Справа № 308/18372/25
1-кп/308/1373/25
15 грудня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заявленого в рамках розгляду обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеного 22.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140160001040, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України, -
В провадженні суду перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140160001040 від 22.08.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотань прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину ч.5 ст. 407 КК України. Крім того, прокурор вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_4 без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може вдатися до спроб: переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків, експерта, потерпілих, спеціаліста у кримінальному провадження (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбаченихст.177 КПК України і не забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Позиції сторони захисту та сторони обвинувачення з приводу заявленого клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання. Пояснив, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник адвокат ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання, так як заявлені прокурором ризики необгрунтовані.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 3331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що суд не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри під час вирішення питання щодо обрання заходу забезпечення кримінального провадження, бо такі дії передбачають оцінку доказів, яка може бути надана судом лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Також, на думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів.
Отже, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування запобіжного заходу з огляду потреб судового провадження.
Щодо продовження існування ризику переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_4 .
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінуються вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України, даний злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, щодо ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування слідчим суддею було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підставою обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, відомості щодо особистості ОСОБА_4 .
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , за ступенем тяжкості відносяться до тяжких злочинів, зважаючи на вид та розмір покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останній може переховуватися від суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Суд, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, вважає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показань на його користь, а це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджений вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 24.03.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років, з іспитовим строком на 3 роки, що свідчить про явні негативні соціальні інтереси останнього, й відповідно про його емоційно-вольову деформацію та ймовірну відсутність правової свідомості, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Одночасно суд критично оцінює доводи сторони обвинувачення існування ризику, передбаченого п. п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ані слідчим у клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не було наведено належного обґрунтування вказаному доводу.
Обставини, які свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
За таких обставин, в рамках даного провадження неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід.
Відомості, які враховуються судом при визначенні ОСОБА_4 розміру застави.
В частині визначення розміру застави суд зазначає, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 , майновий стан останнього, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до переконання, що обраний ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2025 розміри застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченого під загрозою звернення застави в дохід держави та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 197, 309, 314, 315, 316 КПК України, -
Продовжити ОСОБА_4 обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до: 12.02.2026 включно.
Визначений раніше розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України,у розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп - залишити без змін.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним викликом, вимогою та визначеною періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до ГУ ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків визначити до 12.02.2026 року.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_6