Справа № 307/4018/25
Провадження №2/307/1424/25
про закриття провадження у справі
12 грудня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої - судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Кривошея Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ПАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового вішкодування,
встановив:
ПАТ «Страхова компанія «АРКС» пред'явило до ОСОБА_1 позов про стягнення суми сплаченого страхового вішкодування, у розмірі 14 557,00 грн.
На підставі ухвали суду від 27 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12 грудня 2025 року.
Представник позивача ПАТ «Страхова компанія «АРКС» - Сечко С.В. 27 листопада 2025 року подав заяву про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, повернення судового збору та про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений до суду не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти закриття провадження у справі.
Згідно п. 2), п. 3) ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях і подавати заяви та клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з таких підстав.
Представник позивача Сечко С.В. у заяві просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору та повернути сплачений під час подачі позову судовий збір.
Згідно з п. 2) ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відсутність предмету спору є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Представник позивача у своїй заяві підтвердив факт відсутності заборгованості у відповідача перед позивачем та просить закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 повністю сплатив суму сплаченого страхового вішкодування про що свідчить квитанція до платіжної інструкції № 285Т005РРК від 21 листопада 2025 року, яку долучив відповідач ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи сторони позивача щодо відсутності предмета спору, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Разом з тим, суд зауважує, що від підстави закриття провадження залежить, зокрема, розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п.5) ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
На підставі наведеного, у зв'язку з висновком суду про закриття провадження в цій справі, є необхідним повернути позивачу з державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 гривень сплаченого 18 серпня 2025 року згідно платіжного доручення № 1155919, що не суперечить вимогам п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про закриття провадження саме у зв'язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на п.2) ч.1 ст. 255 ЦПК України, тобто визначив правову підставу закриття провадження у справі як відсутність предмета спору, а не відмовився від позову у зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідачем, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі.
Між тим, ч. 3 ст. 142 ЦПК України застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.04.2021 року у справі № 199/9188/16-ц.
Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій не врахували положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) є, відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України, підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.
Оскільки справа підлягає закриттю за відсутністю предмету спору, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", належить повернути позивачу з державного бюджету суму сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 142, 255, 258-261 ЦПК України,
постановив:
Закрити провадження у цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового вішкодування.
Управлінню Державної казначейської служби України в Тячівському районі повернути ПАТ «Страхова компанія «АРКС», код платника 20474912, рахунок - UA713510050000026503253730300, судовий збір, що становить 3 028? (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., сплаченого 18 серпня 2025 року згідно платіжного доручення № 1155919; надавач платіжних послуг платника: АТ «УкрСиббанк», код банку - 351005; отримувач: Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області; код отримувача - 37975895; рахунок отримувача: UA528999980313151206000007373; надавач платіжних послуг отримувача - Казначейство України; сума: 3 028,00 грн.; призначення платежу: 101 20474912 Судовий збір за подання позовної заяви АТ СК АРКС до ОСОБА_1 в Тячівський районний суд Закарпатської області.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 15 грудня 2025 року.
Суддя Л.Р.Сас