Справа № 454/133/25 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М. Я.
Провадження № 33/811/1846/25 Доповідач: Романюк М. Ф.
12 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю захисника - адвоката Клострейх О.В. (у режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Клострейх Олени Володимирівни на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 13 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч)грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60коп. судового збору.
Згідно з постановою судді, 06.01.2025р. близько 17.28год. по вул. Гагаріна в с. Тартаків Шептицького району Львівської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «BMW 523І» р.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер 6820».
Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Клострейх О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, тобто виконує обов'язки військової служби і проведення його огляду ініційовано не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром ( начальником) військової частини ( установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Зазначає, що будь-які дані, які б свідчили про необхідність перевірки документів ОСОБА_1 з підстав, визначених ст. 35 ЗУ «Про національну поліцією» в матеріалах справи відсутні.
Вказує, що додані до протоколу докази слід визнати недопустимими, як такі, що отриманні з порушенням встановленого законом порядку.
Заслухавши виступ захисника - адвоката Клострейх О.В., яка не заперечила щодо розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 та підтримала подану апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, який за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства;
- актом та результатами огляду, з яких встановлено, що за наслідками огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» встановлено перебування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у стані алкогольного сп'яніння, яке станом на 17.34год. 06.01.2025р. становило 1,01 проміле. Підставою проведення огляду зазначено почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота;
- поясненями, які надані ОСОБА_1 на час складання протоколу, в яких останній зазначив, що перебував у магазині, однак нічого не вживав. В той же час, в розписці останній зазначив, що зобов'язався не керувати транспортним засобом до повного витверезіння;
- направленням, з якого встановлено, що особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, було направлено пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я;
- рапортом, з якого встановлено, що під час несення служби було виявлено автомобіль «BMW 523І» р.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у русі в темну пору доби з несправними зовнішніми світловими приладами та після його зупинки у водія ОСОБА_1 було встановлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), що слугувало підставою проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
- відеозаписом, на якому зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу, висловлення поліцейського щодо виявлених ознак алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, роз'яснення необхідності пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу, роз'яснення права пройти повторний огляд в закладі охорони здоров'я, відмову ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров'я, роз'яснення прав та складання протоколу про адміністративне правопорушення, оголошення такого протоколу, вручення його копії. Також, на відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 неодноразово пропонував вимкнути відеореєстратор, зазначив, що вживав алкоголь під час святкування дня народження дружини, після чого керував автомобілем, оскільки не зумів знайти тверезого водія.
Суддя, відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог 2.9 «а» ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог 2.9 «а» ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
Переглядаючи доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, тобто виконує обов'язки військової служби і проведення його огляду ініційовано не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром ( начальником) військової частини ( установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, то апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.
Так, згідно з п. 1 розділу І Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 10.10.2016 року № 515 (далі - Інструкція), дана інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - військова частина), на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України (далі - військові містечка), права та обов'язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов'язані), а також працівників Збройних Сил України (далі - працівники) під час виконання ними службових обов'язків.
Таким чином, положення даної Інструкції поширюються тільки на взаємовідносин щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України.
Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Даною нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп'яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Даний порядок визначає процедуру огляду осіб, які керують транспортним засобом, водночас положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, а перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду водія, який є військовослужбовцем, таку процедуру проводять працівники поліції.
Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп'яніння до таких підстав не належить.
З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в с. Тартаків Шептицького району, Львівської області, тобто поза межами території будь-якої військової частини, захисник - адвокат Клострейх О.В. в суді апеляційної інстанції не надала жодних документів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 під час його зупинки виконував обов'язки військової служби.
Суд апеляційної інстанції ставиться критично до таких доводів апелянта та розцінює їх як обраний спосіб захисту та спробу уникнути від відповідальності. За таких обставин, заперечення апелянтом факту керування транспортним засобом при обставинах, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, є безпідставні.
Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б підтверджували законні підстави для зупинки транспортного засобу, не заслуговують на увагу з таких підстав.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції.
Отже, обставини законності зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівниками поліції жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Розглядаючи клопотання захисника - адвоката Клострейх О.В. про залучення прокурора до участі в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з наступного.
Статтею 250 КУпАП визначено повноваження прокурора при здійснені прокурорського нагляду.
Чинним КУпАП передбачено, що участь прокурора є обов'язковою при розгляді судом справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією. Участь прокурора у розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не передбачено.
У рішенні від 30.08.2023 по справі № 208/712/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у частині першій статті 250 КУпАП для прокурора та його заступника передбачено право брати участь у розгляді справи. Однак процесуального порядку забезпечення такої участі не передбачено ні цим Кодексом, ні Законом України «Про прокуратуру», ані підзаконними нормативно-правовими актами. Законодавець у главі 21 КУпАП «Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення» не включає прокурора до складу учасників цього провадження.
Крім іншого Велика Палата зазначає, що уповноважений орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконував функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду одержані ним письмові докази.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Фігурка проти України» (№ 28232/22) також підтримав вказану позицію, зокрема зазначаючи, що відсутність сторони обвинувачення під час апеляційного перегляду судом постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за умови дотримання об'єктивного та суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, не порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для залучення прокурора до участі у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Щодо клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до моменту звільнення з військової служби, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Згідно положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП за обставин, наведених захисником у його клопотанні.
Крім цього, якщо певні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
01.05.2022 року набрав чинності Закон № 2201-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», яким були внесені зміни у чинний КПК щодо зупинення кримінального провадження. У КУпАП такі зміни цим законом не були внесені. Це свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану.
Це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до КПК участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов'язковою. На відміну від провадження у справі про адміністративне правопорушення, де визначено, що участь особи є обов'язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП. Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Враховуючи це, застосування норм КПК до правовідносин у даній справі за аналогією закону не видається можливим.
Слід також зауважити, що строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими ніж строки накладення адміністративного стягнення та порядок їх обчислення є різним.
Крім того, апеляційний суд не бере до уваги правову позицію, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, оскільки ВП ВС розглядались правовідносини, які регулюються цивільним процесуальним законом.
Отже дана постанова Верховного суду не зобов'язує суд зупиняти провадження стосовно осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності в межах КУпАП.
Щодо клопотання апелянта про виклик для надання роз'яснень поліцейського ОСОБА_2 , то апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 06.01.2025 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують виклику вказаної особи у судове засідання для дачі пояснень. Жодних суперечностей, які б викликали сумнів у достовірності відомостей зазначених у документах, складених працівниками поліції, немає.
Також, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо застосування в даному випадку ст.69 КК України за аналогією закону, з огляду на таке.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
За змістом ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із аналізу вказаної норми закону убачається, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП не є альтернативною, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу поєднаного із позбавленням права керування транспортними засобами.
У цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення - у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто, у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом. А тому, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування аналогії права, про що просить захисник у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та є способом його самозахисту.
Водночас, відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору, під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 являється учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції слід змінити, а саме виключити посилання суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору.
Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, апелянтом не надано.
З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги щодо скасування постанови районного суду та закриття провадження у справі не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Клострейх Олени Володимирівни - задоволити частково.
Постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 13 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови посилання суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 605 грн 60 коп.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк