майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про залишення позову без розгляду
09 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1068/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
з участю секретаря судового засідання: Бугайова І. В.
під час розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження справи
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Навігатор Інвест»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтік Фінанс Груп»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Акціонерного товариства “Рудь»
2) ОСОБА_3
3) ОСОБА_4
про стягнення 391 606 275,32 грн
за участі в підготовчому засіданні:
представників відповідача: адвокат Кудрицький Р. П. (в режимі відеоконференції), адвокат Блажкевич О. М.
представника третьої особи (АТ "Рудь"): адвокат Антоненко А. Ю. (в режимі відеоконференції)
представника третьої особи ( ОСОБА_3 ): адвокат Кудрицький Р. П.
представника третьої особи ( ОСОБА_4 ): адвокат Кудрицький Р. П.
18.08.2025 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Житомирської області через підсистему “Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач, ОСОБА_2 ) про стягнення 391 606 275,32 грн, що складається з права вимоги позивача щодо доплати за пакет акцій ОСОБА_1 , ТОВ "Балтік Фінанс Груп", ТОВ "Навігатор-Інвест", виходячи з їх справедливої ринкової вартості на дату примусового списання акцій з рахунків акціонерів при проведенні процедури сквіз-аут в сумі 171 495 978,06 грн, а також 3% річних - 38 726 288,34 грн та інфляційних втрат - 181 384 008,92 грн, нарахованих на суму донарахованої вартості за період з дати примусового списання акцій по 31.07.2025 (з урахуванням позовної заяви в новій редакції).
Позивач звернувся до Суду з метою захисту та відновлення порушених прав як акціонера Приватного акціонерного товариства «Житомирський маслозавод» та належних йому прав вимог інших акціонерів вказаного товариства відповідно до Договору №25-105 від 07.08.2025 та Договору №25-106 від 07.08.2025 (ТОВ "Балтік Фінанс Груп" і ТОВ "Навігатор-Інвест") на отримання справедливої ринкової вартості акцій цього товариства, при проведенні процедури сквіз-аут в січні 2018 року. Відповідач є афілійованою особою заявника публічної безвідкличної вимоги.
Як правові підстави позову зазначено: ст. 41 Конституції України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 65-1, 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».
Суд ухвалою від 03.09.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
Подальший рух справи у підготовчому провадженні відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Протокольною ухвалою суду від 28.10.2025 у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 11.11.2025 о 15:00.
У підготовчому засіданні 11.11.2025 за усною заявою позивача Суд залишив без розгляду подану ним 28.10.2025 заяву про долучення доказів (вх. №01-44/3412/25).
Також, заслухавши думку учасників справи Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання (вх. №01-44/3584/25) про зупинення провадження у справі № 906/1068/25, поданого представником третьої особи ОСОБА_3 - адвокатом Кудрицьким Р. П. Відповідна ухвала складена окремим документом згідно з ч. 5 ст. 233 ГПК України.
Крім того, протокольною ухвалою Суд повернув без розгляду подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог (вх. №01-44/3608/25 від 11.11.2025) як таку, що подана без додержання вимог ч. 1 ст. 170 ГПК України.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України (п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України).
Відтак Суд з метою дотримання принципів змагальності та реалізації процесуальних прав учасників справи вирішив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 09.12.2025 о 14:30 з урахуванням часу зайнятості позивача.
Разом з цим для належної підготовки справи до розгляду Суд керуючись ч. 3 ст. 177 ГПК України за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
03.12.2025 через підсистему “Електронний суд» представник відповідача - адвокат Кудрицький Р. П. подав клопотання про долучення доказів (вх.№ 15571/25).
08.12.2025 через підсистему “Електронний суд» представник позивача - адвокат Бєлкін Л. М. подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №15797/25 від 09.12.2025), яке обгрунтовано тим, що представник позивача у той же час буде брати участь у судовому засіданні у справі № 911/2410/25, що перебуває на розгляді в Господарському суді Київської області.
У підготовче засідання 09.12.2025 позивач не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв чи клопотань на адресу Суду не подав.
Позивач був належним чином повідомлений про це засідання, про що свідчить розписка з особистим підписом позивача, наявна в матеріалах справи (а.с. 88 т. 3).
Щодо клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи Суд зазначає таке.
У підготовчому засіданні представники відповідача заперечили щодо поданого представником позивача клопотання про відкладення, зазначивши про його необгрунтованість. Представник третьої особи вважає, що позивач зловживає процесуальними правами.
Суд установив, що згідно з інформацією на офіційному вебсайті Господарського суду Київської області розгляд справи № 911/2410/25 за участі адвоката Бєлкіна Л. М. призначено на 09.12.2025 о 12:30, тоді як підготовче засідання у цій справі № 906/1068/25 на 14:30, тобто на інший час цього ж дня.
При цьому зазначена справа № 911/2410/25 була призначена до розгляду ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2025. Водночас підготовче засідання у справі № 906/1068/25 було призначене раніше - протокольною ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.11.2025.
Приписами ч. 5 ст. 185 ГПК України передбачено, що суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
Водночас під час погодження дати судового засідання у справі № 911/2410/25 представник позивача не повідомив Господарський суд Київської області про наявність призначеного засідання у Господарському суді Житомирської області у справі № 906/1068/25.
Крім того, представником позивача не наведено об'єктивних причин неможливості участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, враховуючи, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.09.2025 задоволено заяву представника позивача про проведення судового засідання у справі № 906/1068/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та вирішено проводити розгляд справи в підготовчому засіданні, яке призначено на 23.09.2025 о 14:30, та всіх наступних засіданнях за участю представника позивача - адвоката Бєлкіна Л. М. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Суд враховує положення пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України, відповідно до яких суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Оцінюючи подане клопотання представника позивача, Суд виходить із того, що поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні, та підтверджені належними доказами.
Проте адвокатом Бєлкіним Л. М. не доведено, що участь у судовому засіданні у Господарському суді Київської області об'єктивно унеможливлювала участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції у Господарському суді Житомирської області.
За таких обставин Суд дійшов висновку, що наведені причини неявки представника позивача є неповажними, а підстави для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України відсутні.
Щодо неявки позивача у підготовче засідання 09.12.2025 Суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Водночас учасники зобов'язані з'являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
Ухвалою від 03.09.2025 Суд вирішив справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Частиною першою статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники справи, незалежно від їх статусу (сторона у справі чи її представник/представники), повинні не лише користуватися наданими їм процесуальними правами, але й чітко виконувати передбачені процесуальним законом обов'язки, що у свою чергу повинно забезпечити справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору судом.
Суд бере до уваги, що протокольною ухвалою від 11.11.2025 було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09.12.2025 о 14:30 з урахуванням думки сторін щодо дати призначення засідання та зайнятості позивача.
Отже, Суд заздалегідь вжив заходів для забезпечення реалізації позивачем свого права на участь у судовому засіданні та недопущення обмеження такого права.
Попри це, позивач у підготовче засідання 09.12.2025 не з'явився, поважних причин неявки суду не навів, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав та, маючи у справі двох представників, не забезпечив участь жодного з них у підготовчому засіданні.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85). Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19).
Суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості скористатися правами, наданими Господарським процесуальним кодексом України, для участі у підготовчому засіданні 09.12.2025 особисто або через своїх представників (адвокатів). Водночас позивач такими процесуальними правами не скористався, чим не дотримався завдання господарського судочинства щодо своєчасного вирішення судом спорів. У свою чергу частиною другою статті 2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Підготовче провадження є самостійною та обов'язковою стадією судового процесу, головним завданням якої є створення умов для правильного, своєчасного та справедливого вирішення спору.
Як ініціатор судового провадження, позивач повинен проявляти належну процесуальну активність та добросовісно користуватися наданими йому процесуальними правами, не допускаючи їх зловживання.
Неявка позивача у підготовче засідання без поважних причин за наявності належного повідомлення свідчить про недотримання ним принципу добросовісності процесуальної поведінки, закріпленого у частині першій статті 43 ГПК України, а також перешкоджає подальшому розгляду справи та виконанню завдань підготовчого провадження.
Суд зазначає, що обов'язок повідомляти про поважні причини неявки та належним чином організовувати свою участь у процесі покладається на учасника справи, у тому числі забезпечення представництва своїх інтересів при розгляді справи.
Крім того, неявка позивача (його представника) у підготовче засідання без поважних причин та без повідомлення причин неявки може свідчити про втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Згідно з ч. 1 ст. 183 ГПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3.
Частина четверта статті 202 ГПК України встановлює, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).
Суд враховує висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з обов'язком такої особи подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за її відсутності.
У цій постанові наголошено на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, також виснувала, що виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).
Положення цих норм не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 підтвердив свою правову позицію, викладену у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 та зазначив, що правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, має одночасна наявність таких обставин:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Враховуючи зазначене та з огляду на встановлені обставини у цій справі, а саме: належне повідомлення позивача про час і місце судового засідання, його неявку без повідомлення поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, Суд дійшов висновку про наявність усіх передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України умов для залишення позовної заяви без розгляду.
Зазначені норми мають імперативний характер і не надають Суду дискреційних повноважень щодо обрання іншого процесуального рішення.
Разом із тим Суд враховує, що відповідно до частини четвертої статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, не позбавляється права на судовий захист, оскільки після усунення обставин, що стали підставою для залишення позову без розгляду, має право повторно звернутися до суду з таким самим позовом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд за умови, що такі обмеження є передбачуваними та пропорційними поставленій меті (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з неявкою позивача у судове засідання та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності є передбачуваним і пропорційним процесуальним наслідком, прямо встановленим нормами Господарського процесуального кодексу України, та не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, оскільки не позбавляє позивача можливості повторного звернення до суду.
Керуючись ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226, ст.234,235 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 391 606 275,32 грн залишити без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення ( АДРЕСА_1 ).
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу проголошено 09.12.2025
Повний текст ухвали складено 15.12.2025
Суддя С. НЕСТЕРЧУК