майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
03 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/761/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.,
представників сторін:
від позивача: Марищук В.С. - довіреність №176 від 04.06.2025,
від відповідача: Рудзей Ю.В. - адвокат, ордер серія АМ №1131103 від 16.07.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом: Житомирського агротехнічного фахового коледжу
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна
компанія"
про стягнення 232 127,55грн.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.11.2025 до 03.11.2025.
Процесуальні дії по справі.
Житомирський агротехнічний фаховий коледж (далі - позивач, Коледж) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (далі - відповідач, Товариство) з вимогою про стягнення з відповідача 232 127,55грн зайво сплачених коштів, а також судових витрат.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву Коледжу залишено без руху на підставі статей 162, 174, 234 ГПК України.
26.06.2025 на поштову адресу суду від Коледжу надійшла заява №212 від 25.06.2025 про усунення недоліків, якою позивачем було усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.07.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/761/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.07.2025.
Ухвалою суду від 21.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 28.08.2025.
Ухвалою суду від 28.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/761/25 до судового розгляду по суті на 18.09.2025.
Ухвалою суду від 18.09.2025 продовжено строк розгляду справи по суті та відкладено розгляд справи по суті на 16.10.2025.
Ухвалою суду від 16.10.2025 продовжено строк розгляду справи по суті та відкладено розгляд справи по суті на 10.11.2025.
У судовому засіданні при розгляді справи по суті 10.11.2025 оголошувалася перерва до 03.12.2025
03.12.2025 через систему "Електронний суд" від представника Коледжу надійшло клопотання від 03.12.2025, відповідно до якого позивач просив суд долучити до матеріалів справи детальний розрахунок зайво сплачених коштів.
Представник позивача у судових засіданнях при розгляді справи по суті підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову у повному обсязі з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 03.12.2025 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено акт ревізії №260603-30/01 від 31.01.2025, у якому зафіксовано факт того, що позивачем сплачено на користь ТОВ "ЖОЕК" на 232 127,55грн більше, ніж передбачено умовами укладених між Коледжем та Товариством договорів на закупівлю електричної енергії №13Т від 18.12.2020 та №151-Т від 25.01.2022. Зазначає, що у даних договорах немає положення, яке б допускало збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від встановленої в договорах ціни за одиницю товару, у тому числі шляхом підписання додаткових угод. Відтак, подібне збільшення ТОВ "ЖОЕК" ціни за одиницю товару призвело до нівелювання результатів тендерної закупівлі, порушення тендерного законодавства України та понесення Коледжем значних матеріальних збитків. Враховуючи наведене у сукупності, позивач просить суд стягнути з відповідача 232 127,55грн зайво сплачених коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (а.с.1-5).
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 11.07.2025 зазначає, що договори на закупівлю електричної енергії та додаткові угоди до них укладалися сторонами відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, Закону України "Про публічні закупівлі". При укладенні додаткових угод волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, а правочин був направлений на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. На момент звернення позивача до господарського суду договори на закупівлю електричної енергії виконані як в частині поставки обумовленого договором товару, так і в частині оплати поставленого товару. Оскільки договірні умови є дійсними та погоджені сторонами, у Товариства відсутні підстави для повернення коштів, сплачених відповідно до укладених договорів. Відповідач зазначає, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатися як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти. Також позивачем фактично не обґрунтовано як саме визначалася заявлена до стягнення сума у розмірі 232 127,55грн. Враховуючи наведене у сукупності, відповідач просить суд відмовити у позові (а.с.186-187А).
Позивач у відповіді від 16.07.2025 на відзив вказує, що підписання сторонами додаткових угод, які суперечать законодавству, не означає, що такі угоди набувають законності в тій частині, яка суперечить законодавству. Вважає, що ігнорування вимог Закону України "Про публічні закупівлі" в момент складання додаткових угод, робить їх недійсними в частині зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10% відносно договору, укладеного за результатами торгів і дана недійсність визначена законом (а.с.196-197).
Відповідач у запереченнях від 21.07.2025 посилається на те, що позивач, на стадії виконання договору вчиняв дії, що свідчать про визнання ним умов договору (підписання додаткових угод, актів, сплата рахунків) і лише через чотири роки заявив позов про стягнення коштів. Зазначає, що позивач не оспорює дійсність договорів та додаткових угод. Чинне законодавство не покладає на виконавця робіт обов'язку повернути відповідну суму оплаченої вартості електричної енергії за завищеною ціною, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт (а.с.200-202).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між Житомирським агротехнічним коледжем (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) укладено договір на закупівлю електричної енергії №13Т від 18.12.2020 (а.с.7-16) та договір на закупівлю електричної енергії №151Т від 25.01.2022 (а.с.29-39).
Умови цих договорів розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) та постанови "Про затвердження Змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 26.06.2020 №1219 (п.1.2 договорів).
Відповідно до п.3.1 договорів, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Період постачання електричної енергії за договором №13Т від 18.12.2020 становить: з 01.01.2021 по 31.12.2021 (п.3.5 договору).
Період постачання електричної енергії за договором №151Т від 25.01.2022 становить: не раніше за календарний день з дня направлення заяви приєднання постачальнику, якого визначено переможцем за результатами аукціону до 31.12.2022 (п.3.5 договору).
За умовами п.п.5.1, 5.4 договору №13Т від 18.12.2020, ціна договору становить 1 837 805,76грн (з ПДВ). Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у актах приймання-передачі про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Згідно п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", зміна ціни за одиницю товару може змінюватися не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку.
За умовами п.п.5.1, 5.3 договору №151Т від 25.01.2022, ціна договору становить 2 943 822,15грн (з ПДВ). Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у актах приймання-передачі про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Згідно п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", зміна ціни за одиницю товару може змінюватися не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Згідно п.13.1 договорів, зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, передбачених законом, та оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.
Договір №13Т від 18.12.2020 набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем договірних величин споживання електричної енергії (додаток №2 до договору) та укладається на строк до 31.12.2021 включно, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.15.1 договору).
Договір №151Т від 25.01.2022 набирає чинності з моменту підписання та укладається на строк з 01.02.2022 до 31.12.2022 включно, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.15.1 договору).
У п.15.8 договорів сторони передбачили, серед іншого, що зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР) та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з ч.6 ст.67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП "Оператор ринку" на сайті: https://www.oree.corn.ua/index.php/web/772, або інші документи органу, установи, організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначають ціни товару на ринку.
Додатком №1 до договору на закупівлю електричної енергії №13Т від 18.12.2020 є комерційна пропозиція (а.с.17).
Додатком №2 до договору на закупівлю електричної енергії №13Т від 18.12.2020 є договірні величини споживання електричної енергії (а.с.18).
До договору на закупівлю електричної енергії №13Т від 18.12.2020 між сторонами укладено додаткові угоди №1 від 22.01.2021, №1/1 від 22.01.2021, №1/2 від 22.01.2021, №4 від 01.09.2021, №б/н від 01.09.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 26.10.2021, №8 від 26.10.2021, №8 від 15.11.2021, №9 від 15.11.2021 (а.с.19-28).
Додатком №1 до договору на закупівлю електричної енергії №151Т від 25.01.2022 є заява приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (а.с.40-41).
До договору на закупівлю електричної енергії №151Т від 25.01.2022 між сторонами укладено додаткові угоди №7 від 30.08.2022, №8 від 16.09.2022, №8/1 від 16.09.2022 (а.с.42-44).
У п.1 додаткових угод до договорів №13Т від 18.12.2020 та №151Т від 25.01.2022, зазначено, що у зв'язку із коливанням та зміною цін на одиницю товару на ринку порівняно з ціною запропонованою на торгах, сторони досягли згоди щодо зміни ціни за одиницю товару та, відповідно, загальної кількості товару, який підлягає постачанню за договором, та вирішили збільшити ціну за одиницю товару зазначену в договорі (грн/кВт*год без урахування ПДВ та тарифу на передачу) в межах не більше 10 %, згідно специфікації.
На виконання умов договору №13Т від 18.12.2020 між сторонами підписано акти приймання-передачі: №3486 від 19.01.2021 на суму 68 979,71грн, №8995 від 31.01.2021 на суму 101 262,00грн, №21308 від 31.03.2021 на суму 19 988,38грн, №21309 від 31.03.2021 на суму 15 813,84грн, №22932 від 19.04.2021 на суму 38 122,56грн, №26603 від 30.04.2021 на суму 12 978,61грн, №29398 від 19.05.2021 на суму 23 563,44грн, №32708 від 31.05.2021 на суму 13 049,72грн, №32709 від 31.05.2021 на суму 15 546,72грн, №35471 від 19.06.2021 на суму 18 984,46грн, №39246 від 30.06.2021 на суму 36 432,48грн, №39244 від 30.06.2021 на суму 9 063,22грн, №47569 від 31.07.2021 на суму 4 574,26грн, №47567 від 31.07.2021 на суму 7 106,40грн, №53658 від 07.09.2021 на суму 18 992,33грн, №51291 від 07.09.2021 на суму 7 968,24грн, №58096 від 30.09.2021 на суму 51 530,64грн, №58086 від 30.09.2021 на суму 52 123,74грн, №63809 від 31.10.2021 на суму 83 066,44грн, №63810 від 31.10.2021 на суму 71 939,28грн, №70475 від 30.11.2021 на суму 68 473,44грн, №б/н від 30.11.2021 на суму 130 138,99грн, №б/н від 01.01.2022 на суму 60 748,80грн (а.с.45-67, 151-178).
На виконання умов договору №151Т від 25.01.2022 між сторонами підписано акти приймання-передачі: №7061 від 07.02.2022 на суму 73 469,76грн, №б/н від 07.02.2022 на суму 308 062,06грн, №10828 від 14.03.2022 на суму 40 020,96грн, №10827 від 14.03.2022 на суму 91 977,91грн, №19221 від 06.04.2022 на суму 46 638,48грн, №24468 від 30.04.2022 на суму 59 102,40грн, №24467/1 від 19.05.2022 на суму 37 359,12грн, №30361 від 31.05.2022 на суму 15 630,72грн, №30358 від 31.05.2022 на суму 31 042,48грн, №36855 від 30.06.2022 на суму 23 558,46грн, №36856 від 30.06.2022 на суму 13 772,64грн, №42492 від 31.07.2022 на суму 20 266,91грн, №48436 від 31.08.2022 на суму 26 503,82грн, №48437 від 31.08.2022 на суму 14 862,96грн, №52048 від 28.09.2022 на суму 234 049,46грн, №55213 від 30.09.2022 на суму 84 223,64грн, №55214 від 30.09.2022 на суму 25 159,68грн, №61346 від 31.10.2022 на суму 40 420,80грн, №61345 від 31.10.2022 на суму 131 090,12грн, №68840 від 30.11.2022 на суму 167 836,28грн, №68840/1 від 23.12.2022 на суму 103 300,00грн, №68843 від 12.12.2022 на суму 39 411,12грн (а.с.68-85, 127-149).
За результатами проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Житомирського агротехнічного фахового коледжу, за період з 01.01.2019 по 30.09.2024, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено акт ревізії №260603-30/01 від 31.01.2025, у якому встановлено, що Коледжем сплачено: на 156 598,63грн більше, ніж передбачено договором на закупівлю електричної енергії №13Т від 18.12.2020; та на 75 528,92грн більше, ніж передбачено договором на закупівлю електричної енергії №151Т від 25.01.2022 (а.с.86-91).
Житомирський агротехнічний фаховий коледж звернувся до відповідача з листом №93 від 26.03.2025, у якому повідомив Товариство про виявлені ревізією порушення, у зв'язку з чим просив відповідача повернути зайво сплачені кошти в сумі 232 127,55грн на розрахунковий рахунок позивача (а.с.92).
ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" у листі №692-05 від 25.04.2025 вказує, що до кожної пропозиції зміни ціни за одиницю товару постачальником було надано обґрунтоване підтвердження коливання піни на ринку. У свою чергу, кожна пропозиція зміни ціни була розглянута та погоджена Коледжем, про що свідчить підписання та скріплення печаткою додаткових угод. Таким чином, всі розрахунки за спожиту електричну енергію у період з 01.01.2021 по 31.12.2022 здійснені відповідно до умов договорів та додаткових угод. Враховуючи наведене, підстави для проведення перерахунку вартості спожитої електричної енергії за вищевказаний період та повернення сплачених коштів, - відсутні (а.с.93).
Наведене стало підставою для звернення Коледжу до суду з позовом до ТОВ "ЖОЕК" про стягнення 232 127,55грн зайво сплачених коштів за договорами на закупівлю електричної енергії №13Т від 18.12.2020 та №151Т від 25.01.2022, а також судових витрат.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч.ч.1, 3, 5 ст.626 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Частиною 1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно дост.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів на закупівлю електричної енергії №13Т від 18.12.2020 та №151Т від 25.01.2022.
Відповідно до ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з ч.ч.2, 6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (надалі - ПРРЕЕ).
У силу п.1.2.7 ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
За приписами ч.1 ст.628, ч.1 ст.638 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Суд зазначає, що, відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Зміст договору сторони визначають на основі вільного волевиявлення та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. До того ж цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.
У договорі сторони погодили ціну договору, спосіб визначення ціни товару та умови зміни ціни у випадку коливання вартості електроенергії у бік її збільшення та зменшення.
До договору на закупівлю електричної енергії №13Т від 18.12.2020 між сторонами укладено додаткові угоди №1 від 22.01.2021, №1/1 від 22.01.2021, №1/2 від 22.01.2021, №4 від 01.09.2021, №б/н від 01.09.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 26.10.2021, №8 від 26.10.2021, №8 від 15.11.2021, №9 від 15.11.2021 (а.с.19-28). До договору на закупівлю електричної енергії №151Т від 25.01.2022 між сторонами укладено додаткові угоди №7 від 30.08.2022, №8 від 16.09.2022, №8/1 від 16.09.2022 (а.с.42-44).
Як вбачається зі змісту укладених додаткових угод до договорів на закупівлю електричної енергії №13Т від 18.12.2020 та №151Т від 25.01.2022, волевиявлення сторін спрямовано на зміну ціни товару.
Наявні у матеріалах справи акти приймання-передачі електричної енергії за спірний період до вищевказаних договорів (а.с.45-85, 127-178), які були підписані споживачем, свідчать про те, що позивач отримав від відповідача електричну енергію за ціною, яка була погоджена сторонами у договорах №13Т від 18.12.2020 та №151Т від 25.01.2022 та додаткових угодах до них, без будь-яких зауважень.
Доказів оплати Коледжем вартості електричної енергії за вищевказаними договорами, матеріали даної справи не містять.
Факт виконання договорів сторони не заперечують, а зміна ціни в договорі після його виконання, згідно з ч.3 ст.632 ЦК України, не допускається.
Верховний Суд у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 13.04.2023 у справі №908/653/22 зауважив, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Така ж позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Відповідно дост.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 11.08.2021 у справі №344/2483/18).
Суд зазначає, що на час звернення позивача до господарського суду з даним позовом, договори на закупівлю електричної енергії №13Т від 18.12.2020 та №151Т від 25.01.2022 та додаткові угоди до них є дійсними, сторонами не оскаржувались, не були визнані недійсними у судовому порядку, зокрема, в частині визначеної ціни товару, і не є такими в силу закону, не розірвані та виконані сторонами, а відтак підстави для розрахунку за поставлену відповідачем електричну енергію позивачу у спірний період за іншою ціною, аніж узгоджено сторонами, відсутні.
Як на підставу стягнення з відповідача суми коштів, позивач посилається на акт ревізії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області №260603-30/01 від 31.01.2025, який складено за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Житомирського агротехнічного фахового коледжу, у якому встановлено, що Коледжем сплачено на 156 598,63грн більше, ніж передбачено договором на закупівлю електричної енергії №13Т від 18.12.2020 та на 75 528,92грн більше, ніж передбачено договором на закупівлю електричної енергії №151Т від 25.01.2022 (а.с.86-91).
З даного приводу суд зазначає, що акт є документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконання робіт. Вказаний висновок викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 18.10.2018 у справі №917/1064/17.
Згідно висновком, викладеним у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №910/17984/16 акт ревізії не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Таким чином, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, виявлені контролюючим органом порушення, в даному випадку - ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача, не впливають на умови укладеного сторонами договору і не можуть його змінювати. Подібна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13, постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі № 904/7287/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17.
Отже, сам лише на акт ревізії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області №260603-30/01 від 31.01.2025 не є підставою для стягнення з відповідача визначеної у вказаних документах суми.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу презумпції правомірності правочину, відсутності факту визнання договорів на закупівлю електричної енергії №13Т від 18.12.2020 та №151Т від 25.01.2022 та додаткових угод до них недійсними, прийняття та оплату позивачем електричної енергії за узгодженими сторонами цінами, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі 232 127,55грн є необґрунтованими, оскільки кошти сплачені за наявності на те відповідної підстави, а саме відповідних договорів та укладених до них додаткових угод, у зв'язку з чим у позові суд відмовляє.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Згідно з частинами 1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено 3 481,91грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №788 від 06.06.2025 (а.с.6).
З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір відповідно до статті 129 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 15.12.25
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - позивачу та представнику - електронний кабінет,
2 - відповідачу та представнику - електронний кабінет.