Іменем України
09.12.2025 Справа №607/25070/25 Провадження №1-кс/607/7085/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 від 29.09.2025 про закриття кримінального провадження № 42018210000000061 від 13.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 384 КК України,
01.12.2025 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою на постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 від 29.09.2025 про закриття кримінального провадження № 42018210000000061 від 13.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 384 КК України.
Скарга мотивована тим, що 29.09.2025 старшим слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 винесена постанова про закриття кримінального провадження № 42018210000000061 від 13.03.2018 у зв'язку з відсутністю в діях працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 складу кримінальних правопорушень, тобто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Скаржники вважають, що оскаржувана постанова є незаконною та суперечить фактичним обставинам справи та зібраним доказам, оскільки висновки слідчого ґрунтуються на показаннях осіб, які вчиняли протиправні дії, та слідчим не досліджені усі докази у цьому кримінальному провадженні.
Так, слідчий не встановив та не надав правову оцінку юридично значимому факту, який свідчить про наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, в умисних діяннях ОСОБА_6 , а саме того факту, що ОСОБА_6 склав, підписав та направив на затвердження прокурору повідомлення про підозру та обвинувальний акт при відсутності обов'язкової кваліфікуючої ознаки для закінченого злочину за ч. 3 ст. 212 КК України - фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах. Так само слідчий не взяв до уваги наявність переплати податків ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Крім цього, слідчий не взяв до уваги діяння ОСОБА_6 , направлені на штучне створення видимості дотримання податковим органом вимог п.п. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого «експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом».
Так само слідчий не перевірив та не надав правову оцінку відомостям, вказаним у заявах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про кримінальні правопорушення щодо фактів введення в оману ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом надання ІНФОРМАЦІЯ_3 завідомо неправдивих доказів, а саме: акта перевірки № 286/23-21135193 від 13.05.2008; копії розрахунку штрафних (фінансових) санкцій ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , № 286/23-21135193 від 13.05.2008 та податкового повідомлення-рішення № 0000862300/0 від 21.05.2008, які складені без фактичного проведення позапланової виїзної документальної перевірки.
Крім цього, слідчий не надав належну правову оцінку доказам, які були додані до заяв про кримінальні правопорушення, а саме: копії доручення в.о. голови ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 від 22.04.2008; службовій записці від 22.04.2008; відомостям, які зафіксовані на звукозаписі судового засідання у справі № 819/302/13-а, які свідчать про те, що представникам податкового органу та прокуратури, які брали участь у судовому засіданні, було відомо про те, що акт перевірки № 286/23-21135193 від 13.05.2008 складений без фактичного проведення перевірки, а відтак є сфальсифікований.
З урахуванням викладеного скаржники вважають, що слідчим не вчинені слідчі та процесуальні дії, направлені на встановлення достовірності поданих до адміністративного суду документів, які є предметом кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні.
За таких підстав ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просять скасувати постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 від 29.09.2025 про закриття кримінального провадження № 42018210000000061 від 13.03.2018.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав з підстав, викладених у скарзі, та просив скаргу задовольнити. Вказав, що у межах даного кримінального провадження слідчим не виконані вказівки прокурора та ухвали слідчих суддів. Так само слідчим не взято до уваги рішення суду, відповідно до якого на користь ОСОБА_3 стягнута компенсація за шкоду, завдану унаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні скаржниця ОСОБА_4 скаргу підтримала з підстав, викладених у скарзі, та просила скаргу задовольнити. Зазначила, що у межах даного кримінального провадження слідчим не виконані вказівки прокурора та ухвали слідчих суддів, зокрема слідчим не подані слідчому судді клопотання про отримання тимчасового доступу до матеріалів кримінальних проваджень № 42013210070000003 та № 320014210000000045. Так само в порядку ст. 93 КПК України слідчий не звернувся ні до ІНФОРМАЦІЯ_4 , ні до потерпілих для отримання копій матеріалів судових справ, які мають значення для об'єктивного розслідування даного кримінального провадження. Також з 2021 року слідчим не проведений допит скаржників, хоча обставини з того часу змінились. Зокрема, слідчим не надана правова оцінка рішенню про стягнення на користь ОСОБА_3 компенсації за шкоду, завдану унаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім цього, слідчим не проведений огляд файлів, що містяться на CD-R диску, наданому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме аудіозаписів та журналів судових засідань, які, на думку скаржників, містять докази протиправних діянь ОСОБА_7 .
У судове засідання старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 , належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з'явився. Подав до суду заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з тих підстав, що оскаржувана постанова є вмотивованою, об'єктивною та законною.
Указане згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення скаржників, дослідивши зміст скарги та додані до неї документи, а також матеріали кримінального провадження № 42018210000000061 від 13.03.2018, слідча суддя дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Так, Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018210000000061 від 13.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 384 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження,Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернопіль) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018210000000061 від 13.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, за фактом подання працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 завідомо недостовірних та підроблених документів до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернопіль) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019140000000836 від 20.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, за фактом подання працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 завідомо недостовірних та підроблених документів недостовірних доказів до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Постановою прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_12 від 01.09.2021 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42018210000000061 від 13.03.2018 та № 62019140000000836 від 20.08.2019 об'єднані в одне кримінальне провадження № 42018210000000061.
Крім цього, Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернопіль) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018210000000142 від 12.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, за фактом притягнення працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 завідомо невинної особи до кримінальної відповідальності.
Постановою прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_12 від 07.04.2021 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42018210000000061 від 13.03.2018 та № 42018210000000142 від 12.07.2018 об'єднані в одне кримінальне провадження № 42018210000000061.
Відомості про вказані кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Постановою старшого слідчого в ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 від 29.09.2025 дане кримінальне провадження закрите відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Як вбачається зі змісту указаної постанови, в обґрунтування рішення про закриття кримінального провадження слідчий зазначив, що органом досудового розслідування встановлено, що в діях працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 384 КК України. Також слідчий вказав, що в діях працівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України. З урахуванням викладеного слідчий вважав, що наявні підстави для закриття кримінального провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідча суддя доходить висновку, що постанова слідчого від 29.09.2025 про закриття кримінального провадження № 42018210000000061 від 13.03.2018 є немотивованою та передчасною, виходячи з такого.
Частина 2 ст. 9 КПК України встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Оцінюючи на предмет законності оскаржувану постанову, слідча суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
У ст. 25 КПК України визначено, що прокурор, слідчий, дізнавач в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Аналіз наведених положень КПК України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч. 1 ст. 284 КПК України, має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Разом з тим для прийняття відповідного процесуального рішення, зокрема про закриття кримінального провадження, положення ч. 1 ст. 94 КПК України покладають на слідчого, дізнавача обов'язок на підставі всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
При цьому постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, а її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим за наявними в провадженні матеріалами, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, і відповіді на всі порушені нею питання, які виключають провадження у справі та обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обов'язком органу влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Дєдовський та інші проти Росії»).
При цьому мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄСПЛ, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (рішення ЄСПЛ у справі «Алексахін проти України»).
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження № 42018210000000061 від 13.03.2018 слідча суддя встановила, що старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 при закритті цього кримінального провадження вказаних вимог закону не дотримався.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42018210000000061 від 13.03.2018, під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні слідчим здійснено ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Поряд з цим слідча суддя встановила, що у даному кримінальному провадженні слідчим вже неодноразово виносились постанови про закриття кримінального провадження, які були скасовані постановою прокурора та ухвалами слідчих суддів.
Також встановлено, що з метою проведення всебічного та об'єктивного досудового розслідування прокурорами, що здійснювали процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, надавались вказівки на необхідність проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій (т. 1 а.с. 167-168), (т. 2 а.с. 15-16, 59-60), (т. 3 а.с. 89-90, 189-191).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42018210000000061 від 13.03.2018, зазначені вказівки прокурорів слідчим у повному обсязі виконані не були.
Так, всупереч наданим вказівкам прокурора слідчий не провів належних та достатніх слідчих дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у даному кримінальному провадженні, зокрема, але не виключно, не здійснив тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження № 320014210000000045 від 02.06.2014 з метою перевірки законності дій ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 та наявності чи відсутності у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України. За даним фактом органом досудового розслідування проведена лише одна слідча дія - допит в якості свідка ОСОБА_6 , що вочевидь є недостатнім для прийняття у цій частині постанови про закриття кримінального провадження.
Так само з 2021 року слідчий не здійснював допит потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не зважаючи на наявність нових обставин, які підлягали встановленню у межах цього кримінального провадження та оцінка яким однозначно мала б бути надана в оскаржуваній постанові. Зокрема, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_6 від 05.02.2021 у справі № 607/16567/20 частково задоволений позов ОСОБА_3 до Держави Україна в особі ІНФОРМАЦІЯ_7 про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням як обвинуваченого та незаконним повідомленням про підозру. В межах розгляду указаної цивільної справи суд встановив незаконність перебування ОСОБА_3 під слідством та судом в межах кримінального провадження № 320014210000000045 від 02.06.2014. В порядку виконання цього судового рішення на користь ОСОБА_3 стягнута грошова компенсація за завдану моральну шкоду, спричинену незаконними діями посадових осіб органу досудового розслідування. Однак такі обставини слідчим з'ясовані не були та оцінка таким обставинам також не надана.
Разом з тим слідча суддя відхиляє доводи скаржників щодо непроведення огляду файлів, що містяться на CD-R диску, наданому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме аудіозаписів та журналів судових засідань, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема протоколом огляду від 29.09.2025.
З урахуванням викладеного слідча суддя вважає, що існують обставини, що вказують на поверхневість здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, та, як наслідок, рішення слідчого про закриття кримінального провадження слід оцінювати як невмотивоване.
Такі обставини беззаперечно свідчать про недотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яка б не викликала жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення.
Таким чином скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 від 29.09.2025 про закриття кримінального провадження № 42018210000000061 від 13.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 384 КК України, підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова повинна бути скасована як така, що винесена передчасно, без повного та всебічного встановлення всіх обставин, що становить безумовне порушення такої засади кримінального провадження як законність.
При цьому слідча суддя вважає, що на теперішній час не вичерпано процесуальної можливості встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні шляхом проведення всіх необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42018210000000061 від 13.03.2018. Під час проведення досудового розслідування належить вжити всіх заходів для встановлення об'єктивної істини, в повному обсязі провести необхідні слідчі (розшукові) дії, зазначені в мотивувальній частині цієї ухвали, та надати належну правову оцінку вже здобутим доказам, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи.
Керуючись ст. 2, 9, 84, 91, 92, 303, 306, 307, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити повністю.
Скасувати постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_5 від 29.09.2025 про закриття кримінального провадження № 42018210000000061 від 13.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 384 КК України.
Копію ухвали надіслати Четвертому слідчому відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, для продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018210000000061 від 13.03.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1