ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.12.2025Справа № 910/12362/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Антаріус»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс»
про визнання недійсним договору та акту виконаних робіт
Суддя Сівакова В.В.
Без виклику сторін
03.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Антаріус» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» про
- визнання недійсним договору про організацію перевезень вантажів № 1-425/11-20 від 30.11.2020 в редакції, яка була долучена Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» до матеріалів судової справи № 908/691/24;
- визнання недійсним акту виконаних робіт № 03/22-П від 31.05.2022 згідно договору про організацію перевезень вантажів № 1-425/11-20 від 30.11.2020, що підписано одноособово Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс».
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.11.2020 між сторонами був укладений договір № 1-425/11-20 про організацію перевезень вантажів. 13.05.2022 позивачем підготовлено та направлено на адресу відповідача заяву про відмову від виконання зазначеного договору. 31.05.2022 відповідачем був складений та направлений позивачу акт виконаних робіт № 03/22-П від 31.05.2022. 03.06.2022 позивачем підготовлено та направлено відповідачу мотивовану відмову від акту виконаних робіт. 15.03.2024 відповідач звернувся до Господарського суду Запорізької області про стягнення заборгованості за договором (справа № 908/691/24). Позивач, після ознайомлення з копією договору № 1-425/11-20 про організацію перевезень вантажів від 30.11.2020, який було долучено до матеріалів справи № 908/691/24 відповідачем, прийшов до висновку, що редакція договору, яка знаходиться у позивач, і редакція договору, яку надав відповідач до суду, мають суттєві відмінності. Крім того, позивач, порівнюючи підпис в договорі, який виконано від імені директора позивача (Дорошенко І.А.), прийшов до висновку, що договір в редакції наданій відповідачем підписано зовсім іншою особою. За наслідками призначеної у справі № 908/691/24 почеркознавчої експертизи отримано висновок експерта, яким встановлено, що підписи, які містяться у договорі № 1/425/11-20 від 30.11.2020 виконані ймовірно, не Дорошенко І.А., а іншою особою. Позивач не заперечує наявність договірних правовідносин між сторонами, проте оскаржує саме волевиявлення Дорошенко І.А. на укладення договору в редакції, яка була надана відповідачем у справі № 908/691/24, а тому підлягає визнанню недійсним. Враховуючи відсутність підпису позивача на акті, односторонню відмову від договору, мотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт, а також порушення вимог ст.ст. 203, 207,216, 901 та 907 ЦК України останній є недійсним правочином, оскільки його недійсність прямо випливає із закону.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12362/25 від 09.10.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
10.10.2025 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2025 відкрито провадження у справі № 910/12362/25 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
08.12.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12362/25 від 09.12.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Антаріус» залишено без розгляду.
10.12.2025 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення яким стягнути з позивача на користь відповідача 14.850,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд розглянувши дану заяву відповідача дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
В силу приписів частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, у разі залишення позову без розгляду.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17.
У разі залишення позову у справі без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача, що і зумовили відповідні витрати відповідача під час розгляду справи та пов'язані з цим розглядом.
Водночас Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача. Разом із тим, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина п'ята статті 130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Так, обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідно до приписів частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20.
Відповідач в обґрунтування необґрунтованості дій позивача зазначив, що позивачем подано позов з метою ухилення від виконання рішення суду у справі № 908/691/24, яке набрало законної сили. Вважає, що позовні вимоги обґрунтовані підробленими доказами, які
штучно створені для подання позовної заяви. Зокрема, до позову було долучено листи ТОВ «Компанія Антаріус» № 13/05/22-01 від 13.05.2022, № 03/06-01 від 03.06.2022, які ніколи не направлялися на адресу ТОВ «Рейл Лоджистікс» та ніколи не отримувалися ним. Як доказ направлення вказаних листів надано копії фіскальних чеків від 13.05.2022 № 0284415 0228885 на суму 29,00 грн та від 03.06.2022 № 0167172 0146920 на суму 47,00 грн, якими нібито підтверджується надання послуг з пересилання поштових відправлень № 4900000862373 та № 4900099081521.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем подано
копію листа № 13/05/22-01 від 13.05.2022 та в якості доказів його надіслання відповідачу подано опис вкладення у цінний лист (ф.107) з відтиском штампу Укрпошти - 13.05.2022 за № 4900000862373 та фіскальний чек Укрпошти від 13.05.2022 ФН 3000435173;
копію листа № 03/06-01 від 03.06.2022 та в якості доказів його надіслання відповідачу подано опис вкладення у цінний лист (ф.107) з відтиском штампу Укрпошти - 03.06.2022 за № 4900099081521 та фіскальний чек Укрпошти від 03.06.2022 ФН 3000435165.
Інформація щодо відправлень в автоматизованій системі Укрпошти зберігається протягом 6 (шести) місяців, виходячи з положень п.п. 107- 109, 113 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009.
Інформація щодо наявності в системі фіскальних чеків (щоденні Z-звіти) на сайті ДПС України зберігається протягом 1095 днів (3 роки), згідно з п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.
Отже, відсутність інформації щодо здійсненої позивачем відправки та оплати послуг з відправлення не свідчить про те, що позивачем вказані листи не направлялись відповідачу.
Посилання відповідача на те, що вказані вище документи є підробленими не доведено належними засобами доказування, а є лише припущенням відповідача.
У той же час саме лише подання позову не може бути розцінене судом як таке, що свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки останній має право на звернення до суду та реалізував таке право на свій розсуд. Водночас право позивача подати заяву про залишення позову без розгляду (до початку розгляду справи по суті) є абсолютним, тобто не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі.
Зважаючи на недоведеність заявником обставин необґрунтованості дій позивача в ході розгляду справи № 910/12362/25, суд не вбачає підстав для висновку про необґрунтованість дій позивача та стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у зв'язку із залишенням позову без розгляду.
За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Антаріус» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14.850,00 грн задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 130, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.
Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В. Сівакова