ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.12.2025Справа № 910/9321/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до проОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46» (02068, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГАННИ АХМАТОВОЇ, будинок 46, Ідентифікаційний код юридичної особи 40568168) визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії
Представники:
від Позивача: Цуканова С.Г. (представник на підставі ордеру);
від Відповідача: Кобзаренко Ю.В. (представник на підставі ордеру);
ОСОБА_1 (надалі також - «Позивач») звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46» (надалі також - «Відповідач») про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «АХМАТОВОЇ 46», на підставі якого було обмежено доступ ОСОБА_1 до користування ліфтом в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та зобов'язати ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «АХМАТОВОЇ 46» скасувати всі обмеження щодо ОСОБА_1 в користуванні ліфтом, запроваджені з 01 квітня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46» про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії залишено без руху.
05.08.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 року відкрито провадження у справі №910/9321/25, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 03.09.2025 року, витребувано від Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації копії матеріалів реєстраційної справи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АХМАТОВОЇ 46".
25.08.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшли копії матеріалів реєстраційної справи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АХМАТОВОЇ 46".
25.08.2025 року через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов Відзив на позовну заяву.
02.09.2025 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
02.09.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла Відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, повернуто без розгляду Позивачу Відповідь на відзив, встановлено Позивачу строк до п'яти днів з 04.09.2025 року для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, долучено за матеріалів справи письмові докази, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 08.10. 2025 року.
15.09.2025 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 року виправлено допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання у справі № 910/9321/25 технічну помилку.
07.10.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про зміну предмета позову.
07.10.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з 09.10.2025 року для долучення письмових доказів до матеріалів справи, встановлено Позивачу строк до 3 днів з дня отримання письмових доказів Відповідача для надання додаткових пояснень, відкладено підготовче судове засідання на 29.10.2025 року.
09.10.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2025 року.
В судовому засіданні 10 грудня 2025 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено після закінчення судового розгляду за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 10 грудня 2025 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
23.09.2024 року було проведено загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46» та письмові опитування співвласників будинку у строк по 07.10.2024 року, оформлені протоколом б/н від 11.10.2024 року. (а.с.63-71)
Згідно із протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46», загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 8893,30 кв.м., загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 131 осіб, в зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 34 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 2229,7 кв.м., у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 69 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 4615,4 кв.м., а всього в загальних зборах (з урахуванням опитування) взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 103 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 6845,1 кв.м.
Порядок денний зборів:
1. Затвердити щомісячний обов'язковий внесок співвласників житлових приміщень, щомісячний обов'язковий внесок співвласників нежитлових приміщень, затвердити кошторис.
2. Надати право голові правління, за умови погодження правлінням, укладати договори оренди.
3. Обрати модель організації договірних відносин поводження з побутовими відходами в багатоквартирному будинку.
4. Придбати та встановити у будинку альтернативні джерела живлення для забезпечення центрального опалення та водопостачання.
5. Придбати та встановити у будинку дизельний генератор потужністю 12 кВт для забезпечення роботи ліфта.
6. Відновити систему пожежогасіння у будинку.
7. Надати згоду співвласників на залучення позики/кредиту за рахунок коштів фінансових установ, зокрема комунального підприємства «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду міста Києва».
8. Надати право голові правління, за погодженням із правлінням, облаштувати на прибудинковій території місця для паркування.
9. Затвердити нову редакцію Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46».
10. Припинити повноваження (відкликати) членів правління, обрати члена та затвердити склад правління ОСББ «АХМАТОВОЇ 46».
11. Здійснити енергомодернізацію будинку ОСББ «АХМАТОВОЇ 46» в рамках участі в Програмі підтримки енергомодернізаціі багатоквартирних будинків «ГрінДІМ».
12. Оформити земельну ділянку під будинком та навколо нього (прибудинкова територія).
13. Заборонити власникам встановлювати та використовувати паливні генератори (бензинові, дизельні, газові), твердопаливні печі, каміни, «буржуйки» в квартирах.
14. Уповноважити правління ОСББ «АХМАТОВОЇ 46».
15. ОСББ «АХМАТОВОЇ 46» безстроково приймати участь у програмах (заходах, проектах) щодо проведення капітального ремонту.
16. Участь у Програмі «ВідновиДІМ».
17. Тимчасово обмежувати користування спільним майном.
18. Вступити в Асоціацію «ОСББ та ЖБК ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА».
19. Обрати спосіб повідомлення про прийняті загальними зборами рішення.
Зокрема, по питанню першому «Затвердити щомісячний обов'язковий внесок співвласників житлових приміщень, щомісячний обов'язковий внесок співвласників нежитлових приміщень, затвердити кошторис»
Затвердити щомісячний (починаючи з 01 листопада 2024 року) обов?язковий внесок співвласників житлових приміщень будинку на утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі, яка визначається за формулою:
Щомісячний внесок (грн) = Основний (або) Пільговий внесок (грн) + Електроенергія (грн)
Основний внесок складає - 14,76 (чотирнадцять гривень, 76 копійок) за 1 кв.м. загальної плоші житлового приміщення співвласника.
Встановити, що співвласники зобов?язані сплачувати щомісячний внесок до 10 числа наступного за розрахунковим.
Для власників, які сплачують внесок до 25 числа кожного поточного місяця, встановити Пільговий внесок, який складає - 13,86 (тринадцять гривень, 86 копійок) за 1 кв.м. загальної площі житлового приміщення співвласника.
Електроенергія - 2,20 (дві гривні, 20 копійок) * (помножена) на (ЕЕ/ (поділена) 4,32 грн), де
ЕЕ-ціна на електричну енергію в гривнях за 1 кВт год, з податком на додану вартість, встановлена органами державної влади на день нарахування;
Затвердити щомісячний (починаючи з 01 листопада 2024 року) обов?язковий внесок співвласників нежитлових приміщень будинку на утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі, яка визначається за формулою:
Щомісячний внесок (грн) = Основний (або) Пільговий внесок (грн) + Електроенергія (грн)
Основний внесок складає - 11,93 (одинадцять гривень, 93 коп.) за 1 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення співвласника.
Встановити, що співвласники зобов'язані сплачувати щомісячний внесок до 10 числа наступного за розрахунковим.
Для власників, які сплачують внесок до 25 числа кожного поточного місяця, встановити Пільговий внесок, який складає - 11,03 (одинадцять гривень, 03 коп.) за 1 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення співвласника.
Електроенергія - 2,20 (дві гривні, 20 копійок) * (помножена) на (ЕЕ/ (поділена) 4,32 грн), де
ЕЕ - ціна на електричну енергію в гривнях за 1 кВт год, з податком на додану вартість, встановлена органами державної влади на день нарахування;
Встановити, що Основний та Пільговий внесок для житлових та нежитлових приміщень збільшується пропорційно до індексу інфляції (індексу споживчих цін) визначеному законодавством України за відповідний період. Таке збільшення відбувається з періодичністю 1 раз на рік. Кожного року, починаючи з лютого місяця, відбувається збільшення попереднього розміру Основного та Пільгового внеску на сумарний індекс інфляції за попередній рік.
Дозволити правлінню, за необхідності, здійснювати перерозподіл коштів з різних статей кошторису.
Дозволити правлінню оплачувати видатки, які не передбачені кошторисом, але спрямовані на виконання статутних завдань ОСББ «АХМАТОВОЇ 46».»
Голосували:
"за"- 23 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1657,40 м2,
"проти" - 8 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 572,30 м2;
"за" - 63 співвласників, що проголосували шляхом опитування, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4388,10 м2,
"проти" - 2 співвласників, що проголосували шляхом опитування, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 158,90 м2
А всього з цього питання:
"За" - 86 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6045.5 кв.м. шо становить 71,07 % від загальної кількості голосів на загальних зборах,
"проти" _ 10 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 731.2 м2, що становить 8,26 % від загальної кількості голосів на загальних зборах.
Рішення прийнято.
По п'ятому питанню «Придбати та встановити у будинку дизельний генератор потужністю 12 кВт для забезпечення роботи ліфта»
Придбати та встановити у будинку дизельний генератор потужністю 12 кВт для забезпечення роботи ліфта.
Затвердити обов?язковий одноразовий внесок для придбання генератора у розміру, що еквіваленти 0,84 (американських центів) за курсом НБУ на день здійснення оплати за один квадратний метр приміщення співвласника.
Встановити строк оплати до 01 листопада 2024 року.
Власникам, які станом на 01 листопада 2024 року перерахували на рахунок ОСББ «АХМАТОВОЇ 46» добровільні внески придбання генератора, провести зарахування таких добровільних внесків в рахунок сплати цього обов'язкового внеску на суму таких перерахувань.
Встановити, що у разі порушення умов сплати цього внеску, власники зобов?язані сплатити - 0,3% пені від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Прийняття рішення про щомісячне сервісне обслуговування генератору та розміру регулярни внесків.
Складова витрат на роботу та сервісне обслуговування:
ремонт/усунення несправностей дизельного генератора;
періодичне технічне обслуговування;
щоденний нагляд та контроль; паливо; олива;
транспортні витрати.
Встановити, що кожен місяць розмір обов?язкового щомісячного внеску на роботу та сервісне обслуговування - розраховується окремо, кожного 01 числа, згідно фактично понесених витрат з звітній попередній місяць. Нарахування внеску здійснюється пропорційно до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир.
Встановити обов?язок сплати цього внеску до 20-го числа (включно) наступного місяця за розрахунковим. »
Голосували:
«за» - 19 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1327 м2,
"проти" - 12 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 902,70 м2;
«за» - 53 співвласників, що проголосували шляхом опитування, загальна площа квартир нежитлових приміщень яких становить 3604,50 м2,
"проти" - 1 співвласників, що проголосували шляхом опитування, загальна площа квартир нежитлових приміщень яких становить 906,60 м2
А всього з цього питання:
«за» - 72 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4931,5 м2, що становить 62,07% від загальної кількості голосів на загальних зборах,
«проти» - 23 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1809,3 м2, що становить 19,83 % від загальної кількості голосів на загальних зборах.
Рішення прийнято.
По сімнадцятому питанню: «Тимчасово обмежувати користування спільним майном»
У разі наявність заборгованості, що перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, з опити внесків та платежів, передбаченими законами, нормативними документами та/або рішеннями загальних зборів, та/або порушення правил проживання та користування спільним майном у багатоквартирному будинку, та/або у разі умисного знищення або пошкодження співвласником, наїмачем/мешканцем, орендарем спільного майна будинку, ОСББ має, право тимчасово обмежувати користування спільним майном, в тому числі обмеження у користуванні інженерним обладнанням будинку, інженерними мережами, оптико-волоконним обладнанням, ліфтом тощо.
Доручити правлінню ОСББ реалізацію цього рішення із залученням відповідних спеціалістів. Це право надається лише поточному Правлінню ОСББ та не передається іншим Правлінням.»
Голосували:
"за"- 26 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1816,60 м2
"проти" - 5 співвласників, що були присутні на зборах, Загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 413,10 м2
"за"- 58 співвласників, що проголосували шляхом опитування, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4027,60 м2,
"проти"- 7 співвласників, що проголосували шляхом опитування, загальна площа, квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 512,80 м2.
А всього з цього питання:
"за"- 84 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5844,20 м2, що становить 69,42 % від загальної кількості голосів на загальних зборах,
"проти" - 12 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 925,90 м2, що становить 9,92 % від загальної кількості голосів на загальних зборах.
Рішення прийнято.
Відповідно до п.2 розділу ІІІ Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46», затвердженого рішенням установчих зборів, оформленим протоколом №1 від 06.05.2016 року, вищим органом управління об?єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об?єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. (а.с.91-96)
Згідно з п.5 розділу ІІІ Статуту загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як із трьох співвласників.
Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Пунктом 7 розділу ІІІ Статуту визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування на загальних зборах має кількість голосів, яка відповідає кількості належних йому квартир та/або нежитлових приміщень розташованих у будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення перебуває у спільній власності двох і більше осіб, кожна така особа має частку голосу, яка відповідає її частці в праві власності на таку квартиру або нежитлове приміщення. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартири та нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Відповідно до п.8 розділу ІІІ Статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники) які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості голосів усіх співвласників.
Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).
Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. (п.10 розділу ІІІ Статуту)
Згідно з п.11 розділу ІІІ Статуту рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов?язковим для всіх співвласників.
Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об?єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об?єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об?єднання.
Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку або на сайті Об?єднання.
Рішення загальних зборів про припинення Об?єднання, а за рішенням загальних зборів - і рішення з інших питань, надаються співвласникам під розписку або направляються поштою (рекомендованим листом) ініціатором загальних зборів (правлінням або ініціативною групою).
Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46», оформлені протоколом б/н від 11.10.2024 року, є недійсним, оскільки вчасно сплачує за утримання будинку і прибудинкової території, обмеження в доступі до ліфта порушує її право користування спільним майном, гарантоване ст. 41 Конституції України та ст. 369 Цивільного кодексу України, Відповідач не має повноважень примусово обмежувати доступ до частин спільного майна без рішення суду, рішення загальних зборів Відповідача не може поширюватися на співвласників, які не брали участь у голосуванні або не погоджувалися з його результатами, дії правління Відповідача є дискримінаційними й суперечать принципам законності та рівності прав співвласників. За таких підстав, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.10.2025 року, яка прийнята Судом до розгляду, просить Суд визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ «АХМАТОВОЇ 46», що оформлено протоколом загальних зборів від 11.10.2024 року, на підставі якого було обмежено доступ ОСОБА_1 до користування ліфтом в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та зобов'язати ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «АХМАТОВОЇ 46» скасувати всі обмеження щодо ОСОБА_1 в користуванні ліфтом в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , запроваджені з 01 квітня 2025 року.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що усі питання розглянуті на цих загальних зборах були прийняті, отже необхідна кількість голосів була набрана. Фактична більшість співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «АХМАТОВОЇ 46» висловила свою згоду із рішенням цих зборів. Рішення загальних зборів ОСББ жодним чином не позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні будинком, в тому числі щодо прийняття рішень стосовно розміру внесків на утримання загального майна співвласників. Натомість задоволення зазначеного позову призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення яких спрямоване саме на затверджене рішень винесених на збори ОСББ.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
За ч. 3 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 9 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання.
За ч. ч. 17 - 19 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
23.09.2024 року було проведено загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46» та письмові опитування співвласників будинку у строк по 07.10.2024 року, оформлені протоколом б/н від 11.10.2024 року. (а.с.63-71)
Згідно із протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46», загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 8893,30 кв.м., загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 131 осіб, в зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 34 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 2229,7 кв.м., у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 69 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 4615,4 кв.м., а всього в загальних зборах (з урахуванням опитування) взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 103 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 6845,1 кв.м.
Порядок денний зборів:
1. Затвердити щомісячний обов'язковий внесок співвласників житлових приміщень, щомісячний обов'язковий внесок співвласників нежитлових приміщень, затвердити кошторис.
2. Надати право голові правління, за умови погодження правлінням, укладати договори оренди.
3. Обрати модель організації договірних відносин поводження з побутовими відходами в багатоквартирному будинку.
4. Придбати та встановити у будинку альтернативні джерела живлення для забезпечення центрального опалення та водопостачання.
5. Придбати та встановити у будинку дизельний генератор потужністю 12 кВт для забезпечення роботи ліфта.
6. Відновити систему пожежогасіння у будинку.
7. Надати згоду співвласників на залучення позики/кредиту за рахунок коштів фінансових установ, зокрема комунального підприємства «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду міста Києва».
8. Надати право голові правління, за погодженням із правлінням, облаштувати на прибудинковій території місця для паркування.
9. Затвердити нову редакцію Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46».
10. Припинити повноваження (відкликати) членів правління, обрати члена та затвердити склад правління ОСББ «АХМАТОВОЇ 46».
11. Здійснити енергомодернізацію будинку ОСББ «АХМАТОВОЇ 46» в рамках участі в Програмі підтримки енергомодернізаціі багатоквартирних будинків «ГрінДІМ».
12. Оформити земельну ділянку під будинком та навколо нього (прибудинкова територія).
13. Заборонити власникам встановлювати та використовувати паливні генератори (бензинові, дизельні, газові), твердопаливні печі, каміни, «буржуйки» в квартирах.
14. Уповноважити правління ОСББ «АХМАТОВОЇ 46».
15. ОСББ «АХМАТОВОЇ 46» безстроково приймати участь у програмах (заходах, проектах) щодо проведення капітального ремонту.
16. Участь у Програмі «ВідновиДІМ».
17. Тимчасово обмежувати користування спільним майном.
18. Вступити в Асоціацію «ОСББ та ЖБК ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА».
19. Обрати спосіб повідомлення про прийняті загальними зборами рішення.
Зокрема, по питанню першому «Затвердити щомісячний обов'язковий внесок співвласників житлових приміщень, щомісячний обов'язковий внесок співвласників нежитлових приміщень, затвердити кошторис»
Затвердити щомісячний (починаючи з 01 листопада 2024 року) обов?язковий внесок співвласників житлових приміщень будинку на утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі, яка визначається за формулою:
Щомісячний внесок (грн) = Основний (або) Пільговий внесок (грн) + Електроенергія (грн)
Основний внесок складає - 14,76 (чотирнадцять гривень, 76 копійок) за 1 кв.м. загальної плоші житлового приміщення співвласника.
Встановити, що співвласники зобов?язані сплачувати щомісячний внесок до 10 числа наступного за розрахунковим.
Для власників, які сплачують внесок до 25 числа кожного поточного місяця, встановити Пільговий внесок, який складає - 13,86 (тринадцять гривень, 86 копійок) за 1 кв.м. загальної площі житлового приміщення співвласника.
Електроенергія - 2,20 (дві гривні, 20 копійок) * (помножена) на (ЕЕ/ (поділена) 4,32 грн), де
ЕЕ-ціна на електричну енергію в гривнях за 1 кВт год, з податком на додану вартість, встановлена органами державної влади на день нарахування;
Затвердити щомісячний (починаючи з 01 листопада 2024 року) обов?язковий внесок співвласників нежитлових приміщень будинку на утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі, яка визначається за формулою:
Щомісячний внесок (грн) = Основний (або) Пільговий внесок (грн) + Електроенергія (грн)
Основний внесок складає - 11,93 (одинадцять гривень, 93 коп.) за 1 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення співвласника.
Встановити, що співвласники зобов'язані сплачувати щомісячний внесок до 10 числа наступного за розрахунковим.
Для власників, які сплачують внесок до 25 числа кожного поточного місяця, встановити Пільговий внесок, який складає - 11,03 (одинадцять гривень, 03 коп.) за 1 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення співвласника.
Електроенергія - 2,20 (дві гривні, 20 копійок) * (помножена) на (ЕЕ/ (поділена) 4,32 грн), де
ЕЕ - ціна на електричну енергію в гривнях за 1 кВт год, з податком на додану вартість, встановлена органами державної влади на день нарахування;
Встановити, що Основний та Пільговий внесок для житлових та нежитлових приміщень збільшується пропорційно до індексу інфляції (індексу споживчих цін) визначеному законодавством України за відповідний період. Таке збільшення відбувається з періодичністю 1 раз на рік. Кожного року, починаючи з лютого місяця, відбувається збільшення попереднього розміру Основного та Пільгового внеску на сумарний індекс інфляції за попередній рік.
Дозволити правлінню, за необхідності, здійснювати перерозподіл коштів з різних статей кошторису.
Дозволити правлінню оплачувати видатки, які не передбачені кошторисом, але спрямовані на виконання статутних завдань ОСББ «АХМАТОВОЇ 46».»
Голосували:
"за"- 23 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1657,40 м2,
"проти" - 8 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 572,30 м2;
"за" - 63 співвласників, що проголосували шляхом опитування, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4388,10 м2,
"проти" - 2 співвласників, що проголосували шляхом опитування, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 158,90 м2
А всього з цього питання:
"За" - 86 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6045.5 кв.м. шо становить 71,07 % від загальної кількості голосів на загальних зборах,
"проти" _ 10 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 731.2 м2, що становить 8,26 % від загальної кількості голосів на загальних зборах.
Рішення прийнято.
По п'ятому питанню «Придбати та встановити у будинку дизельний генератор потужністю 12 кВт для забезпечення роботи ліфта»
Придбати та встановити у будинку дизельний генератор потужністю 12 кВт для забезпечення роботи ліфта.
Затвердити обов?язковий одноразовий внесок для придбання генератора у розміру, що еквіваленти 0,84 (американських центів) за курсом НБУ на день здійснення оплати за один квадратний метр приміщення співвласника.
Встановити строк оплати до 01 листопада 2024 року.
Власникам, які станом на 01 листопада 2024 року перерахували на рахунок ОСББ «АХМАТОВОЇ 46» добровільні внески придбання генератора, провести зарахування таких добровільних внесків в рахунок сплати цього обов'язкового внеску на суму таких перерахувань.
Встановити, що у разі порушення умов сплати цього внеску, власники зобов?язані сплатити - 0,3% пені від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Прийняття рішення про щомісячне сервісне обслуговування генератору та розміру регулярни внесків.
Складова витрат на роботу та сервісне обслуговування:
ремонт/усунення несправностей дизельного генератора;
періодичне технічне обслуговування;
щоденний нагляд та контроль; паливо; олива;
транспортні витрати.
Встановити, що кожен місяць розмір обов?язкового щомісячного внеску на роботу та сервісне обслуговування - розраховується окремо, кожного 01 числа, згідно фактично понесених витрат з звітній попередній місяць. Нарахування внеску здійснюється пропорційно до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир.
Встановити обов?язок сплати цього внеску до 20-го числа (включно) наступного місяця за розрахунковим. »
Голосували:
«за» - 19 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1327 м2,
"проти" - 12 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 902,70 м2;
«за» - 53 співвласників, що проголосували шляхом опитування, загальна площа квартир нежитлових приміщень яких становить 3604,50 м2,
"проти" - 1 співвласників, що проголосували шляхом опитування, загальна площа квартир нежитлових приміщень яких становить 906,60 м2
А всього з цього питання:
«за» - 72 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4931,5 м2, що становить 62,07% від загальної кількості голосів на загальних зборах,
«проти» - 23 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1809,3 м2, що становить 19,83 % від загальної кількості голосів на загальних зборах.
Рішення прийнято.
По сімнадцятому питанню: «Тимчасово обмежувати користування спільним майном»
У разі наявність заборгованості, що перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, з опити внесків та платежів, передбаченими законами, нормативними документами та/або рішеннями загальних зборів, та/або порушення правил проживання та користування спільним майном у багатоквартирному будинку, та/або у разі умисного знищення або пошкодження співвласником, наїмачем/мешканцем, орендарем спільного майна будинку, ОСББ має, право тимчасово обмежувати користування спільним майном, в тому числі обмеження у користуванні інженерним обладнанням будинку, інженерними мережами, оптико-волоконним обладнанням, ліфтом тощо.
Доручити правлінню ОСББ реалізацію цього рішення із залученням відповідних спеціалістів. Це право надається лише поточному Правлінню ОСББ та не передається іншим Правлінням.»
Голосували:
"за"- 26 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1816,60 м2
"проти" - 5 співвласників, що були присутні на зборах, Загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 413,10 м2
"за"- 58 співвласників, що проголосували шляхом опитування, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4027,60 м2,
"проти"- 7 співвласників, що проголосували шляхом опитування, загальна площа, квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 512,80 м2.
А всього з цього питання:
"за"- 84 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5844,20 м2, що становить 69,42 % від загальної кількості голосів на загальних зборах,
"проти" - 12 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 925,90 м2, що становить 9,92 % від загальної кількості голосів на загальних зборах.
Рішення прийнято.
Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- відсутність протоколу загальних зборів.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з'ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі №910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №916/58/18.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з'ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому тягар доказування обґрунтованості позовних вимог Законом покладено на Позивача.
У постанові від 25.04.2018 у справі № 904/6965/17 Верховний Суд зазначив, що господарські суди правильно виходили з того, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Також слід з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Недотримання порядку скликання зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття зборами рішень за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про проведення загальних зборів учасників товариства, є порушенням вимог закону та статуту Товариства, порушує права позивача, як учасника Товариства, на участь в управлінні справами Товариства.
Встановивши обставини відсутності повідомлення позивача про час, місце і порядок денний зборів, суди приймають рішення про задоволення позову з підстав порушення прав позивача на управління товариством шляхом участі у загальних зборах.
Суд звертає увагу на те, що Позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.09.2022 у справі № 906/461/19, у постанові від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначав, що рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46», оформлені протоколом б/н від 11.10.2024 року, є недійсним, оскільки вчасно сплачує за утримання будинку і прибудинкової території, обмеження в доступі до ліфта порушує її право користування спільним майном, гарантоване ст. 41 Конституції України та ст. 369 Цивільного кодексу України, Відповідач не має повноважень примусово обмежувати доступ до частин спільного майна без рішення суду, рішення загальних зборів Відповідача не може поширюватися на співвласників, які не брали участь у голосуванні або не погоджувалися з його результатами, дії правління Відповідача є дискримінаційними й суперечать принципам законності та рівності прав співвласників.
Відповідно до п.2 розділу ІІІ Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46», затвердженого рішенням установчих зборів, оформленим протоколом №1 від 06.05.2016 року, вищим органом управління об?єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об?єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. (а.с.91-96)
Згідно з п.5 розділу ІІІ Статуту загальні збори скликаються і проводяться правлінням об?єднання або ініціативною групою з не менш як із трьох співвласників.
Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Пунктом 7 розділу ІІІ Статуту визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування на загальних зборах має кількість голосів, яка відповідає кількості належних йому квартир та/або нежитлових приміщень розташованих у будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення перебуває у спільній власності двох і більше осіб, кожна така особа має частку голосу, яка відповідає її частці в праві власності на таку квартиру або нежитлове приміщення. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартири та нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Відповідно до п.8 розділу ІІІ Статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники) які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості голосів усіх співвласників.
Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).
Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. (п.10 розділу ІІІ Статуту)
Як вбачається з матеріалів справи, ініціативною групою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46» вручено особисто під підпис, в тому числі ОСОБА_1 , або направлено на адреси учасників ОСББ повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ 23.09.2024 року о 19.00 годині за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про проведення загальних зборів ОСББ та копіями списків згрупованих поштових відправлень Акціонерного товариства «Укрпошта», заявами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мухук А.В. за реєстровими №№1789, 1790. (а.с.220-235)
Відповідно до частини першої статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
Згідно зі статтею 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
З огляду на викладене, Суд приймає до уваги показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мухук А.В. за реєстровими №№1789, 1790 в частині вручення особисто ОСОБА_1 повідомлення про проведення про проведення загальних зборів ОСББ 23.09.2024 року о 19.00 годині за адресою: АДРЕСА_3 .
Необхідно зазначити, що ініціатор установчих зборів не має права примушувати співвласників отримувати повідомлення про скликання установчих зборів, про що зазначено у висновку, викладеному у пункті 5.17 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про обізнаність Позивача щодо ініціювання та проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46» 23.09.2024 року о 19.00 годині за адресою: 02068, Україна, вул. Ганни Ахматової, будинок 46, а тому Суд не приймає до уваги доводи Позивача в цій частині.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 01.09.2023 у справі №909/1154/21 дійшов висновку, що обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними. Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно: існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів; та/або факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх. Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.
Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Також, Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
Статтею 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
З преамбули протоколу б/н від 11.10.2024 року загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46», вбачається, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 8893,30 кв.м., загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 131 осіб, в зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 34 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 2229,7 кв.м., у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 69 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 4615,4 кв.м., а всього в загальних зборах (з урахуванням опитування) взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 103 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 6845,1 кв.м. Список власників/співвласників та/або їх представників, які прийняли участь у голосуванні на загальних зборах власників/співвласників багатоквартирного будинку та які прийняли участь у письмовому опитуванні з зазначенням прізвищ, імен, по батькові, номерів квартир, кількості власників/співвласників, загальної площі квартир та документ, що надає право на голосування від імені власника/співвласника (для представника) наведений у розділі ІІ протоколу б/н від 11.10.2024 року загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46».
Суд враховує, що Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не визначає кворуму загальних зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів, що рахується від загальної кількості всіх співвласників.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього Закону. (ч.13 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»)
Частиною 14 ст. 10 Закону передбачено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 зазначила, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.
Верховний Суд у постанові від 29.01.2025 у справі №916/1294/21, надаючи відповідь на питання чи може статут ОСББ передбачати іншу кількість голосів, необхідних для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, ніж ч.14 ст.10 Закону "Про ОСББ", вказав, що можливими є такі варіанти визначення кількості голосів, достатньої для ухвалення рішення:
(а) якщо в статуті не визначено, що відповідне питання потребує кваліфікованої більшості голосів або взагалі не вказано таке питання, то для його ухвалення достатньо простої більшості голосів від загальної кількості;
(б) якщо статутом визначено, що для ухвалення рішення необхідна кваліфікована більшість голосів, то вона має дорівнювати 2/3 від загальної кількості голосів усіх співвласників (навіть якщо статут передбачає іншу кваліфіковану більшість, у наведеній скаржницею справі - 51% від загальної кількості голосів, тоді як проста більшість від загальної кількості голосів - це 50% плюс 1 голос).
Відповідно до п.8 розділу ІІІ Статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники) які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості голосів усіх співвласників.
Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).
Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. (п.10 розділу ІІІ Статуту)
Водночас, статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46», затверджений рішенням установчих зборів, що оформлено протоколом №1 від 06.05.2016 року, не передбачає спеціального порядку ухвалення рішень 2/3 кількості голосів щодо питань, передбачених ч. 14 ст. 10 Закону України Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Верховний Суд у п.5.15 постанови від 20.07.2022 у справі №908/1445/21 наголосив, що для встановлення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядку управління та користування спільним майном, передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд судам необхідно, поряд із приписами ч.14 ст.10 Закону "Про ОСББ", застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення з такого питання, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Тобто, у випадку визначення в статуті кількості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення, така (кількість) повинна відповідати приписам наведених норм (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників), прийняття відповідних рішень більшістю голосів можливо лише у разі, якщо б статутом взагалі не було передбачено прийняття таких рішень.
Таким чином, для того, щоб рішення стосовно спірних питань порядку денного загальних зборів, проведених 23.09.2024 року, вважалося таким, що є прийнятим, за нього мали проголосувати співвласники, що у сукупності володіють простою більшістю голосів співвласників.
Судом встановлено, що за перше питання проголосувало «за» 86 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6045.5 кв.м. шо становить 71,07% від загальної кількості голосів на загальних зборах, рішення прийняте; за п'яте питання - «за» - 72 співвласників, що були присутні на зборах, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4931,5 м2, що становить 62,07% від загальної кількості голосів на загальних зборах, рішення прийняте; за сімнадцяте питання - "за"- 84 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5844,20 м2, що становить 69,42 % від загальної кількості голосів на загальних зборах, рішення прийняте.
З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46», оформлені протоколом б/н від 11.10.2024 року, стосовно спірних питань є ухваленим відповідно до вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46».
В той же час, Суд звертає увагу, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.
Так, зазначені вище норми права визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, зокрема порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково, тоді як при оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються, попри те наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вказаними вище нормами.
Як способи захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Отже, право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників (постанова Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №917/1891/21).
Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 зазначив, що визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису, розміру внесків та інших важливих для діяльності ОСББ питань недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки для діяльності ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, у тому числі шляхом скасування рішень, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Отже, для визнання рішення недійсним з наведених позивачем підстав суду необхідно встановити, яким чином оскаржуване рішення порушує право або інтереси Позивача.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Суд звертає увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, як правило, не користується кваліфікованою правничою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Ураховуючи, що за спірні рішення проголосували співвласники, що у сукупності володіють простою більшістю голосів співвласників (за наявності достатньої кількості співвласників для їх прийняття), такі рішення є прийнятими відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статуту ОСББ Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Суд приходить до висновку, що права одного співвласника ОСББ не можуть превалювати над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, які реалізували свої права на участь в управлінні ОСББ та голосували за прийняття спірних рішень. Так, Суд звертає увагу, що Позивач до суду з позовом у цій справі звернулася лише після того як отримала позов від ОСББ про стягнення суми заборгованості, який розглядається Дарницьким районним судом міста Києва в межах справи №753/16748/25.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, а також у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №916/1940/19, від 09.11.2020 у справі №922/178/20, від 03.12.2020 у справі №910/1643/20).
Таким чином, відсутність порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46» про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АХМАТОВОЇ 46» про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.
2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 грудня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин