Ухвала від 15.12.2025 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

15.12.2025р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі Кравець А.Є., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про грошові вимоги до боржника у сумі 104434,96 грн. (вх № 2836/25 від 25.04.2025), -

у справі № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Карауш Ю.В., -

за участю представників: не з'явились, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (№ 75623 від 26.03.2025).

В межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трун Ольга Валентинівна, подано заяву про грошові вимоги до боржника у сумі 104434,96 грн. (вх № 2836/25 від 25.04.2025), що складаються з розрахованої але не виплаченої заробітної плати у розмірі 85234,64 грн. та компенсації невикористаної відпустки у розмірі 19200,32 грн.

На підтвердження вимог надано суду наступні документи: правовстановлюючі документи представника заявника, паспортні дані та картку платника податків ОСОБА_1 , витяг з трудової книжки НОМЕР_2 , адвокатський запит від 10.09.2024 з доказами надсилання з описом вкладеного, виписку АТ Ощадбанк по картковому рахунку за період з 18.01.2024 по 03.10.2024, довідку Пенсійного фонду України від 06.11.2024 № 6020080846272012 про індивідуальні відомості про застраховану особу «Дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення)», ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2025 про відкриття провадження у цивільній справі № 932/726/25 (провадження № 2/932/292/25).

Ухвалою від 30.04.2025 судом відкладено вирішення питання щодо прийняття заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника до повернення матеріалів справи № 905/169/25 на адресу Господарського суду Донецької області.

Згідно ухвали суду від 23.06.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 із вимогами на суму 104434,96 грн. (вх № 2836/25 від 25.04.2025) до боржника та призначено її до розгляду у попередньому засіданні.

Розпорядником майна не подано до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора до боржника (вх.№ 01-41/11528/25 від 15.12.25), у пункті 99 яких зазначає, що заявлені вимоги визнає частково - у сумі 65752,40 грн. фактичної заборгованості по заробітній платі, решту вимог розпорядник майна боржника не визнає у зв'язку з їх безпідставністю.

Боржником подано до суду додаткові пояснення у справі щодо заяви про грошові вимоги кредитора (вх.№ 01-41/10518/25 від 10.11.2025), в яких вказує, зокрема у пункті 124, що ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» визнає вимоги ОСОБА_1 частково - у сумі 65752,40 грн. заборгованості по заробітній платі.

На підтвердження аргументів надано суду правовстановлюючі документи підписанта та квитанції про надсилання цих пояснень іншим учасникам справи в зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд».

Попереднє засідання відкладалось та оголошувались перерви з постановлянням відповідних ухвал суду. Згідно ухвали від 08.12.2025 призначено попереднє засідання на 15.12.2025, визнано явку представників сторін не обов'язковою, вирішені інші процедурні питання.

Про хід справи та про дату судового засідання учасники справи повідомлені в системі "Електронний суд" та шляхом оприлюднення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-портала Судова влада України відповідних оголошень.

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).

В судовому засіданні 15.12.2025 сторони участі не приймали, письмових пояснень чи доказів додатково не подавали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що за умовами ч.1 ст. 202 ГПК України не перешкоджає розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника у цьому попередньому засіданні за наявними документами.

За визначеннями, наведеними у статті 1 КУзПБ, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; боржник - юридична особа або фізична особа, у том у числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; грошове зобов'язання (борг) - грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

З наданих документів судом встановлено, що ОСОБА_1 18.01.2024 був прийнятий на роботу ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» прохідником підземним 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті тимчасово (наказ № 25к від 18.01.2024); 01.03.2024 переведений прохідником підземним 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті постійно (наказ № 69к від 01.03.2024); 01.05.2024 переведений прохідником підземним 5 розряду з повним підземним днем у шахті (наказ № 136к від 01.05.2024); 08.08.2024 звільнений згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ № 273к від 08.08.2024), що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_2 .

У заяві з кредиторськими вимогами до боржника ОСОБА_1 стверджує, що всупереч вимогам ст.ст. 47, 116 КЗпП України ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» з ним не проведено остаточного розрахунку та виплату всіх сум, що йому належать після звільнення. За розрахунком заявника, заборгованість складається з нарахованої але не виплаченої заробітної плати у розмірі 85234,64 грн. та компенсації невикористаної відпустки у розмірі 19200,32 грн., що разом становить 104434,96 грн.

Згідно положень статей 30, 31 Закону України "Про оплату праці" при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Заявник не надав до матеріалів справи розрахункові листки підприємства (табулеграми) про заробітну плату, що надаються працівнику щомісяця, а також доказів на підтвердження виникнення у ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» заборгованості по заробітній платі, зокрема за період роботи ОСОБА_1 з 18.01.2024 по 08.08.2024, її склад і розмір помісячно. Також ані у заяві з грошовими вимогами ані окремим документом не наведено обґрунтованого детального розрахунку заборгованості із визначенням у ньому вихідних даних та конкретного періоду.

Згідно наданої довідки № 6020080846272012, сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 06.11.2024, про індивідуальні відомості про застраховану особу «Дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення)» у 2024 році страхувальниками ОСОБА_1 значаться дві самостійні юридичні особи: ТОВ «УКРЦЕНТРАЛЬ» (код ЄДРПОУ 36167480) та ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519).

Надану заявником довідку № 6020080846272012, сформовану засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 06.11.2024, про індивідуальні відомості про застраховану особу «Дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення)» суд не приймає як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній, оскільки офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати стосовно працівника підтверджують лише його страховий стаж. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31.05.2021 у справі № 242/3051/18 (провадження № 61-1021св19)).

Крім того, виплата працівнику заробітної плати здійснюється після утримання з неї роботодавцем як податковим агентом всіх податків, зборів та обов'язкових платежів, встановлених чинним законодавством. Працівнику на руки виплачується «чиста» сума заробітної плати, яка є результатом відрахування з нарахованого доходу податків та зборів. Основні утримання - це податок на доходи фізичних осіб (ПДФО - утримується у розмірі 18%) та військовий збір (утримується у розмірі 1,5%).

Відсутність у довідці Пенсійного фонду України відомостей про нараховану заробітну плату, зокрема за липень та серпень 2024 року, може свідчити саме про її ненарахування працівнику роботодавцем - ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», а не про заборгованість за такий період.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч. 1 ст. 94, ч. 1 ст. 97 КЗпП, ст. 1 Закону України "Про оплату праці"), а не за сам факт перебування у трудових відносинах з роботодавцем.

Рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору, зокрема суду, до матеріалів справи також не надано.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, зокрема, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Виходячи з положень КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов'язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.

Обов'язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові.

Роботодавець (боржник) не надав суду облікових документів щодо заробітної плати заявника та первинних документів про здійснені виплати заробітної плати ОСОБА_1 . Відомість нарахування заробітної плати, як один із основних внутрішніх бухгалтерських документів, який необхідний для детального розрахунку та обліку всіх видів нарахувань, утримань та кінцевої суми до виплати кожному працівнику підприємства, в матеріалах справи відсутня.

Як встановлено судом з наданих документів, до матеріалів справи не надано доказів виконання роботодавцем свого обов'язку як з повідомлення працівника про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні), так і доказів фактичної виплати такому працівнику всіх сум, що йому належать від підприємства при звільненні у встановлений ч. 1 ст. 116 КЗпП України строк.

Суд враховує надані боржником пояснення у справі щодо заяви про грошові вимоги кредитора (вх.№ 01-41/10518/25 від 10.11.2025), в яких вказує, зокрема у пункті 124, що ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» визнає вимоги ОСОБА_1 частково - у сумі 65752,40 грн. фактичної заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до ст. 74 КЗпП, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Право на щорічну основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи виникає після шести місяців безперервної роботи на підприємстві (ст. 10 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки»).

Відповідно до ст. 83 КЗпП, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

У заяві з грошовими вимогами не зазначено та не обґрунтовано, а також не надано будь-яких доказів про те, що у конкретний період ОСОБА_1 дійсно не використав дні щорічної відпустки (основної чи додаткової), перебував на роботі і виконував покладені на нього посадові обов'язки. Рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору у матеріалах справи також відсутнє.

Визнанню судом і включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство підлягають лише дійсні вимоги кредиторів, що відповідають чинному законодавству.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Положеннями частини 6 статті 45 КУзПБ унормовано, що за результатами розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Системний аналіз статей 45-47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ч.4 ст. 74 ГПК України).

Суд зауважує, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів.

Таким чином, сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи №905/169/25, свідчать про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 кредитором боржника - ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на суму 65752,40 грн. фактичної заборгованості по заробітній платі. В іншій частині вимог слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 65752,40 грн. заборгованості по заробітній платі.

В решті вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в день її проголошення (підписання) та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повна ухвала підписана 15.12.2025.

Суддя Н.В. Величко