Справа № 450/2962/25 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є. О.
Провадження № 33/811/1861/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
11 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Талалаєвої О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605, 60 грн. судового збору.
Згідно з постановою, 27.06.2025 року о 01.30 год. в с. Солонка, вул. Наварійська, ОСОБА_1 керувала т/з марки Фольксваген Транспортер 5 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер тест номер 00147, результат 1,17 % проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР України. Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Талалаєва О.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді, Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2025 року, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Зазначає, що оскаржувана постанова була винесена 23.09.2025 року у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Про наявність постанови ОСОБА_1 дізнався коли був також зупинений працівниками поліції. Після вказано, ОСОБА_1 звернувся на пошту, з метою з'ясувати чи надходили будь-які листи на його ім'я. Встановивши, що такий лист був, але за іншою адресою, ОСОБА_1 отримав лист з оскаржуваною постановою у відділенні пошти. Як вбачається із інформації з офіційного сайту Укрпошти, такий лист з суду разом із оскаржуваною постановою був прийнятий поштовим відділенням 04.11.2025 року, а отриманий ОСОБА_1 07.11.2025 року.
Відтак, останній день для оскарження даної постанови є 16.11.2025 року, що є неділею, а тому подається в перший робочий день, а саме 17.11.2025 року. Тому вважає, що строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що не погоджується з винесеною постановою.
Апелянт вказує, що поліцейські не пояснили ОСОБА_1 , що він має право пройти огляд в медичній установі, і що такий може не погоджуватись із результатом «Драгера». Одразу ж після проведення тесту, повідомили особі, що на нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП.
Відтак поліцейські не дотримались процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та порушили права ОСОБА_1 .
Поліцейські також неправильно вказали адресу проживання ОСОБА_1 , оскільки такий проживає у АДРЕСА_1 , а поліцейські вказали, що такий проживає у АДРЕСА_1 . Вказане потягнуло несповіщення ОСОБА_1 про розгляд його справи у суді. Відтак рішення суд першої інстанції приймав у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що позбавило особу надати свої пояснення в суді першої інстанції.
При експлуатації найбільш популярних газоаналізаторів повинні використовуватись виключно оригінальні мундштуки, що мають відповідний сертифікат якості та офіційно легально постачаються від виробника через уповноваженого представника.
У справі щодо ОСОБА_1 поліцейські жодним чином не ідентифікували мундштук (оригінальний чи ні, якщо так то якої саме моделі) за допомогою якого здійснювався забір, а також не долучили його до протоколу. Це свідчить про неможливість стверджувати про правильність проведення огляду ОСОБА_1 за стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Як вбачається із відео запису, ОСОБА_1 відмовився давати пояснення, що не свідчить про погодження останнім із показниками «Драгеру».
Вважає, що дані відображені у протоколі про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є сумнівними, тому справа підлягає закриттю.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з'явився. Захисник Талалаєва О.Ю. у суді апеляційної інстанції не заперечувала щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .
За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .
У суді апеляційної інстанції захисник Талалаєв О.Ю. апеляційну скаргу підтримала, просила її задоволити.
Заслухавши пояснення захисника Талалєвої О.Ю., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №373791 від 27.06.2025 (а.с. 1), 27.06.2025 року о 01.30 год. в с. Солонка, вул. Наварійська, ОСОБА_1 керувала т/з марки «Фольксваген Транспортер 5», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер тест номер 00147, результат 1,17 % проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР України. Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
На переконання апеляційного суду, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у такому містяться вся необхідна інформація.
Викладені в протоколі обставини підтверджуються даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6), огляд ОСОБА_1 проводився у зв'язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Проба проведеного за допомогою приладу «Drager» огляду показала позитивний результат 1,17‰, що також стверджується роздруківкою приладу (а.с. 4).
Також з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «Фольксваген Транспортер 5», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, поліцейський запропонував йому пройти огляд. ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу, за результатами якого встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат 1,17‰, зауважень чи застережень щодо результатів огляду ОСОБА_1 не висловлював.
Огляд на стан виявлення алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проведений у спосіб та у порядок, визначений ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціальних технічних засобів та із застосуванням технічних засобів відеозапису, зауважень до змісту процесуальних документів останній не мав, тому результат такого огляду є допустимим.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено право проходження огляду в медичному закладі, не може бути підставою для скасування постанови, оскільки ОСОБА_1 не висловлював незгоди з результатами огляду, відтак у поліцейських не виникало обов'язку доставляти його до медичного закладу на огляд.
Сторона захисту стверджує, що під час огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» поліцейськими використовувались неналежні мундштуки.
Надаючи відповідь на дані аргументи суд зазначає, що в Україні діє Європейський стандарт EN 15964:2011, який наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1494 від 30.12.2014 прийнято як національний стандарт за позначенням ДСТУ EN 15964:2014 «Пристрої неодноразового використання для контролю видихуваного повітря. Вимоги та методи випробувань».
На заміну ДСТУ EN 15964:2014 наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 08.11.2018 №404 «Про прийняття та скасування національних нормативних документів» прийнято з наданням чинності з 01.01.2020 ДСТУ EN 15964:2018 (EN 15964:2011. IDT) «Прилади неодноразового використання для виявляння алкоголю у видихуваному повітрі. Вимоги та методи випробування».
Згідно вказаного документу пристрої для тестування алкоголю у видихуваному повітрі використовують разом з мундштуками для відбору проб дихання. Пунктом 3.11 цього Стандарту визначено, що мундштук - це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявляння алкоголю у видихуваному повітрі і через яку особа, що її перевіряють, подає пробу видихуваного повітря. Мундштук використовують, щоб запобігти змішуванню проби видихуваного повітря з навколишнім повітрям і розбавленню концентрації алкоголю.
Згідно з приписами пункту 5.2 Стандарту, пристрій повинен виключати можливість вдихання забрудненого повітря від попередніх користувачів. Мундштук призначений тільки для одноразового використання. Повинна бути забезпечена можливість брати ці мундштуки, не торкаючись частини, що буде і була в контакті з губами особи, яку перевіряють. Мундштуки повинні бути в індивідуальній герметичній упаковці, яку можна легко відкрити.
З оглянутих судом відеозаписів чітко вбачається, що працівник поліції надав ОСОБА_1 запакований мундштук. Доказів того, що поліцейськими під час проведення огляду на стан сп'яніння було використано неоригінальний або такий, що був у використанні мундштук Drager Alcotest Mouthpieces Standard захисником не надано. За таких підстав вказані твердження сторони захисту позбавлені доказового підтвердження.
Доводи захисника щодо сумнівності результатів огляду ОСОБА_1 апеляційний суд вважає безпідставним із врахуванням показника приладу за наслідками огляду останнього, з якого вбачається, що вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 був значним 1,17 ‰.
Огляд ОСОБА_1 проведений за допомогою технічного приладу, яким дозволено такий огляд, тому результат тесту приладу «DragerAlcotest» є допустимим доказом у справі, відтак суд обгрунтовано поклав такий в основу доведеності вини останнього.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що з наявної у матеріалах справи роздруківки приладу «Драгер» вбачається, що прилад пройшов калібрування 01.05.2025, огляд ОСОБА_1 проходив 27.06.2025, відтак у суду апеляційної інстанції не виникає сумнів щодо правдивості результатів огляду ОСОБА_1 .
Апеляційний суд звертає увагу на те, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наявного у матеріалах справи відеозапису, на ньому, зокрема, відображено проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, та відсутність будь-яких зауважень, застережень чи незгоди з результатом огляду, що є достатнім для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
поновити захиснику Талалаєвій О.Ю. строк апеляційного оскарження.
Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Талалаєвої О.Ю. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.