ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.12.2025Справа № 910/9914/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження
за позовом Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до проАкціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії Енергозбут» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 97, Ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 40150221) визнання недійсним акта та визнання недійним рішення комісії
Представники:
від Позивача: Тахтай Є.М. (представник на підставі ордеру);
від Відповідача: не з'явились;
Фізична особа - підприємець Шаламова Людмила Миколаївна (надалі також - «Позивач») звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії Енергозбут» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (надалі також - «Відповідач») про визнання недійсним акта та визнання недійним рішення комісії.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним Акта про порушення №УЗ 000211 від 16.06.2025 року та визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом №6 від 23.07.2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2025 року позовну заяву Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни до Філії «Енергозбут» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про визнання недійсним акта та визнання недійним рішення комісії залишено без руху.
25.08.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій Відповідачем визначено Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії Енергозбут» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/9914/25, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.10.2025 року.
24.09.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов Відзив на позовну заяву.
30.09.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.
01.10.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі уповноваженого представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача та долучено письмові докази до матеріалів справи, задоволено клопотання Відповідача про розгляд справи без участі уповноваженого представника, встановлено Позивачу строк до 5 днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив, встановлено Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання на 15.10.2025 року.
10.10.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла Відповідь на відзив
13.10.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшла заява про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 року заяву Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"в особі філії Енергозбут" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
14.10.2025 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача та продовжено пропущений процесуальний строк для подачі заперечення на 5 днів з 16.10.2025 року, задоволено клопотання Позивача про відкладення підготовчого судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 05.11.2025 року.
21.10.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2025 року.
08.12.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 10 грудня 2025 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити у повному обсязі. Представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання.
Що стосується Клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи, Суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Згідно з ч.ч.1, 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Подане Відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника Відповідача в судове засідання, задоволенню не підлягає, оскільки вказана причина не може бути визнана судом поважною, так як чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання Відповідача було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено після закінчення судового розгляду за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 10 грудня 2025 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
17.03.2013 року між Фізичною особою - підприємцем Шаламовою Людмилою Миколаївною (споживач) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» (постачальник) було укладено Договір № 132222/1850/НЮ про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 10 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. (а.с.118-131)
Відповідно до п.2.1.5 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії», договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії. (а.с.103-107)
Згідно п. 2.1 Договору Оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу за об'єктом Споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу.
Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) Споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього Договору. (п.2.2 Договору)
Згідно з п.6.2 Договору Споживач зобов'язується: 1) виконувати умови цього Договору; 2) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; 3) невідкладно повідомляти Оператора системи розподілу про недоліки в роботі вузла вимірювання; 4) узгоджувати з Оператором системи розподілу нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; 5) забезпечувати доступ представникам Оператора системи розподілу, які пред'явили свої службові посвідчення, до свого об'єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки; 6) не перешкоджати обрізанню гілок дерев, які ростуть на території, що належить Споживачу, для забезпечення відстані від проводів повітряної лінії електромережі Оператора системи розподілу. Обрізання гілок дерев, які ростуть на території Споживача, для забезпечення відстані від проводів повітряної лінії електромережі Споживача, здійснює Споживач відповідно до пункту 5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209; 7) у разі зміни власника об'єкта (звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об'єкті письмово повідомити Оператора системи розподілу про розірвання цього Договору та не пізніше дня звільнення об'єкту здійснити всі оплати передбачені умовами цього Договору; 8) у разі здійснення оплати за послугу з розподілу (передачу) безпосередньо Оператору системи розподілу здійснювати таку оплату у терміни передбачені Додатком 4 до цього Договору; 9) у разі, якщо Споживач є власником засобу вимірювання, виконувати обґрунтовані вимоги Оператора системи щодо приведення засобу вимірювання в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що Оператор системи розподілу має право: 1) на отримання від Споживача своєчасної оплати за надання послуги з розподілу (передачі) електричної енергії у разі якщо умовами глави 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу (передачі) Споживач здійснює безпосередньо Оператору системи розподілу та на отримання своєчасної оплати за надання послуги з розподілу (передачі) електричної енергії від постачальника у разі, якщо умовами глави 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу (передачі) Оператору системи розподілу здійснює постачальник; 2) на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок Споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПРРЕЕ порядку та умов Договору; 3) встановлювати технічні засоби, які обмежують постачання електричної енергії Споживачу у межах, передбачених Договором; 4) обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу у випадках та в порядку, передбачених ПРРЕЕ; 5) вимагати від Споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними Споживачем під час користування електричною енергією; 6) контролювати додержання Споживачем вимог ПРРЕЕ; 7) складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) Споживача умовам Договору та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці; 8) надавати Споживачу, який є власником засобу вимірювання, обґрунтовані вимоги щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;
У разі порушення розрахункового обліку з вини Споживача Споживач сплачує Оператору системи розподілу вартість необлікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ. (п.8.6 Договору)
Згідно з п.8.7 Договору Споживач не несе відповідальності перед Оператором системи розподілу відповідно до вимог підпунктів 8.5 та 8.6 цієї глави Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Оператора системи розподілу або внаслідок дії обставин непереборної сили
Відповідно до п. 8.9 Договору у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною та/або порушень ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку, Кодексу систем розподілу, Кодексу системи передачі, Закону України «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу Сторону про необхідність складення акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акту.
Цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору, або з дня зазначеного в заяві-приєднання, але будь - якому випадку не раніше чим з 01 грудня 2018 року, або іншої дати визначеної законодавством України. Договір діє протягом 1 року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України. (п.11.1 Договору)
16.06.2025 року представники ВП «Київське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» в присутності представника споживача Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни Алексеєва Григорія Олександровича провели обстеження об'єкта Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни за адресою: АДРЕСА_2 , та встановили на вказаному об'єкті пошкодження цілісності пломбувального матеріалу (дріт), на якому встановлена вищезгадана пломба № С43011709 на дверях шафи обліку згідно з Актом про опломбування засобів обліку №П-0246 від 06.03.2019 року, чим Фізичною особою - підприємцем Шаламовою Людмилою Миколаївною порушено п. 5.5.5 та п. 8.4.2 ПРРЕЕ. (а.с.10-12)
За фактом виявленого порушення складено Акт про порушення №УЗ000211 від 16.06.2025 року, який підписаний представниками ВП «Київське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» Кагарлицьким О.В., Федоровим М.В., Ломаковичем Ю.А., а також представником споживача Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни Алексеєвим Григорієм Олександровичем без зауважень.
3 метою припинення безоблікового споживання електроенергії 16.06.2025 року за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. Садова, 2а, представниками ВП «Київське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» Кагарлицьким О.В., Федоровим М.В., Ломаковичем Ю.А., в присутності представника Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни Алексеєва Григорія Олександровича, встановлено та опломбовано лічильник електричної енергії заводський номер 0691575, що підтверджується Актом про пломбування/розпломбування засобів вимірювальної техніки №051720 від 16.06.2025; Актом технічної перевірки засобів обліку електричної енергії №86 від 16.06.2025. (а.с.13-15)
23.07.2025 року комісія розглянула Акт про порушення №УЗ000211 від 16.06.2025 року та прийняла рішення вважати акт чинним, погодити розрахунок обліку та вартість електричної енергії необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ в обсязі 12922 кВт*год на суму 105941,18 грн. з ПДВ, про що складено протокол №6. (а.с.16-17)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що при проведенні перевірки 16.06.2025 було порушено порядок її проведення, без наявності належних підстав для проведення перевірки. Крім того, порушено процедуру складання акту, оскільки в акт внесено відомості про представника споживача Алексєєва Г.О., який не є уповноваженим представником Позивача, не перебував з нею у трудових відносинах, не є власником нежитлового приміщення. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним Акт про порушення №УЗ 000211 від 16.06.2025 року та визнати недійсним рішення комісії філії «Енергозбут» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», оформлене протоколом №6 від 23.07.2025 року.
В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначав, що Акт про порушення відповідає усім вимогам до його складення, встановленим ПРРЕЕ та містить усі реквізити та дані, що дозволяють визначити суть порушення Позивачем ПРРЕЕ. Позивач наведених у Акті порушень не заперечив та не спростував, хоча був присутній на засіданні комісії. Перевірка проводилась 16.06.2025 року в будній день та у робочий час. Отже, у разі допуску перевіряючих до засобів обліку, відповідна особа вважається такою, що має відповідні повноваження та технічні можливості і усвідомлює необхідність дотримання вищенаведених обов'язків Споживача. Матеріали справи не містять жодних доказів про те, що до об'єкту Позивача було допущено ОСР сторонньою особою без законних підстав. Таким чином, особа, яка підписала Акт - допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки та до місця встановлення лічильника і підписання нею Акту перевірки відповідає п. 8.2.5. ПРРЕЕ.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд зазначає, що між сторонами спору виникли правовідносини на підставі укладеного між ними Договору, який за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, що підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.
За вимогами частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Згідно зі статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджено постановою від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - ПРРЕЕ), передбачено, зокрема, наступне.
Згідно з п.2.3.3 ПРРЕЕ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин сторін) електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електроенергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електроенергії та величини потужності. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електроенергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електроенергії та величини потужності встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, ПРРЕЕ та проектних рішень. Перелік точок комерційного обліку на об'єкті споживача (площадці комерційного обліку), крім випадків простої схеми обліку із застосуванням одного лічильника прямого включення, зазначається з наведенням ЕІС-кодів, у додатку до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (місце та дата встановлення, тип, покази, дані щодо повірки, відповідальний за збереження тощо)».
За умовами п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електроенергії, зокрема, зобов'язаний користуватися електроенергією виключно на підставі договору (договорів) (за п.п.1 цього пункту), дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електроенергії, та умов укладених договорів (п.п.5 цього пункту); забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (п.п.8 цього пункту); не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії. (п.п. 20 цього пункту).
Пунктом 5.5.1 глави 5.5 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що власники (користувачі) електроустановок, об'єктів або окремих елементів об'єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).
З метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують. (п.5.16.1 глави 5.16 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії)
Згідно з п.5.16.3 глави 5.16 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії пломби з тавром оператора системи мають бути встановлені також (за можливості) на кришках, боксах та інших пристроях вузла обліку та дооблікових колах, які закривають:
1) первинні та вторинні (після вимірювальних трансформаторів) дооблікові кола живлення ЗВТ;
2) кришки важелів та кнопок управління комутаційних апаратів і захисних автоматичних вимикачів, встановлених у колах вимірювальних трансформаторів;
3) двері комірок вимірювальних трансформаторів напруги;
4) клемні кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, апаратних інтерфейсах зв'язку ЗВТ;
5) клемні кришки, встановлені у дооблікових силових колах комутаційних апаратів та захисних автоматичних вимикачів;
6) відкриті дооблікові силові кола живлення;
7) усі інші місця доступу до сигнальних і відкритих дооблікових струмоведучих частин.
Після пломбування/розпломбування ЗВТ та пристроїв вузла обліку на об'єкті складається акт пломбування/розпломбування, що підтверджує факт установлення/зняття пломб та індикаторів на/у ЗВТ (зокрема передбачених виробником ЗВТ), відповідність їх стану (неспрацьований/спрацьований), а також передачі встановлених ЗВТ та інших складових вузла обліку, пломб та індикаторів на збереження. Акт пломбування/розпломбування має також містити інформацію про місце кожної пломби/індикатора, найменування суб'єкта, який встановлює/знімає пломбу/індикатор, і суб'єкта, відповідального за збереження та цілісність пломби/індикатора. (п.5.16.15 глави 5.16 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії)
Відповідно до п.8.2.4 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, здійснюється у разі виявлення представниками оператора системи порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки).
Приписами п.п. 8.2.5 Правил унормовано, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:
меж балансової належності;
перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред'явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред'являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред'являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.
Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Як встановлено Судом, 16.06.2025 року представники ВП «Київське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» в присутності представника споживача Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни Алексеєва Григорія Олександровича провели обстеження об'єкта Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни за адресою: АДРЕСА_2 , та встановили на вказаному об'єкті пошкодження цілісності пломбувального матеріалу (дріт), на якому встановлена вищезгадана пломба № С43011709 на дверях шафи обліку згідно з Актом про опломбування засобів обліку №П-0246 від 06.03.2019 року, чим Фізичною особою - підприємцем Шаламовою Людмилою Миколаївною порушено п. 5.5.5 та п. 8.4.2 ПРРЕЕ. (а.с.10-12)
За фактом виявленого порушення складено Акт про порушення №УЗ000211 від 16.06.2025 року, який підписаний представниками ВП «Київське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» Кагарлицьким О.В., Федоровим М.В., Ломаковичем Ю.А., а також представником споживача Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни Алексеєвим Григорієм Олександровичем без зауважень.
3 метою припинення безоблікового споживання електроенергії 16.06.2025 року за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. Садова, 2а, представниками ВП «Київське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» Кагарлицьким О.В., Федоровим М.В., Ломаковичем Ю.А., в присутності представника Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни Алексеєва Григорія Олександровича, встановлено та опломбовано лічильник електричної енергії заводський номер 0691575, що підтверджується Актом про пломбування/розпломбування засобів вимірювальної техніки №051720 від 16.06.2025; Актом технічної перевірки засобів обліку електричної енергії №86 від 16.06.2025. (а.с.13-15)
Приписами п.п. 8.2.5 Правил унормовано, що Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
При цьому, Правилами роздрібного ринку електричної енергії не визначено обов'язку оператора системи перевіряти повноваження представника споживача на представництво інтересів такої особи, у тому числі представництво інтересів споживача під час проведення контрольного огляду, складання Акту про порушення, чи інше.
У пункті 1.1.2 ПРРЕЕ міститься визначення споживача електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Натомість ПРРЕЕ не надають визначення (вимог) щодо представника споживача та іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У постановах Верховного Суду від 17.05.2022 у справі № 910/18902/20, від 21.06.2022 у справі № 912/1133/21 зазначено, що за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕЕ, поняття «інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)», наведеного в абзацах першому і восьмому пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території (далі - об'єкт), що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено об'єкт; має можливість допуску представників оператора системи до об'єкта, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено об'єкт, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи.
При цьому ПРРЕЕ не передбачено обов'язку зазначати в акті про порушення документ, за яким відбулось встановлення особи.
Відповідно до п.6.2.5 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати доступ представникам Оператора системи розподілу, які пред'явили свої службові посвідчення, до свого об'єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки.
За наведеного, Суд констатує, що перебування на об'єкті Позивача особи, яка має доступ до приміщень позивача, вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки, допустила представників відповідача на об'єкт для проведення перевірки, не може вважатися неуповноваженою особою.
За таких підстав, суд зазначає, що Акт про порушення №УЗ000211 від 16.06.2025 року складений та підписаний трьома уповноваженими представниками Відповідача, а від імені споживача - Алексеєва Григорія Олександровича, який є уповноваженим представником останнього з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства України, і був присутній під час проведення перевірки, виявлення та фіксації порушення.
Будь - яких зауважень щодо порядку складання Акту та проведення фіксації, а також змісту складеного Акту та щодо неправильності складання схеми електроживлення споживача, яка наведена в останньому, зі сторони уповноваженої особи позивача в Акті не міститься. Тобто вказаний Акт складений у відповідності до вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ.
Твердження Позивача про те, що пошкодження пломбування відбулось в загальнодоступному місці поза межами приміщень Позивача, що унеможливлює здійснення споживачем безперервних заходів щодо збереження пломб та обмеження доступу до них сторонніх осіб, Суд визнає безпідставними з огляду на наступне.
Схеми розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, електрообладнання свідчать про те, що у тому числі засоби обліку електроенергії, перебувають на балансі Позивача, і саме він несе відповідальність за їх належний технічний стан.
При цьому, не виявлення при проведенні перевірки факту самовільного підключення не виключає відповідальності споживача при виявленні відсутності пломби на засобі захисту приладів обліку.
3 метою припинення безоблікового споживання електроенергії 16.06.2025 року за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. Садова, 2а, представниками ВП «Київське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» Кагарлицьким О.В., Федоровим М.В., Ломаковичем Ю.А., в присутності представника Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни Алексеєва Григорія Олександровича, встановлено та опломбовано лічильник електричної енергії заводський номер 0691575, що підтверджується Актом про пломбування/розпломбування засобів вимірювальної техніки №051720 від 16.06.2025; Актом технічної перевірки засобів обліку електричної енергії №86 від 16.06.2025. (а.с.13-15)
Частина 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає відповідальність за порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Зокрема, до правопорушень на ринку електричної енергії відносяться: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно з п. 8.2.6. ПРРЕЕ Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, у якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
У разі розгляду акта щодо використання на об'єкті побутового споживача електричної енергії на непобутові потреби, оператор системи додатково запрошує на засідання комісії електропостачальника та надсилає копію відповідного акта про порушення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи, у строк до 60 календарних днів від дати складення акта (крім випадків проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломби та/або індикатора, та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії; повторного розгляду акта на засіданні комісії з розгляду актів про порушення). У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення, але не пізніше 90 календарних днів від дати направлення такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.
Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 90 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню, крім випадків необхідності проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення. Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження та/або обстеження заводом виробником, перебіг зазначеного терміну починається з дати їх отримання оператором системи.
Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. У разі повідомлення оператору системи про істотні обставини, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття. Споживач може подати оператору системи звернення про перегляд рішення комісії протягом 180 календарних днів з дня прийняття комісією відповідного рішення.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У протоколі комісії зазначається ЕІС код точки/точок комерційного обліку, за якою(ими) виявлено порушення (за наявності).
У разі розгляду питання щодо використання на об'єкті побутового споживача електричної енергії на непобутові потреби копія рішення комісії видається/надсилається електропостачальнику.
У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
У разі встановлення, що порушення роботи вузла обліку виникло не з вини споживача, обсяг спожитої електричної енергії споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку.
23.07.2025 року комісія розглянула Акт про порушення №УЗ000211 від 16.06.2025 року та прийняла рішення вважати акт чинним, погодити розрахунок обліку та вартість електричної енергії необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ в обсязі 12922 кВт*год на суму 105941,18 грн. з ПДВ, про що складено протокол №6. (а.с.16-17)
При цьому, Суд зазначає, що на засіданні комісії філії «Енергозбут» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» був присутній представник Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни - адвокат Тахтай Є.М., який надав заперечення на акт про порушення №УЗ000211 від 16.06.2025 року.
Відповідно до пп. 1 п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, здійснюється у разі виявлення представниками оператора системи порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки).
Пунктом 8.4.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 1 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави не застосовуються у випадку порушення оператором системи термінів проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки, періодична повірка яких має здійснюватися за рахунок оператора системи.
У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 2 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови наявності доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, про що зазначається в акті про порушення, та у частині щодо пошкодження/відсутності пломби, якщо з моменту встановлення пломби до моменту виявлення факту її пошкодження/відсутності минуло не більше шести років.
Пунктом 8.7.4. ПРРЕЕ встановлено, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з:
вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год);
величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год);
кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).
Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил, розкладається на складові відповідно до кількості днів (Д i, день) у кожному календарному місяці (ціновому періоді), протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил.
Відповідно до пп. 1 п. 8.4.8. ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): а саме у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 (у частині пошкодження/відсутності засобів вимірювальної техніки та/або пломб, та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені пломби) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
У разі виявлення у споживача порушення цих Правил, яке представники оператора системи не мали можливості виявити під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку, в акті про порушення зазначаються причини відсутності цієї можливості та спосіб виявлення порушення.
Кількість робочих днів електроустановки непобутового споживача визначається виходячи з умов договору споживача з оператором системи.
Для споживачів, у яких відсутні договірні відносини з оператором системи, та побутових споживачів за робочий день приймається календарний день.
У разі фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з цієї кількості днів, але не більше загальної кількості днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 8.4.2 цієї глави, розрахований обсяг споживання необлікованої електричної енергії споживачем протягом розрахункового періоду (місяця) має бути зменшений на обсяг електричної енергії, спожитий споживачем у цьому періоді за точкою (точками) комерційного обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, відповідно до даних комерційного обліку електричної енергії.
В інших випадках розрахований обсяг необлікованої електричної енергії не зменшується. (п.8.4.9 ПРЕЕ)
Відповідно до рішення засідання комісії філії «Енергозбут» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», оформленого протоколом №6 від 23.07.2025 року, вартість електричної енергії необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ становить 12922кВт*год на суму 105941,18 грн. з ПДВ. Філією «Енергозбут» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» виставлено Фізичній особі - підприємцю Шаламовій Людмилі Миколаївні рахунок - фактуру №1888 від 23.07.2025 року на суму 105 491 грн. 18 коп. (а.с.18)
Відповідно до п.8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення. Згідно п.п. 4 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
У разі порушення розрахункового обліку з вини Споживача Споживач сплачує Оператору системи розподілу вартість необлікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ. (п.8.6 Договору)
Згідно з п.8.7 Договору Споживач не несе відповідальності перед Оператором системи розподілу відповідно до вимог підпунктів 8.5 та 8.6 цієї глави Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Оператора системи розподілу або внаслідок дії обставин непереборної сили
Відповідно до п. 8.9 Договору у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною та/або порушень ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку, Кодексу систем розподілу, Кодексу системи передачі, Закону України «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу Сторону про необхідність складення акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акту.
При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач просить суд визнати недійсним Акт про порушення №УЗ 000211 від 16.06.2025 року та визнати недійсним рішення комісії філії «Енергозбут» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», оформлене протоколом №6 від 23.07.2025 року.
Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.
За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.
Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття «заінтересована особа». Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання правочину недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Так, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, від 05.10.2022 у справі № 906/513/18 та у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 914/633/18 зроблено висновок про те, що вимога про оскарження рішення комісії з розгляду актів про порушення має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії, що є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження недотримання представниками Відповідача під час проведення перевірки та складання Акта про порушення №УЗ000211 від 16.06.2025 року приписів чинного законодавства, зокрема, ПРРЕЕ.
Зазначений Акт за своєю формою і змістом відповідає вимогам п.8.2.5 ПРРЕЕ. Вказаний документ складено в присутності повноважного представника Позивача, останній був ознайомлений з його змістом, що підтверджується відповідним підписом представника споживача, яким жодних зауважень чи заперечень на момент фіксування порушення до цього Акта не внесено.
Поряд з цим, Суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено, що розгляд 23.07.2025 року Акта про порушення №УЗ000211 від 16.06.2025 року здійснено повноважним складом комісії Відповідача у відповідності до вимог чинного законодавства, в тому числі із дотриманням вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ, результати якого оформлені протоколом засідання комісії №6 від 23.07.2025 року, представник Позивача приймав участь у засіданні комісії, заперечень щодо здійсненого Відповідачем нарахування вартості необлікованої електричної енергії Позивачем не надано.
Отже, враховуючи сукупність встановлених обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, з огляду на положення ст. ст. 74-80, 86 Господарського процесуального кодексу України та норми законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, Суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним Акта про порушення №УЗ 000211 від 16.06.2025 року та визнання недійсним рішення комісії філії «Енергозбут» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», оформленого протоколом №6 від 23.07.2025 року, оскільки Позивачем не доведено належними та допустимими доказами неправомірність дій Відповідача та не спростовано встановлених під час здійсненої відповідачем перевірки допущених позивачем порушень ПРРЕЕ, а також вини позивача у вчиненому порушенні.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Шаламової Людмили Миколаївни до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії Енергозбут» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про визнання недійсним акта та визнання недійним рішення комісії є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог Шаламової Людмили Миколаївни до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії Енергозбут» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про визнання недійсним акта та визнання недійним рішення комісії - відмовити у повному обсязі.
2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 грудня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин