Справа № 713/5645/12
Провадження № 6/309/55/25
10 грудня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області,
у складі: головуючого судді Орос Я.В.
за участю секретаря Калинич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» Правника Олександра Петровича про видачу дубліката виконавчого листа,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» Правник О.П. звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документу у справі №713/5645/12, за якою позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Заяву мотивує тим, що на виконання вищевказаного рішення Хустським районним судом Закарпатської області 08 квітня 2014 року видано виконавчий лист №2/309/483/13. 01 грудня 2020 року Хустським районним судом Закарпатської області постановлено ухвалу у справі № 309/2576/20, якою замінено первісного стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» у справі №713/5645/12 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №0906/08-2006 від 23 серпня 2006 р.
Таким чином, стягувачем за виконавчим листом №2/309/483/13 виданим 08 квітня 2014 року Хустським районним судом Закарпатської області є Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн». Під час перевірки матеріалів кредитної справи №0906/08-2006, переданих від ПАТ «КБ «Надра», ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не виявило оригіналів виконавчих листів №2/309/483/13, виданих 08 квітня 2014 року Хустським районним судом Закарпатської області.
Заявником вживались заходи для виявлення виконавчих листів, що підтверджується наступним.
05 вересня 2025 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» направило запит з вих. № 2749- ПЛК до Хустського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо надання інформації, чи перебувають на виконанні виконавчі листи, видані на підставі рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2013 року у справі № 713/5645/12. Отримавши відповідь з вих. №24.12-38/45830 на відповідний запит, встановлено, що виконавчий документ 26 червня 2018 року було повернуто стягувану відповідно до пункту 9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Також у відповіді зазначено, що через знищення відповідної номенклатури, здійснене відповідно до частин 1 та 2 розділу ХІ «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», неможливо надати підтвердження направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу.
07 жовтня 2025 року Товариством направлено до Хустського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України запит з вих. № 2788-ПЛК з проханням надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження №48087349 із зазначеннями ідентифікатора доступу до виконавчого провадження, копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 48087349, а також інформацію щодо підстав її винесення. З отриманої відповіді з вих. № 24.12-38/51347 вбачається, що 10 липня 2015 року Хустським відділом державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48087349, щодо боржника ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №2/309/483/13 виданого Хустським районним судом Закарпатської області 08 квітня 2014 року на виконання рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2013 року у справі №713/5645/12. 26 червня 2018 року відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», та керуючись п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» Хустським відділом державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у виконавчому провадженні № 48087349 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Заявник звертає увагу, що 04 червня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Відомості про відкликання банківської ліцензії, початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку опубліковані в газеті «Голос України» від 12 червня 2015 року за № 103 (6107). Постановою Правління Національного банку України № 83 від 05 грудня 2015 «Про віднесення ПАТ КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних» виконавча дирекція фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 лютого 2015 року прийняла рішення про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Надра». 28 квітня 2016 року рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 616 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ КБ «Надра» на два роки по 04 червня 2018 року включно, рішення від 03 листопада 2016 року № 2342 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ«КБ «Надра» строком на два роки до 03 червня 2020 року включно.
У зв'язку з зазначеним вище, 08 жовтня 2025 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» було направлено запит з вих. № 2793-ПЛК до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань ліквідації ПАТ «КБ «Надра», у якому Товариство просило Фонд перевірити наявність оригіналу виконавчого листа №2/309/483/13 виданого 08 квітня 2014 року Хустським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 0906/08-2006 від 23 серпня 2006 року в сумі 1 405 406 (один мільйон чотириста п'ять тисяч чотириста шість) гривень 68 копійок, а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3219,00 гривень та в разі наявності направити його на адресу ТОВ «Преміум Лігал Колекшн»: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 та/або повідомити про його відсутність.
10 листопада 2025 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань ліквідації ПАТ «КБ «Надра» надав відповідь з вих. № 089-60-355/25. У листі зазначено, що за результатами перевірки наявних у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виконавчих листів ПАТ «КБ «Надра» встановлено: виконавчий лист №2/309/483/13 до Фонду не передавався та від органів Державної виконавчої служби також не надходив. Національний банк України зобов'язаний прийняти документи неплатоспроможного банку на зберігання по мірі їх подання Фондом. Тобто, необхідні ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» документи могли знаходитися в архіві Національного Банку України.
У зв'язку з чим Товариство додатково звернулося із запитом № 2794-ПЛК до Національного банку України, в якому просило Банк перевірити наявність оригіналу виконавчого листа №2/309/483/13, виданого 08 квітня 2014 року Хустським районним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 0906/08-2006 від 23 серпня 2006 року в сумі 1 405 406 (один мільйон чотириста п'ять тисяч чотириста шість) гривень 68 копійок, а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3 219,00 грн., та, у разі наявності, направити його на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн»: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, та/або повідомити про його відсутність. У відповідь на вищезазначений запит Національним банком України надано відповідь від 21 жовтня 2025 року, у якій повідомлено, що в описах архівних справ ПАТ «КБ «Надра» виконавчі листи не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку України не передавалися.
Виходячи з викладеного, можна дійти висновку, що оригінал виконавчого листа №2/309/483/13 було втрачено під час поштового пересилання з відділу ДВС до Банку, оскільки він відсутній як у первісного та нового стягувача, так і в органах виконавчої служби.
У судове засідання сторони не з'явилися, про місце і час розгляду справи належним чином повідомлялись. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи за поданою заявою, встановивши обставини по справі, перевіривши доводи учасників справи і надаючи їм належну правову оцінку, суд дійшов наступного висновку.
Як зазначено в статтях 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», та ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Згідно статті 1 Закону України N1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 30.10.2013 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №0906/08-2006 від 23 серпня 2006 року в сумі 1 405 406 (один мільйон чотириста п'ять тисяч чотириста шість) гривень 68 копійок та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3219,00 грн.
Хустським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист по справі №2/309/483/13 від 08.04.2014 року.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області 01.12.2020 року замінено у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа по справі №713/5645/12 провадження №2/309/483/13 виданого Хустським районним судом Закарпатської області від 08.04.2014року стягувача ПАТ «КБ «Надра» на ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн».
Відомості по виконавчому провадженню занесені до Автоматизованої системи виконавчого провадження за № 480487349.
10.07.2015 року державним виконавцем, керуючись ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції від 21.04.1999) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
26.06.2018 року державним виконавцем, керуючись Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого на забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року встановлено мораторій на звернення стягнення на нерухоме житлове майно боржника яке вважається предметом застави згідно ст. 4 Закону України «Про заставу» та предметом іпотеки згідно ст. 5 Закону України «Про іпотеку» якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті та на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану (стан завершено).
У постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Проте, частиною 1 статті 12 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції, що була чинною на час ухвалення судом рішення) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.
У пункті 1 частини 2 цієї статті передбачалось, що строки, зазначені у частині 1 цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
За змістом частини 3 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Аналогічні положення закріплено в частині 5 статті 12 та пункті 9 частини 1 статті 37 Закону № 1404-VIII (в редакції, що була чинною на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу).
Відповідно до пункту 1 Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону:
1) не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об'єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно/об'єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або; таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку;
2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, за недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);
3) кредитна установа не має права відступити (відчужити) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 цього пункту.
Відповідно до пункту 2 «;Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» 1381-IX прийнятий 13.04.2021 (набрав чинності 23.04.2021), Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" втрачає чинність через п'ять місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Тобто, вказаний закон втратив чинність 23 вересня 2021 року.
Таким чином, з урахуванням наведених положень законодавства України, оскільки виконавчий документ було повернуто на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», то звернення ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн» до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа (у листопаді 2025 року) слід вважати таким, що вчинено у межах строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа, суд враховує наступне.
Згідно п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 листопада 2019 року в цивільній справі 201/14242/17 (провадження N 61-37457св18).
Крім того, видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач, в свою чергу, має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.
Звернувшись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн» зазначило, що оригінал виконавчого листа в нього відсутній і такий був втрачений первісним кредитором.
Так, у відповіді з вих. №24.12-38/45830 на відповідний запит, встановлено, що виконавчий документ 26 червня 2018 року було повернуто стягувану відповідно до пункту 9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Одночасно, у зв'язку з процедурою ліквідації ПАТ КБ «Надра» заявником вжито заходи та надано відповідні підтвердження про відсутність виконавчого листа у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та НБУ. Так, 08 жовтня 2025 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» було направлено запит з вих. № 2793-ПЛК до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань ліквідації ПАТ «КБ «Надра», у якому Товариство просило Фонд перевірити наявність оригіналу виконавчого листа №2/309/483/13 виданого 08 квітня 2014 року Хустським районним судом Закарпатської області та/або повідомити про його відсутність. 10 листопада 2025 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань ліквідації ПАТ «КБ «Надра» надав відповідь з вих. № 089-60-355/25, у якому зазначено, що за результатами перевірки наявних встановлено: виконавчий лист №2/309/483/13 до Фонду не передавався та від органів Державної виконавчої служби також не надходив. Національний банк України зобов'язаний прийняти документи неплатоспроможного банку на зберігання по мірі їх подання Фондом. Товариство звернулося із запитом № 2794-ПЛК до Національного банку України, в якому просило Банк перевірити наявність оригіналу виконавчого листа №2/309/483/13, та/або повідомити про його відсутність. У відповідь на вищезазначений запит Національним банком України надано відповідь від 21 жовтня 2025 року, у якій повідомлено, що в описах архівних справ ПАТ «КБ «Надра» виконавчі листи не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку України не передавалися.
Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19) вказав, що факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби може свідчити про те, що оригінал виконавчого документу втрачено.
З урахуванням викладеного, доводи ТзОВ «Преміум Лігал Колекшн» про втрату оригіналу виконавчого листа знайшли своє підтвердження, у зв'язку з чим заява про видачу дублікату виконавчого листа підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 260 ЦПК України , п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» про видачу дубліката виконавчого листа - задоволити.
Видати дублікат виконавчого листа №2/309/483/13, виданого 08 квітня 2014 року Хустським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №0906/08- 2006 від 23 серпня 2006 року в сумі 1 405 406 (один мільйон чотириста п'ять тисяч чотириста шість) гривень 68 копійок та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3219,00 гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 15.12.2025року.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.