номер провадження справи 5/161/25
05.12.2025 Справа № 908/2871/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Донецького обласного центру зайнятості (бул. Краматорський, буд. 41, м. Краматорськ, Донецька область, 84331; код ЄДРПОУ 03491004)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» (вул. Каховська, буд. 11-А, каб. № 8, м. Запоріжжя, 69096; код ЄДРПОУ 40308189)
про зобов'язання повернути товар,
Без участі представників сторін
12.09.2025 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Донецького обласного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» про зобов'язання повернути товар.
12.09.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 16.09.2025 вказану позовну заяву на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 174 ГПК України залишено без руху та надано Донецькому обласному центру зайнятості строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом сплати судового збору в розмірі 1 816,80 грн. на вказані реквізити, оригінал платіжного документа на підтвердження сплати судового збору надати до суду у вказаний вище строк.
29.09.2025 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС до суду від Донецького обласного центру зайнятості надійшло клопотання про приєднання доказів, а саме платіжного доручення № 6025 від 25.09.2025 на суму 1 816,80 грн.
Ухвалою суду від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2871/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 04.11.2025, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 26.03.2024 між Донецьким обласним центром зайнятості (Донецький ОЦЗ або Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (ТОВ «Інкам Фінанс» або Постачальник) укладений Договір поставки № 06-022-СК (Договір № 06-022-СК). Крім цього, 14.10.2024 між Донецьким обласним центром зайнятості (Донецький ОЦЗ або Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (ТОВ «Інкам Фінанс» або Постачальник) укладений Договір поставки № 06-178-СК (Договір № 06-178-СК), (разом - «Договори»).
За умовами п. 1.1. вищевказаних договорів, ТОВ «Інкам Фінанс» прийняв на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Донецький ОЦЗ зобов'язався сплатити та прийняти вказаний Товар. Відповідно до пунктів 1.2., 1.4. Договорів, найменування, кількість та вартість Товару визначається згідно специфікації та накладних на товар. Згідно п. 1.5. Договорів, відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання Товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою КМУ № 1442 від 20.12.1997. Відповідно до п. 3.1. договору № 06-022-СК від 26.03.2024, загальна сума договору - 98 940,00 грн., у тому числі ПДВ - 16 490,00 грн. Пунктом 3.1. договору № 06-178-СК від 14.10.2024, загальна сума договору - 98 091,00 грн., у тому числі ПДВ - 16 348,50 грн.
26.03.2024 Позивачем проведено оплату рахунку Відповідача від 26.03.2024 № 0006/0000130 на постачання Товару на загальну суму 98 940,00 грн. (у т.ч. ПДВ-20%), після чого на цей Товар Відповідачем передано Позивачу відповідну кількість смарт-карток. Крім цього, 14.10.2024 Позивачем проведено оплату рахунку Відповідача від 14.10.2024 № 0006/0001145 на постачання Товару на загальну суму 98 091,00 грн. (у т.ч. ПДВ-20%), після чого на цей Товар Відповідачем передано Позивачу відповідну кількість смарт-карток. В порушення умов договорів, постачання Товару Позивачу на визначених Договором АЗС станом на час звернення до суду з вказаною позовною заявою Відповідачем не відновлено та недопоставлено Позивачу за Договором № 06-022-СК від 26.03.2024 Товар: "Дизельне паливо» у кількості 30 (тридцять) літрів, за Договором № 06-178-СК від 14.10.2024 Товар: «Дизельне паливо» у кількості 400 (чотириста) літрів та «Бензин А-95» у кількості 600 (шістсот) літрів, який зберігається на АЗС ТОВ «Інкам Фінанс». Позивач звертався до відповідача з претензіями про виконання умов вищевказаних договорів та відпуск товару. Проте, вказані претензії залишені ТОВ «Інкам Фінанс» без відповіді та задоволення. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 936, 937, 949 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити та зобов'язати Товариство обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС" повернути зі зберігання і видати Донецькому обласному центру зайнятості:
1) згідно до умов договору поставки № 06-022-СК від 26.03.2024 товар (дизельне паливо) у кількості 30 (тридцять) літрів, який зберігається на АЗС ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" шляхом відпуску товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442;
2) згідно до умов договору поставки № 06-178-СК від 14.10.2024 товар (дизельне паливо) у кількості 400 (чотириста) літрів та (бензин А-95) у кількості 600 (шістсот) літрів, який зберігається на АЗС ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" шляхом відпуску товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 та стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 844,80 грн.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до даних “Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області у Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» (код ЄДРПОУ 40308189) наявний зареєстрований електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 06.10.2025 про відкриття провадження у справі № 908/2871/25 направлена до електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС ТОВ “Інкам Фінанс» та відповідач отримав вказану ухвалу - 06.10.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 908/2871/25 в суді.
Станом на 05.12.2025 відповідач відзив на позовну заяву, запропонований надати ухвалою від 06.10.2025 до суду не направив, клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не надав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
05.12.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2024 між Донецьким обласним центром зайнятості (Донецький ОЦЗ або Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (ТОВ «Інкам Фінанс» або Постачальник) укладений Договір поставки № 06-178-СК (Договір № 06-178-СК).
Крім цього, 26.03.2024 між Донецьким обласним центром зайнятості (Донецький ОЦЗ або Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (ТОВ «Інкам Фінанс» або Постачальник) укладений Договір поставки № 06-022-СК (Договір № 06-022-СК), (разом - «Договори»).
Відповідно до п. 1.1. договорів, ТОВ «Інкам Фінанс» прийняв на себе зобов'язання передати Донецькому ОЦЗ у власність Товари, а Донецький ОЦЗ зобов'язався сплатити та прийняти вказаний Товар.
Згідно з п.п. 1.2., 1.4. договорів, найменування Товару згідно коду ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (Додаток № 1 до цього договору: дизпаливо, Бензин А-95. Кількість та вартість товару: згідно специфікацій та накладних на товар.
Пунктом 1.5. договорів сторони визначили, що відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою КМУ № 1442 від 20.12.1997.
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору (п. 2.1. договорів).
Згідно з п. 3.1. договору поставки № 06-178-СК від 14.10.2024, загальна сума договору: 98 091,00 грн., у т.ч. ПДВ (20%) - 16 348,50 грн.
Відповідно до п. 3.1. договору поставки № 06-022-СК від 26.03.2024, загальна сума договору: 98 940,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16 490,00 грн.
Пунктом 3.2. договорів встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України, в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника протягом семи банківських днів з дати отримання рахунку. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та видаткової накладної.
Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов'язків стосовно партії товару оплата якої здійснена на інші реквізити (п. 3.3. договорів).
Відповідно до п. 3.5. договорів, постачальник зобов'язався видати довірчі документи та видаткову накладну на товар представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису, номенклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника покупця та печаткою покупця та при наявності в нього паспорту.
Строк поставки товарів (передачі скетч-карт) - до 31.12.2024 року (п. 4.1. договорів).
Пунктом 4.2. договорів передбачено місце поставки (передачі) товарів:
4.2.1. Передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобіля покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки.
4.2.2. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скетч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено у скетч-картці.
Відповідно до п. 4.3. договорів, умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документі, який зазначений на довірчому документі.
Покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товар згідно умов даного договору (п. 5.1. договорів).
Постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовами, установленим розділом 2 цього договору (п. 5.3. договорів).
Постачальник має право: своєчасно т а в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари; у разі невиконання зобов'язань покупцем постачальник має право достроково розірвати цей договір, повідомивши про це покупця за 5 календарних днів до його розірвання (п. 5.4. договорів).
Згідно з п. 6.1. договорів, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.
Відповідно до п. 7.1. договорів, сторона звільняється від визначеної цим договором та (або) чинним законодавством України відповідальності за повне чи часткове порушення договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному цим договором порядку.
Згідно з п. 9.1. договорів, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони).
Даний договір діє до 31.12.2024 року, а в частині зобов'язань до повного їх виконання (п. 9.2. договорів).
Відповідно до Специфікації (додаток № 1 до договору поставки № 06-178-СК від 14.10.2024), загальна вартість товару з ПДВ - 98 091,00 грн., а саме: Бензин А-95 у кількості 1 385 літрів на суму 64 402,50 грн. без ПДВ та дизельне паливо у кількості 400 літів на суму 17 340,00 грн. без ПДВ.
14.10.2024 платіжною інструкцією № 2474 позивачем проведено оплату рахунку відповідача № 0006/0001145 від 14.10.2024 на постачання товару на загальну суму 98 091,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 348,50).
Судом встановлено, що 21.10.2024 Донецьким ОЦЗ отримані відправлені від ТОВ «Інкам Фінанс» скретч-картки на товар «Бензин А-95» у кількості 1 385 літрів на суму 77 283,00 грн. та дизпаливо у кількості 400 літів на суму 20 808,00 грн., а загалом - 98 091,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 0006/0001061 від 21.10.2024 та специфікацією № 0006/0001061-С (а.с. 16).
Відповідно до Специфікації (додаток № 1 до договору поставки № 06-022-СК від 26.03.2024), загальна вартість товару з ПДВ - 98 940,00 грн., а саме: дизпаливо у кількості 800 літрів на суму 34 000,00 грн. без ПДВ та Бензин А-95 у кількості 1 140 літрів на суму 48 450,00 грн. без ПДВ.
26.03.2024 платіжною інструкцією № 614 позивачем проведено оплату рахунку відповідача № 0006/0000130 від 26.03.2024 згідно договору № 06-022-СК від 26.03.2024 на постачання товару на загальну суму 98 940,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 490,00 грн).
Як зазначає позивач, представники Донецького обласного центру зайнятості неодноразово намагались отримати товар за відповідними скретч-картками на АЗС Постачальника або його партнерів, проте кожен раз отримували відмову, про що представниками Покупця складені акти № б/н від 10.01.2025, 20.01.2025 та 24.01.2025, проте представники АЗС Постачальника відмовились їх підписувати (а.с. 28-30).
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, 04.07.2025 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 09.2/2392/01-42-25 від 04.07.2025 про виконання умов договорів поставки № 06-022-СК від 26.03.2024 та № 06-178-СК від 14.10.2024 у відповідності до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.10.1997 № 1442 (а.с. 25-26).
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 33020 0003633 9 від 04.07.2025, вищевказана претензія отримана представником відповідача за довіреністю - 11.07.2025 (а.с. 27).
Однак, відповіді на вищевказану претензію та доказів отримання товару у повному обсязі матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, Донецький обласний центр зайнятості звернувся з вказаним позовом до суду та просить суд зобов'язати Товариство обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС" повернути зі зберігання і видати Донецькому обласному центру зайнятості:
1) згідно до умов договору поставки № 06-022-СК від 26.03.2024 товар (дизельне паливо) у кількості 30 (тридцять) літрів, який зберігається на АЗС ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" шляхом відпуску товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442;
2) згідно до умов договору поставки № 06-178-СК від 14.10.2024 товар (дизельне паливо) у кількості 400 (чотириста) літрів та (бензин А-95) у кількості 600 (шістсот) літрів, який зберігається на АЗС ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" шляхом відпуску товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Стосовно договору поставки № 06-178-СК від 14.10.2024 суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
З положень статей 662, 663 ЦК України вбачається, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Учасники правочину в пункті 3.2 договору узгодили порядок розрахунків за товар, а саме шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання рахунку. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та видатковій накладній.
Тобто Замовник здійснює попередню оплату за отримання товару в майбутньому.
Матеріали справи містять докази перерахування позивачем відповідачу попередньої оплати за договором № 06-178-СК від 14.10.2024 на загальну суму 98 091,00 грн.
Відповідач передав позивачу довірчі документи (скретч-картки) на придбання дизпалива, про що свідчить видаткова накладна № 0006/0001061 від 21.10.2024.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
З огляду на викладене, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Аналіз наявних в матеріалах справи документів свідчить про непоставку відповідачем товару за договором № 06-178-СК від 14.10.2024, який оплачений позивачем на суму 98 091,00 грн.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідач не дотримався встановлених договором № 06-178-СК від 14.10.2024 умов щодо передачі товару позивачеві в обумовленій кількості, відтак у нього виник обов'язок повернути суму грошових коштів, сплачених позивачем в якості попередньої оплати за товар, який не переданий відповідачем.
Відповідач заявлені позовні вимоги про зобов'язання повернути зі зберігання і видати позивачу товар (дизельне паливо) згідно до умов договору поставки № 06-178-СК від 14.10.2024 у кількості 400 (чотириста) літрів та (бензин А-95) у кількості 600 (шістсот) літрів, який зберігається на АЗС ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" шляхом відпуску товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 належними та допустимими доказами не спростував, доказів своєчасної поставки товару (дизпалива ) на суму отриманої передоплати суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги щодо зобов'язання повернути зі зберігання і видати позивачу товар (дизельне паливо) згідно до умов договору поставки № 06-178-СК від 14.10.2024 є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно договору поставки № 06-022-СК від 26.03.2024 суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України).
Відповідно до приписів ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом пунктів 2, 4 зазначеної статті, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Статтею 205 ЦК України визначено:
1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Стаття 207 ЦК України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними вважаються умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.
В даному випадку, у спірних Специфікаціях та видаткових накладних щодо поставки ПММ у спрощений спосіб міститься назва продукції, одиниця виміру, кількість, ціна та вартість товару, тобто всі відомості, які необхідні для укладення договору поставки.
Таким чином, суд зазначає, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором поставки. Ці дії, згідно із положеннями ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України, є підставою виникнення у позивача сплатити вартість замовленого товару, а у відповідача обов'язку поставити позивачу товар у обумовлений спосіб.
Проте судом встановлено, що позивачем суду не надано доказів того, що на виконання умов п. 3.5. договору поставки № 06-022-СК від 26.03.2024, ТОВ «Інкам Фінанс» надав представнику Донецького обласного центру зайнятості видаткову накладну на товар, на підставі якої позивачу перейшло право власності на товар, та як наслідок, вимагати його повернення/відпуску зі зберігання.
Підписана між сторонами Специфікація (додаток № 1 до договору поставки № 06-022-СК від 26.03.2024) та здійснення Позивачем попередньої оплати товару на підставі платіжної інструкції № 614 від 26.03.2024 на суму 98 940,00 грн. не свідчить про фактичну передачу товару (скетч-карток) за вказаним договором.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів зворотнього.
Доводи Позивача в цій частині судом до уваги не приймаються в силу викладеного.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій і статус суддів»).
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі “Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі “Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі “Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі “Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі “Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі “Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесяп проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді па кожен аргумент. Міра, до якої суд мас викопати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс 'Горіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія Л, N 303-Л, н. 29). Хоча національний суд мас певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, и. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах № 910/13407/17 та № 915/370/16.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» (вул. Каховська, буд. 11-А, каб. № 8, м. Запоріжжя, 69096; код ЄДРПОУ 40308189) повернути зі зберігання і видати Донецькому обласному центру зайнятості (бул. Краматорський, буд. 41, м. Краматорськ, Донецька область, 84331; код ЄДРПОУ 03491004) згідно до умов договорупоставки від 14.10.2024 № 06-178-СК товар (дизельне паливо) у кількості 400 (чотириста) літрів та (бензин А-95) у кількості 600 (шістсот) літрів, який зберігається на АЗС ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" шляхом відпуску товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» (вул. Каховська, буд. 11-А, каб. № 8, м. Запоріжжя, 69096; код ЄДРПОУ 40308189) на користь Донецького обласного центру зайнятості (бул. Краматорський, буд. 41, м. Краматорськ, Донецька область, 84331; код ЄДРПОУ 03491004) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2025.
Суддя К.В.Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.