Справа № 331/4384/25
Провадження № 2/331/2737/2025
17 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря - Солов'ян О.С.,
розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні Олександрівського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району як орган опіки та піклування, Територіальна громада в особі Запорізької міської ради про встановлення порядку користування житловим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 звернулися до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_5 , треті особи Районна адміністрація ЗМР по Олександрівському району як орган опіки та піклування, Територіальна громада в особі ЗМР про встановлення порядку користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позову зазначено, що 12.10.2015 р. виконавчим комітетом ЗМР видано ордер на житлове приміщення № 554 серія М на сім'ю з 4-х осіб, на право зайняття житлового приміщення, яке складається з 3-х кімнат у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Ордер видано на ім'я ОСОБА_5 та членів його родини: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Наразі квартира не приватизована та належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Запоріжжя. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2024 р. розірвано. Враховуючи наявні конфліктні відносини сторін по справі, наявність спору щодо користування наданою їм у встановленому законом порядку у найм квартирою, відсутністю можливості у сторін досягти домовленості щодо порядку користування спільним житлом, є необхідність встановити порядок користування квартирою у судовому порядку. Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили суд встановити такий порядок користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 : виділити в спільне користування позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суміжні житлові кімнати 2 та 3, зокрема кімнату 2 площею 14,6 кв.м. з кімнатою 3 площею 6,6 кв.м.; виділити у користування ОСОБА_5 окрему житлову кімнату 1 площею 11,4 кв.м. з коморами 0,3 кв.м. та 0,3 кв.м.; у загальному спільному користуванні залишити: кухню - 7,2 кв.м., вбиральню - 1,4 кв.м., ванну кімнату - 2,5 кв.м.; коридор - 6,1 кв.м., балкон - 0,70 кв.м.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання.
29.09.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в позовній заяві не зазначено жодної обставини ігнорування відповідачем права позивача та їх спільних дітей на проживання в квартирі АДРЕСА_2 . Разом з тим, до позовної заяви не надано доказів на підтвердження перешкод у позивача, створені з боку відповідача. Починаючи з вересня 2024 року ОСОБА_5 здійснює самостійно утримання вказаної квартири, сплачує усі витрати за комунальні послуги. Порядок володіння та користування житлом наймачем та особами, які постійно проживають разом з ним, визначається за домовленістю між ними, а у разі спору - встановлюється за рішенням суду. Між сторонами не існує спору щодо користування наданою їм у встановленому законом порядку у найм квартири. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд позовні вимоги залишити без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою суду від 13.10.2025 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , треті особи Районна адміністрація ЗМР по Олександрівському району як орган опіки та піклування, Територіальна громада в особі ЗМР про встановлення порядку користування житловим приміщенням - залишено без розгляду.
04.11.2025 року представником позивачів подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що право на звернення до суду з вимогою про встановлення порядку користування житлом виникає саме тоді, коли між співмешканцями існує конфлікт, який унеможливлює досягнення добровільної домовленості. Позивач не зобов'язаний доводити факт фізичного перешкоджання у користуванні житлом, достатньою підставою є сама наявність спору між сторонами щодо порядку такого користування. Наявність конфліктної ситуації між колишнім подружжям після розірвання шлюбу створює об'єктивну необхідність встановлення чіткого порядку користування спільним житлом. Запропонований позивачами порядок користування квартирою є обґрунтованим та справедливим, оскільки враховує планування квартири, кількість кімнат, їх розташування та потреби всіх мешканців. Тимчасова відсутність особи у житловому приміщенні сама по собі не може бути підставою для позбавлення її права на користування житлом. Крім того, встановлення чіткого порядку користування квартирою дозволить у подальшому вирішити питання розподілу обов'язків зі сплати комунальних послуг, можливого поділу особових рахунків та врегулювання майнових відносин між співмешканцями.
Ухвалою суду від 04.11.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити.
Представник третьої особи Районної адміністрації ЗМР по Олександрівському району як органу опіки та піклування в судовому засіданні просила ухвалити рішення на розсуд суду, з урахуванням інтересів дитини.
Представник третьої особи Територіальної громади в особі ЗМР в судове засідання не з'явилася, раніше надала суду письмові пояснення, в яких просила розглядати справу без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 12.10.2015 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради було видано ОСОБА_5 , 1796 р.н., ордер № 554 серія «М» на сім'ю з 4 чоловік на право на зайняття житлового приміщення загальною площею 51,10 кв.м., яке складається з 3 кімнат у ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім'ї: ОСОБА_1 , 1979 р.н. - дружина, ОСОБА_3 , 2002 р.н. - син, ОСОБА_2 , 2008 р.н. - син. Ордер виданий на підставі рішення міськвиконкому № 408/4 від 25.09.2015 року.
Згідно із Витягом з реєстру територіальної громади № 2024/009622654 від 12.08.2024 року, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 з 25.11.2015 року.
Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади № 2024/009655745 від 12.08.2024 року, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 з 25.11.2015 року.
Згідно відповіді № 1623571 від 31.07.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 з 25.11.2015 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 06.04.2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 126 - розірвано.
Згідно із технічним паспортом, виготовленим ТОВ «Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації» від 14.01.2016 р., інвентаризаційна справа № 44436/68825, квартира АДРЕСА_2 , розташована на 5 поверсі 9 поверхового будинку та складається з 3 кімнат, житловою площею 32,6 кв.м., а тому числі: 1-а кімната - 11,4 кв.м., 2-а кімната - 14,6 кв.м., 3-а кімната - 6,6 кв.м., кухні площею 7,2 кв.м., вбиральні площею 1,4 кв.м., ванної кімнати площею 2,5 кв.м., коридору площею 6,1 кв.м., комори площею 0,3 та 0,3 кв.м. Квартира обладнана балконом 0,70 кв.м. Загальна площа квартири 51,1 кв.м.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно із ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Згідно із ч. 1 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Згідно із ст. 103, ст. 104 ЖК України договір найму жилого приміщення може бути змінено відповідно до вимог законодавства України. Член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.
Відповідно до ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
Згідно із ч. 4 ст. 816 ЦК України порядок володіння та користування житлом наймачем та особами, які постійно проживають разом з ним, визначається за домовленістю між ними, а у разі спору - встановлюється за рішенням суду.
Тлумачення частини четвертої статті 816 ЦК України дає підстави для висновку, що первинне значення у врегулюванні відносин щодо порядку користування жилим приміщенням має домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування жилим приміщенням, такий порядок користування може встановити суд.
У п. 99 постанови Верховного Суду від 19 лютого2024 року № 753/95/21 викладено висновок, відповідно до якого «положення статті 816 ЦК України не передбачають будь-яких обмежень реалізації права наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним, на визначення порядку користування жилим приміщенням в будинках державного і громадського житлового фонду, не пов'язують з площею наданого у найм житлового приміщення.»
Судом встановлено наявність між наймачами спору щодо користування наданою їм у встановленому законом порядку у найм квартирою, відсутність можливості у сторін досягти домовленості щодо порядку користування спільним житлом. На думку суду, саме по собі звернення позивачів до суду з відповідним позовом про визначення порядку користування квартирою, факт заперечень відповідача щодо задоволення позову, свідчать про відсутність домовленості між ними щодо користування квартирою, що спростовує доводи відповідача в частині не доведення позивачами своїх позовних вимог. При цьому, суд зауважує, що свого варіанту визначення порядку користування квартирою відповідач протягом розгляду справи не запропонував.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що запропонований позивачами порядок користування квартирою не порушить вимог закону та прав сторін, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району як орган опіки та піклування, Територіальна громада в особі Запорізької міської ради про встановлення порядку користування житловим приміщенням - задовольнити.
Встановити порядок користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином:
- виділити в спільне користування ОСОБА_1 , ОСОБА_3 суміжні житлові кімнати 2 (площею 14,6 кв.м.) та 3 (площею 6,6 кв.м.);
- виділити в користування ОСОБА_5 окрему житлову кімнату 1 (площею 11,4 кв.м.) з коморами (площею 0,3 кв.м. та 0,3 кв.м.);
- у загальному спільному користуванні залишити: кухню (7,2 кв.м.), вбиральню (1,4 кв.м.), ванну кімнату (2,5 кв.м.), коридор (6,1 кв.м.), балкон (0,70 кв.м.).
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Світлицька