ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.12.2025Справа № 910/12671/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК -Транс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС»
про відшкодування збитків у розмірі 101 349,11 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК -Транс» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» (далі - відповідач) про відшкодування збитків у розмірі 101 349,11 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання Товариством взятого на себе зобов'язання з реєстрації податкових накладних за договором поставки №1639 від 01.08.2024, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК -Транс» було позбавлене можливості включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 101 349,11 грн до складу податкового кредиту, що призвело до понесення позивачем збитків у вказаній сумі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/12671/25. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
06.11.2025 через систему «Електронний суд» відповідач подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував зазначаючи про безпідставність позовних вимог. Мотивуючи тим, що ТОВ «АГРО ФУД АЛЬЯНС» вживаються заходи щодо належної реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначивши про відсутність суб'єктивної сторони господарського правопорушення, а саме вини Відповідача у зупиненні реєстрації податкових накладних.
07.11.2025 позивач подав до суду письмову відповідь на відзив.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
01.08.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛК -Транс» (далі - Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» (далі - Постачальник, Відповідач) укладено договір поставки №1639№1639, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставляти продовольчу та/або непродовольчу продукцію (надалі «Товар») Покупцю, на умовах та в строки, що передбачені цим Договором, а Покупець зобов'язався приймати Товар і сплачувати за нього на умовах цього Договору.
Згідно п.1.2. Сторони домовились про перехід на електронний документообіг (ЕДО), відповідно до чинного законодавства України.
За умовами п.п.3.1-3.3 договору Сторони передбачили наступну процедуру здійснення Е-Замовлення на поставку Товару. Товар, зазначений в Е-Специфікації, поставляється Постачальником окремими партіями, відповідно до Е-Замовлень Покупця. Е-Замовлення передаються Покупцем Постачальнику у вигляді електронного документа ORDER за допомогою Платформи електронного документообігу EDIпровайдера. Е-Замовлення Покупця на поставку товару за допомогою Платформи електронного документообігу EDI-провайдера вважається відправленим Постачальнику з моменту відправки електронного повідомлення. Підтвердженням відправлення Е-Замовлень і отримання їх Постачальником є дані, Платформи електронного документообігу і не вимагає додаткового доведення.
Згідно п.7.1 договору ціна на Товар встановлюється в гривнях та визначається на підставі Е-Специфікації, яка зберігається у системі електронного документообігу та вступає в силу в порядку визначеному п. 1.7. цього Договору. Загальна сума цього Договору складається із сум поставок партій Товару, які були прийняті за видатковими накладними, що були поставлені протягом строку дії Договору (7.1.1).
Відповідно до п. 4.15 договору передача Товару у власність Покупця вважається завершеною, з моменту фактичної передачі Товару, усіх необхідних товаросупровідних документів, згідно вимог чинного законодавства України та формування на підставі Е-Повідомлення про відвантаження - DESADV в обліковій системі Покупця документу Е-Прибуткова накладна (COMDOC_007), а в разі виявлення розбіжностей по ціні, кількості, або/та по ціні, кількості формування Е-Акту про виявлені недоліки (COMDOC_005), їх підписання за допомогою КЕП представником Покупця в присутності представника Постачальника та направлення їх Постачальнику через Платформу електронного документообігу EDI-провайдера.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору в період з серпня 2024 року по вересень 2024 року Відповідач поставив, а Позивач прийняв товар на загальну суму 608094,65 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 06.08.2024 № 70 на суму 20 601,18 грн. (у т.ч. ПДВ - 3 433,53 грн.); від 07.08.2024 № 78 на суму 54 030,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9 005,00 грн.); від 08.08.2024 № 81 на суму 100 968,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 828,00 грн.); від 13.08.2024 № 89 на суму 72 761,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 12 126,93 грн.); від 20.08.2024 № 103 на суму 53 034,73 грн. (у т.ч. ПДВ - 8 839,12 грн.); від 23.08.2024 № 113 на суму 12 012,48 грн. (у т.ч. ПДВ - 2 002,08 грн.); від 28.08.2024 № 129 на суму 34 464,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 744,10 грн.); від 29.08.2024 № 130 на суму 17 856,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2 976,00 грн.); від 30.08.2024 № 133 на суму 29 488,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 4 914,75 грн.); від 06.09.2024 № 137 на суму 35 580,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 930,02 грн.); від 18.09.2024 № 148 на суму 65 228,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 10 871,40 грн.); від 24.09.2024 № 149 на суму 78 649,08 грн. (у т.ч. ПДВ - 13 108,18 грн.); від 27.09.2024 № 152 на суму 33 420,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 570,00 грн.).
Цей Договір згідно п.12.1 вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання за допомогою накладання КЕП відповідальними особами кожної із Сторін та скріпленням Е-печатками підприємств Сторін (у разі наявності) та діє до 19.07.2025 року. У разі, якщо жодна зі Сторін письмово не заявить про своє бажання припинити співробітництво за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих же умовах. Закінчення строку дії цього Е-Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Е-Договору (12.2).
За умовою п.7.8 договору оплата здійснюється Покупцем в національній грошовій одиниці України через 14 (чотирнадцять ) календарний день з моменту поставки продукції та надання всіх товаросупровідних документів. При цьому, Покупець має право не сплачувати Постачальнику суму ПДВ вказаної у видатковій накладній або товарно-транспортній накладній (20% від вартості поставленого товару) до моменту реєстрації Постачальником податкової накладної. Після реєстрації податкової накладної Постачальником, Покупець сплачує 20% від вартості Товару протягом п'яти календарних днів.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пункту 7.8 Договору Позивачем сплачено вартість поставленого Відповідачем товару на загальну суму 606 703,39 грн., що підтверджується наступними платіжними інструкціями: від 23.08.2024 № 3058231 на суму 160 599,18 грн.; від 27.08.2024 № 109162 на суму 25 631,40 грн.; від 03.09.2024 № 109416 на суму 72 761,58 грн.; від 10.09.20024 № 109685 на суму 63 084,73 грн.; від 17.09.2024 №109977 на суму 52 320,60 грн.; від 27.09.2024 № 3059274 на суму 77 081,08 грн.; від 08.10.2024 № 110734 на суму 65 228,40 грн.; від 15.10.2024 № 110942 на суму 50 000,08 грн.; від 22.10.2024 № 111185 на суму 39 996,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання з реєстрації податкових накладних за договором поставки №1639 від 01.08.2024, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК -Транс» позбавлене можливості включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 101 349,11 грн до складу податкового кредиту.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 02.10.2024 було сформовано та відправлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №9289218935 на суму 72 761,58 грн., №9289233006 на суму 65 228,40 грн., №9289241139 на суму 12 012, 48 грн., №9289259140 на суму 20 601,18 грн., №9289261494 на суму 35 580,10 грн., №9289244455 на суму 54 030,00 грн., №9289239695 на суму 100 968,00 грн., №9289218857 на суму 53 034,73 грн., №9289230533 на суму 78 649, 08 грн., №9289236784 на суму 33 420,00 грн., № 9289258568 на суму 34 464,60 грн., № 9289254335 на суму 17 856,00 грн., №9289218786 на суму 29 488,50 грн.
Разом з тим, зазначені податкові накладні прийнято, а реєстрація їх в ЄРПН зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підставою їх зупинення вказано, обсяг постачання товару/послуги 0701,0807, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Так, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Порядок №1165), а наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі - Порядок №520).
Згідно абзацу першого пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци другий, третій пункту 6 Порядку №1165).
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (абзаци двадцять перший пункту 6 Порядку №1165).
У свою чергу, Порядок №520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку №520).
Відповідно до пункту 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування (абзац перший пункту 6 Порядку №520).
Таким чином, податковим органом було зупинено реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 101 349,11 грн та було запропоновано відповідачу надати пояснення та документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Судом враховано, що відповідно до абзацу четвертого пункту 198.6 статті 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (абзац сьомий пункту 198.6 статті 198 ПК України).
Як вбачається, згідно квитанцій про реєстрацію податкових накладних контролюючим органом не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, а їх реєстрація була лише зупинена.
Згідно наведених вище положень Порядку №520 платник податку мав час (365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної) та можливість змінити обставини щодо зупинення реєстрації податкової накладної шляхом подання уточнюючої інформації та у разі її відповідності вимогам закону та, після перевірки такої інформації контролюючим органом, уникнути прийняття рішення про відмову у реєстрації.
Матеріали справи не містять доказів надання ТОВ «АГРО ФУД АЛЬЯНС» ДПС України письмових пояснень та первинних документів для подальшої реєстрації податкових накладних внаслідок зупинення їх реєстрації, як і не містять доказів прийняття органом ДПС (комісією регіонального рівня) рішення після зупинення реєстрації спірних податкових накладних, а саме: рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкових накладних, як і відсутні докази оскарження відповідачем рішення щодо зупинення реєстрації податкових накладних.
З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача.
Позивач звертався до відповідача з вимогою про відшкодування збитків, понесених товариством в результаті втрати права на податковий кредит.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми збитків. З урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2)шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17). При цьому доведеність протиправних дій відповідача, з урахуванням підстав позову, потребує доведення факту порушення відповідачем правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, що вбачається з усталеної судової практики у подібній категорії справ (пункт 38 постанови Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19).
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу (пункт 37 постанови Верховного Суду від 21.03.22018 у справі № 918/219/17).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідачем в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не було зареєстровано податкові накладні на суми наданих послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим, позивач втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов'язання на загальну суму 101 349,11 грн., що є його збитками.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору поставки №1639 від 01.08.2024, відповідач здійснив поставку товару, а позивач оплатив їх вартість у повному обсязі.
При цьому, у відповідача наявний обов'язок надати позивачу податкові накладні, складені належним чином, оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений законодавством України строк.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд.V цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН замовником послуг.
Тому суд приходить до висновку, що з огляду на положення статті 201 Податкового кодексу України, саме на Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» (як Постачальника за договором) покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.
Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв замовнику включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
Оскільки саме від виконавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація замовником майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (виконавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Як було зазначено вище, відповідачем на виконання умов поставки №1639 від 01.08.2024 поставлено позивачу товар на суму 608 094,65 грн., з яких 101 349,11 грн. становить ПДВ.
При цьому, у відповідача в силу вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу та виник обов'язок з складання та реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Однак, у встановлені податковим законодавством терміни і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо своєчасного складання податкових накладних на вищезазначену суму не виконав, належних та допустимих доказів, що підтверджують вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за спірними господарськими операціями на загальну суму ПДВ у розмірі 101349,11 грн. суду не надав.
Також, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджували б наявність об'єктивних обставин, що унеможливлювали своєчасне виконання відповідачем своїх податкових зобов'язань та/або вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів, спрямованих на недопущення порушення таких зобов'язань.
З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ у розмірі 101 349,11 грн. до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у справі №910/3338/21 від 10.01.2022.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст.611 ЦК України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на вказані норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 2 та 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, при поданні позовної заяви в електронній формі, через зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, з визначеною ціною позову у розмірі 101 349,11 грн підлягав сплаті судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Позивачем при поданні позовної заяви в електронній формі було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №123046 від 10.10.2025.
Відтак, за результатами розгляду спору з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, надміру сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн (3 028,00 грн - 2 422,40 грн) може бути повернутий позивачу судом за його клопотанням.
Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФУД АЛЬЯНС» (03113, м. Київ, вул. Василенка Миколи, буд.2, код ЄДРПОУ 44904299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК -Транс" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 12) 101 349 (сто одна тисяча триста сорок дев'ять) грн. 11 коп. - збитків та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2025.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА