вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
15.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5775/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Центробуд» м. Кривий Ріг
про стягнення страхового відшкодування в розмірі 23119грн40коп.
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Центробуд» з позовом про стягнення страхового відшкодування в розмірі 23119грн40коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач є відповідальним за заподіяння шкоди застрахованому майну.
Позивач вказав про укладення між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_1 електронного договору страхування від 18.11.2021 №KZT0NBR-21F13Х8. Предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням та користуванням нерухомим майном - квартирою №47 у будинку №1 по вул. Грицевця у м. Кривий Ріг. Відповідно до підпункту 6.1.4 пункту 6.4 договору страхування від 18.11.2021 №KZT0NBR-21F13Х8 страховим випадком за договором (серед іншого) є дія води.
Позивач повідомив, що 20.07.2023 відбулась страхова подія - застраховане майно було пошкоджене каналізаційними стоками. Згідно з актом залиття, аварію від 30.07.2023, складеним представниками ТОВ «Вектор Центробуд», причиною залиття стало засмічення центрального стояка каналізації між 5 та 4 поверхами.
Позивач зазначив, що за результатами розгляду заяви страхувальника про настання страхової події та виплати страхового відшкодування від 20.07.2023 пошкодження застрахованої квартири визнане страховим випадком. На підставі страхового акту №ARХ3755137 від 26.07.2025 (з додатком №1), кошторису відновлювального ремонту від 26.07.2023 позивач сплатив страхове відшкодування у розмірі 23119грн40коп. платіжним дорученням від 27.07.2023 №989051.
Позивач послався на інформацію, розміщену на сайті www.novakom.com.ua/about/plat/services.html, та вказав, що ТОВ “Вектор Центробуд» є постачальником комунальних послуг. Тому позивач стверджував, що відповідач є відповідальним за нагляд за справністю трубопровідних (стояка зливної каналізації) та інших систем у будинку, підтримання стану трубопроводу центрального водопостачання, в тому числі на горищі житлового будинку, в робочому стані, а отже і відповідальним за майнової шкоди.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 16.10.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 16.10.2025 о 20:18. Відповідач мав право подати відзив до суду в строк до 03.11.2025 включно.
Станом на момент вирішення спору відзив на адресу суду не надходив.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач відзив на позовну заяву до суду не надавав, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (далі - страховик) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) укладений електронний договір комплексного страхування майна від 18.11.2021 №KZT0NBR-21АІ3Х8 (далі - договір від 18.11.2021).
Згідно з розділом 4 договору від 18.11.2021 предметом останнього є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном за п.5.1 договору, а також з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, внаслідок володіння, користування та розпорядження майном, зазначеним у п.5.1 договору.
Страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигоднабувачеві, а страхувальник - своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору, умов страхування а правил страхування.
Відповідно до пункту 5.1 договору від 18.11.2021 майно, що страхується - нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 7.1 договору віл 18.11.2021 визначено, що договір набуває чинності з 00-00 год 25.11.2021 та діє до 24-00 години 24.11.2022.
Пунктами 7.7, 7.8 договору від 18.11.2021 передбачено, що строк дії договору може бути автоматично продовжений на наступний період дії договору згідно з розділом 7 оферти.
Дія договору продовжується (лонгується) на такий самий строк, у разі сплати страхових платежів на наступні періоди страхування, якщо жодна зі сторін договору не заявить про намір його припинити та за умови, що на момент такого продовження діє договір доручення зі страховим агентом, за сприяння якого укладено договір. У разі втрати чинності вказаного в цьому пункті договору доручення з будь-яких підстав станом на дату лонгації договору. Страховик повідомляє про припинення договору та повертає сплачені страхові платежі на наступні періоди страхування протягом 5 робочих днів.
Страховий випадок- залиття вищевказаної квартири каналізаційними стоками стався 20.07.2023.
Згідно з актом від 20.07.2023, затвердженим директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор Центробуд» ОСОБА_2 , причиною залиття є засмічення центрального стояка каналізації між 5 та 4 поверхів.
Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник. На підставі цієї заяви та наданих страхувальником документів складений страховий акт від 26.07.2023 ARX3755137.
Позивач вказав, що на підставі страхового акту ARX3755137 від 26.07.2023 та кошторису відновлювального ремонту від 26.07.2023, платіжним дорученням від 27.07.2023 №989051 сплатив страхове відшкодування у розмірі 23119грн40коп.
Посилаючись на те, що відповідач є відповідальним за нагляд за справністю трубопровідних (стояка зливної каналізації) та інших систем у будинку, підтримання стану трубопроводу центрального водопостачання, в тому числі на горищі житлового будинку, в робочому стані, а отже і відповідальним за майнової шкоди, позивач просив стягнути з відповідача понесених позивачем витрат в межах суми фактичного страхового відшкодування на користь страхувальника у розмірі 23119грн40коп.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 1 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 №85/96-ВР (у редакції станом до 01.01.2024) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до статей 6, 9 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 №85/96-ВР (у редакції до 01.01.2024) добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Одним із видів добровільного страхування є страхування.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Статтею 988 Цивільного кодексу України визначено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 №85/96-ВР (у редакції до 01.01.2024) до обов'язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке ч. 16 ст. 9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
При цьому розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 №85/96-ВР (у редакції до 01.01.2024) виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно з частинами 1, 2 статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
На підставі заяви страхувальника про страхове відшкодування страховик (позивач) визнав страховою подією залиття 20.07.2023 належної страхувальнику квартири внаслідок засмічення центрального стояка каналізації між 5 та 4 поверхів. Відповідно до страхового акту від 26.07.2023 №АRX3755137 сума страхового відшкодування дорівнює 23119грн40коп.
Позивач стверджував, що сплатив страхувальнику ( ОСОБА_1 ) страхове відшкодування у розмірі 23119грн40коп.
Пунктом 1 частині 4 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII вказано, що управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 (зареєстрований Міністерством юстиції України 25.08.2005 №927/11207) (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).
У додатку №4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
В акті мають бути зазначені такі відомості: 1) дата складання акту (число, місяць, рік); 2) прізвища, ініціали та посади членів комісії; 3) прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; 4) прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири,, з вини якого сталося залиття; 4) адреса квартири, поверх, форма власності; 5) характер залиття та його причини; 6) завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість); 7) висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
На підтвердження наявності вини відповідача позивач долучив акт від 20.07.2023. Згідно з цим актом залиття сталося через засмічення центрального стояка каналізації між 5 та 4 поверхів.
В акті від 20.07.2023 відсутні відомості про завдану матеріальну шкоду (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість тощо), відсутня інформація про те, з чиєї вини відбулося залиття; відсутній висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття.
З акту від 20.07.2023 неможливо достеменно встановити, що залиття відбулося саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, у зв'язку з неналежним утриманням ним внутрішньобудинкових систем.
Суд враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду, зокрема, від 26.09.2018 у справі №569/14230/15-ц, від 21.02.2018 у справі №2-1974/11, від 22.05.2019 у справі №640/8205/17, від 18.12.2019 у справі №711/7670/16-ц, в яких неодноразово зазначалося, що акт, який не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.
Позивач не надав до матеріалів справи інших доказів на підтвердження вини відповідача.
Позивач не довів наявність протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між такою поведінкою і збитками потерпілої сторони.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після здійснення такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
За таких обставин, до предмету доказування в межах цієї справи входить доведення позивачем набуття ним права вимоги до відповідача та здійснення виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику.
Позивач не надав до матеріалів справи належних доказів перерахування страхової виплати у розмірі 23119грн40коп. страхувальнику Дорощук Галині Василівні.
На підтвердження здійснення виплати страхувальнику позивач долучив до матеріалів справи платіжне доручення №989051 від 27.07.2023 на суму 24588грн04коп. з призначенням платежу: виплата по відомості №АХА00000756 від 27.07.2023, отримувач: АТ «СК «АРКС» код 20474912.
Позивач не надав до матеріалів справи відомості №АХА00000756 від 27.07.2023.
Додана позивачем до матеріалів справи таблиця (а.с.13 том 1) не є належним доказом перерахування страхового відшкодування, оскільки вона не є первинним бухгалтерським документом у розумінні норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не містить даних щодо особи, яка її склала, підстав складення, посилань на відповідні договори тощо, отже з цієї таблиці неможливо встановити обставини, які мають значення для вирішення спору.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження розміру шкоди у розмірі 23119грн40коп.
Встановлення розміру шкоди має здійснюватися у визначеному законодавством порядку особою, яка має відповідну кваліфікацію та акредитацію. Кошторис відновлювального ремонту від 26.07.2023 (а.с.8 том 1) складений одноособово зацікавленою особою - Емма Шельжевська, яка є старшим фахівцем позивача. Відсутні докази на підтвердження відповідної кваліфікації у вказаної особи для складання такого кошторису. Тому Кошторис відновлювального ремонту від 26.07.2023 не може бути належним доказом у справі.
У страховому акті від 26.07.2023 №АRX3755137 зазначене помилкове місце події - м. Київ. Водночас в акті комісії від 20.07.2023 зазначено, що залиття квартири сталось у м. Кривий Ріг.
Згідно зі ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи не доведені - вина відповідача у вчиненні дій, які призвели до залиття квартири АДРЕСА_2 ; причинно-наслідкового зв'язку між його поведінкою та завданням збитків; непідтверджена належними доказами розмір шкоди та виплати ним страхового відшкодування на користь страхувальника - ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Центробуд» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 23119грн40коп.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, суд покладає на позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028грн.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 86, 91, 123, 129, 178, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Центробуд» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 23119грн40коп.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова