08 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/16868/23
Провадження № 22-ц/820/66/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Заворотна А.В.
за участю: представників учасників справи Вонсович О.А., Терлича В.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2024 року (суддя Салоїд Н.М.).
Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
У червні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позову зазначалось, що 31 липня 2006 року між ЗАТ «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0607/719, за умовами якого йому надано кредит у розмірі 60 000 доларів США з кінцевим терміном повернення 29 липня 2011 року.
Зобов'язання ОСОБА_2 забезпечені договором іпотеки № 0607/719/01 від 01.08.2006 укладеного з ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л., зареєстрованого у реєстрі №5576, за яким ОСОБА_3 передала в іпотеку - житловий будинок з надвірними будівлями за номером чотири по АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданого 21.10.1986 Шаровечківською сільською радою Хмельницького району на підставі рішення № 196 Хмельницької районної ради народних депутатів від 16.10.1986 та земельну ділянку, площею 0,703 га на якій розташоване нерухоме майно та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на землю, серії ІІ-ХМ № 052163.Сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 37 500 доларів США.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 2-2488/2011 від 06.06.2011 задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Захід» на користь банку заборгованість за кредитним договором №0607/719 від 31.07.2006 яка виникла станом на 13.05.2006 в розмірі 375118,57 грн.
Таким чином, на думку позивача, зазначеним судовим рішенням встановлено факт надання кредиту та порушення зобов'язань за кредитним договором позичальника ОСОБА_2 .
Зобов'язання ОСОБА_2 перед позивачем забезпечені іпотекою, наданою ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що позивачу стало відомо з довідки виконкому Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 30.10.2017.
11.04.2018 позивачем була направлена претензія кредитора до Хмельницької районної державної нотаріальної контори.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.02.2021 встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 та єдиною спадкоємицею усього її майна.
15.02.2023 позивач направив претензію спадкоємцю іпотекодавця ОСОБА_1 .
З матеріалів реєстраційних та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, стало відомо, що 21.08.2017 відповідач отримала свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на іпотечне нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями та земельні ділянки.
Позивач вважав, що особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором в тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
За кредитним договором №0607/719 від 31.07.2006 ОСОБА_2 станом на 21.02.2023 має заборгованість перед позивачем в розмірі 493 515,75 доларів США, з них заборгованість за наданим кредитом - 35 168,41 доларів США, 128699,02 доларів США заборгованість за відсотками, 329648,32 доларів США - заборгованість з нарахованої пені.
Порушення основного зобов'язання надає право кредитору звернути стягнення на предмет іпотеки.
Враховуючи викладене вище, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0607/719 від 31.07.2006, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 , у розмірі 493515,75 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння (житловий будинок з надвірними будівлями) за номером АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,1345 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0050, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0621, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,3190 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0622, яка знаходиться за адресою Хмельницька область, Хмельницький район с. Мацьківці шляхом проведення електронного аукціону.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права
Зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою посилання позивача на те, що ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не повідомляли АТ КБ «ПриватБанк» про смерть ОСОБА_3 . Банк дізнався про смерть іпотекодавця лише 30.10.2017, а претензію кредитора направив 11.04.2018, тобто у встановлений шестимісячний строк.
Зазначають, що доказом направлення претензії кредитора є реєстр із поштовим штампом, в якому під номером 5 вказано назву нотаріальної контори та її адресу, прізвище позичальника ОСОБА_2 та поштовий чек. Вимог, що претензія кредитора повинна направлятися саме листом з описом вкладення норми чинного законодавства не містять.
Вважають, що позивач надав належні докази відправки претензії кредитора до Хмельницької районної державної нотаріальної контори.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
В судовому засіданні представник позивача Вонсович О.А. підтримала апеляційну скаргу.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказів направленні претензії кредитора до спадкоємців про задоволення вимог кредитора позивач не надав, а суд таких не встановив, відповідно, пропущено строк пред'явлення вимог до спадкоємця, який прийняв спадщину, визначений законом.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись з огляду на наступне.
Встановлено, що 31 липня 2006 року між ЗАТ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0607/719, відповідно до якого йому надано кредит у розмірі 60000 доларів США шляхом перерахування коштів готівкою через касу банку зі сплатою 16% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29 липня 2011 року включно (пункти 1.2, 1.3). (а.с. 22-23 т. 1)
01 серпня 2006 року в забезпечення зобов'язань за кредитним договором, між ЗАТ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки №0607/719/01, згідно з яким ОСОБА_3 передала в іпотеку домоволодіння (житловий будинок з надвірними будівлями) за номером чотири, яке знаходиться на АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві власності та підтверджується свідоцтвом про право власності, виданого 21.10.1986 Шаровечківською сільською радою Хмельницького району на підставі рішення №196 Хмельницької районної ради народних депутатів від 16.10.1986 року та земельну ділянку, площею 0,703 га, на якій розташоване нерухоме майно. Сторонами визначено вартість предмета іпотеки 37500 доларів США. (а.с. 24-25 т. 1)
Земельна ділянка, площею 0,703 га, яка є предметом іпотеки, поділена на три земельні ділянки: земельна ділянка, площею 0,1345 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0050, земельна ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0621, земельна ділянка, площею 0,3190 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0622,
Крім того, в забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 01 серпня 2006 року між ЗАТ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») та ТОВ «Захід» укладено договір іпотеки № 0607/719/02, згідно з яким ТОВ «Захід» передало в іпотеку будівлю столярного цеху та підсобні приміщення, загальною площею 742,9 кв.м., які знаходяться на АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцю на праві власності. (а.с. 26-27 т. 1)
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2011 року у справі №2-2488/2011 стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Захід» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором №0607/719, яка виникла станом на 13.05.2009, в розмірі 375118,57 грн. (а.с. 29-30 т. 1) Разом з тим, за змістом мотивувальної частини рішення, судом встановлено, що відповідачі взяті на себе зобов'язання належним чином не виконували, станом на 13.05.2009 виникла заборгованість в розмірі 47045,66 доларів США: з яких 43647,16 доларів США - тіло кредиту, 3239,56 доларів США - відсотки, 158,94 доларів США - пеня за несвоєчасне зобов'язання за договором.
В межах виконавчого провадження, боржником у якому є солідарний боржник - ТОВ «Захід», 02.07.2018 Державним підприємством «Сетам» Міністерства юстиції України в системі електронних торгів арештованим майном проведено електронні торги з реалізації належної товариству будівлі столярного цеху та підсобного приміщення, загальною площею 742,9 кв.м., розташованого в АДРЕСА_2 за 336 300,00 грн. (а.с. 40-45 т. 2)
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 32 т. 1), яка за життя 25.03.1996 склала заповіт, згідно якого все належне їй на день смерті майно, де б воно не знаходилось, і з чого б воно не складалось, і на що вона за законом матиме право, заповіла дочці ОСОБА_1 . (а.с. 98 т. 1)
29.03.2017 ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 (а.с. 93 т. 1)
21.08.2017 державним нотаріусом Хмельницької районної державної нотаріальної контори Красовською Н.В. ОСОБА_1 було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0621, цільове призначення якої обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, земельну ділянку, площею 0,3190 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0622, та земельну ділянку, площею 0,1345 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0050, для ведення особистого підсобного господарства, розташованих по АДРЕСА_1 .
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
ЦК України передбачає спеціальні способи, які забезпечують майнові інтереси кредитора у разі невиконання чи неналежного виконання обов'язків боржником, а саме різні види забезпечення виконання зобов'язання.
Одним із таких видів забезпечення виконання зобов'язання є застава (частина перша статті 546 ЦК України).
Згідно зі статтею 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки (частина шоста статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
За частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Стаття 11 Закону України «Про іпотеку» визначає, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
За невиконанням або неналежним виконанням боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 33 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
За статтею 1 Закону України «Про іпотеку» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;
боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання;
майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника;
основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечено іпотекою.
Отже, законодавець розрізняє статус іпотекодавця залежно від його зв'язку з основним зобов'язанням: якщо іпотекодавець є зобов'язаною особою за основним правовідношенням, то він є боржником, у разі якщо ж іпотекодавець передав нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем, то він є майновим поручителем.
У рішенні від 14 липня 2020 року № 8-р/2020 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку» Конституційний Суд України роз'яснив, що іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Зазначений вид забезпечення виконання зобов'язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов'язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов'язання. У разі порушення боржником свого зобов'язання до особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання такого зобов'язання, можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у виді звернення стягнення на предмет іпотеки. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов'язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, обов'язки іпотекодавця, коли він є третьою особою в основному правовідношенні, мають виключно майновий характер, а не особистий. З цього слідує, що спадкоємці такого іпотекодавця успадковують не борг, а лише обтяження, яке слідує за цим майном.
У постанові від 25 червня 2025 року у справі №761/382/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що норми статей 1281, 1282 ЦК України (як щодо необхідності пред'явлення кредитором вимоги у визначений строк, так і щодо порядку виконання спадкоємцями зобов'язання) не поширюються на правовідносини, які виникають у зв'язку з переходом у порядку спадкування майна, яке майновий поручитель передав в іпотеку задля забезпечення виконання зобов'язань третьою особою (відмінною від особи іпотекодавця).
У цій ситуації іпотека є дійсною для набувача відповідного майна, який набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором.
Таким чином, позивач, як іпотекодержатель, має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, АТ КБ «Приватбанк» зазначало, що заборгованість за кредитним договором становить 493515,75 доларів США, яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 35168,41 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 128699,02 доларів США, заборгованості по пені в розмірі 329648,32 доларів США.
Разом з тим, відповідно до поданого до апеляційного суду клопотання позивача про долучення доказів від 01.12.2025 №12862 встановлено, що на підставі рішення Правління банку від 27.06.2023 банком списана пеня за кредитним договором в розмірі 299648,32 долари США, частково списання пеня включає період після ухвалення судового рішення про стягнення боргу.
Також рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2011 року у справі №2-2488/2011 визначено заборгованість станом на 13.05.2009 в розмірі 47045,66 доларів США: з яких 43647,16 доларів США - тіло кредиту, 3239,56 доларів США - відсотки, 158,94 доларів США - пеня.
Після ухвалення судового рішення від 06.06.2011 на погашення заборгованості надійшло 11937,52 долари США, та в період до ухвалення судового рішення з 14.05.2009 по 06.06.2011 були зараховані платежі: 30.09.2009 - 2380 доларів США, з яких 2380 доларів США - тіло кредиту, 31.05.2011 - 98,50 доларів США, з яких 49,25 доларів США - тіло кредиту та 49,25 доларів США - пеня.
Таким чином, з урахуванням судового рішення та здійснених платежів залишок становить 32629,54 долари США: 29389,98 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 3239,56 доларів США - заборгованість за відсотками. (а.с. 124-126 т. 2)
З розрахунку заборгованості, наданого банком також слідує, що після визначення станом на 13.05.2009 суми боргу за кредитом та стягнення достроково судовим рішення кредиту в повному обсязі, банк продовжував нараховувати відсотки.
У пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, право банку на нарахування відсотків в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України припинилося, а тому позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення відсотків в розмірі 125459,46 доларів США задоволенню не підлягають.
Крім того, колегія суддів вважає, що банком безпідставно нарахована пеня поза межами строку, визначеного п. 4.2 кредитного договору №0607/719 від 31.07.2006, а тому, з врахуванням проведеного банком часткового списання пені в сумі 299648,32 долари США (яка включає також суму пені нараховану в межах трьохрічного строку, визначеного п. 4.2 кредитного договору, відлік якого починається з 14.05.2009) та зарахування банком здійснених платежів в погашення пені, яка нараховувалась поза межами строку, визначеного п. 4.2 кредитного договору, позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення пені в розмірі 30000 доларів США задоволенню не підлягають.
Таким чином, заборгованість за кредитним договором №0607/719 від 31.07.2006 в рахунок якої слід звернути стягнення на предмета іпотеки становить 32629,54 долари США: 29389,98 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 3239,56 доларів США - заборгованість за відсотками.
А тому, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Разом з тим, Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнено пунктом 5-2, за змістом якого у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статей 41, 47 цього Закону(у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах), то існують підстави для зупинення виконання рішення суду про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Після спливу вказаного строку правила статей 41, 47 Закону України «Про іпотеку» відновлять свою дію без постановлення окремого рішення суду або прийняття окремого закону.
Таким чином, вказані положення Закону не дають змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню 44734 грн 02 коп судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог 87,01% ((20565+30847,5)Х87,01%).
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0607/719 від 31.07.2006, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 , у розмірі 32629,54 доларів США, яка складається з 29389,98 доларів США - заборгованості за тілом кредиту, 3239,56 доларів США - заборгованості за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями та земельні ділянки, площею 0, 1345 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0050, земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0621, розташовані по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,3190 га, кадастровий номер 6825089600:02:001:0622, що знаходиться с. Мацьківці, Хмельницького району Хмельницької області, як належать на праві власності ОСОБА_1 в порядку спадкування, в межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 44734 грн 02 коп судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай