ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.12.2025Справа № 910/5892/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальності «УКРАФЛОРА-ВІННИЦЯ»
про розподіл судових витрат
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «УКРАФЛОРА-ВІННИЦЯ»
до російської федерації
про стягнення шкоди у розмірі 1 446 171,34 доларів США,
без повідомлення (виклику) представників сторін
У травні 2025 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальності «УКРАФЛОРА-ВІННИЦЯ» до російської федерації про стягнення збитків (майнової шкоди) у розмірі 1 446 171,34 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок збройної агресії російської федерації було суттєво пошкоджено майно позивача, у зв'язку з чим заподіяно останньому збитки.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 позовні вимоги задоволено повністю. Ухвалено стягнути з російської федерації (адреса уповноваженого органу - Міністерства юстиції російської федерації: вул. Житняя, буд 14, м. Москва, 1119991, російська федерація) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «УКРАФЛОРА-ВІННИЦЯ» (вул. Київська, 2А, с. Дорожне, Вінницький район, Вінницька область, 23217; ідентифікаційний код 31315342) 1 446 171 (один мільйон чотириста сорок шість тисяч сто сімдесят один) доларів США 34 центи збитків. Стягнути з російської федерації (адреса уповноваженого органу - Міністерства юстиції російської федерації: вул. Житняя, буд 14, м. Москва, 1119991, російська федерація) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «УКРАФЛОРА-ВІННИЦЯ» (вул. Київська, 2А, с. Дорожне, Вінницький район, Вінницька область, 23217; ідентифікаційний код 31315342) 325 000 (триста двадцять п'ять тисяч) гривень 00 коп. витрат, пов'язаних із підготовкою висновку експертів. Стягнути з російської федерації (адреса уповноваженого органу - Міністерства юстиції російської федерації: вул. Житняя, буд 14, м. Москва, 1119991, російська федерація) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 920 945 (дев'ятсот двадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) гривень 73 коп.
24.11.2025 до суду від позивача надійшли дві аналогічні за змістом заяви про розподіл судових витрат, відповідно до яких позивач просить стягнути з російської федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальності «УКРАФЛОРА-ВІННИЦЯ» судові витрати, з яких 17 359,42 євро (еквівалент 777 251,86 грн) витрат на професійну правничу допомогу та 168 000,00 грн витрат, пов'язаних із залученням експерта.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальності «УКРАФЛОРА-ВІННИЦЯ» про розподіл судових витрат прийнято до розгляду, постановлено її розгляд здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розглянувши заяву позивача про розподіл судових витрат, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 17 359,42 євро (еквівалент 777 251,86 грн) до заяви про розподіл судових витрат долучено: договір № 2981-1250 про надання правової допомоги від 01.09.2023, укладений між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАФЛОРА-ВІННИЦЯ»; Умови надання юридичних послуг Юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери», які діють з 01.03.2011; рахунки на оплату юридичних послуг від 11.10.2023 № 40846 на суму 26 405,75 грн (684,00 євро), від 16.11.2023 № 41086 на суму 37 818,14 грн (960,00 євро), від 15.12.2023 № 41351 на суму 12 608,86 грн (312,00 євро), від 25.01.2024 № 41562 на суму 2187,28 грн (53,50 євро), від 19.02.2024 № 41782 на суму 5152,38 грн (126,00 євро), від 14.03.2024 № 41992 на суму 36 649,41 грн (864,00 євро), від 12.04.2024 № 42215 на суму 13 109,93 грн (312,00 євро), від 15.05.2024 № 42445 на суму 6167,59 грн (144,00 євро), від 14.06.2024 № 42682 на суму 5266,20 грн (120,00 євро), від 11.07.2024 № 42886 на суму 9520,76 грн (216,00 євро), від 13.08.2024 № 43090 на суму 11 907,93 грн (264,00 євро), від 17.09.2024 № 43274 на суму 22 083,79 грн (480,00 євро), від 15.10.2024 № 43469 на суму 80 923,50 грн (1800,00 євро), від 11.11.2024 № 43669 на суму 26 691,84 грн (600,00 євро), від 12.12.2024 № 43856 на суму 23 126,24 грн (528,00 євро), від 13.01.2025 № 44037 на суму 18 823,88 грн (432,00 євро), від 10.02.2025 № 44208 на суму 43 376,96 грн (1008,00 євро), від 12.03.2025 № 44381 на суму 69 448,86 грн (1536,00 євро), від 14.04.2025 № 44534 на суму 94 581,24 грн (2016,00 євро), від 15.05.2025 № 44731 на суму 129 064,00 грн (2770,30 євро), від 16.06.2025 № 44907 на суму 64 714,20 грн (1377,87 євро), від 15.07.2025 № 45081 на суму 11 136,36 грн (227,75 євро), від 18.08.2025 № 45246 на суму 9854,40 грн (204,00 євро), від 12.09.2025 № 45410 на суму 4634,29 грн (96,00 євро), від 15.10.2025 № 45576 на суму 10 997,67 грн (228,00 євро) з відповідними деталізаціями цих рахунків; акти виконаних робіт від 31.01.2025 № 47 на суму 18 823,88 грн, від 28.02.2025 № 70 на суму 43 376,96 грн, від 04.04.2025 № 94 на суму 69 448,86 грн, від 20.05.2025 № 141 на суму 129 064,40 грн, від 19.04.2024 № 187 на суму 2 187,28 грн, від 19.04.2024 № 188 на суму 5152,38 грн, від 19.04.2024 № 189 на суму 13 109,93 грн, від 19.04.2024 № 190 на суму 36 649,41 грн, від 23.05.2024 № 251 на суму 6 167,59 грн, від 17.09.2025 № 307 на суму 4634,29 грн, від 10.07.2024 № 336 на суму 5 266,20 грн, від 16.10.2025 № 343 на суму 94 581,24 грн, від 19.07.2024 № 350 на суму 9520,76 грн, від 19.08.2024 № 378 на суму 11 907,93 грн, від 26.09.2024 № 436-1 на суму 22 083,79 грн, від 17.10.2024 № 459 на суму 80 923,50 грн, від 25.11.2024 № 515 на суму 26 691,84 грн, від 30.12.2024 № 556 на суму 23 126,24 грн, від 25.10.2023 № 631 на суму 26 405,75 грн, від 29.12.2023 № 782 на суму 12 608,86 грн, від 29.12.2023 № 783 на суму 37 818,14 грн; рахунки-фактури ТОВ «Глобал Експерт ЮА» від 24.10.2023 № 57 на суму 162 500,00 грн та від 09.01.2025 № 1 на суму 162 500,00 грн; платіжні інструкції від 03.11.2023 № 3912 на суму 162 500,00 грн та від 17.01.2025 № 206 на суму 162 500,00 грн; акт № 1 до договору № ЕР/13/23 від 24.10.2023 приймання-передачі наданих послуг від 20.01.2025.
Як вбачається із матеріалів справи, представництво інтересів позивача під час розгляду даної справи в Господарському суді міста Києва здійснювалось адвокатом Рященко Мариною Ігорівною на підставі ордеру серії АА № 1485909 від 17.09.2024, виданого відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01.09.2023 № 2981-1250. Так, адвокат Рященко М.І. подала та підписала від імені Товариства з обмеженою відповідальності «УКРАФЛОРА-ВІННИЦЯ» позовну заяву, клопотання про долучення документів від 13.10.2025, брала участь у підготовчих засіданнях 09.06.2025 та 30.07.2025, а також у судовому засіданні із розгляду справи по суті 17.11.2025.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, з аналізу ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 дійшла висновку, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України, згідно з яким у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.
При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказану правову позицію висловлено у постанові від 03.10.2019 об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19.
Так, відповідно до умов п. 1 договору № 2981-1250 про надання правової допомоги від 01.09.2023, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАФЛОРА-ВІННИЦЯ», юридична фірма зобов'язується здійснити захист, представництво, надати інші види правової допомоги клієнту у процесах щодо стягнення з РФ збитків, понесених внаслідок збройної агресії РФ в Україні, на умовах, визначених цим договором та «Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери».
В п. 5.2. вказаного договору його сторони погодили, що гранична вартість послуг юридичної фірми щодо захисту та представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції у процесі щодо стягнення в РФ збитків, завданих клієнтові внаслідок збройної агресії РФ в Україні, становить 20 000 євро.
Згідно з п. 5.1. Умов надання юридичних послуг юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери», вартість послуг, якщо інше не обумовлено з клієнтом або не визначено фіксованим тарифом, розраховується, виходячи з почасової ставки, встановленої «Ілляшев та Партнери» для виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання клієнта, при цьому, одна година розподіляється на 10 (десять) шестихвилинних часток. Кожна шестихвилинна частка, що розпочалася, з метою визначення розміру гонорару враховується як повна.
У випадку одночасного виконання завдання кількома виконавцями (спільна участь в судових засіданнях, зустрічах з клієнтом, внутрішньоофісні наради тощо) вартість послуг розраховується окремо для кожного виконавця, виходячи із почасової ставки, встановленої для кожного виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання клієнта (п. 5.4. Умов надання юридичних послуг юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери»).
Розмір почасової ставки всіх спеціалістів «Ілляшев та Партнери» становить від 120 євро до 360 євро (п. 6 Умов надання юридичних послуг юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери»).
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 359,42 євро, суд зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 у справі № 757/13974/21-ц вказав, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, якщо така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правничої допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням. Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані (п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19).
Водночас, із деталізацій наданих позивачем рахунків на оплату юридичних послуг за договором № 2981-1250 від 01.09.2023 вбачається, що правова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРАФЛОРА-ВІННИЦЯ» у процесі щодо стягнення збитків з РФ, понесених внаслідок збройної агресії РФ в Україні, надавалася не лише адвокатом Рященко М.І., а й іншими особами, послуги яких також включено до суми заявлених до відшкодування з відповідача витрат на правничу допомогу.
Водночас матеріали справи не містять доказів на підтвердження статусу адвоката та будь-яких довіреностей чи ордерів на інших адвокатів або працівників юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», крім адвоката Рященко М.І., які б надавали право на представництво інтересів позивача.
При цьому, надання правничої допомоги вказаною юридичною фірмою не можна розцінювати як надання професійної правничої допомоги адвокатом, у зв'язку з чим суд вважає недоцільним покладення на відповідача витрат у загальному розмірі 1 194 євро за послуги інших осіб, а тому у стягненні з відповідача вказаної частини витрат на правничу допомогу суд відмовляє через безпідставність.
Також суд зауважує, що ордер серії АА № 1485909 на ім'я Рященко М.І. щодо представництва інтересів позивача у Господарському суд міста Києва видано 17.09.2024, а тому не можуть бути включені до складу витрат на правничу допомогу, які мають бути відшкодовані відповідачем, витрати позивача на послуги адвоката, які йому надавались до видачі вказаного ордеру.
З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що позивачем до суми витрат на професійну правничу допомогу було безпідставно включено витрати в сумі 4 416,00 доларів США.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обґрунтованість поданих адвокатом позивача до суду документів, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 749,42 євро, тоді як у решті заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє через необґрунтованість.
Крім того, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат в частині вимог про стягнення з відповідача 168 000,00 грн витрат, пов'язаних із залученням експерта, оскільки питання розподілу витрат за проведення експертного дослідження із визначення розміру збитків вже було вирішене судом у рішенні від 17.11.2025.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальності «УКРАФЛОРА-ВІННИЦЯ» про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з російської федерації (адреса уповноваженого органу - Міністерства юстиції російської федерації: вул. Житняя, буд 14, м. Москва, 1119991, російська федерація) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «УКРАФЛОРА-ВІННИЦЯ» (вул. Київська, 2А, с. Дорожне, Вінницький район, Вінницька область, 23217; ідентифікаційний код 31315342) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 749,42 євро.
3. В решті вимог заяви відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення підписано: 15.12.2025.
Суддя Т. Ю. Трофименко