майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
11 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/909/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Газаровій Є.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Рудченко М.М. прокурор, посвідчення №071186 від 01.03.2023
від відповідача-1: не прибув
від відповідача-2: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави
до 1. Станишівської сільської ради Житомирського району
2. Сільськогосподарського кооперативу "Злагода"
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки
Процесуальні дії по справі.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 18.07.2025 відкрив загальне позовне провадження за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави до відповідачів Станишівської сільської ради Житомирського району та Сільськогосподарського кооперативу "Злагода" про визнання незаконним та скасування рішення Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11.02.2025 №1791 "Про передачу в оренду СК "Злагода" земельних ділянок від проектними/польовими дорогами за межами населених пунктів (с. Кодня)"; визнання недійсним договору оренди землі (проектних/польових доріг) від 14.02.2025, укладеного між Станишівською сільською радою Житомирського району Житомирської області та СК "Злагода" про передачу в оренду 1,1 га земель, які знаходяться за межами населених пунктів (с. Кодня), Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області; зобов'язання СК "Злагода" повернути Станишівській ОТГ в особі Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області - 1,1 га земель під проектними дорогами в межах полів сільськогосподарських угідь, які знаходяться за межами населеного пункту с. Кодня, Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Суд ухвалою від 02.09.2025 призначив підготовче засідання на 22.09.2025 о 11:00.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвалу від 02.09.2025 було надіслано СУ "Злагода" у його електронний кабінет 02.09.2025 о 22:10 та, з урахуванням абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається врученою 03.09.2025.
Суд ухвалою від 22.09.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу №906/909/25 до судового розгляду по суті на 20.10.2025 о 12:00.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвалу від 22.09.2025 було надіслано СК "Злагода" у його електронний кабінет 22.09.2025 о 17:42 та, з урахуванням абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученою 23.09.2025.
Суд ухвалою від 20.10.2025 продовжив судове засідання на 23.10.2025 о 10:30
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвалу від 20.10.2025 було надіслано СК "Злагода" в його електронний кабінет 20.10.2025 о 18:54 з урахуванням абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученою 21.10.2025.
Суд ухвалою від 23.10.2025 оголосив перерву в судовому засіданні до 10.11.2025 о 15:30.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвалу від 23.10.2025 було надіслано СК "Злагода" в його електронний кабінет 23.10.2025 о 20:03 та, з урахуванням абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученою 24.10.2025.
Суд ухвалою від 10.11.2025 оголосив перерву в судовому засіданні до 01 грудня 2025 о 16:00.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвалу від 10.11.2025 було надіслано СК "Злагода" в його електронний кабінет 11.11.2025 о 15:40.
Щодо вирішення спору за наявними матеріалами за відсутності відзиву на позов та представника СК "Злагода".
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч.1 ст. 42 ГПК України).
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС.
Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі.
Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Правила вручення судового рішення регламентовані положеннями ст. 242 ГПК України.
Згідно з ч. 11 цієї статті Кодексу якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
З врахуванням викладеного, Відповідач свідомо не приймав участь у розгляді цієї справи, тому несе всі ризики нездійснення процесуальних прав у сторони судового процесу ( ч.4 ст. 13 ГПК України).
В судовому засіданні 01.12.2025 суд перейшов до стадії ухвалення та проголошення судового рішення, відклавши його до 17:00 год. 11.12.2025.
В судовому засіданні 11.12.2025 суд ухвалив скорочене рішення про часткове задоволення позову.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави до відповідачів Станишівської сільської ради Житомирського району та Сільськогосподарського кооперативу "Злагода" про:
- визнання незаконним та скасування рішення Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11.02.2025 №1791 "Про передачу в оренду СК "Злагода" земельних ділянок від проектними/польовими дорогами за межами населених пунктів (с. Кодня)";
- визнання недійсним договору оренди землі (проектних/польових доріг) від 14.02.2025, укладеного між Станишівською сільською радою Житомирського району Житомирської області та СК "Злагода" про передачу в оренду 1,1 га земель, які знаходяться за межами населених пунктів (с. Кодня), Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області;
- зобов'язання СК "Злагода" повернути Станишівській ОТГ в особі Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області - 1,1 га земель під проектними дорогами в межах полів сільськогосподарських угідь, які знаходяться за межами населеного пункту с. Кодня, Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Правові підстави позову: ст.ст. 16, 203, 215, 216, 391 ЦК України, ст.ст. 79-1, 123, ч. 1 ст. 134, 152 ЗК України. Підстави представництва: ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ч. 4 ст. 53 ГПК України.
Прокурор в обґрунтування позовних вимог доводив, що Станишівською сільською радою порушено вимоги земельного законодавства у зв'язку з передачею в користування СК "Злагода" 1,1 га земель під проектними дорогами в межах полів сільськогосподарських угідь, які не були сформовані у земельні ділянки за правилом ст. 79-1 ЗК України, право комунальної власності на які не було зареєстровано за територіальною громадою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , а через це і право оренди СК "Злагода" на підставі договору оренди від 14.02.2025, який має дефекти дійсності, через які 1,1 га земель під проектними дорогами мають бути повернуті СК"Злагода" Станишівській ОТГ як на підставі ст. 216 ЦК України, так і на підставі ст. 391 ЦК України.
Прокурор набув статусу Позивача.
Станишівська сільська рада, заперечуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді в статусі Позивача доводила, що уповноваженим органом здійснювати контроль за використанням земель комунальної власності є Держгеокадастр та його територіальні управління. Посилаючись на норми ч. 2 ст. 19, 140, 142, 143 Конституції України, ст. 12 ЗК України, п. 24 Перехідних положень ЗК України, ст.ст. 1,2,4,16, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" доводить, що оскаржуване рішення прийнято на законних підставах. Не підлягає задоволенню вимога визнати недійсним договір оренди від 14.02.2025, оскільки такий не є укладеним, що узгоджується з висновками ВП ВС, викладеними у постанові від 15.01.2020 у справі №322/1178/17 . Вимога зобов'язати СК "Злагода" повернути об'єднаній територіальній громаді в особі Станишівської сільської ради землю під проектними дорогами в межах полів сільськогосподарських угідь площею 1,1 га не підлягає задоволенню з огляду на те, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування є територіальна громада села, селища чи міста. До того ж подані Прокурором докази є недопустимими, оскільки зібрані в межах фактового кримінального провадження від 02.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді, тому відкриття зазначених матеріалів не відповідає ст. 290 КПК України.
Прокурор у відповіді на відзив наголосив на відсутності у Держгеокадастру та його територіальні управлінь повноважень на представництво інтересів держави у спірних правовідносинах. Позов подано самостійно, оскільки Станишівська сільська рада передаючи у користування землі під проектними дорогами в межах полів сільськогосподарських угідь площею 1,1 га порушила вимоги земельного законодавства, тому правомірно визначена відповідачем за даним позовом. Заперечуючи доводи позову щодо незаконності оскарженого рішення сільської ради, Станишівська сільська рада лише вказує на наявність у неї повноважень на розпорядженнями наведеними землями, однак не доводить законність вчинення цієї правомочності. Аргументи Станишівської сільської ради щодо неукладеності оспорюваного договору оренди землі (проектних/польових доріг) від 14.02.2025 не заслуговують на увагу позаяк момент його укладення не залежить від державної реєстрації договору. Станишівська сільська рада стверджує, що згідно законодавства, в системі органів місцевого самоврядування відсутній такий орган, як об'єднана територіальна громада. Таке твердження спростовується змістом ч. 1 ст. 85 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та рішенням Станишівської сільської ради від 19.07.2016. Надалі Станишівська сільська рада стверджувала про недопустимість поданих Прокурором доказів, оскільки вони отримані в порядку КПК України, тоді як у постанові ВП ВС від 14.12.2022 у справі №477/2330/18 наголошено, що процесуальне законодавство не встановлює заборон щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень.
В ході вирішення спору Станишівська сільська рада подала копію рішення 50 сесії 8 скликання №1919 від 19.09.2025 з додатками та докази внесення СК "Злагода" орендної плати у розмірі, визначеному п. 9 договору оренди землі (проектних/польових доріг) від 14.02.2025 року.
СК "Злагода" відзиву на позов не подав, правом участі у змагальному процесі не скористався.
Справу розглянуто за наявними в ній доказами на підставі п. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
1. 24.12.2024 до ЦНАП Станишівської сільської ради звернувся Сільськогосподарський кооператив "Злагода" з листом за вих. №12 від 24.12.2024 щодо надання йому в оренду земельні ділянки площею 1,1 га під польовими дорогами. До вказаної заяви додано протокол №3 загальних зборів членів СК "Злагода", виписку з ЄДРЮОФОП ГФ та схему розташування земельних ділянок у якій наведено розташування та схематичне зображення земельних ділянок із позначенням польових доріг між земельними ділянками, які мав намір СК "Злагода" отримати в оренду (а.с.13-16).
2. 11 лютого 2025 рішенням Станишівської сільської ради 44 сесії 8 скликання №1791 "Про передачу в оренду СК "Злагода" земельних ділянок під проектними/польовими дорогами за межами населених пунктів (с. Кодня) передано в оренду СК "Злагода" земельні ділянки під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих в масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,1000 га, в т.ч. ріллі - 1,1000 га, які знаходяться за межами населених пунктів (с. Кодня) Станишівської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області на строк до проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення, але не більше як на 7 років, з річною орендною платою в розмірі 12% нормативної грошової оцінки (середня вартість 1 га ріллі по Житомирській області 25 203, 32 грн), що становить 3 326, 83 грн (а.с. 17).
3. 14.02.2025 між Станишівською сільською радою (як орендодавець) та Сільськогосподарським кооперативом "Злагода" (як орендар) підписано договір оренди землі (проектних/польових доріг) на таких умовах:
- у строкове платне користування надаються земельні ділянки під проектними дорогами в межах полів сільськогосподарських угідь (рілля), які знаходяться за межами населених пунктів (с.Кодня), Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області;
- земельні ділянки надаються загальною площею 1,1000 га, в тому числі ріллі 1,1000га на строк 7 (сім) років з метою раціонального використання земель сільськогосподарського призначення;
- нормативна грошова оцінка 1 га ріллі становить 25 203, 32 грн;
- орендна плата вноситься орендарем у встановлений цим договором формі та розмірі 3 326 грн 84 коп (три тисячі триста двадцять шість грн 84 коп) за рік оренди Земельних ділянок, що складає 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься до місцевого бюджету орендарем рівними частинами за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця;
- передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту відведення. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється після підписання договору за актом приймання-передачі.
Договір оренди землі (проектних/польових доріг) від 14.02.2025 зареєстрований у Станишівській сільській раді, про що чинено запис від 14.02.2025 за №11-18/12 (а.с. 18-19).
4. Між Станишівською сільською радою та Сільськогосподарським кооперативом "Злагода" підписано Акт приймання - передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення під проектними/польовими дорогами, що розташовані за межами населених пунктів (с. Кодня), Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області загальною площею 1,1000 га у складі угідь рілля - 1,1000 га (а.с. 20).
5. Прокурор наголошує на незаконності рішення 44 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради №1791 від 11.02.2025 щодо розпорядження землями загальною площею 1,1000 га, в т.ч. ріллі - 1,1000 га, які знаходяться за межами населених пунктів (с. Кодня) Станишівської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області на строк до проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення та надання їх в оренду за договором оренди землі від 14.02.2025 на строк не більше як на 7 років тощо.
6. В ході вирішення спору Станишівською сільською радою прийнято рішення 50 сесії 8 скликання від 19.09.2025 №1919, яким надано Сільськогосподарському кооперативу "Злагода" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду (під проектними польовими дорогами) загальною площею 1,1 га (а.с. 62-63).
7. Станом на дату ухвалення рішення суду Станишівською сільською радою та Сільськогосподарським кооперативом "Злагода" не подано докази усунення виявленого Прокурором порушення земельного законодавства у сфері розпорядження несформованими у земельні ділянки за вимогами ст. 79-1 ЗК України землями загальною площею 1,1000 га у складі угідь рілля під проектними/польовими дорогами, що розташовані за межами населених пунктів (с. Кодня), Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
1. Щодо підстав подання Прокурором позову в статусі позивача.
Стаття 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" розрізняють два випадки, коли прокуратура діє як представник інтересів держави /територіальної громади в суді:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;
2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку позивачем є визначений у позові прокурора орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. У другому випадку позивачем є прокурор (див. постанову ВПВС від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, п. 8.18).
Процедура, передбачена абз. 3,4 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у першому випадку ( див. постанову ВПВС від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц (п. 8.18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 досліджувала питання щодо наявності в Держгеокадастру та його територіальних відділень повноважень на самостійне звернення з позовом до суду у випадку порушення вимог земельного законодавства органом місцевого самоврядування щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності.
У п. 125 наведеної постанови ВПВС зазначила, що у правовідносинах, які стосуються порушення речових прав держави чи територіальної громади на земельні ділянки, Держгеокадастр України та його територіальні органи не наділені повноваженнями власника на захист відповідного права державної або комунальної форми власності (крім земель сільськогосподарського призначення державної форми власності).
У разі якщо Держгеокадастр виконує функції державного контролю, як висновує ВПВС у наведеній постанові, статтею 152 ЗК України, статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», пунктом 51 Положення від 14.01.2015 № 15 визначено перелік позовів, з якими Держгеокадастр має право звертатись до суду, виконуючи функції державного контролю за використанням та охороною земель (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився) ( п.п. 137, 138).
З врахуванням викладеного, доводи Станишівської сільської ради щодо наділення Держгеокадастру та його територіальних відділень повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах є помилковим.
Також згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду не виключається, що уповноважений орган сам є учасником спірних відносин і порушником інтересів держави, тому визначення цього органу позивачем суперечить принципу розумності. Тому статусом позивача має наділятись прокурор, а уповноважений орган - відповідача ( постанови ВПВС від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 , від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18).
Тому в процесуальному аспекті орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб'єкта права, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача ( постанова ВПВС від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 ( п. 116).
У постанові від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 справа № 910/2389/23 в черговий раз досліджувала питання самостійного звернення прокурора до суду в інтересах держави, підтвердивши власні висновки, викладені у постанові від 11.06.2024 року у справі № 925/1133/18, вказавши у п. 124 наступне:" З урахуванням наведеного у прокурора не було обов'язку повідомити Київську міську раду до звернення до суду з позовом про необхідність захисту інтересів держави, оскільки саме міська рада допустила порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, а тому вона не є органом, який може здійснювати захист порушених інтересів у тих самих відносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18)".
Оскільки Станишівська сільська рада за доводами позову є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та учасником спірних відносин і сама порушує інтереси територіальної громади, Прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах останньої як самостійний позивач.
2. Щодо визнання недійсним (незаконним) та скасування рішення Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11.02.2025 №1791 "Про передачу в оренду СК "Злагода" земельних ділянок під проектними/польовими дорогами за межами населених пунктів (с. Кодня) (далі - Рішення ради №1791 від 11.02.2025).
2.1. Оспорюване Рішення ради №1791 від 11.02.2025 є актом ненормативного характеру.
Ненормативні акти на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію (абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення КСУ від 23.06.1997 року №2-зп).
У Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 зазначено, що органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №910/2389/23 підтвердила свою усталену практику про те, що вимога визнати недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою дію виконанням шляхом укладення відповідного договору, не є ефективним способом захисту прав особи, оскільки не відновить володіння відповідною земельною ділянкою.
Суд враховує висновки ВПВС з цього питання, однак вважає вимогу скасувати Рішення ради №1791 від 11.02.2025 такою, що не є ефективною. Тоді як незаконність оскарженого рішення Станишівської сільської ради є очевидною і їй налається оцінка в мотивувальній частині рішення суду.
2.2. До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим (ч.ч. 1 та 2 ст. 18 ЗК України).
Таким чином, жодна земельна ділянка в межах території України не може бути без віднесення її до певної категорії.
Категорія земель є більш загальним поняттям, що характеризує землю за її основним цільовим призначенням, визначеним законом. Правовий режим земель передбачає більш детальний виклад правил використання та охорони земель певної категорії, який охоплює, зокрема, обмеження на використання землі (див. постанову ВПВС від 02.07.2025 у справі №902/122/24).
Відповідно до п. «а» ч.1 ст. 19 ЗК України землі сільськогосподарського призначення є однією з категорій земель України за основним цільовим призначенням.
Так, до земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, [... ] тощо) (ст. 22 ЗК України).
Землі, придатні для потреб сільського господарства (крім самозалісених земель), повинні надаватися насамперед для ведення сільського господарства (ст. 23 ЗК України).
З 01.01.2019 гл.5 ЗК України доповнено ст. 37-1, якою визначено особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також полезахисними лісовими смугами, які обмежують такий масив.
Так, згідно з абз.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про землеустрій» масив земель сільськогосподарського призначення - це сукупність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складаються з сільськогосподарських та необхідних для їх обслуговування несільськогосподарських угідь (земель під польовими дорогами [...]), мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об'єктами тощо).
Згідно з ч. 5 ст. 37-1 ЗК України земельні ділянки комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років.
Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землевласником (землекористувачем) як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції (ч. 6 ст. 37-1 ЗК України).
Дія цієї статті поширюється на використання та розпорядження земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та особистого селянського господарства (ч.9 ст. 37-1 ЗК України).
2.3. За змістом чинного земельного законодавства сільські /селищні ради передають земельні ділянки комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок у зв'язку з формуванням нової земельної ділянки шляхом прийняття рішень та укладення договору оренди землі , тобто в позаконкурентний спосіб ( ст. 37-1, ч.ч. 1 та 4 ст. 122 , 123, 124 , п.28 ч.2 ст.134 ЗК України, 2 ст. 16 ЗУ "Про оренду землі").
В свою чергу, формування земельної ділянки комунальної власності під польовими дорогами передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї ( ст. 79-1 ЗК України).
Вирішуючи спір у вказаній частині позовних вимог, Суд не встановив, а СК "Злагода" не довело, що є особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення на території Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, для доступу до яких мають бути запроектовані відповідні польові (проектні) дороги.
Рішення ради №1791 від 11.02.2025 Станишівською сільською радою прийняте на підставі заяви СК "Злагода" щодо надання в оренду 1,1 га земель під проектними дорогами в межах полів сільськогосподарських угідь, які знаходяться за межами населених пунктів с. Кодня на території Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, не сформованих у земельні ділянки згідно з вимогами ст. 79-1 ЗК України та без державної реєстрації права комунальної власності на них.
2.4. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на важливості дотримання органами місцевого самоврядування принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень (див. постанову від 02.07. 2019 у справі №910/23000/17).
Станишівська сільська рада, представляючи Станишівську територіальну громаду, діє в її інтересах, як суспільних, а тому правильне застосування органом місцевого самоврядування положень чинного законодавства у сфері розпорядження землями комунальної власності беззаперечно становить суспільний інтерес.
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду у сфері земельних відносин рішення органу місцевого самоврядування, яке не відповідає закону, не створює тих наслідків, на які спрямоване. Тому позивач може обґрунтовувати свої вимоги, зокрема, незаконністю такого рішення (див. постанови від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 23.10.2024 у справі № 910/9933/20 та інші).
Рішення ради №1791 від 11.02.2025 №1791 виконано у спосіб підписання у простій формі договору оренди землі (проектних/польових доріг) 14.02.2025 між Станишівською сільською радою Житомирського району Житомирської області та Сільськогосподарським кооперативом "Злагода" про передачу в оренду 1,1000 га земель, які знаходяться за межами населених пунктів (с. Кодня), Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
З врахуванням викладеного, Рішення ради №1791 від 11.02.2025 №1791 є незаконним , однак позовна вимога скасувати це рішення не підлягає задоволенню шляхом ухвалення рішення суду , так як останнє виконано у наведений вище спосіб.
3. Щодо позовної вимоги визнати недійсним договір оренди землі (проектних/ польових доріг) від 14.02.2025, укладений між Станишівською сільською радою Житомирського району Житомирської області та СК "Злагода" про передачу в оренду 1,1 га земель, які знаходяться за межами населених пунктів.
3.1. Суд зауважує, що договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків.
Вимоги про визнання договорів недійсними не є похідними від вимог про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, оскільки задоволення перших не залежить від задоволення других (постанова ВС у складі СП для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС від 21.11.2024 у cправі №910/10986/18).
3.2. Оскільки Станишівська сільська рада наполягала на тому, що оспорюваний договір оренди землі (проектних/польових доріг) від 14.02.2025 є неукладеним, а тому не підлягає визнанню недійсним за правилами ст.ст. 203 та 215 ЦК України, Суд викладає мотиви з врахуванням судової практики Верховного Суду з цього питання.
Так, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що на відміну від неукладеного правочину, оспорюваний та нікчемний правочин є такими, що відбулися, а його сторони виразили своє волевиявлення на зміну цивільних правовідносин (див. постанову від 27.11.2024 №204/8017/17).
Відповідно до абз. 3 ст. 8-2 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV) особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи.
Договір оренди землі є консенсуальним договором (орендодавець зобов'язаний передати орендареві земельну ділянку), який встановлює такі права сторін у зобов'язальних правовідносинах: для орендаря - право вимагати передання йому у володіння та користування земельну ділянку; для орендодавця - право на оренду плату та право вимагати використання ділянки відповідно до договору і законодавства. Висновки про те, що договір оренди землі є консенсуальним, містяться у постановах ВПВС від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, від 06.03.2024 у справі № 902/1207/22.
Такий договір є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто за умови дотримання ними вимог статей 638, 759 і 792 ЦК України та статті 15 Закону України "Про оренду землі" 161-ХIV. З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає обов'язок передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право користування земельною ділянкою ( постанова ВПВС від 06.03. 2024 у справі № 902/1207/22).
Таким чином, Закон України "Про оренду землі" № 161-XIV з урахуванням консенсуальної природи договору оренди землі не визначає акт приймання-передачі як документ, яким здійснюється передання земельної ділянки, а передбачає, що таке передання відбувається шляхом державної реєстрації речового права оренди. Відтак земельна ділянка вважається переданою орендарю з моменту державної реєстрації права оренди, і з цього ж моменту в нього виникає відповідне речове право ( постанова ВПВС від 06.03.2024 у справі № 902/1207/22).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.03.2024 у справі № 902/1207/22 також зауважує, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації.
Таким чином, необхідною умовою для державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору є його укладення між Станишівською сільською радою та СК "Злагода" в установленому законом порядку.
Однак на підставі незаконного Рішення ради від 11.02.2025 №1791 Станишівською сільською радою (орендодавець) та СК "Злагода" (орендар) підписано у простій письмовій формі договір оренди землі (проектних/польових доріг) від 14.02.2025 про передачу в оренду 1,1 га земель, які знаходяться за межами населених пунктів з метою забезпечення врегулювання питань ефективного та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.
В ході вирішення спору Станишівська сільська рада не спростувала доводи Прокурора про те, що забезпечення мети врегулювати питання ефективного та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення можна досягнути шляхом дотримання вимог земельного законодавства.
Суд звертає увагу на доводи Станишівської сільської ради під час розгляду справи, про те, що договір оренди землі (проектних/польових доріг) від 14.02.2025 є неукладеним, через відсутність такої істотної ознаки як об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), тоді як до звернення Прокурора з цим позовом до суду з метою надати такому договору ознаки правомірності, в тому числі , в частині надходжень до місцевого бюджету, останній зареєстрований у Станишівській сільській раді, про що чинено запис від 14.02.2025 за №11-18/12 (а.с. 18-19).
3.3. Договір оренди землі (проектних/польових доріг) від 14.02.2025 Суд розцінює укладеним , а відтак оспорюваним, з наступних мотивів.
Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
Подібні правові висновки Велика Палата Верховного Суду підтвердила у постанові від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц, наголосивши, що у разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше). Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
3.4 Як встановив Суд, на підставі договору оренди землі від 14.02.2025, між Станишівською сільською радою та СК "Злагода" підписано акт приймання-передачі земельних ділянок, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв земельні ділянки сільськогосподарського призначення під проектними/польовими дорогами, що розташовані за межами населених пунктів с. Кодня Станишівської сільської ради загальною площею 1,1 га, у тому числі: під ріллею - 1,1 га.
Сільськогосподарський кооператив "Злагода", коли звернувся до Станишівської сільської ради з листом за вих. №12 від 24.12.2024 щодо надання йому в оренду земель площею 1,1 га під польовими дорогами, надав їх схематичне зображення, тому чітко знав, де такі землі знаходяться на місцевості ( в натурі).
Факт використання СК "Злагода" земель площею 1,1 га під польовими дорогами підтверджується також сплатою орендної плати за період з 28.01.2025 по 01.10.2025 на загальну суму 4882,46грн, про що свідчить довідка про рух коштів за 01.01.2025 по 24.10.2025 в розрізі платника.
Законодавець у ст. 21 ЗК України "Про оренду землі" передбачив, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
3.5. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
За змістом статей 203, 215 ЦК України недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб'єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі (див. постанову ВПВС від 07.04. 2020 у справі №904/3657/18).
Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (див. постанову ВПВС від 13.07.2022 у справі №363/1834/17).
Оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Належними відповідачами у справі за позовом про визнання недійсним договору є всі сторони оспорюваного правочину (див. постанови ВПВС від 23.11.2021 у справі №641/5523/19, від 12.03. 2024 у справі №927/1206/21).
Враховуючи те, що територіальна громада як суб'єкт права власності реалізує своє право розпорядження комунальними землями через Станишівську сільську раду, яка допустила порушення інтересів цієї територіальної громади, Прокурор обґрунтовано звернутися з позовом про визнання договору оренди землі від 14.02.2025 недійсним, визначивши відповідачами сторін цього договору.
4. Щодо позовної вимоги зобов'язати СК "Злагода" повернути Станишівській територіальній громаді в особі Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області 1,1 га земель під проектними дорогами в межах полів сільськогосподарських угідь, які знаходяться за межами населених пунктів (с. Кодня), Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
4.1. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.
Таке відновлення у спірних правовідносинах може відбутися і в цій справі за заявленою вимогою про повернення територіальній громаді спірної земельної ділянки.
Недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті "нівелювання" правового результату, породженого таким договором. Тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі (див. постанову ВПВС від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, постанова ОП КГС у складі ВС від 15.03.2024 у справі № 904/192/22).
Як вже мотивував Суд, на підставі договору оренди землі (проектних/польових доріг) від 14.02.2025, між Станишівською сільською радою та СК "Злагода" підписано Акт приймання-передачі земельних ділянок, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв земельні ділянки сільськогосподарського призначення під проектними/польовими дорогами, що розташовані за межами населених пунктів с. Кодня, Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, загальною площею1,1 га, у тому числі: під ріллею - 1,1 га.
Установивши, що мета позову Прокурора спрямована на повернення СК "Злагода" Станишівській територіальній громаді в особі Станишівській сільській раді Житомирського району Житомирської області 1,1 га земель під проектними дорогами в межах полів сільськогосподарських угідь, які знаходяться за межами населених пунктів с. Кодня на території Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
З врахуванням викладеного, Суд ухвалює зобов'язати СК "Злагода" повернути Станишівській територіальній громаді в особі Станишівській сільській раді Житомирського району Житомирської області 1,1 га земель під проектними дорогами за актом приймання-передачі згідно з резолютивною частиною рішення суду.
Щодо розподілу судового збору
1. При ухваленні рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч.1 ст.237 ГПК України). У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч.5 ст.238 ГПК України).
Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
У ч.1 ст.123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 ГПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені у Законі "Про судовий збір".
За змістом частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких відповідно до частини 3 статті 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
Як у п.2 ч.1 ст.129 ГПК, так і у п.3 ч.4 ст.129 ГПК України встановлено, що судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, законом встановлений принцип пропорційності розподілу судових витрат (постанова Верховного Суду від 20.03.2024 року у cправі №910/12731/22).
2. За змістом статей 42, 46, 53, 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов'язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.
3. Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб'єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов'язки, пов'язані з розподілом судових витрат, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №923/199/21 від 05.10.2022 та у додатковій постанові Касаційного господарського суду у справі №906/433/19 від 08.11.2022.
3.1. При зверненні з цим позовом до суду Житомирською обласною прокуратурою сплачено судовий збір в загальному розмірі 9084,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1595 від 10.07.2025 (а.с. 9).
Відмова суду у позові прокурора визнати незаконним та скасувати рішення (...) ґрунтується на факті його виконанні, в результаті якого останні вичерпали свою дію. Визнання їх незаконними в резолютивній частині рішення суду не зумовить поновлення порушеного права позивача у спосіб, обраний прокурором.
3.2. При розподілі судового збору, Суд враховує, що за принципом належного урядування влада має здійснюватися у розумний, правомірний, справедливий та найбільш передбачуваний спосіб.
Принцип належного врядування має низку основних характеристик. Ними є: забезпечення участі, орієнтація на консенсус, відповідальність (підзвітність), прозорість, належне реагування, ефективність і результативність, рівність і врахування інтересів та відповідність принципу верховенства права.
Важливо відзначити, що основною сутністю принципів належного врядування та верховенства права є те, щоб вони повинні не просто декларуватися, а реально виконуватися та дієво захищатися від порушень на всіх рівнях публічного адміністрування: громадським контролем, виконавчим контролем системи органів юстиції, судовою владою та парламентським контролем.
Так, Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права від 04.04.2011 № 512/2009 зазначила, що однією з складових Верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають.
Правова визначеність передбачає стабільність і цілісний характер законодавства, здійснення адміністративної практики органами державної влади на основі закону відповідно до принципу верховенства права, а також прозорість і демократизм при прийнятті владних рішень.
Тільки така правова архітектура визначає підвалини правової держави у всіх сферах її діяльності, а конституційний лад визначається й змінюється виключно народом України й не може бути узурпований державою, її органами або посадовими особами. При цьому будь-який уповноважений орган влади зобов'язаний суворо дотримуватись компетенційного принципу, що випливає з принципу розподілу влади й принципу належного урядування.
Під компетенцією державного органу розуміється сукупність встановлених для цього органу повноважень, які визначають предмет його відання/діяльності. Компетенція, повноваження, функції і завдання адміністративного органу визначаються у Конституції України, профільних законах чи актах уряду, які приймаються саме для цього органу, та означає: по-перше: перебування вирішуваного питання у сфері владного відання/діяльності, що визначені законодавством саме для цього органу; по-друге: наявність у нього владних повноважень, достатніх для вирішення відповідного питання.
Адміністративний акт індивідуальної дії є таким, що прийнятий з дефектами суб'єктного складу, якщо він виданий не уповноваженим на його прийняття органом, або особою, що діяла поза межами компетенції (порушила встановлений законодавством предмет свого відання, або вийшла за межі сфери свого владного впливу на об'єкти управління, чи то перевищила владні повноваження щодо законних предметів свого відання чи зловжила ними).
Некомпетентність державного органу чи посадової особи є істотним неусувним дефектом такого адміністративного акта і тягне нікчемність останнього.
Оскільки у даній справі встановлено порушення порядку передачі в користування земельних ділянок проектних/польових доріг, яке перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з діями сторін договору, які не дотрималися чітких та зрозумілих норм земельного законодавства, що свідчить про протиправність дій орендаря та орендодавця, що призвели до звернення Прокурора до Суду задля приведення відносин у відповідність до таких норм.
Відповідно до частини дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи на встановлені обставини того, що спір у справі виник внаслідок неправомірних дій Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області та СК "Злагода", Суд відповідно до частини дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає їх на вказаних Відповідачів у рівних частинах.
3.3. З врахуванням вищенаведеного, Судом здійснено розподіл судового збору в наступний спосіб:
- сплачений судовий збір за позовною вимогою немайнового характеру про визнання незаконним та скасування рішення (...) в розмірі 3 028,00 грн покладається на Житомирську обласну прокуратуру;
- сплачений судовий збір за позовною вимогою немайнового характеру про визнання недійсним договору оренди землі (проектних/польових доріг) від 14.02.2025 укладеного між Станишівською сільською радою Житомирського району Житомирської області та СК "Злагода" покладається пропорційно на обидві стороні правочину;
- сплачений судовий збір за позовною вимогою немайнового характеру зобов'язати повернути земельні ділянки покладається пропорційно на обидві стороні правочину.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Відмовити Заступнику керівника Житомирської окружної прокуратури у позові в інтересах держави скасувати рішення Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 11.02.2025 №1791 "Про передачу в оренду СК "Злагода" земельних ділянок від проектними/польовими дорогами за межами населених пунктів (с. Кодня)".
3. Визнати недійсним договір оренди землі (проектних/польових доріг) від 14.02.2025, укладений між Станишівською сільською радою Житомирського району Житомирської області та Сільськогосподарським кооперативом "Злагода" про передачу в оренду 1,1 га земель, які знаходяться за межами населених пунктів с. Кодня Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
4. Сільськогосподарському кооперативу "Злагода" (вул. Солом'яна, буд. 48А, с. Кодня, Житомирського району, Житомирської області, 12452, код ЄДРПОУ 31531787) повернути Станишівській територіальній громаді в особі Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (код 04348444) 1,1 га земель під проектними дорогами в межах полів сільськогосподарських угідь, які знаходяться за межами населених пунктів с. Кодня на території Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області за актом приймання-передачі. Видати наказ.
5. Стягнути з Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул. Кооперативна, 3, с. Станишівка, Житомирського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ 04348444) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, вулиця Святослава Ріхтера, 11, Житомир, Житомирська область, розрахунковий рахунок UA 598201720343110001000011049 в ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909950) - 6056,00грн судового збору. Видати наказ.
6. Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу "Злагода" (вул. Солом'яна, буд. 48А, с. Кодня, Житомирського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ 31531787) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, вулиця Святослава Ріхтера, 11, Житомир, Житомирська область, розрахунковий рахунок UA 598201720343110001000011049 в ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909950 ) - 3 028,00грн судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 15.12.25
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - 4 - прокурору, сторонам (Ел. каб)