Справа № 308/12599/22
Закарпатський апеляційний суд
03.12.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2022 року, у справі за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -
Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022, та з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 10 (десять) днів. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробовуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки: періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
22.06.2022, ОСОБА_7 , засуджений Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ст. 126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт терміном 160 годин. Вказаний вирок набрав законної сили 25.07.2022. Згідно з вимогами ст. ст. 36, 37 Кримінально-виконавчого кодексу України ОСОБА_7 зобов'язаний відбувати покарання у виді громадських робіт за місцем свого проживання в м. Ужгород Закарпатської області. Вирок направлений до Ужгородського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області для поставлення ОСОБА_7 на облік. Після набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_7 у встановленому законом порядку 08.08.2022 на виконання до Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області надійшло розпорядження та вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022 відносно засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , в той же день був прийнятий до виконання. Того ж дня, 08.08.2022, з метою постановки на облік вищезазначеного громадянина органом пробації був направлений поштовим зв'язком виклик, в якому днем явки було вказано 15.08.2022, про що свідчить корінець виклику. 22.08.2022 засуджений ОСОБА_7 з'явився до Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області, де поставлений на облік, а також ознайомлений з вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022 та умовами відбування покарання у виді громадських робіт строком 160 годин, одночасно він надав анкетні дані, від нього була відібрана підписка, розписка та проведена профілактична бесіда. ОСОБА_7 ознайомлений із порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також попереджений начальником Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт за ч. 2 ст. 389 КК України. Того ж дня ОСОБА_7 отримав направлення № 39/12/800-22 до КП «УККП» та повинен був приступити до відпрацювання громадських робіт з 25.08.2022, однак 29.08.2022 надійшло повідомлення з комунального підприємства «Ужгородський комбінат комунальних підприємств» Ужгородської міської ради, що засуджений ОСОБА_7 не приступив до відбування громадських робіт. 29.08.2022 поштовим зв'язком надіслано виклик засудженому ОСОБА_7 для з'ясування причини неявки для відпрацювання громадських робіт, у якому зазначено днем явки 05.09.2022, однак на вказану дату він не з'явився. 31.08.2022, при перевірці місця проживання засудженого ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено вдома вказаного засудженого, від якого було відібрано пояснення про причини не виходу до місця відбування покарання у виді громадських робіт, та за безпідставний невихід до місця відбування покарання у виді громадських робіт, а також засудженому ОСОБА_7 винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності. Разом з тим, 31.08.2022 засудженому ОСОБА_7 видано під підпис нове направлення № 39/12/8239-22 до КП «УККП», за яким він повинен був приступити до відпрацювання громадських робіт з 01.09.2022. Відтак, 06.09.2022 надійшло повідомлення з КП «УККП», що засуджений ОСОБА_7 не приступив до відбування громадських робіт з 01.09.2022, про що в ОСОБА_7 06.09.2022 відібрано пояснення щодо не виходу його до КП «УККП» для відбування покарання у виді громадських робіт, в якому він зазначив, що не відпрацьовував на вказаному підприємстві громадські роботи без поважних на те причин. Отже, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, систематично не виконував встановлені ст. 37 КВК України обов'язки щодо відбування призначеного йому вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022 покарання у виді громадських робіт на строк 160 годин, а саме, додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацювати встановлений судом строк громадських робіт, зокрема, починаючи з 25.08.2022 жодного разу не з'явився до комунального підприємства «Ужгородський комбінат комунальних підприємств» Ужгородської міської ради для відбування покарання у виді громадських робіт. У подальшому ОСОБА_7 продовжив і надалі порушувати порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, що підтверджується листами КП «Ужгородського комбінату комунальних підприємств» Ужгородської міської ради від 29.08.2022 та 05.09.2022 про те, що ОСОБА_7 не приступив до відбування громадських робіт. На підставі викладеного, ОСОБА_7 не виконує вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022, а саме неодноразово отримав попередження за неявку до КП «Ужгородського комбінату комунальних підприємств» Ужгородської міської ради з 31.08.2022, тобто допустив більше двох разів порушень трудової дисципліни протягом місяця та більше двох разів не вийшов протягом місяця на громадські роботи (загалом не відбув 160 із призначених 160 годин громадських робіт). Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України - ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Не погоджуючись з вироком, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на те, що вирок суду є незаконним, тому його слід скасувати. Апелянт не оспорює висновків суду першої інстанції щодо кваліфікації дій обвинуваченого, доведеності його вини, однак вважає рішення суду у частині призначення ОСОБА_7 покарання необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Стверджує, що місцевий суд, призначаючи обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, дійшов хибного висновку, оскільки у цьому випадку вказана стаття не підлягала до застосування. Звертає увагу на те, що у випадку, якщо засуджений після ухвалення вироку, але до повного відбування покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Зазначає, що відповідно до постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.12.2021 у справі №243/7758/20 вказано, що вимога, вказана у ч. 1 ст. 71 КК України має імперативний характер і унеможливлює будь-який інший порядок та правила призначення остаточного покарання. Просить вирок скасувати, ухвалити новий, яким обвинуваченому ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік; на підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Ужгородського міськрайонного суду від 22.06.2022, з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 10 днів.
До початку судового розгляду адвокат ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 подала клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи клопотання, думку прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала клопотання захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.
Кримінальне провадження розглядається за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , що з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних вище учасників кримінального провадження береться до уваги те, що учасники кримінального провадження належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду; відповідно до ст. 28 КПК України кримінальне провадження повинно бути розглянуте і процесуальні рішення повинні бути прийняті у розумні строки.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З оскаржуваного вироку слідує, що ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022, та з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 10 (десять) днів. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробовуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки: періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Разом з цим, незалежно від висновків, наведених у вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2022 року, колегія суддів, з огляду на клопотання адвоката ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченого від відповідальності, не знаходить достатніх правових підстав для продовження апеляційного розгляду, оскільки закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності є обов'язком, а не правом суду.
У відповідності до позиції Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладеної у постанові від 18.02.2025 (справа №712/8174/23) в результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Статтею 417 КПК України, передбачено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує вирок і закриває кримінальне провадження.
Згідно з приписами, передбаченими п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 ст. 49 КК України, передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Вказаними нормами ст. 49 КК України встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що 22.06.2022, ОСОБА_7 , засуджений Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ст. 126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт терміном 160 годин. Вказаний вирок набрав законної сили 25.07.2022. Згідно з вимогами ст. ст. 36, 37 Кримінально-виконавчого кодексу України ОСОБА_7 зобов'язаний відбувати покарання у виді громадських робіт за місцем свого проживання в м. Ужгород Закарпатської області. Вирок направлений до Ужгородського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області для поставлення ОСОБА_7 на облік. Після набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_7 у встановленому законом порядку 08.08.2022 на виконання до Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області надійшло розпорядження та вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022 відносно засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , в той же день був прийнятий до виконання. Того ж дня, 08.08.2022, з метою постановки на облік вищезазначеного громадянина органом пробації був направлений поштовим зв'язком виклик, в якому днем явки було вказано 15.08.2022, про що свідчить корінець виклику. 22.08.2022 засуджений ОСОБА_7 з'явився до Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області, де поставлений на облік, а також ознайомлений з вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022 та умовами відбування покарання у виді громадських робіт строком 160 годин, одночасно він надав анкетні дані, від нього була відібрана підписка, розписка та проведена профілактична бесіда. ОСОБА_7 ознайомлений із порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також попереджений начальником Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування громадських робіт за ч. 2 ст. 389 КК України. Того ж дня ОСОБА_7 отримав направлення № 39/12/800-22 до КП «УККП» та повинен був приступити до відпрацювання громадських робіт з 25.08.2022, однак 29.08.2022 надійшло повідомлення з комунального підприємства «Ужгородський комбінат комунальних підприємств» Ужгородської міської ради, що засуджений ОСОБА_7 не приступив до відбування громадських робіт. 29.08.2022 поштовим зв'язком надіслано виклик засудженому ОСОБА_7 для з'ясування причини неявки для відпрацювання громадських робіт, у якому зазначено днем явки 05.09.2022, однак на вказану дату він не з'явився. 31.08.2022, при перевірці місця проживання засудженого ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено вдома вказаного засудженого, від якого було відібрано пояснення про причини не виходу до місця відбування покарання у виді громадських робіт, та за безпідставний невихід до місця відбування покарання у виді громадських робіт, а також засудженому ОСОБА_7 винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності. Разом з тим, 31.08.2022 засудженому ОСОБА_7 видано під підпис нове направлення № 39/12/8239-22 до КП «УККП», за яким він повинен був приступити до відпрацювання громадських робіт з 01.09.2022. Відтак, 06.09.2022 надійшло повідомлення з КП «УККП», що засуджений ОСОБА_7 не приступив до відбування громадських робіт з 01.09.2022, про що в ОСОБА_7 06.09.2022 відібрано пояснення щодо не виходу його до КП «УККП» для відбування покарання у виді громадських робіт, в якому він зазначив, що не відпрацьовував на вказаному підприємстві громадські роботи без поважних на те причин. Отже, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, систематично не виконував встановлені ст. 37 КВК України обов'язки щодо відбування призначеного йому вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022 покарання у виді громадських робіт на строк 160 годин, а саме, додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацювати встановлений судом строк громадських робіт, зокрема, починаючи з 25.08.2022 жодного разу не з'явився до комунального підприємства «Ужгородський комбінат комунальних підприємств» Ужгородської міської ради для відбування покарання у виді громадських робіт. У подальшому ОСОБА_7 продовжив і надалі порушувати порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, що підтверджується листами КП «Ужгородського комбінату комунальних підприємств» Ужгородської міської ради від 29.08.2022 та 05.09.2022 про те, що ОСОБА_7 не приступив до відбування громадських робіт. На підставі викладеного, ОСОБА_7 не виконує вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2022, а саме неодноразово отримав попередження за неявку до КП «Ужгородського комбінату комунальних підприємств» Ужгородської міської ради з 31.08.2022, тобто допустив більше двох разів порушень трудової дисципліни протягом місяця та більше двох разів не вийшов протягом місяця на громадські роботи (загалом не відбув 160 із призначених 160 годин громадських робіт).
З цього слідує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, вчинено ОСОБА_7 у 2022 році.
Крім того, матеріалами кримінального провадження встановлено також те, що перебіг строків давності не переривався. Також, відсутні будь-які відомості про зупинення досудового чи судового провадження у зв'язку з ухиленням ОСОБА_7 від досудового розслідування або суду протягом вказаного вище періоду. Тому відсутні підстави вважати, що строки давності були зупинені, а отже вони на даний час не спливли.
За вказаних вище обставин, з дня вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення і до цього часу, враховуючи ту обставину, що вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2022 не набрав законної сили, минули строки притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст. 49 КК України, у зв'язку з чим обвинувачений ОСОБА_7 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, тому вважає за необхідне клопотання захисника задовольнити, вирок суду першої інстанції скасувати та звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього, відповідно до вимог ст. ст. 284, 417 КПК України, закрити.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2022 року - скасувати.
Клопотання адвоката ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України обвинуваченого ОСОБА_7 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді: