308/15898/25
10.12.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі перекладача Помпель Я.І., представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеш О.Я.., розглянувши справу про порушення митних правил що надійшла із Закарпатської митниці Держмитслужби відносно громадянина Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Велика Британія м.Госпорт, місце роботи: тимчасово не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Великої Британії для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 14.06.2019 р. виданий органом HMPO, посвідка на постійне місце проживання НОМЕР_2 від 31.10.2024р., РНОКПП - НОМЕР_3 , за ч.6 ст. 470 МК України,-
З протоколу про порушення митних правил № 0690/UA305000/2025 від «28» вересня 2025 р., вбачається, що 28.09.2025 року о 11 год. 19 хв. у зону митного контролю ділянки «виїзд з України» митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці, заїхав легковий автомобіль реєстраційний номерний знак України НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ).
Формою проходження митного контролю гр. Великої Британії Добінсон Пол (DOBINSON PAUL) обрав порядок проходження митного контролю по каналу «зелений коридор».
До митного контролю гр. Великої Британії Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ) подав паспорт громадянина Великої Британії для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 14.06.2019 року.
Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Центр» ЄАІС Держмитслужби України, внаслідок чого встановлено, що 04.07.2020 року через митний пост «Порубне» Буковинської митниці гр. Великої Британії Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ) на митну територію України в митному режимі «транзит» було ввезено легковий автомобіль марки «Volkswagen» модель «TOUAREG» з номером кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Великої Британії: НОМЕР_6 .
Таким чином, громадянин Великої Британії Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ) перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу, а саме: легкового автомобіля марки «Volkswagen» модель «TOUAREG» з номером кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Великої Британії: НОМЕР_6 , що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 6 статті 470 Митного кодексу України.
У протоколі вказано на те, що згідно письмових пояснень гр. Великої Британії Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ) підтвердив ввезення в Україну легкового автомобіля марки «Volkswagen» модель «TOUAREG» з номером кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Великої Британії: НОМЕР_6 . Вказано на те, що згідно Інтернет ресурсу (сайт «mobile.de») вартість аналогічного/подібного автомобіля складає 7500 євро, що згідно з курсом НБУ на 28.09.2025 р. становить 365 338 грн. 50 коп.(триста шістдесят п'ять тисяч триста тридцять вісім грн. 50 коп.).
Від ОСОБА_4 10.11.2025 (через «Електронний суд») надійшли заперечення щодо протоколу про порушення митних правил № 0690/UA305000/2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України.
Так у запереченнях вказано на те, що 28 вересня 2025 року працівниками митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці було складено протокол № 0690/UA305000/2025 щодо нібито порушення мною митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, у зв'язку з тим, що автомобіль Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_6 (Велика Британія), нібито ввезений 04.07.2020 через митний пост «Порубне», не був вивезений з України.
Вважає зазначений протокол необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступні обставини та що автомобіль було вивезено з України в липні 2021 року, стверджує що законно перетнув державній кордон України на автомобілі Volkswagen Touareg 26- 27 липня 2021 року через пункт пропуску «Чернівці» та вибув до Великої Британії.
При цьому Пол Добінсон зазначає, що у його розпорядженні наявні наступні документи: офіційне онлайн-підтвердження експорту автомобіля; оригінальна квитанція (договір продажу) від 29.07.2021 у Великій Британії. Ці документи підтверджують, що транспортний засіб фактично залишив територію України, тоді як митниця не надала жодних доказів протилежного.
Також у запереченнях вказано на те, що митниця посилається на відсутність штампу у паспорті за 26-27 липня 2021 року. Однак це не є доказом порушення. Зауважує, що багаторазово виїжджав та в'їжджав в Україну на інших автомобілях, що підтверджує на його думку факт відсутності Touareg на території України після липня 2021 року.
При цьому у запереченнях вказано на те, що відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, протокол про порушення митних правил повинен бути складений не пізніше ніж через 6 місяців з дня виявлення правопорушення або з дня, коли митний орган міг його виявити. На його думку, митниця мала численні можливості виявити будь-які порушення під час кожного мого перетину кордону після липня 2021 року, але протокол було складено через понад п'ять років після нібито виявлення порушення, що є грубим порушенням строків притягнення до відповідальності. Вважає, що митниця не надала жодного реального доказу того, що автомобіль залишався в Україні або що він порушив умови ввезення.
Пол Добінсон зауважує, що автомобіль Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_6 , було ввезено як громадянином Великої Британії, який перебував в Україні на підставі тимчасового дозволу на проживання (віза на один рік), що поновлювалася щороку. Станом на липень 2021 року він не був постійним резидентом України (постійний дозвіл отримано 31.10.2024). Відповідно до ст. 380 МК України, іноземці, які тимчасово перебувають в Україні, мають право тимчасово ввозити транспортний засіб для особистого користування строком до одного року. Отже, автомобіль перебував під митним режимом тимчасового ввезення, а не транзиту. Посилання митниці на ч. 6 ст. 470 МКУ є юридично некоректним, оскільки ця норма застосовується лише до порушення строків доставки в режимі транзиту.
Також вважає визначення митної вартості автомобіля 365 338,50 грн. неправомірним, та таким, що суперечить вимогам статей 336, 351 Митного кодексу України та постанови КМУ № 1766 від 20.12.2006 р., які передбачають, що митна вартість визначається виключно на підставі документально підтверджених даних - інвойсу, договору купівлі-продажу, рахунку-фактури чи митної бази.
Крім того, зазначає, що митниця безпідставно використала для розрахунку аналогічний автомобіль із лівим розташуванням керма, тоді як ввезений мною автомобіль є праворульним, що суттєво знижує його ринкову вартість та унеможливлює його реєстрацію в Україні. Таким чином, зазначена у протоколі митна вартість є недостовірною, документально не підтвердженою і не може бути використана як підстава для визначення розміру штрафу чи інших санкцій. За твердженням ОСОБА_4 , він придбав автомобіль Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 10 вересня 2019 року у Великій Британії за ціною ? 2 450, що підтверджується випискою з мого рахунку в Barclays Bank LTD.
У зв'язку з цим просив суд визнати, що зазначена митна вартість не відповідає дійсності та не може бути використана для розрахунку розміру штрафу або інших фінансових санкцій.
Пол Добінсон просить: визнати дії Закарпатської митниці (митного поста «Ужгород-автомобільний») щодо складання протоколу про порушення митних правил № 0690/UА305000/2025 від 28.09.2025 року протиправними; скасувати протокол про порушення митних правил № 0690/UА305000/2025; закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення; зобов'язати митний орган видалити пов'язані з цим протоколом записи з інформаційних баз; стягнути з митного органу на його користь судові витрати (за наявності підтвердних документів).
13.11.2025 від ОСОБА_4 10.11.2025 (через «Електронний суд») надійшло клопотання про допуск перекладача, свідка та дозвіл на присутність дитини.
25.11.2025 від ОСОБА_4 10.11.2025 (через «Електронний суд») надійшло клопотання про призначення незалежного перекладача, визначеного виключно судом, а не стороною обвинувачення або будь-яким іншим органом, що має інтерес у результаті розгляду справи; забезпечення обов'язкової технічної аудіофіксації всього судового засідання відповідно до вимог процесуального законодавства; відхилення будь-якого перекладача, наданого митними або прикордонними органами, через наявність конфлікту інтересів та порушення принципу неупередженості; внесення цього клопотання до офіційного протоколу судового засідання та відобразити його в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
01.12.2025 від Пола Добінсона надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 308/15898/25, оскільки відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі № 0690/UA305000/2025, складеному Державною митною службою України на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому зазначає, що офіційні дані митниці підтверджують режим “тимчасове ввезення до 1 року», а не транзит. Оскільки транспортний засіб був оформлений у тимчасове ввезення, режим транзиту не застосовувався, строки доставки за ст. 95 не визначалися, елементи правопорушення за ст. 470 МКУ відсутні.
Протокол містить неправильну правову кваліфікацію та суперечить даним митної бази Протокол № 0690/UA305000/2025 кваліфікує подію як: порушення ст. 95 МКУ (10-денний строк транзиту), відповідальність за ст. 470 ч. 6 МКУ (перевищення строку доставки понад 30 днів). Це безпосередньо суперечить офіційним записам ДМСУ, де зазначено тимчасове ввезення, а не транзит. Таким чином, протокол містить неправильну кваліфікацію, що відповідно до усталеної судової практики є підставою для закриття провадження. Пол Добінсон зазначає, що провадження підлягає закриттю.
Окрім того вказує на те, що додаткова примітка щодо суперечливих даних системи “Аркан» (стор. 25 та 26) У матеріалах справи містяться дублікати сторінок 25 та 26, складені різними посадовими особами ДМСУ, які містять однакові дати перетину кордону, але різний час. Такі суперечності у офіційних витягах з “Аркан» роблять неможливим встановлення точних часових параметрів, необхідних для кваліфікації за ст. 470 МКУ. Крім того, один із витягів неправильно зазначає: «Водій є власником ТЗ (Ні)». Це суперечить фактичним обставинам та підтвердженим даним про власність транспортного засобу. Такі невідповідності свідчать про ненадійність, недопустимість та недостовірність доказів, що унеможливлює встановлення події та складу адміністративного правопорушення
Пол Добінсон просить: визнати, що транспортний засіб 04.07.2020 був оформлений у режимі тимчасового ввезення (ст. 380 МКУ). Встановити, що ст. 95 та ст. 470 МКУ не підлягають застосуванню. Закрити провадження у справі на підставі ст. 247(1) КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Оскільки в судовому засіданні призначеному на 20.11.2025 року було встановлено необхідність залучення перекладача, враховуючи що особа відносно якої складено протокол не володіє державною мовою, у зв'язку з необхідністю надання можливості звернення сторони з відповідним клопотанням, розгляд справи було відкладено на 28.11.2025 року.
В судове засідання призначене на 28.11.2025 року сторони провадження не з'явились, на адресу суду надійшло клопотання про залучення незалежного перекладача.
Постановою суду від 28.11.2025 до участі у справі залучено перекладача який володіє українською та англійською мовами для здійснення послідовного усного перекладу.
Судове засідання відкладено на 10.12.2025 року про що належним чином було повідомлено сторін.
У судове засідання з'явився перекладач ОСОБА_5 , представник Закарпатської митниці Держмитслужби Селеш О.Я., інші учасники провадження в судове не з'явились.
Пол Добінсон в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. На адресу суду надійшов лист від ОСОБА_4 09.12.2025 (через «Електронний суд»), зі змісту якого слідує, що для участі в засіданні, призначеному на 10.12.2025, йому необхідно було виїхати 09.12.2025 приблизно об 11:00 для безпечної та своєчасної поїздки у світлий час доби, а також завчасно забронювати місце для ночівлі, та враховуючи відсутність офіційного підтвердження щодо перекладача, технічного аудіозапису та розгляду його клопотання, він не має можливості безпечно та розумно прибути до суду 10.12.2025. Після того як суд надасть і підтвердить необхідні процесуальні умови, він готовий з'явитися на новопризначену дату судового засідання.
Представник Закарпатської митниці Держмитслужби в судовому засіданні заперечив проти відкладення розгляду справи, оскільки жодних поважних причин неявки у судове засідання особою відносно якої складено протокол не зазначено, крім того вважав відсутнім взагалі клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на зміст поданого листа. Клопотав про продовження розгляду справи в суді.
При вирішенні питання про можливість відкладення розгляду справи суддя виходить з того, що суддя відкладає розгляд справи лише в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про належне його повідомлення, або коли повідомлені суду причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також відповідно до ст. 6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.
Отже, оскільки причиною неявки до суду ОСОБА_4 , з огляду на зміст повідомлення, яке ним направлено до суду, є те, що він не має можливості безпечно та розумно прибути до суду, оскільки на його думку відсутнє підтвердження щодо розгляду поданих клопотань, та тільки після того як суд надасть і підтвердить необхідні процесуальні умови, він готовий з'явитися на новопризначену дату судового засідання, суд не визнає як поважною причиною, та останній реалізував своє право викласти аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, тому суддя вважає можливим розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з урахуванням письмових заперечень проти протоколу. До того ж, суддя звертає увагу на те, що в заяві адресованій до суду заявник не клопоче про відкладення розгляду справи.
Крім того, суддя виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, а також відсутність обґрунтованого підтвердження необхідності відкладення розгляду справи, суддя вважає, що є підстави для розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з урахуванням його обізнаності про судове засідання та викладення аргументів щодо протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього.
Також, суддя не бере до уваги твердження про причини неявки ОСОБА_4 в судове засідання, оскільки вони не підтверджені жодними належними доказами. Поважних причин неприбуття в судове засідання передбачених нормами КУпАП та МК України ОСОБА_6 у поданій заяві не зазначено. Так само Пол Добінсон не скористався правом брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Поряд з цим, згідно відповіді керівника апарату суду на заяву ОСОБА_4 від 07.12.2025 щодо підтвердження процесуальних гарантій перед судовим засіданням, яке призначене на 10.12.2025 останнього було проінформовано, що згідно даних автоматизованої системи документообігу суду КП «Д3» постановою суду від 28.11.2025 задоволено клопотання громадянина Великої ОСОБА_7 про залучення перекладача в судове засідання, що призначене на 11 год. 00 хв. 10.12.2025 року. Організацію виконання постанови доручено ТУ Державної судової адміністрації України в Закарпатській області та Західному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги. Також зазначено, що клопотання щодо здійснення аудіофіксації судового засідання може бути подане таким безпосередньо у судовому засіданні під час розгляду справи.
Проаналізувавши подані клопотання, листи та заяви суд приходить до висновку про відсутність передбачених нормами чинного законодавства підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи те, що ОСОБА_8 реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в поданих запереченнях, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд не вбачає поважних причин для відкладення розгляду справи.
При цьому суддя зауважує, що безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Представник Закарпатської митниці Держмитслужби просив визнати ОСОБА_4 винним у порушені митних правил та накласти на нього адміністративне стягнення передбачене санкцією частини 6 статті 470 МК України.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Під час розгляду справи встановлено, що 28.09.2025 року о 11 год. 19 хв. у зону митного контролю ділянки «виїзд з України» митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці, заїхав легковий автомобіль реєстраційний номерний знак України НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ).
Формою проходження митного контролю гр. Великої Британії Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ) обрав порядок проходження митного контролю по каналу «зелений коридор».
До митного контролю гр. Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) подав паспорт громадянина Великої Британії для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 14.06.2019 року.
Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Центр» ЄАІС Держмитслужби України, внаслідок чого встановлено, що 04.07.2020 року через митний пост «Порубне» Буковинської митниці гр. Великої Британії Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ) на митну територію України було ввезено легковий автомобіль марки «Volkswagen» модель «TOUAREG» з номером кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Великої Британії: НОМЕР_6 .
Так, у вину Полу Добінсону ставиться те, що він перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу, а саме: легкового автомобіля марки «Volkswagen» модель «TOUAREG» з номером кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Великої Британії: НОМЕР_6 , що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 6 статті 470 Митного кодексу України.
Відповідно вимог ст.245 КУпАП, ст. 486 МК України завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді кожної справи суддя зобов'язаний з'ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.
Статтею 487МК України передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, єдиною підставою адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, як в нормативному так і у фактичному аспекті.
Адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або з необережності) дія або бездіяльність, що посягає на державний чи громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
Під адміністративним правопорушенням, як підставою адміністративної відповідальності розуміється винне протиправне діяння, яке посягає на встановлені правом і забезпечені адміністративно-правовими санкціями правила поведінки громадян і посадових осіб в сфері державного управління.
Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень. Іншими словами, склад правопорушення - це встановлена правом сукупність ознак, при наявності яких анти-суспільне діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Склад адміністративного правопорушення включає: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Наведене указує на те, що до відповідальності за порушення митних правил може бути притягнута лише винна особа, яка вчинила відповідне правопорушення умисно або з необережності.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частиною 6 ст. 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
За вчинення правопорушення передбаченого ч.6 ст.470 МК України передбачено адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскація таких транспортних засобів.
Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. (ст.. 90 МКУ).
Відповідно до глави 55 р. ХІІ МК України, поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України (ст. 90 та 93 МК України).
У відповідності до ст.95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.
Частиною 2 ст.95 МК України встановлено, що до строків зазначених у ч.1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст.192 МК України.
Згідно протоколу про порушення митних правил такий складено відносно громадянина Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Велика Британія м.Госпорт, місце роботи: тимчасово не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Великої Британії для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 14.06.2019 р. виданий органом HMPO, посвідка на постійне місце проживання НОМЕР_2 від 31.10.2024р., РНОКПП - НОМЕР_3 .
У протоколі зазначено, що під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Центр» ЄАІС Держмитслужби України, внаслідок чого встановлено, що 04.07.2020 року через митний пост «Порубне» Буковинської митниці гр. Великої Британії Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ) на митну територію України в митному режимі «транзит» було ввезено легковий автомобіль марки «Volkswagen» модель «TOUAREG» з номером кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Великої Британії: НОМЕР_6 .
Вказані дії особи кваліфіковані за ч.6 ст. 470 МК України.
Водночас, як слідує з досліджених матеріалів справи, 04.07.2020 року через митний пост «Порубне» Буковинської митниці гр. Великої Британії Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ) на митну територію України в митному режимі “тимчасове ввезення до 1 року», було ввезено легковий автомобіль марки «Volkswagen» модель «TOUAREG» з номером кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Великої Британії: НОМЕР_6 .
Зокрема, такі відомості відображені в ЗМК “Диспетчерський», інформації ДМСУ, даних перетину кордону 04.07.2020, де вказується запис: «Режим: тимчасове ввезення строком до 1 року. Умови тимчасового ввезення роз'яснено. Відповідальність попереджено.»
Ці дані підтверджують те, що 04.07.2020 транспортний засіб марки «Volkswagen» модель «TOUAREG» з номером кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Великої Британії: НОМЕР_6 було ввезено в режимі тимчасового ввезення (ст. 380 МКУ), а не транзиту.
Крім цього, як вбачається з досліджених матеріалів справи доказів, на час події, а саме 04.07.2020 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , був громадянином Великої Британії. Поряд з цим, посвідку на постійне місце проживання в Україні за № НОМЕР_2 отримав лише 31.10.2024р. Інших відомостей суду не надано.
Таким чином, 04.07.2020 року через митний пост «Порубне» Буковинської митниці гр. Великої Британії Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ) на митну територію України в митному режимі “тимчасове ввезення до 1 року», було ввезено легковий автомобіль марки «Volkswagen» модель «TOUAREG» з номером кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Великої Британії: НОМЕР_6 , як нерезидентом.
За змістом ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Отже, в оцінці доказів щодо наявності складу правопорушення належить виходити із стандарту доказування "поза розумним сумнівом", у тому числі стосовно суб'єкта правопорушення.
Частиною 6 ст. 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
З матеріалів провадження, за складеним щодо Добінсон Пол (DOBINSON PAUL) протоколом встановлено, що в транспортний засіб, 04.07.2020 року через митний пост «Порубне» Буковинської митниці гр. Великої Британії Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ) на митну територію України в митному режимі “тимчасове ввезення до 1 року», було ввезено легковий автомобіль марки «Volkswagen» модель «TOUAREG» з номером кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Великої Британії: НОМЕР_6 , як нерезидентом.
Посадовою особою митниці за протоколом визначено юридично відповідальним, тобто суб'єктом правопорушення, за вчинення таких дій, а саме за перевищення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку доставки транспортного засобу, а саме: легкового автомобіля марки «Volkswagen» модель «TOUAREG» з номером кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номерний знак Великої Британії: НОМЕР_6 , що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб гр. Великої Британії Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ).
Водночас, статтею 380 МК України визначено строк тимчасового ввезення громадянами - нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування, який становить один рік, а відповідальність за порушення вказаної норми встановлена статтею 481 МК України, санкція якої залежить від кваліфікації дій правопорушника, тобто, строку на який перевищено тимчасове ввезення транспортного засобу.
Згідно ч. 6 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог Митного кодексу України, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення (ч.1 ст.108 МК України).
Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені (ч.2 ст.108 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частинами третьою та п'ятою цієї статті.
Наведене вище дає підстави для висновку про недоведеність такого елемента складу передбаченого ч.6 ст.470 МК України порушення митних правил як суб'єкт правопорушення.
Наявність об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов'язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.
Із аналізу приєднаних до матеріалів справи доказів та з'ясованих на їх підставі фактичних обставин вбачаються підстави для висновку про те, що гр. Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), станом на 04.07.2020 року, ввозячи легковий автомобіль на митну територію України в митному режимі “тимчасове ввезення до 1 року», як нерезидент не є належним суб'єктом адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 470 МК України.
При цьому, диспозиція ч.6 ст.481 Митного кодексу України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у перевищенні строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Відомостей що за даним фактом протоколи про порушення митних правил за ознаками ст. 481 МК України складались відсутні.
Суд звертає увагу, що кваліфікувати вчинене особою адміністративне правопорушення, є виключною компетенцією суб'єкта уповноваженого на складання протоколу.
Протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку), в межах якого суд здійснює розгляд справи.
При цьому, суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу.
За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке по суті, судом підтримується (рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08).
Аналізуючи положення Кодексу України про адміністративне правопорушення (КУпАП), слід зазначити, що він є кодексом, який містить норми матеріального права і одночасно з цим є процесуальним кодексом. Разом з цим, КУпАП, як процесуальний кодекс, не передбачає для суду можливості перекваліфікувати дії правопорушника з менш тяжкого адміністративного правопорушення на більш тяжкий, або на інше адміністративне правопорушення.
Обвинувачення гр. Великої Британії Добінсон Пол (DOBINSON PAUL) про те, що 04.07.2020 року, ввозячи легковий автомобіль на митну територію України в митному режимі “тимчасове ввезення до 1 року», ним як нерезидентом перевищено строку на який тимчасово ввезено транспортний засіб не висувалось, а тому у суду відсутні підстави кваліфікувати таким чином його дії, оскільки суд позбавлений можливості перекваліфікувати дії особи, якщо це погіршує її становище.
Розглядаючи дану справу, суд враховує практику ЄСПЛ, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016), в яких Суд, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд прийшов до беззаперечного переконання, що обставини, які викладені в протоколі про порушення митних правил № 0690/UA305000/2025 від «28» вересня 2025 р., не відображають всіх ознак складу правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, при цьому суд позбавлений права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях гр. Великої Британії Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ) складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до позиції ЄСПЛ, сформованої у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує надані ОСОБА_6 письмові пояснення та клопотання, а також додані до них письмові докази, оцінка яким була надана у межах розгляду даної справи з огляду на їх належності до предмета розгляду справи. В межах розгляду даної справи судом не встановлюються обставини, що підтверджують чи спростовують вчинення особою іншого правопорушення.
Щодо поданого ОСОБА_6 клопотання про виклик в судове засідання свідка суд, зазначає наступне.
Так відповідно до положень ст. 494 МК України, у протоколі про порушення митних правил зазначаються зокрема прізвища, адреси свідків, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Поданий на розгляд суду протокол про порушення митних правил не містить даних про те, що свідками правопорушення яке ставиться в провину Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ) була його дружина ОСОБА_9 .
При цьому, в поданому клопотанні ініціатор такого вказує, що під час виїзду з України на автомобілі Volkswagen Touareg у липні 2021 року ОСОБА_9 з Добінсон Пол не перебувала. Мотивував таке тим, його дружина ОСОБА_9 може надати показань щодо фактів неодноразових перетинів державного кордону України ним після 2021 року. Одночасно просив допустити ОСОБА_10 до участі у судовому засіданні як перекладача.
Суд приходить до висновку, що подане клопотання не містить достатніх обґрунтувань щодо необхідності виклику зазначеного вище свідка. Зважаючи, що матеріали справи містять достатні дані щодо обставин порушення митних правил, окрім того до матеріалів справи долучено всі необхідні дані, для встановлення фактичних обставин справи, які є чіткими та зрозумілими, відтак суд не вбачає доцільності у виклику зазначеного свідка та в задоволенні такого слід відмовити.
Більше того, особа, яка притягається до відповідальності, в силу положень КУпАП, МК України, наділений правом подавати докази на підтвердження своєї позиції, та відповідно Добінсон Пол ( ОСОБА_2 ) мав змогу забезпечили явку свідка ОСОБА_11 в судове засідання, для її допиту, однак не зробив цього.
З огляду на неявку ініціатора клопотання про забезпечення технічного аудіозапису судового засідання в судове засідання, не підтримання такого в судовому засіданні, відсутності таких клопотань від інших учасників провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. При цьому нормами чинного КУпАП не передбачено обов'язкового фіксування провадження у справах про адмінправопорушення технічними засобами.
Стосовно клопотань про визнання дій Закарпатської митниці (митного поста «Ужгород-автомобільний») протиправними, скасування протоколу, зобов'язання вчинити дії суд зазначає наступне.
Відповідно положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положеннями КУпАП, зокрема ст.ст. 221, 221-1 визначено компетенцію судів щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення. Судового порядку оскарження дій (бездіяльності) суб'єктів владних повноважень, у тому числі оскарження прийнятих ними рішень, актів індивідуальної дії, зокрема заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення нормами цього Кодексу не передбачено.
Положеннями МК України, зокрема главою 4 передбачено оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів. Водночас положення цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження підприємствами або громадянами рішень, дій або бездіяльності митних органів, крім випадків, якщо законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності.
Між тим, вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень передбачено Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАСУ). Відповідно до положень ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
З огляду на вищенаведене, такі клопотання подані в порядку, яким не передбачено їх розгляду, та заявник може реалізувати захист своїх прав у визначений законом спосіб.
Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 8 Митного кодексу України, державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.
При розгляді справи та прийнятті судового рішення, суд, взявши до уваги положення Конституції України, КУпАП та МК України, у тому числі про те, що тягар доведення обґрунтованості доводів, викладених у протоколі про порушення митних правил, покладається на митні органи, посадові особи яких проводили перевірку та склали протокол, а також принципи диспозитивності та змагальності, не перешкоджав учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.
За положеннями ст.ст.486,495МК України обов'язок доказування у митній справі покладається на органи доходів і зборів (митних органів).
Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, вважаю, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід закрити у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 470 МК України.
Керуючись ст.ст.527,528,529, 472 ч.6 ст. 470, ч. 1 ст.483 МК України, п. 1 ч. 1 ст.247,283 - 285,287 - 291,294 КУпАП, суд,
Провадження у справі про порушення питних правил відносно громадянина Великої Британії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 470 МК України.
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Фазикош О.В.