Справа № 909/996/22
15.12.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,
розглянувши заяву Данилюка Михайла Івановича про відвід судді (вх. №9415/25 від 27.10.2025) у справі за позовом: ТОВ "Прикарпатський торговий дім", вул. Л. Ребета, буд.3, м. Івано-Франківськ, 76014,
до відповідача: ФОП Данилюка Михайла Івановича, с. Черганівка, Косівський район, Івано-Франківська область,78664, про зобов'язання повернути торгове обладнання та стягнення судових витрат,
встановив, що ТОВ "Прикарпатський торговий дім" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ФОП Данилюка Михайла Івановича про зобов'язання повернути торгове обладнання - холодильник "Ice Scream Optima", заводський номер 18893, інвентарний номер 12.02086.00960.090 та стягнення судових витрат.
Суд, за наслідками розгляду зазначеного позову, виніс рішення про задоволення позову, зобов'язав відповідача повернути ТОВ "Прикарпатський торговий дім" торгове обладнання - холодильник "Ice Scream Optima", заводський номер 18893, інвентарний номер 12.02086.00960.090.
22.11.2023, апеляційна інстанція рішення про задоволення позову скасувала, прийняла нове про відмову у позові.
Верховний Суд скасував постанову апеляційної інстанції і передав справу на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду (постанова від 07.02.2024).
21.10.2024, Західний апеляційний господарський суд, за наслідками нового розгляду, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01 березня 2023 року у справі №909/996/22 змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. У решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01 березня 2023 року у справі №909/996/22 залишив без змін.
Відповідач вказану постанову оскаржив, однак, Верховний Суд, за наслідками розгляду касаційної скарги відповідача, постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі № 909/996/22, залишив без змін (постанова від 04.02.2025).
На виконання рішення від 01.03.2023, 11.03.2025, 13.03.2025 видано накази.
На виконання наказу від 13.03.2025, 04.08.2025, відкрито виконавче провадження №78756986.
18.08.2025, старший державний виконавець Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав заяву про роз'яснення рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2025, що винесено у справі №909/996/22 у частині, що стосується повернення обладнання, викладення роз'яснення у формі, що дозволить його виконання державним виконавцем без неоднозначного тлумачення.
02.09.2025, суд відмовив у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, про що виніс ухвалу.
12.09.2025, Данилюк М. І. подав скаргу на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця, визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Косівського відділу ДВС Дручківа Б. Я. від 04.09.2025 у виконавчому провадженні №78756986, зобов'язання державного виконавця привести реєстраційні дані у відповідність до змісту виконавчого документа, не змінюючи характеру стягнення.
08.10.2025, суд, за наслідками розгляду вищевказаної скарги, відмовив в її задоволенні.
15.10.2025, Данилюк М. І. надіслав скаргу на дії (бездіяльність) державного/приватного виконавця, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 06.10.2025, винесену державним виконавцем Косівського відділу ДВС Дрючківим Б. Я. у виконавчому провадженні №78756986, зобов'язання державного виконавця закрити виконавче провадження ВП №78756986 шляхом повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з об'єктивною відсутністю у боржника майна, яке підлягає поверненню та неможливістю виконання рішення.
Суд призначив скаргу до розгляду в судовому засіданні на 27.10.2025, про що виніс ухвалу.
15.10.2025, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.10.2025, яка залишена апеляційною інстанцією без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
27.10.2025, ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді.
В обґрунтування поданої заяви вказав на вимоги ст. 35 ГПК України та на свідоме ігнорування суддею рішення судів вищої інстанції і фактів, які встановлені у справі.
27.10.25 судове засідання не відбулось, оскільки справа направлено до апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги поданої ОСОБА_1
08.12.2025 матеріали справи повернулись до Господарського суду Івано-Франківської області.
Розглянувши заяву про відвід та матеріали справи, суд вважає, що у задоволені заяви про відвід слід відмовити.
При цьому суд врахував наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 ГПК України.
Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У п. 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно з ст. 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи.
З огляду на викладене, відсутність доказів обґрунтованості посилань заявника про наявність підстав для відводу судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Саме посилання заявника, як на підставу для відводу, на те, що суд свідомо ігнорує рішення судів вищої інстанції та факти, які встановлені у справі, що створює реальний сумнів у неупередженості та об'єктивності судді при подальшому розгляді скарг, є безпідставним.
Необхідно зазначити, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З урахуванням того, що заява про відвід судді подана 27.10.2025, тобто в день судового засідання по розгляду скарги відповідача, яке не відбулось в зв'язку з направленням справи до апеляційної інстанції, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Керуючись ст. 32, 35, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді (вх. №9415/25 від 27.10.2025) у справі №909/996/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя І. М. Скапровська