ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.12.2025Справа № 910/13855/24
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Біоенергія-Т"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром-3"
про стягнення 5 642 182,38 грн
При секретарю судового засідання: Карашевич В.В.
Представники сторін:
від позивача: Мельніченко Тетяна Сергіївна - представник за ордером серії ВН №1407525 від 14.11.2024;
від відповідача: Клименко Ганна Олександрівна - представник за довіреністю від 22.11.2024;
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Біоенергія-Т" (далі - ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром-3" (далі - ТОВ "Укренергопром-3") 5 642 182,38 грн, з яких: 4 999 853,00 грн - попередня оплата, 418291,51 грн - інфляційні втрати, 224 037,87 грн - 3% річних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ним у зв'язку із неотриманням права користування земельною ділянкою повідомлено відповідача листом №24-02/1 від 24.02.2023 про розірвання договору від 03.11.2022 про виконання проектних робіт № 03-11/1 з 10.03.2023. Оскільки вихідні дані у повному обсязі не були надані, право користування земельною ділянкою не оформлювалось у відповідача взагалі не було права починати виконання робіт за договором. Відтак, на думку позивача є всі підстави для повернення сплаченої ним суми авансу у розмірі 4 999 853,00 грн, оскільки роботи відповідачем на таку суму не виконано, а відповідні докази їх прийняття позивачем у порядку, визначеному пунктом 6.6 договору - відсутні. Крім того, оскільки суму авансу в добровільному порядку відповідачем не повернуто, позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних на підставі статті 625 ЦК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/13855/24, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 залишено без змін, відмовлено у задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- позивачем з простроченням строків здійснено сплату авансового платежу, від якого згідно із пунктом 2 Календарного плану фінансування та виконання робіт (Додаток №3 до Договору) починається відрахунок загального терміну виконання робіт за Договором - 90 календарних днів.
- ненадання позивачем вихідних даних, а саме документації на право користування земельною ділянкою, як це передбачено підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Договору, фактично позбавляло відповідача можливості виконати роботи у повному обсязі та у визначені Договором строки;
- поведінка позивача є суперечливою та недобросовісною, оскільки прострочивши строки на виконання (позивач зобов'язаний протягом 30 - ти календарних днів з моменту підписання договору надати відповідачу документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою), встановлені підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Договору (до 03.12.2022), позивач здійснив оплату другої частини авансу (20.12.2022), тобто вчинив дії на подальше виконання Договору;
- з дослідженої переписки сторін, що міститься в матеріалах справи, встановлено, що навіть після 03.12.2022 позивачем продовжувалось узгодження термінів робіт за Договором, запитувався стан виконання робіт та інше, тобто між сторонами відбувалось двостороннє виконання договірного зобов'язання;
- позивачем листом від 02.01.2023 вих. №01/23-1 надано відповідачу ТЕО з усіма необхідними відомостями щодо місця розташування, меж земельної ділянки, набуття у користування якої планувалося замовником для часткового виконання робіт, оскільки про повне виконання робіт наразі не йдеться в силу того, що без наявності документів на земельну ділянку неможливо отримати експертний звіт, що в свою чергу виключає можливість підписання Акта приймання-передачі робіт;
- з огляду на погодження сторонами права Замовника на одностороннє розірвання Договору, таке розірвання мало б відбутися з дотриманням порядку повідомлення Виконавця - за 14 календарних днів;
- згідно із листом від 24.02.2023 вих. № 24-02/1 (первісна редакція), наданого відповідачем, позивачем не зазначено у такому листі саме про розірвання договору № 03-11/1 від 03.11.2022. При цьому, докази направлення такого листа позивачем в матеріалах справи відсутні. В силу таких обставин, позивач повторно звернувся до відповідача з листом від 24.02.2023 вих. № 24-02/1 (друга редакція), в якій вже зазначив про розірвання саме договору № 03-11/1 від 03.11.2022 з 10.03.2023. Докази направлення такого листа на адресу відповідача позивачем не надано, однак відповідно до наданого відповідачем скріншоту вказаний лист ним отримано 02.03.2023. На спростування дати отримання відповідачем листа позивачем не надано жодних доказів та заперечень. Відтак, позивачем не дотримано порядку розірвання Договору, визначеного підпунктом 6.4.3 пункту 6.4 Договору в силу чого із визначених позивачем причин Договір не може вважатися розірваним з 10.03.2023, а зобов'язання за таким Договором - припиненими. Докази досягнення двосторонньої згоди щодо розірвання Договору матеріали справи не містять;
- із наданих відповідачем доказів вбачається, що роботи за Договором ним виконувалися, про що позивачу було відомо та в свою чергу відображалося ним у актуальних графіках виконання робіт, які надсилалися відповідачу неодноразово для узгодження;
- враховуючи відсутність в матеріалах справи односторонньої відмови від договору, яка відповідала б його умовам, відсутність зауважень позивача щодо якості виконаних відповідачем робіт в силу положень частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України та пункту 6.6 Договору такі фактично виконані роботи мають бути оплачені Замовником;
- враховуючи межі заявлених вимог та у зв'язку із відсутністю зустрічного позову, суд позбавлений можливості у даному рішенні встановлювати наявність чи відсутність обсягів виконання робіт відповідачем при тому, що такий обсяг заперечується позивачем, а експертний висновок з питання фактичного виконання проектних робіт відсутній.
Верховний Суд постановою від 16.09.2025 скасував вищезазначені судові рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд не погодився із висновками судів попередніх інстанцій, вказавши, що у цьому спорі відмова позивача від Договору здійснена на підставі частини 4 статті 849 ЦК України, якою закріплене безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов).
- разом з тим, відповідно до усталеної практики Верховного Суду відмова замовника від договору є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов'язанні) відповідно до вимог статті 1212 ЦК України;
- водночас, відмова позивача від договору є безумовним правом замовника, яке надає відповідачу потенційне право на отримання плати за виконану частину роботи та відшкодування збитків, за умови доведення відповідних обставин. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2024 у справі 910/10198/23 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).
- розглядаючи даний спір суди попередніх інстанцій, перш за все, мали встановити, зокрема: - чи виконана підрядником робота/частина роботи та на яку вартість; - які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику авансу/частини авансу.
За таких обставин, Верховний Суд констатував, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини 4 статті 849 ЦК України та залишили поза увагою положення статей 236, 237 ГПК України щодо обов'язку, визначеного процесуальним законом, стосовно повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 справу №910/13855/24 передано на розгляд судді Мудрому С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 справу №910/13855/24 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 14.10.2025. Запропоновано сторонам до 10.10.2025 надати письмові пояснення по справі з урахуванням постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2025.
10.10.2025 через систему "Електронний суд" ТОВ "Укренергопром-3" подало письмові пояснення, в яких просило відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що Замовник необґрунтовано ухилився (відмовився) від підписання Актів здавання-передавання виконаних робіт №№1-8 та не надав у встановлений Договором строку свої зауваження, а тому роботи за вказаними актами вважаються прийнятими, а самі акти погодженими сторонами;
- оскільки вартість фактично виконаних робіт перевішує сплачену суму попередньої оплати, тому відсутні підстави для повернення суми авансу на підставі статті 1212 ЦК України;
- у зв'язку з відмовою у задоволенні позову в частині стягнення попередньої оплати, похідні вимоги про стягнення компенсаційних виплат за статтею 625 ЦК України також не підлягають задоволенню.
10.10.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 13.10.2025) ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т" подало письмові пояснення, в яких просило задовольнити позов, з огляду на те, що:
- факт відсутності жодного документу з проектування об'єкту будівництва у Реєстрі будівельної діяльності, включаючи документи, з отримання яких починається виконання робіт з проектування (вихідних даних) підтверджує невиконання Відповідачем будь-яких робіт за договором та свідчить про невикористання перерахованого позивачем авансового платежу, що є підставою для його повернення відповідно до статті 1212 ЦК України;
- не зважаючи на укладення з ТОВ "Кліар Енерджі Груп" Договору 03-11/1 від 03.11.2022, ТОВ "Укренергопром-3" не ознайомлювало ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т" з частинами виконаної проектно-кошторисної документації у порядку, визначеним Договором на виконання проектних робіт №03-11/1 від 03.11.2022;
- будь-які виконані відповідачем роботи після розірвання договору не підлягають оплаті ані за умовами Договору №03-11/1 від 03.11.2022, ані за приписами норм діючого законодавства.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.12.2025.
02.12.2025 у судовому засіданні представниця ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т" підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов.
Представниця ТОВ "Укренергопром-3" заперечила проти позовних вимог, просила суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т" необґрунтованими.
03.11.2022 між ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т" (за текстом договору - Замовник) та ТОВ "Укренергопром-3" (за текстом договору - Виконавець) було укладено договір №03-11/1, відповідно до пункту 1.1 якого, замовник, доручив і зобов'язався прийняти та оплатити, а виконавець взяв на себе зобов'язання згідно із умовами цього договору та за завданням замовника виконати роботи з Розробки проектно-кошторисної документації (стадія "Проект"): "Нове будівництво ТЕЦ на деревній трісці, розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 14Б".
Відповідно до розділу договору "Терміни, що використовуються в договорі":
Вихідні дані - вичерпний перелік інформації, визначений завданням на проектування, необхідний для розробки відповідачем ПКД, що надається позивачем відповідачу, якщо інше не вказано у договорі.
Об'єкт будівництва - ТЕЦ на деревній трісці, розташована за адресою: місто Чернігів, вулиця Інструментальна, 14Б.
Проектно-кошторисна документація (далі - ПКД) - сукупність необхідних документальних матеріалів (текстових та графічних) стадії "П" щодо виконання робіт на Об'єкті будівництва, що обґрунтовують проектно-дослідницькі рішення, визначають обсяги робіт, потреби в устаткуванні, будівельних конструкціях, матеріальних і інших ресурсах, робочі креслення, інші документи, що затверджуються у встановленому порядку (до проходження експертизи).
Результат Робіт - проектно-кошторисна документація, щодо якої отримано Експертний звіт (висновок) про позитивний результат проходження експертизи ПКД, зареєстровані в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Роботи - розробка ПКД на стадії "Проект" (П), отримання звітів з інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань, отримання від імені Замовника частини Вихідних даних, зокрема, технічних умов щодо інженерного забезпечення Об'єкту будівництва та містобудівних умов, обмежень забудови земельної ділянки, включаючи супровід при проведенні державної експертизи ПКД в експертній організації та отримання позитивних результатів проходження експертизи, після їх одержання реєстрація ПКД та Експертного звіту в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (портал єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за посиланням: https://e-construction.gov.ua/) тощо.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що виконання Робіт передбачає, у тому числі, підготовку запитів та отримання необхідної інформації, її систематизацію, аналіз, оцінку, підготовку і оформлення ПКД, згідно з відповідним Завданням на проектування (Додаток №1 до Договору), що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно із пунктом 1.3. Договору ПКД розробляється до проходження державної експертизи та передається позивачу на підставі накладної про передачу повного комплекту ПКД на електронному носії. Накладна підписується уповноваженими представниками сторін та підтверджує факт розробки відповідачем повного обсягу ПКД, але не засвідчує факт належного виконання зобов'язань, передбачених договором, таабо прийняття позивачем результатів робіт. Документом, який засвідчує факт належного виконання відповідачем зобов'язань за договором та прийняття позивачем результатів робіт є Акт приймання-передачі робіт.
Відповідно до пункту 1.4. Договору сторони допускають надання для ознайомлення позивачу ПКД частинами за відповідними розділами по мірі їх підготовки відповідачем, оформленими належним чином із титульною сторінкою, підписаною уповноваженою особою відповідача, у сканованому вигляді шляхом їх відправлення Виконавцем електронною поштою на адресу електронної пошти Замовника, вказану у підпункті 10.1.4 цього договору: OliynykA@naftogaz.com. Електронний лист про відправлення позивачу відповідного розділу ПКД разом із доданою до нього сканованою копією відповідного розділу ПКД, оформленого як зазначено у цьому пункті вище, підтверджує факт розробки відповідачем певного обсягу ПКД, але не засвідчує факт належного виконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором, таабо прийняття позивачем ПКД або результатів робіт і не є підставою для здійснення оплати відповідно до Етапу 2 згідно з Календарним планом фінансування та виконання робіт (Додаток №3 до договору). Протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання від Виконавця на розгляд відповідного розділу ПКД Замовник повідомляє Виконавця про отримання відповідного розділу ПКД та надає інформацію щодо наявності заперечень або уточнень.
Прийняття результатів робіт за цим договором та засвідчення факту належного виконання відповідачем зобов'язань за договором здійснюється сторонами після отримання позивачем позитивного звіту державної експертизи щодо ПКД та реєстрації ПКД, та надання позивачу позитивних результатів проходження експертизи, зареєстрованих в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, зі складанням Акту (пункт 1.5 договору).
Згідно із підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. Договору Замовник зобов'язаний, зокрема, протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору надати Виконавцю документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою. Додаткові вихідні дані надаються Замовником на письмову вимогу Виконавця у разі виникнення необхідності.
Відповідно до пункту 3.1. Договору сторони дійшли згоди, що загальна вартість робіт визначається у договірній ціні з розрахунками (Додаток №2 до Договору), що є невід'ємною частиною договору.
Загальна договірна ціна з урахуванням ПДВ відповідно до Додатку №2 до Договору складає 9 999 706 грн.
Пунктом 3.3. Договору встановлено, що розрахунки проводяться в гривнях шляхом перерахування позивачем грошових коштів на поточний рахунок відповідача, відповідно до Календарного плану фінансування та виконання робіт (Додаток №3 до Договору).
Календарним планом фінансування та виконання робіт (Додаток №3 до Договору) передбачені наступні умови оплати робіт за об'єктом та встановлена оплата робіт у три етапи, а саме:
- Етап 1 - авансовий платіж (попередня оплата) у розмірі 50% ціни договору у сумі 4999853 грн, у тому числі ПДВ, сплачується позивачем протягом 15 банківських днів з моменту підписання договору та отримання позивачем оригіналу рахунку;
- Етап 2 - оплата фактично виконаних робіт у розмірі 30% ціни договору в сумі 2999911,80 грн, у тому числі ПДВ, здійснюється позивачем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту фактичної передачі позивачу всього складу ПКД в паперовому вигляді та на електронному носії із підписанням сторонами відповідної накладної та отримання позивачем оригіналу рахунку;
- Етап 3 - оплата залишкових 20% ціни договору в сумі 1 999 941,20 грн, у тому числі ПДВ, здійснюється позивачем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Акта (після отримання позивачем позитивного звіту державної експертизи щодо ПКД та реєстрації ПКД та позитивних результатів проходження експертизи в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва).
Відповідно до пункту 4.1. Договору строки виконання робіт, передбачених договором визначаються в Календарному плані фінансування та виконання робіт (договір), пунктом 2 якого визначено загальний термін виконання робіт, який становить 90 календарних днів від дати перерахування Замовником авансового платежу (Етап 1) за цим Додатком до Договору.
Пунктом 4.3. Договору визначено, що Замовник протягом 10-ти робочих днів з дня отримання Акту, зобов'язаний направити Виконавцю екземпляр підписаного Акту чи мотивовану відмову від приймання робіт.
Згідно з пунктом 6.1. Договору останній вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по ньому.
Відповідно до пункту 6.4. Договору позивач має право розірвати договір в односторонньому порядку у наступних випадках:
- якщо Виконавець з власної вини затримує виконання робіт на термін більше ніж 15 календарних днів (підпункт 6.4.1).;
- у разі грубого порушення Виконавцем умов пункту 1.6. Договору (підпункт 6.4.2.);
- за умови письмового повідомлення Виконавця за 14 календарних днів (пункт 6.4.3).
Пунктом 6.5. Договору встановлено, що у разі розірвання договору з підстав, передбачених підпунктами 6.4.1, 6.4.2 пункту 6.4. Договору, Замовник не здійснює компенсацію фактично понесених витрат, а сплачений Виконавцю аванс підлягає поверненню в повному обсязі.
Натомість за положеннями пункту 6.6. Договору:
У разі якщо Замовник приймає рішення про розірвання договору з власної ініціативи згідно із підпунктом 6.4.3. Договору Виконавець має право на оплату фактично виконаних робіт, про виконання яких Виконавець повідомляв Замовника в порядку, передбаченому пунктом 1.4. Договору (абзац 1).
Після отримання письмового повідомлення від Замовника про розірвання договору з власної ініціативи, Виконавець має право направити Замовнику письмове звернення щодо оплати фактично виконаних робіт з розрахунком їх вартості за їх ціною, встановленою Договірною ціною з розрахунками (Додаток №2 до Договору), разом із оформленим належним чином Актом про фактично виконані роботи у двох примірниках (абзац 2).
Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання від Виконавця письмового звернення розглянути таке звернення та підписати Акт про фактично виконані роботи, наданий Виконавцем (абзац 3).
У разі необґрунтованого ухилення або відмови від підписання Замовником Акту про фактично виконані Роботи, такі Роботи вважаються прийнятими Замовником, Акт підписується Виконавцем в односторонньому порядку (абзац 4).
Замовник зобов'язаний оплатити фактично виконані Виконавцем, підтверджені Актом про фактично виконані роботи, зі їх ціною, встановленою Договірною ціною з розрахунками (Додаток №2 до Договору), у строк до наміченої дати розірвання договору, якщо сторонами не буде погоджено інше (абзац 5).
Позивачем сплачено на користь Відповідача 4 999 853,00 грн (разом із ПДВ) попередньої оплати, що підтверджується платіжними інструкціями №48 від 16.11.2022 на суму 3 250 000,00 грн та №80 від 20.12.2022 на суму 1 749 853,00 грн.
Листом вих. №24-02/1 від 24.02.2023 Замовник повідомив Виконавця про розірвання Договору №03-11/1 в односторонньому порядку з 10.03.2023 на підставі пункту 6.6. вказаного правочину.
Листом від 06.03.2023 за вих. №50-23/32, який був отриманий Замовником 07.03.2023, Виконавець заперечив проти розірвання Договору до моменту оформлення Акту про фактично виконані роботи та їх оплати.
До зазначеного листа у відповідності до пункту 6.6. Договору №03-11/1 Виконавець долучив Розрахунок вартості фактично виконаних робіт за Договором та оформлені зі своєї сторони Акти №№1-8 здавання-приймання виконаних робіт за Договором на загальну суму на суму 5 122 548,22 грн (разом із ПДВ).
Листом за вих. №03/23-89 від 13.03.2023 Позивач відмовився приймати результати виконаних робіт, а тому й надані акти також не можуть бути підписані.
Натомість, у зв'язку припиненням дії Договору та відсутністю засвідчення факту належного виконання робіт, листом від 25.04.2023 за вих. №04/23-122 Позивач вимагав від Відповідача повернення попередньої оплати за Договором.
Листом вих. №50-23/57 від 28.04.2023 Відповідач висловив заперечення щодо повернення Позивачу попередньої оплати у розмірі 4 999 853,00 грн за Договором №03-11/1 від 03.11.2022, оскільки вартість фактично виконаних робіт за вказаним правочином перевищує суму попередньої оплати.
З метою досудового врегулювання спору, ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т" звернулося до ТОВ "Укренергопром-3" з претензією №08/23-218 від 31.08.2023, в якій вимагало повернути протягом 7 календарних днів авансований платіж у розмірі 4 999 965,50 грн.
У своїй відповіді №50-23/138 від 11.09.2023 ТОВ "Укренергопром-3" вказано про необґрунтованість вищезазначеної претензії, оскільки вартість фактично виконаних робіт за Договором №03-11/1 від 03.11.2022 перевищує суму попередньої оплати.
У зв'язку з тим, що ТОВ "Укренергопром-3" у добровільному порядку не повернуло попередню оплату за Договором №03-11/1 від 03.11.2022, ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т" звернулося з даним позовом до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання договору №03-11/1 від 03.11.2022, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, за яким відповідно до частини 1 статті 887 ЦК України підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Отже, укладення сторонами Договору №03-11/1 від 03.11.2022 та було спрямоване на розробку ТОВ "Укренергопром-3" проектно-кошторисної документації (стадія "Проект"): "Нове будівництво ТЕЦ на деревній трісці, розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 14Б" та одночасного обов'язку ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т" по прийняттю, а також здійсненню оплати вартості вказаних робіт.
Відповідно до частини 2 статті 887 ЦК України до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (частина 2 статті 854 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 вказано, що попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17).
Календарним планом фінансування та виконання робіт (Додаток №3 до договору) передбачені наступні умови оплати робіт за Об'єктом та встановлена оплата робіт у три етапи, а саме: - Етап 1 - авансовий платіж (попередня оплата) у розмірі 50% ціни договору у сумі 4 999 853 грн, у тому числі ПДВ, сплачується позивачем протягом 15 банківських днів з моменту підписання договору та отримання позивачем оригіналу рахунку; - Етап 2 - оплата фактично виконаних робіт у розмірі 30% ціни договору в сумі 2 999 911,80 грн, у тому числі ПДВ, здійснюється позивачем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту фактичної передачі позивачу всього складу ПКД в паперовому вигляді та на електронному носії із підписанням сторонами відповідної накладної та отримання позивачем оригіналу рахунку; - Етап 3 - оплата залишкових 20% ціни договору в сумі 1 999 941,20 грн, у тому числі ПДВ, здійснюється позивачем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Акта (після отримання позивачем позитивного звіту державної експертизи щодо ПКД та реєстрації ПКД та позитивних результатів проходження експертизи в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва).
Судом встановлено, що Позивачем сплачено на користь Відповідача 4 999 853,00 грн (разом із ПДВ) попередньої оплати, що підтверджується платіжними інструкціями №48 від 16.11.2022 на суму 3 250 000,00 грн та №80 від 20.12.2022 на суму 1 749 853,00 грн.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 651 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями абзацу 1 частини 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3 статті 653 ЦК України).
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Відповідно до пункту 6.4. Договору №03-11/1 від 03.11.2022 позивач має право розірвати договір в односторонньому порядку у наступних випадках:
- якщо Виконавець з власної вини затримує виконання робіт на термін більше ніж 15 календарних днів (підпункт 6.4.1).;
- у разі грубого порушення Виконавцем умов пункту 1.6. Договору (підпункт 6.4.2.);
- за умови письмового повідомлення Виконавця за 14 календарних днів (пункт 6.4.3).
Отже, умовами Договору №03-11/1 від 03.11.2022 передбачено право ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т" на одностороннє розірвання.
У цивільному законодавстві закріплено конструкцію "розірвання договору" (статті 651-654 ЦК України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК України досить часто використовується формулювання "відмова від договору" (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов'язків.
Даний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 08.09.2021 в справі №727/898/19.
Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема, вчинення між сторонами односторонніх правочинів, підстави для односторонньої відмови і коли ці правочини породжують відповідні правові наслідки щодо розірвання договору.
Даний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22.02.2023 в справі №465/5980/17.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори(частини перша, друга статті 202 ЦК України)).
Правочин є найбільш поширеним юридичним фактом, за допомогою якого набуваються, змінюються, або припиняються права та обов'язки учасників цивільних правовідносин.
До односторонніх правочинів, зокрема, належить: видача довіреності, відмова від права власності, складання заповіту, публічна обіцянка винагороди, прийняття спадщини, згода іншого співвласника на розпорядження спільним майном, одностороння відмова від договору.
При вчиненні одностороннього правочину воля виражається (виходить) однією стороною. Результат аналізу розуміння як правочину, так і одностороннього правочину свідчить, що односторонні правочини: є вольовими діями суб'єкта; вчиняються суб'єктами для здійснення своїх цивільних прав і виконання обов'язків; спрямовані на настання правових наслідків (набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).
Вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з'ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов'язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом). Це обумовлено тим, що одностороння відмова від договору як вид одностороннього правочину розрахована на сприйняття іншими особами.
У разі, якщо встановлена відсутність підстав для односторонньої відмови від договору, то такий односторонній правочин не зумовлює розірвання договору.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №756/420/17.
За доводами Позивача, він скористався вказаним правом шляхом направлення за 14 календарних днів листа вих. №24-02/1 від 24.02.2023, у якому зазначено, що Договір вважається розірваним в односторонньому порядку з 10.03.2023, тобто на підставі підпункту 6.4.3. пункту 6.4. Договору.
Однак судом встановлено, згідно листа від 24.02.2023 вих. №24-02/1 (первісна редакція), наданого Відповідачем, Позивачем не зазначено у такому листі саме про розірвання договору №03-11/1 від 03.11.2022.
При цьому, докази направлення такого листа Позивачем в матеріалах справи відсутні.
У силу таких обставин, Позивач повторно звернувся до Відповідача з листом від 24.02.2023 вих. № 24-02/1 (друга редакція), в якій вже зазначив про розірвання саме договору № 03-11/1 від 03.11.2022 з 10.03.2023.
Докази направлення такого листа на адресу Відповідача Позивачем не надано, однак згідно наданого Відповідачем скріншоту вказаний лист ним отримано 02.03.2023.
На спростування дати отримання Відповідачем листа Позивачем не надано жодних доказів та заперечень у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що Позивачем не дотримано порядку розірвання Договору, визначеного підпунктом 6.4.3 пункту 6.4 Договору в силу чого із визначених Позивачем причин Договір не може вважатися розірваним з 10.03.2023, а зобов'язання за таким Договором - припиненими.
Докази досягнення двосторонньої згоди щодо розірвання Договору матеріали справи не містять.
У той же час, частиною 4 статті 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
У постановах Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №910/10198/23, від 11.11.2024 у справі №912/335/24 викладено висновок про те, що частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №912/2709/17 викладено висновок про те, що замовнику законом надано право відмовитись від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене статтею 849 ЦК України право не може бути обмежене.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у даній справі норма частини 4 статті 849 ЦК України не містить застереження "якщо інше не передбачено договором".
За приписами частини 5 статті 320 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанції по даній справі, Верховний Суду у постанові від 16.09.2025 вказав, що у цьому спорі відмова позивача від Договору №03-11/1 від 03.11.2022 здійснена на підставі частини 4 статті 849 ЦК України.
Таким чином, Договір №03-11/1 від 03.11.2022 було розірвано ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т" в односторонньому порядку не на підставі підпункту 6.4.3 пункту 6.4. вказаного правочину, а на підставі закону - частини 4 статті 849 ЦК України.
Також, направляючи справу №910/13855/24 на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій, перш за все, мали встановити, зокрема: - чи виконана підрядником робота/частина роботи та на яку вартість; - які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику авансу/частини авансу. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2024 у справі №912/335/24.
Відповідно до частини 1 статті 873 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Положеннями частини 1 статті 844 ЦК України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
За приписами частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Підрядник зобов'язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт (пункт 3 частини 1 статті 890 ЦК України).
Як було раніше зазначено судом, відповідно до розділу договору "Терміни, що використовуються в договорі" роботи - розробка ПКД на стадії "Проект" (П), отримання звітів з інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань, отримання від імені Замовника частини Вихідних даних, зокрема, технічних умов щодо інженерного забезпечення Об'єкту будівництва та містобудівних умов, обмежень забудови земельної ділянки, включаючи супровід при проведенні державної експертизи ПКД в експертній організації та отримання позитивних результатів проходження експертизи, після їх одержання реєстрація ПКД та Експертного звіту в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (портал єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за посиланням: https://e-construction.gov.ua/) тощо;
результат Робіт - проектно-кошторисна документація, щодо якої отримано Експертний звіт (висновок) про позитивний результат проходження експертизи ПКД, зареєстровані в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що виконання Робіт передбачає, у тому числі, підготовку запитів та отримання необхідної інформації, її систематизацію, аналіз, оцінку, підготовку і оформлення ПКД, згідно з відповідним Завданням на проектування (Додаток №1 до Договору), що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно із пунктом 1.3. Договору ПКД розробляється до проходження державної експертизи та передається позивачу на підставі накладної про передачу повного комплекту ПКД на електронному носії. Накладна підписується уповноваженими представниками сторін та підтверджує факт розробки відповідачем повного обсягу ПКД, але не засвідчує факт належного виконання зобов'язань, передбачених договором, таабо прийняття позивачем результатів робіт. Документом, який засвідчує факт належного виконання відповідачем зобов'язань за договором та прийняття позивачем результатів робіт є Акт приймання-передачі робіт.
Відповідно до пункту 1.4. Договору сторони допускають надання для ознайомлення позивачу ПКД частинами за відповідними розділами по мірі їх підготовки відповідачем, оформленими належним чином із титульною сторінкою, підписаною уповноваженою особою відповідача, у сканованому вигляді шляхом їх відправлення Виконавцем електронною поштою на адресу електронної пошти Замовника, вказану у підпункті 10.1.4 цього договору: OliynykA@naftogaz.com. Електронний лист про відправлення позивачу відповідного розділу ПКД разом із доданою до нього сканованою копією відповідного розділу ПКД, оформленого як зазначено у цьому пункті вище, підтверджує факт розробки відповідачем певного обсягу ПКД, але не засвідчує факт належного виконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором, таабо прийняття позивачем ПКД або результатів робіт і не є підставою для здійснення оплати відповідно до Етапу 2 згідно з Календарним планом фінансування та виконання робіт (Додаток №3 до договору). Протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання від Виконавця на розгляд відповідного розділу ПКД Замовник повідомляє Виконавця про отримання відповідного розділу ПКД та надає інформацію щодо наявності заперечень або уточнень.
Судом встановлено, що після одностороннього розірвання Договору №03-11/1 від 03.11.2022 ТОВ "Укренергопром-3" листом від 06.03.2023 за вих. №50-23/32 заперечив проти розірвання вказаного правочину до моменту оформлення Акту про фактично виконані роботи та їх оплати.
До зазначеного листа ТОВ "Укренергопром-3" долучив Розрахунок вартості фактично виконаних робіт за Договором та оформлені зі своєї сторони Акти №№1-8 здавання-приймання виконаних робіт за Договором №03-11/1 від 03.11.2022 на загальну суму на суму 5 122 548,22 грн (разом із ПДВ).
Листом за вих. №03/23-89 від 13.03.2023 Позивач відмовився приймати результати виконаних робіт, а тому й надані акти також не можуть бути підписані.
Отже, Акти №№1-8 здавання-приймання виконаних робіт за Договором №03-11/1 від 03.11.2022 були оформлені в односторонньому порядку лише зі сторони Виконавця.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наведеного вище вбачається, що норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Вказані норми передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити.
У той же час, визначальною ознакою господарської операції є те, що за наслідком її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже окрім обставин оформлення первинних документів, значення має наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, тощо).
У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару/виконання роботи, сторони не позбавлені можливості доводити дану обставину іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару/виконання роботи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 03.02.2020 у справі №909/1073/17.
У постанові від 05.12.2018 у справі №915/878/16 Верховний Суд зауважив про те, що для з'ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції. Зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, судам необхідно врахувувати, що фактичне здійснення господарської операції повинно підтверджуватися, в тому числі, і реальним джерелом походження товару (його виробництва, попередньої купівлі тощо) в обсязі, зазначеному у первинному документі. Разом з тим судами попередніх інстанцій для з'ясування реальності господарської операції не встановлювалося чи має місце відображення операції з отримання товару у податковій звітності.
До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина 2 статті 887 ЦК України).
Стаття 882 ЦК України встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Правова позиція щодо застосування судами частини четвертої статті 882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду.
Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі №914/2355/23).
Також суд відзначає, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.
Дослідивши спірні Акти №№1-8 здавання-приймання виконаних робіт на загальну суму 5 122 548,22 грн (разом із ПДВ) по Договору №03-11/1 від 03.11.2022, суд зазначає наступне.
Відповідно до Акту №1 ТОВ "Укренергопром-3" були виконані роботи на загальну суму 183 183,36 грн (разом із ПДВ), які стосувались збору вихідних даних, а саме отримання технічних умов на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, технічні умови на приєднання до теплових мереж, отримання вихідних даних для розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту", отримання інформації про фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі (Чернігівський ЦГМ).
Результати виконаних робіт є частиною Тому 1. Загальні положення, доданого Відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Згідно з Актом №2 ТОВ "Укренергопром-3" були виконані роботи на загальну суму 103970,40 грн (разом із ПДВ), які стосувались топографічно-геодезичних вишукувань.
Факт виконання відповідних Робіт підтверджується Звітом ФОП Котченко О.М. про топографо-геодезичні роботи. Крім того, отримання звітів про результати геодезичних та геологічних вишукувань були відмічені Замовником в якості виконаних робіт у долученому до листа Позивача (вих. №01/23-12) від 05.01.2023 Алгоритмі (календарному графіку) виконання проектних робіт з розробки проектно-кошторисної документації.
Відповідно до Акту №3 ТОВ "Укренергопром-3" були виконані роботи на загальну суму 79 627,20 грн (разом із ПДВ), які стосувались інженерно-геологічних вишукувань.
Факт виконання відповідних робіт підтверджується Звітом про інженерно-геологічні вишукування, підготовлений ПП "Інженерно-технічна фірма АІФ". Крім того, отримання звітів про результати геодезичних та геологічних вишукувань були відмічені Замовником в якості виконаних робіт у долученому до листа Позивача (вих. № 01/23-12) від 05.01.2023 Алгоритмі (календарному графіку) виконання проектних робіт з розробки проектно-кошторисної документації.
Згідно з Актом №4 ТОВ "Укренергопром-3" були виконані роботи на загальну суму 3520411,66 грн (разом із ПДВ), які стосувались виробничих споруд.
Результати виконаних робіт є частиною Тому 1. Загальні положення, Тому 2. Генеральний план і транспорт, Тому 3. Технологічні рішення, Тому 4. Архітектурно- будівельні рішення (АБ, ВК, ОВ), доданих Відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Відповідно до Акту №5 ТОВ "Укренергопром-3" були виконані роботи на загальну суму 175 899,60 грн (разом із ПДВ), які стосувались протипожежних заходів.
Результати виконаних робіт є частиною Тому 1. Загальні положення та Тому 9. Інженерно-технічні заходи цивільного захисту.
Згідно з Актом №6 ТОВ "Укренергопром-3" були виконані роботи на загальну суму 279816,00 грн (разом із ПДВ), які стосувались інженерно-технічних заходів.
Результати виконаних робіт є частиною Тому 1. Загальні положення, Тому 2. Генеральний план і транспорт, Тому 3. Технологічні рішення, Тому 4. Архітектурно- будівельні рішення (АБ, ВК, ОВ), доданих Відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Відповідно до Акту №7 ТОВ "Укренергопром-3" були виконані роботи на загальну суму 491 280,00 грн (разом із ПДВ), які стосувались оцінки впливу на навколишнє середовище.
За результатами виконаних робіт підготовлено Том 6. Оцінка впливу на навколишнє середовище, доданий Відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Згідно з Актом №8 ТОВ "Укренергопром-3" були виконані роботи на загальну суму 288360,00 грн (разом із ПДВ), які стосувались зовнішніх інженерних мереж на приєднання об'єкта до одноіменних систем (вишукувальні роботи, напрямки трас, розрахунки).
Результати виконаних робіт є частиною Тому 1. Загальні положення, Тому 2. Генеральний план і транспорт, Тому 3. Технологічні рішення, Тому 4. Архітектурно- будівельні рішення (АБ, ВК, ОВ), доданих Відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Таким чином, Відповідачем було виконано та надано Позивачу наступні частини проектно-кошторисної документації та документи:
- Том 1. Загальні положення. 03-11/2-Т-П.ЗП (т. 1, а.с. 157-217);
- Том 2. Генеральний план і транспорт. 03-11/2-Т.П.ГП (т. 1, а.с. 218-226);
- Том 3. Технологічні рішення. 03-11/2-Т-П.ТХ (т. 1, а.с. 227-234);
- Том 4. Архітектурно-будівельні рішення (АБ, ВК, ОВ). 03-11/2-Т-П.АБ.ПЗ (т. 1, а.с. 235-т. 2 а.с. 34);
- Том 6. Оцінка впливу на навколишнє середовище. 03-11/2-Т-П.ЕК (т. 2 а.с. 35-101)
- Том 9. Інженерно-технічні заходи цивільного захисту. 03-11/2-Т-П.ІТЗ (т. 2 а.с. 102-110);
- Звіт про інженерно-геологічні вишукування №23-02 (т. 2 а.с. 119-139).
Зазначені Акти та частини проектно-кошторисної документації були направлені Позивачу рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком за №0311010956698 від 19.07.2023.
Однак після отримання первинних документів та актів здавання-приймання виконаних робіт Замовником не висловлювалися обґрунтованих (які базуються на належних та допустимих доказах) заперечень/зауважень щодо обсягу чи якості фактично виконаних робіт.
Отже, суд дійшов до висновку про те, що надані ТОВ "Укренергопром-3" докази, які підтверджують вартість фактично виконаних робіт, обумовлених Договором №03-11/1 від 03.11.2022, є більш вірогідними.
Заперечення Позивача щодо підписання спірних актів, викладених, зокрема у листі №03/23-89 від 13.03.2023, претензії №08/23-218 від 31.08.2023, зводяться до порушення договірного порядку повідомлення про фактично виконані роботи у разі одностороннього розірвання договору, передбаченого пунктом 6.6. Договору №03-11/1 від 03.11.2022.
Однак суд відхиляє означені аргументи, оскільки вказаний правочин було розірвано не на підставі Договору №03-11/1 від 03.11.2022 (підпункт 6.4.3. пункту 6.4.), а на підставі закону - частина 4 статті 849 ЦК України, а тому наслідки неповідомлення про виконання частини ПКД не може звільняти Замовника від обов'язку сплатити вартість виконаної частини відповідних робіт.
Також суд відхиляє доводи Позивача щодо неможливості виконання Відповідачем робіт за Договором у зв'язку з ненаданням у повному обсязі Вихідних даних, оскільки: по-перше, надання такої інформації є обов'язком саме Замовника; по-друге, 03.11.2023 під час укладання Договору №03-11/1 від 03.11.2022 ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т" було складено і затверджено за погодженням з ТОВ "Укренергопром-3" Завдання на проектування, яке виступає Додатком № 1 до Договору та є невід'ємною його частиною. При розробці частин проектно-кошторисної документації ТОВ "Укренергопром-3" в першу чергу враховувались вимоги Завдання на проектування, складені і затверджені ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т" за погодженням з ТОВ "Укренергопром-3"; по-третє, предметом спору не є стягнення вартості всього обсягу обумовлених Договором робіт, а лише тієї частини, яка могла бути виконана Відповідачем, виходячи з наявної та отриманої самостійно інформації (даних).
Отже, суд дійшов до висновку про невмотивованість відмови Замовника у підпитанні спірних Актів №№1-8.
Таким чином, виходячи із вищезазначеного, суд дійшов висновку про те, що Договір №03-11/1 від 03.11.2022 було розірвано в односторонньому порядку на підставі частини 4 статті 849 ЦК України, однак аванс на підставі статті 1212 ЦК України не підлягає поверненню, оскільки вартість фактично виконаних робіт перевищує суму сплаченої попередньої оплати.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов ТОВ "Нафтогаз Біоенергія-Т" не підлягає задоволенню.
При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на Позивача.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 15.12.2025.
СуддяСергій МУДРИЙ