Справа № 438/1924/25
Провадження № 2-а/438/42/2025
іменем України
12 грудня 2025 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:
головуючого судді Слиша А.Т.,
за участі секретаря судових засідань Кекош Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа інспектор ВНП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції Лисик Роман Михайлович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Романський С.І. звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.11.2025 року на Штех Сергія Ігоровича було незаконно та безпідставно винесено Постанову серії ЕНА № 6240532 від 28.11.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка була винесена 28.11.2025р. о 14:10:40 інспектором Відділення поліції №1 (Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Лисик Романом Михайловичем за адресою: «ЛЬВІВСЬКА, ДРОГОБИЦЬКИЙ, М. БОРИСЛАВ, ВУЛИЦЯ КОВАЛІВА».
Даною незаконною Постановою серії ЕНА № 6240532 від 28.11.2025 року, застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. за. нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП.
Згідно п.5 оскаржуваної Постанови серії ЕНА № 6240532 від 28.11.2025 року (Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення:) «28.11.2025 13:03:41 І М.БОРИСЛАВ, ВУЛИЦЯ КОВАЛІВА І водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки І чим порушив п.2.3.в. ПДР - Поруш, правил користування ремнями безпеки. Стаття, частина статті КУпАП: СТ. 121 ч.5.».
Однак, обставини викладені у оскаржуваній Постанові серії ЕНА № 6240532 від 28.11.2025 року - не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.
Вищевказану постанову позивач вважає незаконною, необґрунтованою, протиправною, а дії інспектора патрульної поліції при винесення постанови були протиправними, безпідставними та невмотивованими.
Ухвалою Бориславського міського Львівської області суду від 04 грудня 2025 року провадження в справі було відкрито та призначено судове засідання.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надійшла заява від представника позивача - адвоката Романського С.І. 12 грудня 2025 року, у якій він просить розглянути справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області не направив у судове засідання свого представника, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор ВНП №1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції Лисик Роман Михайлович у судове засідання не з'явився.
Оскільки, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, ЕНА № 6240532 від 28 листопада 2025 року, «28.11.2025 13:03:41 м.Борислав, вул. Коваліва водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки І чим порушив п.2.3.в. ПДР - Поруш, правил користування ремнями безпеки. Стаття, частина статті КУпАП: ст. 121 ч.5.».
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо неправомірності його дій, при тому що обов'язок доведення правомірності своїх дій покладено саме на відповідача.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Із змісту ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відтак, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
З огляду на що, при розгляді даної справи суб'єктом владних повноважень, на якого покладено процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не підтверджено недотримання позивачкою Правил дорожнього руху, а відповідно суду - факту вчинення ним правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП з урахуванням, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України) не встановлено.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд доходить висновку, що прийняте рішення (постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, без повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Відомості, які б спростовували даний висновок суду відсутні.
Таким чином, судом не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, а відтак суд вважає, що постанову винесену інспектором Відділення поліції №1 (Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Лисиком Р.М. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА № 6240532 від 28 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП слід скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити, а тому позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Беручи до уваги вимоги частини 1 статті 139 КАС України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати (сплачена сума судового збору 605,60 грн) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Львівської області на користь ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 139, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -
позов задовольнити.
Скасувати Постанову серія ЕНА № 6240532 від 28.11.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором Відділення поліції №1 (Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Лисик Романом Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у справі зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108833;
третя особа: інспектор Відділення поліції №1 (Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції Лисик Роман Михайлович, адреса: Львівська область, Дрогобицький район, м. Борислав, вул. В.Великого,30.
Суддя: Андрій СЛИШ