ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.12.2025Справа № 910/12572/25
за позовом Виконавчого комітету Кам'янопотоківської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультпан"
про стягнення 49410,00 грн.
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Представники сторін: без виклику представників сторін.
Виконавчий комітет Кам'янопотоківської сільської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультпан" про стягнення 49410,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 47 від 22.11.2024 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 49410,00 грн. вартості невикористаних талонів на бензин.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 р. відкрито провадження у справі № 910/12572/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Про стан розгляду справи № 910/12572/25 сторони були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
22.11.2024 р. між Виконавчим комітетом Кам'янопотоківської сільської ради (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерференц Систем» (наразі Товариство з обмеженою відповідальністю "Консультпан") (постачальник) укладено договір поставки № 47, відповідно до п. 1.1 якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар згідно специфікації (додаток 1 до договору).
Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору найменування товару: Бензин А-95 (для автомобілів) (ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти). Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 р.
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору (п. 2.1 договору).
Пунктом 3.2 договору визначено, що загальна сума договору 54000,00 грн.
За змістом п. 4.1 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника.
Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 договору передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки.
Умовами п. 5.3 договору встановлено, що покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначено на довірчому документі.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024 р. (п.п. 10.1-10.2 договору).
25.11.2024 р. відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 1391, який 27.11.2024 р. оплачено позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією № 290 від 27.11.2024 р. на суму 54000,00 грн.
25.11.2024 р. сторонами без жодних зауважень та заперечень підписано видаткову накладну № 2082 від 25.11.2024 р., відповідно до якої відповідач передав позивачу бензин А-95 (1000 літрів вартістю 54000,00 грн.).
Із пояснень позивача слідує, що покупець має на своєму балансі 915 літрів нереалізованого бензину у скретч-картках і не має можливості отримати за вказаними скретч-картками бензин А-95 на АЗС постачальника, які визначені у додатку 2 до договору (скретч-картки на отримання 915 літрів бензину долучені до матеріалів справи).
06.03.2025 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 02.1-22/310 від 04.03.2025 р. щодо невиконання умов договору поставки № 47 від 22.11.2024 р., в якій зазначив, що покупець має на своєму балансі 915 літрів нереалізованого бензину у скретч-картках, а починаючи з грудня 2024 р. визначені у договорі автозаправні станції не здійснюють реалізацію пального, у зв'язку з чим Виконавчий комітет Кам'янопотоківської сільської ради позбавлений можливості отримати оплачений ним обсяг палива на загальну суму 49410,00 грн. За таких обставин, позивач просив відповідача у десятиденний строк повернути 49410,00 грн. за непоставлений бензин.
Відповідь на претензію отримано не було, грошові кошти не повернуто.
Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не повернув кошти договором поставки № 47 від 22.11.2024 р. у розмірі 49410,00 грн., позивач і звернувся до суду з даним позовом.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Суд зазначає, що за умовами договору предметом поставки фактично є бензин, відпуск якого здійснюється на визначених у переліку АЗС (додаток 2 до договору) та на підставі пред'явлених замовником талонів, що надані постачальником за відповідними видатковими накладними.
Позивач вважається таким, що фактично отримав товар лише після отоварення скретч-карток (талонів) на АЗС (отримання відповідних паливно-мастильних матеріалів на підставі цих талонів).
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 47 від 22.11.2024 р., у зв'язку з чим у позивача відсутня фактична можливість отримати бензин загальним об'ємом 915 літрів вартістю 49410,00 грн. за невикористаними скретч-картками.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, жодних доказів на доведення відсутності заборгованості, або факту повернення коштів за договором № 47 від 22.11.2024 р., або факту отоварення позивачем скретч-карток на суму 49410,00 грн. суду не надав.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 49410,00 грн. заборгованості є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», покладаються судом на відповідача у сумі 2422,40 грн., виходячи з розміру судового збору, який мав сплатити позивач.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультпан" (03146, м. Київ, вул. Юри Гната, буд. 20, код 45067285) на користь Виконавчого комітету Кам'янопотоківської сільської ради (39763, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Кам'яні Потоки, вул. Миру, буд. 19, код 44030783) 49410 (сорок дев'ять тисяч чотириста десять) грн. 00 коп. основного боргу, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.
Суддя Людмила ШКУРДОВА