ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.12.2025Справа № 910/12529/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська Бетон"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК "АРС Груп"
про стягнення 249 490,73 грн
Представники сторін: не викликалися
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковальська Бетон" (далі - ТОВ "Ковальська Бетон") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК "АРС Груп" (далі - ТОВ "ТБК "АРС Груп") 249 490,73 грн, з яких: 217 373,22 грн - основна заборгованість, 23 631,15 грн - пеня, 7 622,95 грн - 10% річних та 863,41 грн - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки бетонних сумішей готових та будівельних розчинів №БТРД_2024/12/006 від 01.12.2024 в частині оплати переданого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд цієї справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
При цьому, у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Ковальська Бетон" частково обґрунтованими.
01.12.2024 між ТОВ "Ковальська Бетон" (за текстом договору - Постачальник) та ТОВ "ТБК "АРС Груп" (за текстом договору - Покупець) було укладено договір поставки №БТРД_2024/12/006 від 01.12.2024, умовами якого визначено:
- пункт 1.1: Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю на умовах цього Договору, а Покупець - прийняти та своєчасно оплатити бетонні суміші готові та будівельні розчини (далі - Товар), в асортименті та за цінами, визначеними Сторонами в видаткових накладних;
- пункт 2.2: Поставка Товару Покупцю здійснюється автомобільним транспортом на умовах згідно Інкотермс 2020;
- пункт 2.2.1: Поставка бетонних сумішей готових та будівельних розчинів Покупцю здійснюється спеціалізованим автомобільним транспортом (АБЗ) на наступних умовах:
FCA - склад Постачальника: м. Київ, вул. Будіндустрії 7, або м. Київ, вул. Резервна,8, або м. Київ, вул. Промислова 4, або м. Київ, вул. Бориспільська 11, або м. Київ, вул. Святошинська 34, або м. Київ, вул. Пшенична, 2, або Київська обл., м. Ірпінь, вул. Північна, 54, або Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська 54. Конкретне місце відвантаження погоджується Сторонами в заявках. Завантаження Товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника. DAP місце призначення погоджене Сторонами в заявках. Покупець додатково оплачує Постачальнику вартість доставки Товару, яка визначається Постачальником в видаткових накладних;
- пункт 2.3: на Товар Постачальник надає Покупцю наступні документи: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна - 2 екземпляри, та документ який підтверджує якість Товару, при цьому товаро-транспортна накладна та документ, який підтверджує якість Товару направляється Покупцю разом з Товаром. Покупець зобов'язаний один екземпляр оформленої видаткової накладної повернути Постачальнику протягом 5 (п'яти) днів з дати її отримання. Податкова накладна повинна бути оформлена Постачальником у відповідності до вимог і в порядку, передбаченому законодавством України. При цьому, Сторони можуть здійснити попереднє узгодження тексту податкової накладної, в терміни, встановлені законодавством України, для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі постачання Товару, яке має ритмічний характер (два та більше разів на місяць) може бути складена зведена податкова накладна. Датою поставки і датою переходу права власності є дата зазначена в видатковій накладній;
- пункт 4.1: Ціна Товару визначається за взаємною згодою Сторін і зазначається в видаткових накладних;
- пункт 4.2: У зв'язку зі зміною кон'юнктури ринку, зі зростанням витрат, цін на енергоносії, матеріали, які призвели до зростання витрат на виготовлення Товару, Постачальник має право змінити ціну про що повідомляє Покупця за 5 днів до дати введення нових цін. З дати введення нових цін Постачальник не має зобов'язань з поставки Товару по раніше діючим цінам. Якщо Покупець не згоден з новими цінами і не погоджує їх, з дати введення нових цін Постачальник припиняє поставку Товару.
- пункт 4.3: Покупець здійснює 100 % передоплату Товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника протягом 5 (п'яти) днів з дати отримання рахунку. Але незалежно від строку оплати, Покупець повинен повністю сплатити поставлений Товар до закінчення строку дії Договору. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунки Постачальника. Сторони домовились, що зарахування грошових коштів отриманих за Товар здійснюється Постачальником в порядку передбаченому ст. 534 ЦКУ;
- пункт 5.2: у разі невчасного внесення Покупцем належної плати за поставлений Товар, крім передплати, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов'язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, із змінами і доповненнями, сторони погодили що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки;
- пункт 9.1: Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і скріплення печатками і діє до 30.11.2025.
ТОВ "Ковальська Бетон" було поставлено ТОВ "ТБК "АРС Груп" Товар загальною вартістю 974 973,22 грн, що підтверджується видатковими накладними:
- №24094/39744 від 04.12.2024 на суму 111 938,40 грн;
- №24094/39861 від 05.12.2024 на суму 55 041,06 грн;
- №24094/41608 від 19.12.2024 на суму 5 922,42 грн;
- №1/00184 від 06.01.2025 на суму 44 115,96 грн;
- №7/00145 від 17.01.2025 на суму 58 125,60 грн;
- №1/01471 від 29.01.2025 на суму 43 469,86 грн;
- №7/00568 від 04.02.2025 на суму 43 470,00 грн;
- №7/00683 від 10.02.2025 на суму 37 921,20 грн;
- №1/07641 від 10.05.2025 на суму 159 887,28 грн;
- №24094/12315 від 14.05.2025 на суму 167 199,48 грн;
- №24094/12902 від 16.05.2025 на суму 27 218,52 грн;
- №240094/13014 від 19.05.2025 на суму 220 663,44 грн, а також
Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2025 по 31.05.2025 за Договором №БТРД_2024/12/006 від 01.12.2024.
Вищезазначені документи які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без жодних претензій та/або зауважень.
Вартість поставленого Товару була частково сплачена ТОВ "ТБК "АРС Груп" у розмірі 757 600,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №124 від 03.12.2024 на суму 100 000,00 грн, №125 від 03.12.2024 на суму 20 000,00 грн, №129 від 04.12.2024 на суму 30000,00 грн, №140 від 05.12.2024 на суму 50 000,00 грн, №254 від 06.01.2025 на суму 30000,00 грн, №303 від 16.01.2025 на суму 50 000,00 грн, №375 від 28.01.2025 на суму 50 000,00 грн, №388 від 03.02.2025 на суму 35 000,00 грн, №412 від 07.02.2025 на суму 37 000,00 грн, №475 від 07.05.2025 на суму 65 600,00 грн, №511 від 08.05.2025 на суму 20 000,00 грн, №525 від 12.05.2025 на суму 250 000,00 грн, №540 від 16.05.2025 на суму 20 000,00 грн.
Жодних доказів оплати вартості поставленого товару матеріали справи не містять та не були надані Відповідачем.
У зв'язку з несплатою ТОВ "ТБК "АРС Груп" у повному обсязі вартості поставленого товару за Договором поставки бетонних сумішей готових та будівельних розчинів №БТРД_2024/12/006 від 01.12.2024, ТОВ "Ковальська Бетон" звернулося з даним позовом до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору №БТРД_2024/12/006 від 01.12.2024, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містяться також і в статті 265 ГК України.
Отже, укладення ТОВ "Ковальська Бетон" та ТОВ "ТБК "АРС Груп" договору №БТРД_2024/12/006 від 01.12.2024 було спрямоване на отримання останнім товару та одночасного обов'язку по здійсненню його оплати.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Положеннями статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За умовами частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 689 ЦК України).
Відповідно до пункту 2.3. Договору датою поставки і датою переходу права власності є дата зазначена в видатковій накладній.
Як було раніше встановлено судом, ТОВ "Ковальська Бетон" було поставлено ТОВ "ТБК "АРС Груп" Товар загальною вартістю 974 973,22 грн, що підтверджується видатковими накладними та Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2025 по 31.05.2025 за Договором №БТРД_2024/12/006 від 01.12.2024, належним чином завірені копії яких містяться у матеріалах даної справи.
Вказані документи оформлені належним чином шляхом їх підписання та скріплення печатками, без жодних претензій та/або зауважень.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Поняття "строк договору", "строк виконання зобов'язання" та "термін виконання зобов'язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття "строк виконання зобов'язання" і "термін виконання зобов'язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.
За приписами частини 1 статті 691 покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Пунктом 4.3. Договору визначено: Покупець здійснює 100% передоплату Товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника протягом 5 (п'яти) днів з дати отримання рахунку. Але незалежно від строку оплати, Покупець повинен повністю сплатити поставлений Товар до закінчення строку дії Договору. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунки Постачальника. Сторони домовились, що зарахування грошових коштів отриманих за Товар здійснюється Постачальником в порядку передбаченому ст. 534 ЦКУ.
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і скріплення печатками і діє до 30.11.2025 (пункт 9.1. Договору).
Відповідно до статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
Суд може тлумачити правочин, розглядаючи справу за будь-якою позовною вимогою, що слідує із цього правочину, або за окремим позовом, предметом якого є вимога про тлумачення правочину (така правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі, №915/692/19 від 05.02.2020 у справі №910/15161/18, від 09.07.2020 у справі №922/404/19, від 19.12.2023 у справі №925/1205/22, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №757/5305/13-ц, від 11.10.2023 у справі №753/13820/16-ц, від 13.03.2024 у справі №686/16312/22).
У статті 213 ЦК України передбачено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами) (частина 1).
Згідно з частиною 3 статті 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (частина 4 статті 213 ЦК України).
У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначені загальні правила тлумачення змісту правочину, які умовно можна поділити на три рівні.
Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів.
Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першим підходом не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.
Третім рівнем тлумачення (у разі безрезультатності перших двох) є врахування: а) мети правочину; б) змісту попередніх переговорів; в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою); г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення.
Така правова позиція викладена у постанові великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №753/22010/14-ц, від 10.04.2019 у справі №916/2500/15, постанови об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц, від 05.12.2022 року у справі №753/8945/19).
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина 1 статті 252 ЦК України).
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 252 ЦК України).
Дослідивши пункт 4.3. Договору, суд дійшов висновку, що в ньому закріплено строк (100% передплати протягом 5 днів з дати отримання товару) та одночасно термін виконання зобов'язання (до закінчення строку дії Договору, тобто до 30.11.2025), які не узгоджуються між собою (протирічать одне одному).
Аналіз змісту Договору свідчить, що правила встановленні статтею 213 ЦК України не дозволяють визначити зміст відповідної умови договору поставки щодо своєчасного виконання зобов'язання щодо оплати товару.
Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови договору, тому потрібно застосовувати тлумачення "contra proferentem".
Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).
Така правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №753/11000/14-ц від 18.04.2018.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Проаналізувавши зміст Договору, а також враховуючи, що він оформлений на бланку ТОВ "Ковальська Бетон", суд дійшов висновку, що вказаний правочин було розроблений саме Постачальником, а тому саме останній несе ризик щодо нечіткості умов договору щодо визначення строку/терміну здійснення оплати за товар.
Таким чином, доводи Позивача про те, що строк виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав у день отримання кожної партії товару за відповідною видатковою накладною.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов до висновку про те, що присічний (кінцевий) термін оплати товару співпадає із закінченням строку дії договору - 30.11.2025.
Разом із цим, згідно з частиною 5 статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Оскільки 30.11.2025 це неділя, тому останнім днем для оплати поставленого товару було 01.12.2025.
У той же час, вартість поставленого Товару була частково сплачена ТОВ "ТБК "АРС Груп" у розмірі 757 600,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких містяться у матеріалах цієї справи.
Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "ТБК "АРС Груп" своїх зобов'язань за Договором поставки №БТРД_2024/12/006 від 01.12.2024 щодо оплати вартості поставленого товару у розмірі 217 373,22 грн (974 973,22 грн - 757 600,00 грн), строк оплати якого на момент прийняття рішення у даній справі настав, суд дійшов висновку про наявність у Відповідача основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.
Також у зв'язку із несвоєчасною оплатою, Позивачем заявлено до стягнення 863.41 грн інфляційних втрат, 7 622,95 грн 10% річних та 23 631,15 грн пені, нарахованих за період з 20.05.2025 по 24.09.2025 на суму боргу у розмірі 217 373,22 грн.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
З огляду на те, що з урахуванням положень частини 5 статті 254 ЦК України останнім днем оплати товару вважалося 01.12.2025, а тому першим днем порушення зобов'язання з оплати (прострочення) - 02.12.2025.
При цьому, суд зазначає, виходячи з положень статті 14 та частини 2 статті 237 ГПК України, суд не може виходити за межі позовних вимог, зокрема в частині визначення періоду нарахування компенсаційних виплат та штрафної санкції.
Оскільки Позивачем неправильно визначено період неналежного виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення відсотків річних, інфляційних втрат та пені є необґрунтованими.
У зв'язку з відмовою у стягненні пені, клопотання Позивача про зазначення в рішенні про нарахування пені до моменту виконання рішення не підлягає задоволенню.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов ТОВ "Ковальська Бетон" підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК "АРС Груп" (01054, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 33б; ідентифікаційний код 45454692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська Бетон" (04074, місто Київ, вулиця Резервна, будинок 8; ідентифікаційний код 44774074) 217 373 (двісті сімнадцять тисяч триста сімдесят три) грн 22 коп. основного боргу та 2 608 (дві тисячі шістсот вісім) грн 48 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ