Справа № 461/739/21 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.
Провадження № 22-ц/811/1864/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
12 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Чижа Л.М.
за участю: представника ОСОБА_1 -
Лабай А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державного реєстратора Державного підприємства «Західний експертно - технічний центр Держпраці» Пелип Ірини Богданівни, Державного реєстратора Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області Пастернак Андрія Івановича, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСББ «Кам?яниця Рорайського», ТзОВ «Сучасний центр інформаційних технологій», ОСОБА_6 , Міністерства культури України про скасування рішень державного реєстратора, витребування майна з незаконного володіння, приведення приміщень до попереднього стану та припинення права власності,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про скасування рішень державного реєстратора, витребування майна з незаконного володіння, приведення приміщень до попереднього стану та припинення права власності.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2025 року клопотання представника третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_7 про призначення судової будівельно-технічної експертизи - задоволено.
Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування рішень державного реєстратора, витребування майна з незаконного володіння, приведення приміщень до попереднього стану та припинення права власності будівельно-технічну експертизу.
На вирішення експерту поставлено наступні запитання:
-чи утворилося нежитлове приміщення загальною площею 206,4 кв.м., власником якого є відповідач, внаслідок реконструкції (перебудови, добудови) інших приміщень (житлових та нежитлових) будинку АДРЕСА_1 ? Якщо так, то яких саме?
-чи є нежитлове приміщення загальною площею 206,4 кв.м., власником якого є відповідач, новоствореним об?єктом нерухомого майна?
-чи входять до складу нежитлового приміщення загальною площею 206,4 кв.м., власником якого є відповідач, інші нежитлові допоміжні приміщення на першому поверсі будинку, а саме: нежитлове приміщення площею 17,9 кв.м., нежитлове приміщення площею 14,1 кв.м., нежитлове приміщення площею 2,8 кв.м., а також комори в підвалі площею 52,8 кв.м., 8,4 кв.м., 8,2 кв.м.?
Проведення експертизи доручено судовим експертам Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).
Надано в розпорядження експерта матеріали цивільної справи №461/739/21, провадження №2/461/15/25.
Витрати за проведення експертизи покладено на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 .
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Зобов'язано сторони надати всі необхідні документи на вимогу експерта.
Зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.
Ухвалу суду оскаржив представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лабай А.М.
Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Зазначає, що обов?язковою умовою для призначення судової експертизи є неможливість встановити певні обставини без наявності спеціальних знань у сфері іншій ніж право. Проте, предметом позову у даній справі є скасування неправомірних рішень державних реєстраторів, внаслідок яких до квартири АДРЕСА_2 було безпідставно приєднано допоміжні приміщення, які перебували у спільній сумісній власності всіх мешканців цього будинку і вказана квартира разом з допоміжними приміщеннями була протиправно переведена у статус нежитлового приміщення. Також предметом позову є витребування у відповідачки майна, яке належить на праві спільної сумісної власності всім мешканцям будинку АДРЕСА_1 . Питання правомірності приєднання цих приміщень до квартири №2 та зміни їх статусу з допоміжних на нежитлові, а також питання правомірності перебування спільного майна мешканців будинку у титульній власності ОСОБА_3 є питаннями, які вирішуються у правовій сфері та не потребують інших спеціальних знань. Відтак, питання, які суд першої інстанції поставив на вирішення судової будівельно-технічної експертизи, не є технічними питаннями, а є питаннями правовими, бо стосуються правомірності реєстрації права власності на спірні приміщення за відповідачем та питаннями правомірності володіння відповідачем спірними приміщеннями. Зазначені питання повинні бути вирішені саме судом та не відносяться до компетенції експертизи і не можуть бути нею вирішені. Також, слід зазначити, що питання призначення експертизи за ст.197 ЦПК України вирішується на стадії підготовчого провадження. У цій справі підготовче провадження було закрито 17.02.2022, тому ухвала про експертизу винесена вже під час розгляду по суті справи. Відповідач та треті особи не заявляли клопотань про експертизу вчасно, хоча перешкод не було. Суд не поновлював строк на подання такого клопотання. Докази, подані з пропуском строку без поважних причин, за ст.83 ЦПК не приймаються. Технічну документацію сторони могли надати самостійно. Подання клопотання про експертизу третьою особою на цій стадії є зловживанням процесуальними правами та спрямоване на затягування розгляду справи, що триває з 2021 року.
Просить ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 15.05.2025 про призначення судової будівельно-технічної експертизи скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.
У судове засідання апеляційної інстанції з'явився представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лабай А.М., від представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката Манька Т.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, однак причини неявки визнані судом неповажними, інші учасники справи не з'явились, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому їх неявка відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача адвоката Лабай А.М., перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам не повністю відповідає.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (статті 120 ЦПК України).
Згідно з частиною 1 статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справи перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.01.2021 у справі № 175/957/19 (провадження № 61-12294св20).
Пунктом 8 статті 197 ЦПК України, встановлено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до статті 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Згідно з ч.1 ст. 222 ЦПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Частиною 2 статті 222 ЦПК України встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Галицького районного суду від 10.02.2021 було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування рішень державного реєстратора, витребування майна з незаконного володіння, приведення приміщень до попереднього стану та припинення права власності.
Ухвалою від 27.05.2021 задоволено клопотанням представника позивача Лабай А.М. та залучено до справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача наступних осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСББ «Кам?яниця Рорайського», ТзОВ «Сучасний центр інформаційних технологій», ОСОБА_6 , Міністерства культури України.
Ухвалою суду від 17.02.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
09.04.2025 представником третьої особи ОСОБА_5 - адвокатом Маковським І.Я. було подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи нежитлового приміщення загальною площею 206,4 кв.м. буд.№16 на пл. Ринок у місті Львові.
Вказане клопотання подано заявником на стадії судового розгляду, тобто після закінчення процесуального строку, встановленого для його подання.
Обґрунтовуючи причини подання клопотання на стадії судового розгляду, заявник покликався на те, що необхідність (доцільність) заявлення клопотання про призначення судової експертизи виникла лише після того, як третій особі - ОСОБА_5 стало відомо про надходження до суду інвентаризаційної справи.
Однак суд першої інстанції, вирішуючи клопотання про призначення судової експертизи не досліджував обставин щодо поважності причин пропуску строків на його подання, питання про поновлення процесуальних стоків не вирішував, в оскаржуваній ухвалі обґрунтування з цього приводу відсутні, тому колегія суддів вважає, що з огляду на норми ст. 222 ЦПК України суд першої інстанції порушив процедуру вирішення клопотання про призначення експертизи.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено: 12.12.2025
Головуючий
Судді