництва. Матеріали справи містять докази того, що в квітні 2017 відповідач здійснював діяльність з видобутку природного газу, а відповідно користувався потужністю газотранспортної системи для постачання природного газу власного виробництва іншим учасникам ринку природного газу отримуючи за вказані обсяги плату, при цьому не сплачуючи позивачу вартість фактично наданих послуг.
Також є безпідставними доводи відповідача з посиланням на підписаний між сторонами Акт звірки розрахунків станом на 31.12.2018 за яким відсутня будь-яка заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором, оскільки акт звірки взаєморозрахунків не належить до первинних документів бухгалтерської звітності, сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, у той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами (договором, актом-прийому передачі, накладними рахунками, виписками з рахунків тощо).
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАДРАГАЗ» (04073, місто Київ, ВУЛИЦЯ РИЛЄЄВА, будинок 10-А, ідентифікаційний код 37332410) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТРАНСГАЗ» (01021, місто Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) заборгованість у розмірі 473 526 (чотириста сімдесят три тисячі п'ятсот двадцять шість) грн 12 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5682 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 31 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва