ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
10.12.2025Справа № 910/9868/24
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест»
на бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському
районі м. Києва
у справі № 910/9868/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест»
до Державної служби геології та надр України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача
Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання недійсним аукціону та стягнення 1.000.000,00 грн
Суддя Сівакова В.В.
Без виклику сторін
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/9868/24 від 26.11.2024 позов задоволено повністю та
Визнано недійсним аукціон, проведений 17.01.2024 Державною службою геології та надр України щодо продажу «Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка «Підмихайле» Калуського родовища. Вартість геологічної інформації - 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 27.691,54 грн (з ПДВ)». (№ лоту: SUE001-UA-20231228-94220, посилання на аукціон - https://prozorro.sale/auction/SUE001-UA-20231228-94220/) та результати його проведення.
Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної служби геології та надр України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест» грошові кошти в розмірі 1.000.000,00 грн, сплачені як гарантійний внесок за участь в електронному аукціоні, проведеному 17.01.2024 Державною службою геології та надр України.
Стягнуто з Державної служби геології та надр України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест» 14.422,40 грн витрат по сплаті судового збору, 118.650,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/9868/24 від 25.03.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/9868/24 залишено без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/9868/24 від 15.04.2025 стягнуто з Державної служби геології та надр України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест» 20.737,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
24.04.2025 на виконання рішення та постанов Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
Постановою Верховного Суду від 12.06.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/9868/24 залишено без змін.
03.12.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла скарга на бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва, в якій просить:
1. Поновити строк на подання скарги на бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва, визнавши причини пропуску строку поважними.
2. Визнати бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.04.2025 у справі № 910/9868/24 у частині стягнення на користь ТОВ «Меш Інвест» 1.000.000,00 грн неправомірною.
3. Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва невідкладно здійснити дії з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.04.2025 у справі № 910/9868/24, а саме - перерахувати на користь ТОВ «Меш Інвест» грошові кошти у розмірі 1.000.000,00 грн.
4. Зобов'язати Управління Казначейства надати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI передбачено гарантії держави щодо виконання судових рішень про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Так, статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015 (далі - Положення № 215), Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Згідно з підпунктами 1 та 2 пункту 3 цього Положення № 215 основними завданнями Казначейства є реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів та внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.
Відповідно до пункту 9 Положення № 215 Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (далі - органи Казначейства).
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (далі - Порядок № 845).
Згідно із пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до пункту 4 наведеного Порядку на органи Казначейства покладено, зокрема, обов'язок із вжиття заходів до виконання виконавчих документів та розгляд письмових звернень (вимог) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.
За змістом положень пунктів 24 та 25 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
Пунктом 6 цього ж Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органу Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку:
1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;
2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
Пунктом 9 Порядку № 845 передбачено підстави, за наявності яких орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві за результатами розгляду документів, наданих стягувачем для виконання судового рішення.
За змістом положень пункту 15 Порядку № 845 дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.
При цьому Порядок № 845 прямо не передбачає, суд якої юрисдикції розглядає скарги на дії органів Казначейства.
За змістом частини 1 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» орган Казначейства виконуючи рішення суду діє в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Закон України «Про виконавче провадження» (ст. 74) встановлює, що рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Водночас порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Казначейства цим законом не визначено.
Відповідно до ст. 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Тобто, положеннями наведеної норми визначено порядок оскарження до господарського суду дій чи бездіяльності виключно приватних виконавців та органів державної виконавчої служби.
З урахуванням наведеного порядку оскарження дій органів державної виконавчої служби, а також виходячи з того, що органи Казначейства діють в межах наведеного вище Закону України «Про виконавче провадження», скаржник помилково визначив, що юрисдикція вирішення спору, пов'язаного із оскарженням бездіяльності органу Казначейства, має визначатись виходячи з порядку оскарження дій органів державної виконавчої служби.
Однак Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі № 916/1226/16 дійшла висновку, що Закон України «Про виконавче провадження» та Господарський процесуальний кодекс України передбачають порядок оскарження лише рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця. В той час, як органи Казначейства не є органами державної виконавчої служби. Як вже зазначалось вище, відповідно до пункту 1 Положення № 215, Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Згідно із статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб'єкт владних повноважень - суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).
Отже, до адміністративної юрисдикції відноситься спір в публічно-правових відносинах, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції.
Виходячи з наведеного, Управління Держказначейства не входить до системи органів державної виконавчої служби України, а отже його дії, в тому числі щодо повернення виконавчого документа без виконання, не можуть бути оскаржені в порядку Закону України «Про виконавче провадження» та відповідних положень ГПК України, які визначають порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців.
Водночас у спірних правовідносинах між ТОВ «Меш Інвест» та органом Казначейства, який здійснює владні управлінські функції, покладені на нього відповідно із діючим законодавством.
Згідно із положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України ТОВ «Меш Інвест» має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що бездіяльністю Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва порушені його права або інтереси.
Спори, що виникають під час виконання органами Державної казначейської служби України рішення суду про стягнення коштів з державного органу, мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а не у порядку статті 339-1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із пунктом 15 Порядку № 845 дії (бездіяльність) та рішення органу Державної казначейської служби України можуть бути оскаржені відповідно до адміністративного суду. (Даної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі № 916/1226/16).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест» на бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, у зв'язку із чим відмовляє у її прийнятті до розгляду.
Керуючись ст. ст. 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у прийняті скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Меш Інвест» на бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва.
2. Скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику.
Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В. Сівакова